Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"06" серпня 2013 р.Справа № 922/2431/13
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Макаренко О.В.
при секретарі судового засідання Яровому А.С.
розглянувши справу
за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторметхарків", м. Харків
про стягнення 14 159,82 грн.
за участю :
позивача - Антків С.І., довіреність №183/810/13 від 12.06.2013 р.
відповідача - не з'явився
Комунальне підприємство "Харківводоканал" (позивач) звернулося до господарського суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторметхарків" (відповідача) 13 264,20 грн. боргу за послуги з водопостачання та водовідведення та пеню в розмірі 895,62 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №987/02-Т-А на тимчасове надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від 12.09.2012 р. Позивач також просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1 720,50 грн.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просить суд позов задовольнити.
Відповідач про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, в судові засідання, призначені на 11.07.2013 р., 25.07.2013 р. та 06.08.2013 р., свого повноважного представника не направив, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов та витребуваних господарським судом документів до суду не надав.
Враховуючи те, що судом вжито всіх передбачених законом заходів для належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані позивачем докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
12.09.2012 р. між позивачем (КП "ХВК") та відповідачем (споживач) був укладений договір №987/02-Т-А на тимчасове надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - договір).
Предметом даного договору є тимчасове надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення (далі-послуги).
Згідно з п. 2.1. договору позивач зобов'язався відпускати питну воду відповідачу та приймати стічні води від відповідача за адресою: пров. Вишневий, 3, при наявності зареєстрованих засобів обліку води.
В п. 3.3.1. договору позивач зобов'язався здійснювати водопостачання та водовідведення об'єктів відповідача за вказаною адресою відповідно до умов договору та забезпечувати якість питної води відповідно до вимог державних стандартів, а відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі проводити оплату за послуги, надані позивачем, відповідно до затверджених тарифів, оплату інших платежів, передбачених цим договором та чинним законодавством, у встановленому порядку.
Пунктом 4.1. договору встановлено, що нарахування вартості послуг водопостачання та водовідведення провадиться на підставі даних засобів обліку води та додаткової кількості стічних вод у розмірі 20% від розрахункового обсягу стічних вод, які щомісячно потрапляють в мережу міської каналізації внаслідок випадання атмосферних опадів з загальної площі 7,6557 га згідно Харківського Гідрометцентру із застосуванням коефіцієнта стоку 0,8.
В пункті 4.2. договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Відповідач здійснює оплату протягом семи календарних днів від дня отримання платіжного документу, рахунку, тощо.
Позивач стверджує, що виконав свої договірні зобов'язання належним чином та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення в розмірі 13 264,20 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, надав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення, що складаються з фактичних обсягів водокористування та водовідведення та додаткової кількості стічних вод у розмірі 20% від розрахункового обсягу стічних вод, які щомісячно потрапляють в мережу міської каналізації внаслідок випадання атмосферних опадів з загальної площі 7,6557 га згідно Харківського Гідрометцентру із застосуванням коефіцієнта стоку 0,8 відповідно до п.п.1.1, 2.1., 3.3.1., 4.1. договору та п.п.3.1., 3.7., 4.10. "б" "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України" за №190 від 27.06.2008 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 р. №936/15627.
Відповідно до фактичних обсягів водопостачання та водовідведення, з урахуванням діючих тарифів за період з 01.10.2012 р. по 31.12.2012 р. відповідачеві було нараховано вартість послуг з водопостачання та водовідведення на загальну суму 14 227,63 грн. та виставлено рахунки №960287 від 07.11.2012 р. на суму 8 670,04 грн., №971603 від 07.12.2012 р. на суму 1 296,80 грн. та №983040 від 08.01.2013 р. на суму 4 260,79 грн. (а.с. 40-42).
Відповідач рахунки на оплату послуг отримав, про що свідчать копії повідомлень про вручення рахунків (а.с.43), але оплату вартості наданих позивачем послуг провів частково на суму 963,43 грн. (копія платіжного документа, а.с.39).
Таким чином, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за послуги з водопостачання та водовідведення в розмірі 13 264,20 грн., яка до цього часу залишається не сплаченою.
Надаючи правову кваліфікацію фактичним обставинам справи та відповідним їх правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в статті 193 ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на те, що сума заборгованості відповідачем не оспорена, не спростована жодними доказами щодо її погашення, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 13 264,20 грн. боргу за послуги з водопостачання та водовідведення обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами і такими, що підлягають задоволенню.
Окрім того, позивач нарахував та пред'явив до стягнення пеню в розмірі 895,62грн.
Згідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В пункті 4.2. договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Відповідач здійснює оплату протягом семи календарних днів від дня отримання платіжного документу, рахунку, тощо. При несплаті або неповній сплаті послуг у строки, встановлені цим договором, споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми боргу за кожний день прострочення виконання грошового зобов'язання.
Перевіривши правильність нарахування пені в розмірі 895,62 грн., суд дійшов до висновку про те, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, відповідає наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України та покладає судовий збір в розмірі 1 720, 50 грн. на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 526, 530, 549, 610, 611 ЦК України, ст. ст. 1, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторметхарків" (61124, м. Харків, пров. Вишневий, 3, код ЄДРПОУ 35859052, п/р 26003000198521 у ПАТ "Фідобанк" м. Київ, МФО 300175) на користь Комунального підприємства "Харківводоканал" (61013, м. Харків, вул. Шевченко, 2, код ЄДРПОУ 03361715, п/р 26004010085522 в АТ "Банк Золоті ворота", МФО 351931) 13 264,20 грн. боргу за послуги з водопостачання та водовідведення, пеню в розмірі 895,62 грн. та 1720,50 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 08.08.2013 р.
Суддя Макаренко О.В.