20.08.2013 Справа № 522/17118/13-к
№ 1-кс/522/6224/13
20 серпня 2013 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Деруса А.В.
при секретарі - Брус Н.П.
за участю прокурора - Серафімова-Шумиловського С.В.
захисника - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_2 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, -
ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою, в якій просить поновити строк передбачений ст. 236-1 КПК України на оскарження постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 22.09.2010 року, винесену оперуповноваженим СКР Портофранківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_3, та рахувати його з 02.07.2013 року (дня фактичного отримання постанови); скасувати постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 22.09.2010 року, винесену оперуповноваженим СКР Портофранківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_3 та матеріали направити начальнику Портофранківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області для проведення додаткової перевірки.
Вивченням матеріалів кримінальної справи встановлено, що 22.09.2010 оперуповноваженим СКР Портофранківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_3 винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі ч.2 ст.6 КПК України за зверненням ОСОБА_4 щодо зникнення крильця та металевих дверей, які були розташовані при вході у підвальне приміщення будинку АДРЕСА_1 (відмовний матеріал №1717, ЖРЗСП №2512 від 12.04.2010).
Незважаючи на те, що в резолютивній частині постанови не вказано відносно кого саме відмовлено в порушенні кримінальної справи за відсутністю складу злочинів, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.194 КК України, з її описової частини вбачається, що вона стосується заявника.
Так, при вивченні відмовного матеріалу встановлено, що 12.04.2010 до Портофранківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області звернувся із заявою ОСОБА_4
В своїй заяві він просив встановити місцезнаходження крильця та металевих дверей, які були ним установлені при вході у підвальне приміщення будинку АДРЕСА_1. Зазначене приміщення належить ОСОБА_4
З пояснень ОСОБА_4 вбачається, що на початку квітня 2010 року він встановив над входом у підвальне приміщення будинку АДРЕСА_1 металеве крильце з дверима. Зранку 12.04.2010 ОСОБА_5, який проводив ремонт у вказаному підвалі, зателефонував ОСОБА_4 і повідомив, що крильце на місці відсутнє.
З пояснень ОСОБА_6, який на той час тимчасово допомагав заявнику по господарству, вбачається, що зазначена металева конструкція знаходиться у приміщенні, яке належить заявнику на праві приватної власності та, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_2. Вказане приміщення знаходиться над підвальним приміщенням, яке належить гр. ОСОБА_4 Також, ОСОБА_6 повідомив, що конструкція буде повернена власнику у будь який час.
В описовій частині постанови оперуповноважений СКР Портофранківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_3 вказує, що ОСОБА_2, власними силами демонтував вищевказану металеву конструкцію і помістив на зберігання в належне йому приміщення, розташоване по АДРЕСА_2, з метою зберігання та повернення її власнику.
Заявник вважає вказану постанову про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі ч.2 ст.6 КПК України від 22.09.2010 незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
В ході проведення дослідної перевірки працівникам Портофранківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області не вдалося встановити осіб, які безпосередньо демонтували вищезазначену металеву конструкцію. Оперуповноважений ОСОБА_3 припустився висновку, що демонтаж металевої конструкції здійснено власними силами заявника, оскільки ґрунтується лише на припущеннях.
Між тим, в ході дослідної перевірки у заявника взагалі не прийнято пояснення не зважаючи на те, що його фактично звинувачують у здійсненні протиправних дій.
Незважаючи на те, що лише з пояснень ОСОБА_6 стало відомо де саме знаходиться металева конструкція, його не опитано з приводу того, чи відомо йому як вона туди потрапила і хто саме здійснив її демонтаж.
Працівники міліції не з'ясували, чи міг заявник фактично здійснити демонтаж вказаної конструкції.
Про зруйнування невідомими особами навісу він дізнався від ОСОБА_7, який сповістив, що побачив зняту металеву конструкцію входу/виходу сусідів на вулиці без нагляду, а самого сусіда (ОСОБА_4.) чи його працівників не знайшов. Як добропорядний сусід, він вирішив зберегти демонтовану металеву конструкцію невідомою особою, оскільки знав, що вона належить сусіду, ОСОБА_4, задля того щоб ніхто з прохожих не присвоїв собі його майна. Адже конструкція металева та представляє собою майнову цінність. Тому він, попросив ОСОБА_7 віднести металеву конструкцію для зберігання до належного йому приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. По поверненню до міста Одеси, він сповістив ОСОБА_4 про ці обставини та хотів повернути належну йому конструкцію.
ОСОБА_4 почав безпідставно обвинувачувати заявника в зруйнуванні навісу та відмовився забрати належну йому конструкцію, пояснивши це тим, що конструкція навісу була демонтована без його відома.
Своєчасно оскаржити вищевказану постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 22.09.2010 р., винесену оперуповноваженим СКР Портофранківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_3, не вбачалося можливим у зв'язку з тим, що він не був повідомлений про її винесення. У резолютивній частині вказаної постанови відсутнє посилання на те, що про прийняте рішення необхідно повідомити заінтересованих осіб, що передбачено ч. 1 ст. 99 КПК України 1960 року. Про існування вказаної постанови стало відомо лише у ході слухання у Малиновському районному суді цивільної справи №2/1519/5876/2011 за позовом ОСОБА_4 до заявника та ОСОБА_6 про відшкодування шкоди. Фактично копію постанови вручено адвокату ОСОБА_1 02.07.2013 при вивченні зазначених матеріалів.
Прокурор у судовому засіданні, вважав що скарга є незаконною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Дослідивши доводи заявника, прокурора, вивчивши матеріали, суд вважає, що скарга заявника підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 236-6 КПК України (в редакції 1960 року), розглянувши скаргу, суддя залежно від того, чи були при закритті справи виконані вимоги статей 213, 214 цього Кодексу приймає одне з таких рішень: залишає скаргу без розгляду; скасовує постанову про закриття справи і направляє справу прокурору для відновлення слідства або дізнання.
Вивчивши матеріали, які надані суду, суд вважає передчасною відмову в порушенні кримінальної справи, з підстав не виконання вимог ст. 213, 214 КПК України, на які посилається в своїй заяві скаржник.
Повідомлення Портофранківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про прийняте рішення, що міститься в матеріалах, на підставі яких було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, не містить ні дати направлення ОСОБА_2, ні його номера, ні вказівки про направлення заявнику додатків, тобто постанови про відмову в порушенні кримінальної справи.
У зв'язку з чим, суд вважає необхідним поновити заявнику строк передбачений ст. 236-1 КПК України на оскарження постанови про відмову в порушенні кримінальної справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 236-1, 236-2, 236-5, 236-6 КПК України (в редакції 1960 року), суд
Поновити ОСОБА_2 строк передбачений ст. 236-1 КПК України на оскарження постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 22.09.2010 року, винесену оперуповноваженим СКР Портофранківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_3, та рахувати його з 02.07.2013 року, тобто дня фактичного отримання постанови.
Скасувати постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 22.09.2010 року, винесену оперуповноваженим СКР Портофранківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_3
Матеріали направити начальнику Портофранківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області для проведення додаткової перевірки.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області на протязі семи діб з дня її винесення.
Суддя: А.В. Дерус