номер провадження справи 20/72/13
12.08.2013 Справа № 908/2505/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Южхімресурси" (49089, м.Дніпропетровськ, вул. Будівельників, б. 12, кв. 1-а)
до Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" (69600, м.Запоріжжя, Дніпропетровське шосе, б. 3)
про стягнення суми 26305,90 грн.
Суддя Гандюкова Л.П.
Представники сторін:
Від позивача - Воронков І.В. (дов. № 15/06 від 10.05.2013 р.);
Від відповідача - Рибалко О.В. (дов. №1/05-р від 26.12.2012р.);
Заявлений позов про стягнення з відповідача на користь позивача 25004,39 грн. боргу, 1010,45 грн. пені, 203,46 грн. 3% річних, всього суми 26218,30 грн.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.07.2013 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2505/13, справі присвоєно номер провадження 20/72/13, справу призначено до розгляду на 12.08.2013 р.
У засіданні 12.08.2013р. суд перейшов до розгляду справи по суті, справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
12.08.2013 р. через канцелярію суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, згідно з якою позивач уточнив розрахунок пені та просить стягнути з відповідача суму 25004,39 грн. боргу, 1098,05 грн. пені та 203,46 грн. 3% річних, разом 26305,90 грн. Також від позивача судом отримано клопотання, в якому він зазначив про допущену помилку в тексті заяви про збільшення, а саме: в частині зазначення періоду розрахунку пені за видатковою накладною №2344 від 22.01.2013р., а також письмове пояснення стосовно видаткових накладних 2012 року, за якими існує заборгованість. У порядку ст.22 ГПК України заяву про збільшення розміру позовних вимог, із урахуванням клопотання про виправлення помилки та пояснення, прийнято судом до розгляду.
Позов мотивовано наступним. Відповідно до умов договору поставки №МН001479 від 21.10.2009р. позивачем у 2012 та 2013 роках згідно з видатковими накладними передано відповідачу товар, який останнім оплачений частково. Загальна заборгованість відповідача за отриманий товар становить 25 004,39 грн. При цьому, заборгованість за поставку товару у 2013 році складає 22 128,96 грн. за накладними, вказаними у розрахунку, викладеного в позовній заяві, за поставки у 2012 році існує заборгованість за накладними №1838 та №1837 від 23.08.2012р. На підставі ст.ст.526,625 ЦК України, ст.193, 216 ГК України, умов договору поставки просить стягнути з відповідача суму 25004,39 грн. заборгованості за поставлений товар, 1098,05 грн. пені та 203,46 грн. 3% річних від простроченої суми боргу.
Відповідач у своєму відзиві підтвердив, що дійсно має заборгованість перед ТОВ "Южхімресурси" за договором поставки №МН001479 від 21.10.2009р. у розмірі 25004,39 грн. Причиною призупинення розрахунків за договором стало складення акту документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при господарських взаємовідносинах, яким встановлено нереальність господарських операцій та відсутність поставок по взаємовідносинам з ТОВ "Южхімресурси" за вказаним договором. На адресу ПАТ "Запоріжтрансформатор" надійшли податкові повідомлення-рішення №0000232500 та №0000242500 від 21.05.2013р. про сплату податків на прибуток, додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій. На даний час вказані рішення оскаржуються у Запорізькому окружному адміністративному суді. Відповідачем надано клопотання про зупинення провадження у господарській справі №908/2505/13 до набрання законної сили рішенням по адміністративній справі №808/6269/13-а про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, що розглядається Запорізьким окружним адміністративним судом, оскільки за результатами розгляду даної справи договір поставки №МН001479 від 21.10.2009р. може бути визнано недійсним (нікчемним правочином).
Клопотання про зупинення провадження у справі судом відхилено як необґрунтоване з підстав, які будуть викладені у мотивувальній частині рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
21.10.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Южхімресурси" (Постачальник, позивач у справі) та Відкритим акціонерним товариством "Запоріжтрансформатор», найменування якого в подальшому змінено на Публічне акціонерне товариство «Запоріжтрансформатор» (Покупець, відповідач у справі) було укладено договір поставки №МН001479, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати (поставити) в обумовлені строки Покупцю товар, а Покупець - прийняти цей товар та оплатити за нього грошові кошти (п.п.1.1).
Відповідно до п.п.2.1, 2.2. договору поставці належать наступні товари: хімічні матеріали, миючі засоби, хімічний посуд. Загальна кількість товару, належного до поставки, його дольове співвідношення (асортимент, номенклатура) по сортам, видам, типам, визначаються специфікаціями, що є невід'ємною частиною договору.
Ціна товару визначається специфікаціями, які є невід'ємними частинами договору. Покупець оплачує товар наступним чином: протягом 20 календарних днів після надходження товару на склад Покупця (п.п.5.1, 5.4).
Згідно з п.7.1 договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2010р. Додатковою угодою №8 від 24.10.2012р. внесено зміни до п.7.1, згідно з якими договір діє до 31.12.2013р., а в частині виконання зобов'язань сторін - до їх повного виконання.
Як слідує із матеріалів справи, протягом 2012 та 2013 років позивач згідно з видаткових накладних (а.с.23-51а), довіреностей №№19896, 17847, 17602, 17459, 17422, 17334, 22160, 22011 (а.с.82-89) здійснював відповідачу поставки товарів на підставі узгоджених специфікацій до договору (а.с.12-22). Відповідач платіжними дорученнями провів часткові розрахунки за отриманий товар (а.с.90-92). Відповідно до заявлених позовних вимог, на час розгляду справи неоплаченим залишився товар, поставлений у 2012 році згідно з видаткових накладних №1837 від 23.08.2012р. на суму 1500 грн. (борг 210 грн.) та №1838 від 23.08.2012р. на суму 2665,00 грн., а також за товар поставлений у 2013 році згідно з накладних: №2344 від 22.01.2013р. на суму 4800,00 грн. №2450 від 07.02.2013р. на суму 2100,00 грн., №2451 від 07.02.2013р. на суму 3799,20 грн. № 2452 від 07.02.2013р. на суму 1002,62 грн., №2453 від 07.02.2013р. на суму 795,89 грн., №2454 від 07.02.2013р. на суму 1200,72 грн., №2455 від 07.02.2013р. на суму 2661,83 грн., №2506 від 20.02.2013р. на суму 5164,50 грн., №2507 від 20.02.2013р. на суму 604,20 грн. Всього загальна сума заборгованості за вказаними накладними складає 25004,39 грн.
Позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про сплату боргу (а.с.92) за договором поставки №МН001479 від 21.10.2009р. у розмірі 25004,39 грн. разом з актом звірки взаєморозрахунків. У відповіді на вимогу №1/05-р-101 від 17.05.2013р. (а.с.93) відповідач виклав свої доводи щодо призупинення розрахунків за договором, які мотивовано проведенням на підприємстві перевірки з питання дотримання вимог податкового законодавства, та повідомив про відновлення розрахунків у частині оплати за поставлений товар в сумі 25004,39 грн. після врегулювання спірних питань із податковим органом.
Згідно з положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.
За приписами ст. 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Правовідносини сторін врегульовано договором поставки. Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст.691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ст. 692 ЦК України).
Згідно з ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до приписів ст.33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач наявність у нього заборгованості перед позивачем за договором поставки згідно з вищенаведених видаткових накладних у заявленому розмірі 25004,39 грн. визнав. Доводи, на які відповідач посилається у своєму відзиві, не звільняють його від виконання зобов'язання щодо сплати на користь позивача вартості отриманого товару. Факт отримання товару не спростований. Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі судом відхилено як необґрунтоване, оскільки предметом розгляду у вказаній адміністративній справі є оскарження податкових рішень, а не господарського договору, оцінка якого не підвідомча адміністративним судам. Статтею 79 ГПК України встановлена підстава зупинення: в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. У даному випадку господарський спір між позивачем та відповідачем господарський суд може розглянути самостійно, оскільки саме господарським судом надається оцінка як господарського договору, вказаного у підставі позову, так і оцінка доказів, що підтверджують факт виконання договору сторонами, тобто первинних документів, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення відповідно до ст.ст.1,3,4,9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.1.ст.2,2.4, 2.7 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №68/704 .
Таким чином, вимога позивача про стягнення 25004,39 грн. заборгованості є обґрунтованою, підтверджена належними доказами, підлягає задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму 1098,05 грн. пені, нарахованої на суми боргу за видатковими накладними за періоди згідно з розрахунком, наведеним у заяві про збільшення, з урахуванням клопотання про виправлення помилки.
Відповідно до ст.ст.610-611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У пункті 6.3.1.1., 6.3.1.2 договору поставки сторони встановили, що за прострочки виконання зобов'язань винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,1% від ціни невиконаного зобов'язання за кожний день прострочки. Пеня за порушення грошового зобов'язання обмежується розміром та в порядку, передбаченими законами.
Згідно з вимогами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Факт порушення відповідачем термінів розрахунків, передбачених договором, є доведеним. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд встановив що до стягнення підлягає пеня 1098,10 грн. (у зв'язку з неправильним визначенням кількості днів прострочки та арифметичними помилками). Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 83 ГПК України суд, приймаючи рішення не має права виходити за межі позовних вимог, тому до стягнення підлягає сума 1098,05 грн. пені в межах заявлених вимог.
Також позивач просить стягнути з відповідача 203,46 грн. 3% річних, нарахованих на суму боргу за період з 13.03.2013 р. по 19.06.2013 р.
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов'язань, вимоги про стягнення 3% річних в сумі 203,46 грн. за вказаний період є обґрунтованими, розрахунок здійснений вірно, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.
Керуючись ст.ст.22, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" (69600, м.Запоріжжя, Дніпропетровське шосе, буд.3, код ЄДРПОУ 00213428) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Южхімресурси" (49089, м.Дніпропетровськ, вул. Будівельників, буд.12, кв.1-а, код ЄДРПОУ 31685169) 25 004 (двадцять п'ять тисяч чотири) грн. 39 коп. боргу, 1098 (одна тисяча дев'яносто вісім) грн. 05 коп. пені, 203 (двісті три) грн. 46 коп.-3% річних, 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.
Рішення складено у повному обсязі 16.08.2013 р.
Суддя Л.П. Гандюкова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення (підписання) у повному обсязі.