Головуючий у 1-й інстанції: Нагірняк М.Ф.
Суддя-доповідач:Майор Г.І.
іменем України
"23" липня 2013 р. Справа № 806/1090/13-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Майора Г.І.
суддів: Бучик А.Ю.
Шевчук С.М.,
при секретарі Самченко В.М. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Ткаченко Л.В.,
від відповідачів: не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирські ласощі" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "10" квітня 2013 р. у справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирські ласощі" до Житомирської митниці, Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області про скасування рішення про коригування митної вартості товарів, стягнення надмірно сплаченого податку,
У лютому 2013 року Товариство з додатковою відповідальністю "Житомирські ласощі" (далі -ТДВ "Житомирські ласощі") звернулося до суду з позовом до Житомирської митниці, Головного управління Державної казначейської служби в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення про коригування заявленої митної вартості від 07.12.2012 року №101060000/2012/300755/1 та стягнення безпідставно перерахованих сум податку на додану вартість у розмірі 28003,46 грн.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року відмовлено в задоволенні позову Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирські ласощі."
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТДВ "Житомирські ласощі" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. В апеляційній скарзі позивач посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Відповідач надав суду письмові заперечення на апеляційну скаргу.
23 липня 2013 року від Житомирської митниці надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із відпусткою завідувача юридичного сектору Борчука В.В.
Головне управління Державної казначейської служби в Житомирській області свого представника в засідання суду не направило, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги було повідомлено належним чином.
Колегія суддів враховуючи те, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги та положення частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглядати справу за відсутності представників відповідачів.
Представник позивача в засіданні суду доводи апеляційної скарги підтримала у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
07.12.2012 року Товариство з додатковою відповідальністю "Житомирські ласощі» звернулось до Житомирської митниці за митним оформленням товару "Арахіс (сирий, лущений) аргентинський, тип Runner Split (розколотий навпіл) в мішках по 50+-0,5кг".
Для підтвердження митної вартості товару, заявленого за електронною митною декларацією (в подальшому - МД) від 07.12.2012 року №101060000/2012/022362, були надані такі документи:
- декларація митної вартості;
- зовнішньоекономічний договір від 04.08.2011р. №390 між Agustin Vidizzoni SA (Продавець) та ТДВ "ЖЛ" (Покупець);
- специфікацію до контракту від 15.11.2012р. №1/1; рахунок (інвойс) від 02.10.2012р. №0005-00000019; рахунок проформу від13.09.2012р. № 0002-00000116;
- комерційну пропозицію (прайс-лист) від 01.08.2011р.;
- платіжні доручення №217 від 24.09.2012р. та №218 від 27.11.2012р.;
- експортну декларацію країни відправлення 12076ЕС01000128G.
Заявлена декларантом митна вартість товару за першим методом визначення митної вартості становила - 1,955 дол. США/кг.
Як зазначено в ст.53 Митного кодексу України, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, тощо.
Під час вивчення поданих декларантом документів уповноваженою особою митного органу було встановлено, що подані декларантом документи (контракт, інвойс, специфікації, прайс-лист, тощо) містили цілий ряд розбіжностей та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари.
Так, відповідно до положень п.1.1 та п.2.1 Контракту №390, асортимент товару, його ціна і кількість зазначається в специфікаціях, які є невід'ємною частиною контракту. Саме на підставі контракту та специфікації, як додатку до контракту, складається відповідний інвойс (а.с.23-27).
Загальновідомо, що в міжнародній комерційній практиці інвойс - це документ, який видається продавцем товару покупцеві і містить перелік товару, їх кількість і ціну, за якою вони будуть поставлені покупцеві, формальні особливості товару (вага, упаковка і т.п.), умови такої поставки і відомості про відправника та отримувача цього товару. Тобто, інвойс є похідним від контракту та його додатків.
Як встановлено судом, наданий 07.12.2012 року декларантом митному органу інвойс №0005- 00000019, датований 02.10.2012року (.а.с.28-29), хоча сама специфікація на вказаний товар була видана лише 15.11.2012року (а.с.31).
Більш того, вказаний інвойс №0005- 00000019, датований 02.10.2012року, і, як встановлено в судовому засіданні, графи щодо номерів всіх чотирьох контейнерів, в яких поставлявся товар, містять посилання на експортну декларацію від 13.10.2012року (.а.с.79-80 ).
Крім цього, відповідно до положень п.4.2 Контракту №390, дослідженого в судовому засіданні, передбачена попередня 100% передоплата товару. Для підтвердження такої 100% оплати товару декларантом митному органу були надані платіжні доручення №217 від 27.11.2012 року та № 218 від 24.09.2012 року.
В ході дослідження в судовому засіданні платіжного доручення №218 від 24.09.2012 року (а.с.69) встановлено, що перерахуванням 58650,00 доларів США по ньому була проведена оплата іншої партії товару, а саме товару, вартість і кількість якого визначена іншим інвойсом № 002-00000116 від 13.09.2012 року. Тобто, 100% оплата товару, що підлягав митному оформленню 07.12.2012року, декларантом не була підтверджена.
Вказані обставини свідчать, що подані декларантом документи (контракт, інвойс, специфікації, прайс-лист, тощо) містили цілий ряд розбіжностей та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари, що в розумінні вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України надавали право митному органу витребувати у позивача додаткові документи (виписку із бухгалтерської документації та висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією). Вказаних додаткових документів декларантом митному органу не було надано.
Зазначені обставини та неподання декларантом додаткових документів стали підставою для винесення митним органом картки відмови у митному оформленні зазначеного товару №101060000/2012/00829, яке позивачем не оскаржувалося та рішення про коригування митної вартості товарів від 07.12.2012 року №101060000/2012/300755/1, яке позивачем оскаржено до суду.
Відповідно до Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 13.07.2012 року №362, контроль за правильністю визначення митної вартості товарів здійснюються також шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари, в т.ч. з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, в т.ч. за даними цінової інформації ЄАІС ДМСУ.
Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару - арахісу (сирого, лущеного) аргентинського, типу Runner Split (розколотий навпіл) Житомирською митницею перевірені документи подані для підтвердження митної вартості товарів і відомості, що необхідні для здійснення митного контролю та проаналізований рівень митної вартості ідентичних і подібних товарів згідно з ЄАІС Держмитслужби, митне оформлення яких вже здійснене.
За результатами проведеного контролю був виявлений той факт, що митна вартість ввезеного товару не відповідає рівню митної вартості таких же товарів, імпортованих на митну територію України.
Відповідно до ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Статтею 55 Митного кодексу України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Правовими нормами глави 9 Митного кодексу України передбачено методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування
Так, відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Відповідно до ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Статтею 59 Митного кодексу України передбачено метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів та порядок його застосування.
Так, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті.
Оскільки, митним органом неможливо здійснити завершення митного оформлення за наданими позивачем ВМД, Житомирською митницею було прийняте рішення про коригування митної вартості товару.
Аналізуючи вищенаведені законодавчі норми, відповідач має повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару, за наявності підстав сумніву митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України. В даних спірних правовідносинах у митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої митної вартості товару, яка була нижчою від наявної бази даних цін на вказаний товар та з урахуванням документів, наданих самим декларантом. Враховуючи наведене, митниця мала обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При витребуванні додаткових документів митниця діяла відповідно до норм митного законодавства. При цьому відповідач, відповідно до наведених законодавчих норм надавав позивачу можливість підтвердження заявленої митної вартості чи корегування митної вартості шляхом надання додаткових документів, провів процедуру консультацій, однак, позивач додаткових документів щодо підтвердження заявленої митної вартості не надав без обґрунтувань та підстав щодо неможливості надання додаткових документів. Інших способів, ніж витребування додаткових документів, надання часу для підтвердження заявленої митної вартості товару, у митного органу щодо узгодження митної вартості товару із декларантом законодавчими нормами не передбачено.
За тих обставин, що позивачем заявлена митна вартість товару значно нижча відносно даних інформаційної бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДМСУ, не надання необхідних документів щодо підтвердження правильності заявленої митної вартості, відповідач в межах наданих повноважень та наведених законодавчих норм самостійно визначив митну вартість вказаного товару за ціною договору щодо ідентичних товарів та правомірно прийняв рішення про коригування митної вартості товарів.
Суд першої інстанції, надавши належну оцінку обставин справи, правомірно відмовив у позові щодо скасування рішення про коригування митної вартості товарів.
Позивач не надав суду жодних доказів надмірної сплати до бюджету податку на додану вартість у розмірі 28003,46 грн., тому суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог і в цій частині.
Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів уважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги ТДВ "Житомирські ласощі" відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирські ласощі" залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "10" квітня 2013 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис) Г.І. Майор
судді: (підпис) (підпис) А.Ю.Бучик С.М. Шевчук
З оригіналом згідно: суддя ________________________________ Г.І. Майор
Повний текст cудового рішення виготовлено "26" липня 2013 р.
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу Товариство з додатковою відповідальністю "ЖЛ" вул.Щорса,67,м.Житомир,10003
3- відповідачу Житомирська митниця вул. Перемоги, 25,м.Житомир,10003
4-відповідачу Головне управління Державної казначейської служби України в Житомирській області, вул 1-го Травня,24, м.Житомир,10008.