Справа № 161/14118/13-к
Провадження № 1-кс/161/3206/13
м. Луцьк 13 серпня 2013 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Ковтуненко В.В.,
при секретарі Соколовій К.Ю.,
з участю слідчого Никитюка С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк клопотання слідчого СУ УМВС України у Волинській області Никитюка С.С. про арешт майна,
Слідчий СУ УМВС України у Волинській області ОСОБА_1, звернувся до суду з клопотанням, погодженим із прокурором відділу прокуратури Волинської області ОСОБА_2 про арешт майна ОСОБА_3.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12013020020000266 від 27.06.2013 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3, перебуваючи на посаді начальника відділу екологічного контролю природно-заповідного фонду рослинного та тваринного світу Державної екологічної інспекції у Волинській області, будучи державним службовцем 5 категорії, 9 рангу, та являючись службовою особою, що займає відповідальне становище, 11 червня 2013 року, приблизно о 17 годині, перебуваючи в місті Луцьку, на вулиці ОСОБА_4 ери, біля будинку № 20, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом та метою незаконного особистого збагачення, усвідомлюючи злочинність своїх дій та їх правові наслідки, отримав від ОСОБА_5 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в розмірі 200 гривень та 100 доларів США, що у відповідності до офіційного курсу НБУ становило 799,30 гривень, а всього 999,30 гривень, за сприяння йому в незаконному вилові риби на території Волинської області, та не притягнення до адміністративної відповідальності за такі дії.
Він же, діючи повторно, будучи відповідно до розпорядження голови Волинської обласної державної адміністрації від 18 червня 2013 року № 172-ос призначеним на посаду заступника начальника Управління екології і природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації, будучи державним службовцем 5 категорії, 9 рангу, та являючись службовою особою, що займає відповідальне становище, 02 липня 2013 року, близько 17 голини, перебуваючи в місті Луцьку, на вулиці ОСОБА_6, біля будинку № 20, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом та метою незаконною особистого збагачення, усвідомлюючи злочинність своїх дій та їх правові наслідки, отримав від ОСОБА_5 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів розмірі 1000 гривень та 100 доларів США, що у відповідності до офіційного курсу НБУ становило 799,30 гривень, а всього 1 799,30 гривень, за сприяння йому в незаконному вилові риби на території Волинської області, та не притягнення до адміністративної відповідальності за такі дії.
Він же, діючи повторно, 11 липня 2013 року, приблизно об 12 годині, будучи на посаді заступника начальника Управління екології і природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації, а тому являючись службовою особою, що займає відповідальне становище, перебуваючи в салоні автомобіля марки «ВАЗ 2106», розміщеному за адресою: місто Луцьк, вулиця Степана Бандери, біля будинку № 20, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом та метою незаконного особистого збагачення, усвідомлюючи злочинність своїх дій та їх правові наслідки, отримав від ОСОБА_5 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в розмірі 8000 гривень, за сприяння йому в незаконному вилові риби на території Волинської області, та не притягнення до адміністративної відповідальності за такі дії.
Таким чином, ОСОБА_3, своїми умисними діями, що виразились в Таким чином, ОСОБА_3, своїми умисними діями, що виразились в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення та невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчиненими повторно, вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 368 КК України, що повністю підтверджується зібраними в рамках проведення досудового розслідування доказами.
Зокрема, наведені вище факти підтверджуються:
протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення у ОСОБА_7 від 26.06.2013 року, з якої вбачається, що заступник начальника Управління екології та природних ресурсів Волинської облдержадміністрації ОСОБА_3 11.06.2013 року отримав від нього неправомірну вигоду в розмірі 1 000 гривень за сприяння йому в незаконному вилові риби на території Волинської області, та не притягнення до адміністративної відповідальності за такі дії. Крім того, відповідно до заяви, він має передавати ОСОБА_3 неправомірну вигоду в сумі 8000 гривень щомісяця за сприяння йому в незаконному вилові риби на території Волинської області, та не притягнення до адміністративної відповідальності за такі дії;
показаннями потерпілого ОСОБА_7, який повідомив, що ОСОБА_3 11.06.2013 року отримав від нього неправомірну вигоду в сумі 100 доларів СІЛА та 200 грн. за сприяння йому в незаконному вилові риби на території Волинської області, та не притягнення до адміністративної відповідальності за такі дії.
Крім того, він 02.07.2013 року передав ОСОБА_3 в якості неправомірної вигоди грошові кошти в сумі 1000 грн. та 100 доларів США за сприяння йому в незаконному вилові риби на території Волинської області, та не притягнення до адміністративної відповідальності за такі дії.
Також, 11.07.2013 року ОСОБА_3 отримав від нього в якості неправомірної вигоди грошові кошти в сумі 8 000 грн. за сприяння йому в незаконному вилові риби на території Волинської області, та не притягнення до адміністративної відповідальності за такі дії.
протоколом освідування ОСОБА_3 від 11.07.2013, під час якого з використанням спеціальної лампи ультрафіолетового випромінювання було виявлено сліди вчинення ОСОБА_3 вищевказаного кримінального правопорушення, зокрема світіння жовто-зеленого кольору його лівої та правої рук (внутрішньої сторони долонь);
протоколом огляду від 11.07.2013 року, під час якого було оглянуто, помічено спеціальною хімічною речовиною та вручено ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 8 000 грн., які використовувалися для документування злочинної діяльності ОСОБА_3;
протоколом огляду місця події від 11.07.2013, проведеного на сходинковій площадці між 1-м та 2-м поверхами адміністративного приміщення Управління екології та природних ресурсів Волинської облдержадміністрації, що в м. Луцьку на вул. С. Бандери, 20, під час якого в кишенях брюк ОСОБА_3 було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 8 000 грн., які попередньо були оглянуті та помічені спеціальною хімічною речовиною і використовувалися для документування злочинної діяльності останнього;
а також іншими матеріалами кримінального провадження.
11.07.2013 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 КК України, та допитано в якості підозрюваного. Від дачі будь-яких показань останній відмовився на підставі ст. 63 Конституції України.
Таким чином, досудовим розслідуванням здобуто вагомі та беззаперечні докази вчинення підозрюваним ОСОБА_3 тяжкого корисливого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 KK України.
Згідно інформації УДАІ УМВС України у Волинській області за ОСОБА_3 зареєстрований мотоцикл марки «QJ 250-Н», 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, номер двигуна НОМЕР_2, номер шасі LAWPFN0H84C599031.
Враховуючи вищевикладене та те, що санкцією статті кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_3, передбачено покарання в тому числі і у вигляді конфіскації майна, а також беручи до уваги, що останній вчинив умисний корисливий злочин, на майно підозрюваного ОСОБА_3 необхідно накласти арешт з метою забезпечення виконання вироку в частині конфіскації майка чи можливого заявленого під час судового розгляду цивільного позову без повідомлення про це підозрюваного та його захисника.
Просить накласти арешт на майно підозрюваного у кримінальному провадженні № 12013020020000266 від 27.06.2013 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, 2ІД, зокрема: мотоцикл марки «СМ 250-Н», 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, номер двигуна НОМЕР_2, номер шасі LAWPFN0H84C599031 та позбавити підозрюваного можливості відчужувати його.
Розглянути дане клопотання про арешт майна без повідомлення про це підозрюваного та його захисника, так як це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Слідчий в судовому засіданні підтримав своє клопотання з підстав у ньому викладених. Просив клопотання задовольнити.
Заслухавши пояснення слідчого, дослідивши письмові матеріали клопотання, приходжу до висновку про задоволення клопотання з наступних підстав.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:
1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;
3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;
4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;
5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Обов'язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.
При розгляді клопотання встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. Так як він в період часу з 11 червня 2013 року по 11 липня 2013 року вчинив ряд кримінальних правопорушень.
При цьому санкцією ч. 4 статті 368 КК України передбачено додатковий вид покарання - конфіскація майна.
При розгляді клопотання також встановлено, що ОСОБА_3 на праві приватної власності належить мотоцикл марки QJ 250-H, 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3, номер двигуна НОМЕР_2, номер шасі LAWPFN0H84C599031 (а.с. 28).
Також встановлено, що 11 липня 2013 року ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України (а.с. 24-25).
Також встановлено, що стороною кримінального провадження повністю доведено обґрунтованість клопотання та необхідність накладення арешту на майно, що належить на праві приватної власності підозрюваному ОСОБА_3
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що санкцією ч. 4 ст. 368 КК України передбачено додаткове покарання у вигляді конфіскації майна. При цьому стороною кримінального провадження повністю доведено обґрунтованість клопотання та необхідність накладення арешту на майно, що належить на праві приватної власності підозрюваному ОСОБА_3 А тому за таких обставин, приходжу до висновку про задоволення клопотання.
Керуючись ст. ст. 167, 168, 170,173 КПК України,-
Клопотання слідчого СУ УМВС України у Волинській області Никитюка С.С. про арешт майна - задовольнити повністю.
Накласти арешт на майно підозрюваного громадянина України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, а саме:
- мотоцикл марки QJ 250-H, 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3, номер двигуна НОМЕР_2, номер шасі LAWPFN0H84C599031.
Ухвала підлягає до негайного виконання.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя В.В. Ковтуненко