Ухвала від 23.07.2013 по справі 2а/1770/3237/2011

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1-й інстанції: Дудар О.М.

Суддя-доповідач:Майор Г.І.

УХВАЛА

іменем України

"23" липня 2013 р. Справа № 2а/1770/3237/2011

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Майора Г.І.

суддів: Бучик А.Ю.

Шевчук С.М.,

при секретарі Самченко В.М. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Августинович Р.В., Рачинська Н.А.., Машковець С.П., Кушнерук Л.І., Приходько Т.В.,

від відповідача: Давидович Р.О., Бабидорич Н.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Рівненської міжрайонної державної фінансової інспекції в Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "30" листопада 2012 р. у справі за позовом Комунального теплопостачаючого підприємства "Комуненергія" Рівненської міської ради до Рівненської міжрайонної державної фінансової інспекції в Рівненській області про визнання протиправною вимоги,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2011 року Комунальне теплопостачаюче підприємство "Комуненергія" Рівненської міської ради (далі - КТП РМР "Комуненергія") звернулося до суду з адміністративним позовом до Контрольно-ревізійного відділу в м.Рівне та Рівненському районі (далі - КРВ в м.Рівне та Рівненському районі) про визнання протиправною вимоги від 04.07.2011р. №270-11/11136 в частині відшкодування донарахованих в ході ревізії доходів від надання послуг з теплопостачання КЕВ м.Рівне за період з 01.01.2008р. по 10.11.2009р. на загальну суму 427917,88 грн. та повернення до державного бюджету зайво отриманої субвенції на суму 379288,38 грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2012 року позов задоволено.

Визнано протиправною вимогу Контрольно-ревізійного відділу в м.Рівне та Рівненському районі від 04.07.2011р. №270-11/11136 в частині відшкодування донарахованих в ході ревізії доходів від надання послуг з теплопостачання КЕВ м.Рівне на загальну суму 427917,88 грн. та повернення до Державного бюджету України зайво отриманої субвенції на суму 379288,38 грн.

Присуджено на користь Комунального теплопостачаючого підприємства "Комуненергія" Рівненської міської ради із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Рівненська міжрайонна державна фінансова інспекція, яка є правонаступником Контрольно-ревізійного відділу в м.Рівне та Рівненському районі звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. В апеляційній скарзі відповідач посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Позивач надав суду письмові заперечення на апеляційну скаргу.

Представники відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали в повному обсязі.

В засіданні суду представники позивача заперечили проти доводів апеляційної скарги. Вважають, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому просили залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що у період з 18.02.2011р. по 19.05.2011р. відповідно до плану контрольно-ревізійної роботи на І квартал 2011 року, на підставі направлення на проведення ревізії від 18.02.2011р. №270-23/17, КРВ в м.Рівне та Рівненському районі проведено ревізію фінансово-господарської діяльності КТП РМР "Комуненергія" за період з 01.07.2009р. по 31.01.2011р. та ревізію використання коштів субвенції, виділеної з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування за 2008-2009 роки.

За результатами ревізії складено акт від 19.05.2011р. №270-16/12 (т.1 - а.а.с.13-61), у якому зафіксовано, зокрема, такі порушення:

- КТП РМР "Комуненергія" протягом 2008-2009 років проводило нарахування за теплопостачання казармам (а саме: БОС, 1/17 казарма, БОС, 1/18 казарма в/ч А0796; БОС, 1/44 казарма, БОС 1/80 казарма, БОС, 1/81 казарма, БОС, 2/230 казарма в/ч А1671; БОС, 2/231 казарма, в/ч А1671; БОС, 2/241 казарма в/ч А3395) по І групі нарахувань, чим порушено ст.31 Закону №1875-ІV та п.3 Порядку №955, що призвело до недоотримання та заниження доходів КТП РМР "Комуненергія" на загальну суму 427917,88 грн., у тому числі: за 2008 рік - 331607,08 грн. з ПДВ, за період з 01.07.2009р. по 01.12.2009р. - 96310,80 грн. з ПДВ.;

- КТП РМР "Комуненергія" у 2008 році не включено до розрахунку обсягу заборгованості за минулі роки з різниці в тарифах на погашення заборгованості різниці в тарифах на теплову енергію, надану населенню КТП РМР "Комуненергія", перерахунки за низькоякісні та не в повному обсязі надані послуги в сумі 126061,76 грн., чим порушено вимоги п.4 Порядку №193.

Внаслідок зазначеного КТП РМР "Комуненергія" не виключено з обсягу заборгованості за минулі роки з різниці в тарифах на погашення заборгованості різниці в тарифах на теплову енергію, надану населенню КТП РМР "Комуненергія", перерахунки за низькоякісні та не в повному обсязі надані послуги в розмірі 126061,76 грн.;

- КТП РМР "Комуненергія" внесено до форми 1-теп "Звіт про постачання теплоенергії за 2008 рік" та до розрахунку фактичної собівартості теплової енергії для населення за 2008 рік недостовірні дані, а саме: занижено загальний обсяг теплової енергії, відпущеної споживачам ІІ групи (суб'єкти господарювання та бюджетні організації), завищено кількість теплової енергії, відпущено споживачам І групи (населенню), по причині неправильного розподілу фактичних витрат з надання послуг для населення, чим недотримано вимог п.2.3.6 Інструкції №482, та як наслідок завищено обсяг заборгованості з різниці в тарифах на загальну суму 647960,01 грн., чим не дотримано п.5 Порядку №193.

Внаслідок зазначеного КТП РМР "Комуненергія" зайво включено до обсягу заборгованості за минулі роки з різниці в тарифах на погашення заборгованості різниці в тарифах на теплову енергію, надану населенню КТП РМР "Комуненергія" вартість фактичних витрат з надання послуг для населення у розмірі 647960,01грн.;

- КТП РМР "Комуненергія" протягом 2008-2010 років проводило нарахування за теплопостачання казармам (а саме: БОС, 1/17 казарма, БОС, 1/18 казарма в/ч А0796; БОС, 1/44 казарма, БОС 1/80 казарма, БОС, 1/81 казарма, БОС, 2/230 казарма в/ч А1671; БОС, 2/231 казарма, в/ч А1671; БОС, 2/241 казарма в/ч А3395) по І групі нарахувань, чим порушено ст.31 Закону №1875-ІV та п.3 Порядку №955.

Внаслідок зазначеного КТП РМР "Комуненергія" завищено доходи для населення на суму 351307,86 грн. без ПДВ та як наслідок занижено суму отриманої з державного бюджету з різниці в тарифах на теплову енергію. Крім того, проведено перерахунок по понесених фактичних витратах протягом 2008 року по вказаних казармах, який складає 366364,07 грн. Включення у 2008 році сум завищення витрат по вказаних казармах КЕВ призвело до зайво отриманої субвенції з державного бюджету в сумі 366364,01грн.

На підставі акта ревізії від 19.05.2011р. №270-16/12 КРВ в м.Рівне та Рівненському районі направлено КТП РМР "Комуненергія" для виконання вимогу про усунення виявлених ревізією порушень від 04.07.2011р. №270-11/11136, згідно з оспорюваною частиною якої позивач зобов'язаний, зокрема, забезпечити відшкодування суми донарахованих в ході ревізії доходів від надання послуг з теплопостачання КЕВ м.Рівне за період з 01.01.2008р. по 10.11.2009р. на загальну суму 427917,88 грн., та повернути до Державного бюджету України зайво отриману субвенцію в сумі 379288,38 грн. (т.1 - а.а.с.9-10).

Як зазначено у акті ревізії від 19.05.2011р. №270-16/12, доходи в сумі 427917,88грн. було донараховано в ході ревізії у зв'язку з виявленими порушеннями позивачем ст.31 Закону №1875-ІV та п.3 Порядку №955, а вимога про повернення зайво отриманої субвенції в сумі 379288,38грн. зумовлена порушенням, на думку контролюючого органу, позивачем вимог ст.54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26.12.2008р. №835-VI (далі - Закон №835-VI) та Порядку №193.

Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання визначені Законом України "Про теплопостачання" №2633-IV ( далі - Закон №2633-IV). Цей Закон також регулює відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначено Законом України "Про житлово - комунальні послуги" №1875-ІV ( далі - Закон №1875-ІV).

Згідно з ч.2 ст.32 Закону №1875-ІV розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Статтею 13 Закону №2633-IV передбачено, що до повноважень органів місцевого самоврядування належить, зокрема, встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності, крім тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках комбінованого виробництва теплової і електричної енергії.

Відповідно до ч.3 ст.31 Закону №1875-ІV органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання).

Згідно з ч.1 ст.14 Закону №1875-ІV залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи:

1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують уповноважені центральні органи виконавчої влади, а у випадках, передбачених законом, - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг та національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики;

2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території;

3) третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).

Пунктом 3 Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006 року №955 (далі - Порядок №955), який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що тарифи формуються для трьох категорій споживачів - населення, бюджетних установ, інших споживачів. Кожна категорія споживачів визначається на підставі економічно обґрунтованого розподілу витрат, пов'язаних з наданням послуг.

З матеріалів справи вбачається, що тарифи на житлово-комунальні послуги, що надаються населенню та іншим споживачам, затверджені розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації від 28.12.199р. №885, яке зареєстровано Рівненським обласним управлінням юстиції 31.12.1999р. за №298/62. У примітці до затверджених тарифів вказано, що до І групи відноситься населення, яке проживає в будинках державного фонду, незалежно від його відомчого підпорядкування, в будинках кооперативних і громадських організацій, в гуртожитках підприємств, установ і організацій, в будинках житлово-будівельних кооперативів і що належать громадянам на правах особистої власності, жилих зонах установ виконання покарань та лікувально-трудових профілакторіїв, слідчих ізоляторах, жилих зонах військових частин. До ІІ групи відносяться бюджетні, госпрозрахункові підприємства і організації та інші споживачі (т.1 - а.а.с.174-175).

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону №1875-ІV відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Між КТП РМР "Комуненергія" та КЕВ м.Рівне було укладено договори на відпуск теплової енергії від 01.01.2006р. №127 та від 01.01.2009р. №127. Розділами 5 вказаних договорів передбачено порядок розрахунків за теплову енергію та визначено розмір плати за послуги згідно з рядом тарифів (т.1 - а.а.с.178-181, 188-191).

Розрахунки за надані послуги теплопостачання на виконання зазначених договорів казармам військових частин здійснювалися за тарифом, встановленим для І категорії споживачів - населення.

Вищезазначені договори відповідають вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630 Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, укладені згідно з чинним законодавством України, жодним чином не оспорювалися, є чинними.

Згідно з довідкою КЕВ м.Рівне від 19.05.20-11р. №783, на балансі установи перебувають об'єкти казарменно-житлового фонду, а саме: казарми (гуртожитки), цільове призначення яких визначено військовими статутами Збройних сил України - для тимчасового проживання військовослужбовців, які проходять строкову службу.

Таким чином, здійснення КТП РМР "Комуненергія" з КЕВ м.Рівне розрахунків за надані послуги теплопостачання казармам (гуртожиткам) військових частин із застосуванням тарифів для І категорії споживачів - населення, є правомірним, відповідає вимогам Закону №1875-ІV, Порядку №955 та розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації від 28.12.1999р. №885.

Вказане підтверджується також висновком судово-економічної експертизи (призначеної судом у даній справі) від 14.09.2012р. №7310 (т.3 - а.а.с.116-129).

При цьому, суд не бере до уваги посилання представників відповідача на лист Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 20.05.2011р. №7/10-5677 щодо необхідності здійснювати розрахунки за надані послуги теплопостачання казармам за тарифом, встановленим для ІІ категорії споживачів - бюджетні установи (т.2 - а.а.с.72-74), оскільки лист вказаного Міністерства від 08.06.2011р. №7/9-6447 містить роз'яснення щодо доцільності застосування під час розрахунку теплових навантажень на опалення казарм військових частин з цільовим призначенням для проживання військовослужбовців, які проходять строкову службу, питомих опалювальних характеристик як для житлових будинків (т.1 - а.с.177).

Відповідно до ст.53 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26.12.2008р. №835-VI (далі - Закон №835-VI) перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла в зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок надходжень, визначених пунктом 41 статті 6 цього Закону, та додаткових податкових зобов'язань, які виникають у результаті виконання цієї статті. Перерахування зазначеної субвенції може здійснюватися також за рахунок погашення заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, яка була реструктуризована, та за рахунок погашення заборгованості місцевих бюджетів перед державним бюджетом, що виникла у зв'язку з наданням Міністерством фінансів України фінансової допомоги Уряду Автономної Республіки Крим, облвиконкомам, Севастопольському міськвиконкому для підприємств теплоенергетики, що перебувають у комунальній власності, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1994 року №510 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення народного господарства і населення електричною і тепловою енергією в осінньо-зимовий період 1994/95 року".

Згідно з п.2 Порядку №193 субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах (далі - розрахунки) перераховується на умовах, визначених цим Порядком, на суму заборгованості з різниці в тарифах, що утворилася у період з 1 січня 1998 р. по 1 жовтня 2009 р. з урахуванням проведених у 2006 і 2008 роках розрахунків і не погашена на дату складення довідки про розмір кредиторської заборгованості місцевих бюджетів та/або дебіторської заборгованості учасників розрахунків, у межах щомісячних лімітів, установлених Мінфіном для Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій згідно із затвердженим розподілом видатків Державного бюджету України на 2009 рік. Коригування лімітів може провадитися щокварталу на підставі звернень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, що надсилаються до Мінфіну з відповідними обґрунтуваннями і розрахунками.

Відповідно до п.3 Порядку №193 підставою для проведення розрахунків є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається між учасниками розрахунків на підставі документа, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості (з урахуванням пені, штрафних та фінансових санкцій, які нараховані підприємствам теплоенергетики на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1998 р. по 1 жовтня 2009 року).

Згідно з п.4 Порядку №193 обсяг заборгованості з різниці в тарифах визначається учасниками розрахунків як різниця між фактичними витратами на теплову енергію (виробництво, транспортування і постачання теплової енергії, послуги з централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання), послуги з водопостачання та водовідведення і фактичними нарахуваннями згідно із затвердженими для населення тарифами з урахуванням перерахунків за низькоякісні та не в повному обсязі надані послуги з відрахуванням дотації місцевих бюджетів, отриманої учасниками розрахунків для відшкодування різниці в тарифах, і фактично погашеної у 2006 році заборгованості з різниці в тарифах відповідно до Порядку перерахування у 2006 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, затверджених для населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2006р. №705, і фактично погашеної заборгованості з різниці в тарифах відповідно до Порядку перерахування у 2008 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися і постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, затвердженим органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2008р. №440.

Тобто, вказана норма передбачає визначення обсягу заборгованості з різниці в тарифах як різницю між фактичними витратами на теплову енергію і фактичними нарахуваннями згідно із затвердженими для населення тарифами з урахуванням перерахунків за низькоякісні та не в повному обсязі надані послуги.

Відповідно до п.5 Порядку №193 обсяг заборгованості з різниці в тарифах обчислюється учасниками розрахунків на підставі таких підтвердних документів:

1) розрахунок фактичної собівартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення, що засвідчений підписом керівника або іншої уповноваженої особи учасника розрахунків, скріпленим печаткою;

2) копія рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про затвердження (погодження) тарифів на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення;

3) звіт про витрати з надання послуг з тепло-, водопостачання та водовідведення і фінансові показники діяльності підприємства за формою N1С, що засвідчений підписом керівника або іншої уповноваженої особи учасника розрахунків, скріпленим печаткою;

4) звіт про постачання теплової енергії (за формою N1-теп) або звіт про роботу водопроводу (за формою N1-водопровід) та/або звіт про роботу каналізації (за формою N1-каналізація), звітний кошторис витрат на виробництво електро- та теплоенергії (відомча форма N23-енерго), довідка про корисний відпуск електричної та теплової енергії і розрахунки за неї (за відомчою формою N32-енерго).

Як встановлено судом, на виконання вимог ст.53 Закону №835-VI та Порядку №193 КТП РМР "Комуненергія" упродовж ІІ півріччя 2009 року отримано від Управління житлово-комунального господарства Рівненського міськвиконкому згідно з договором від 02.07.2009р. №1/09 субвенції з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію в сумі 9567521,00 грн. Вказані кошти в сумі 4868240,00 грн. перераховані позивачем до спеціального фонду державного бюджету (договір від 19.08.2008р. №1/08), в сумі 4699281,00 грн. - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" за спожитий газ (договори від 19.08.2008р. №369/440/2/08 та від 19.08.2008р. №370/440/3/08) (т.1 - а.с.51, 139-144).

Виплату позивачу субвенції у зазначеній сумі було здійснено відповідно до розрахунку обсягу заборгованості за минулі роки з різниці в тарифах на погашення заборгованості різниці в тарифах на теплову енергію, надану населенню КТП РМР "Комуненергія", згідно з яким обсяг заборгованості за 1999-2008 роки складає 9567521,00 грн. Заборгованість у вказаній сумі була узгоджена рішенням територіальної комісії з погашення заборгованості підприємства паливно-енергетичного комплексу (т.2 - а.с.85, т.3 - а.с.186).

Розрахунок обсягу заборгованості за минулі роки з різниці в тарифах на погашення заборгованості різниці в тарифах на теплову енергію було зроблено КТП РМР "Комуненергія" на підставі документів за переліком, передбаченим п.5 Порядку №193 (т.3 а.с.181-187).

Дослідження вказаних документів, зокрема, розрахунку фактичної собівартості теплової енергії за 2008 рік, звіту про витрати виробництва та фінансові показники діяльності від надання послуг теплопостачання за 2008 рік (форма №1-С), звіт про постачання теплоенергії за 2008 рік (форма №1-теп) вказує на те, що обсяг заборгованості з різниці в тарифах за період 1999-2008 роки складає 9567521,00 грн., і зокрема за 2008 рік становить -10224719,00 грн.

Твердження відповідача про те, що позивачем не включено до розрахунку обсягу заборгованості за минулі роки з різниці в тарифах на погашення заборгованості різниці в тарифах на теплову енергію, надану населенню, перерахунки за низькоякісні та не в повному обсязі надані послуги в сумі 126061,76 грн., суд не бере до уваги, оскільки дохід від реалізації послуг, відображений у звіті форми №1-С, обчислено з урахуванням таких перерахунків.

Крім того, відповідно до розрахунку кількості теплової енергії, за яку здійснені перерахунки населенню за неякісні та ненадані послуги у 2008 році (т.3 -а.с.176), сума перерахунку за неякісні та ненадані послуги КТП РМР "Комуненергія" у 2008 році складає 126061,76 грн., у т.ч.: за неякісні послуги - 38186,27 грн. (з них: 30300,96 грн. - за даними відділу збуту, 7885,31 грн. - за даними ДП "Торговий дім"), за ненадані послуги - 87875,49 грн. (з них: 25743,88 грн. - за даними відділу збуту, 62131,61 грн. - за даними ДП "Торговий дім"). З урахуванням діючих тарифів за 1 Гкал для населення, кількість теплової енергії, за яку здійснені перерахунки населенню за ненадані та неякісно надані послуги у 2008 році, складає 572,75 Гкал.

Вищезазначена кількість теплової енергії у розмірі 572,75 Гкал була включена КТП РМР "Комуненергія" в розрахунок загальної фактичної реалізації теплової енергії для населення за 2008 рік.

Так, згідно з розрахунками, наданими КТП РМР "Комуненергія" (т.3, а.с.180), фактична реалізація у 2008 році теплової енергії на опалення для населення складає 174878,83Гкал, теплової енергії на підігрів води для населення - 57786,00Гкал, а перерахунки за неякісні та ненадані послуги - 573,00Гкал. Таким чином, всього фактична реалізація теплової енергії для населення у 2008 році складає 232092,00Гкал (174878,83Гкал + 57786,00Гкал - 583,00Гкал). Вказаний показник фактично відпущеної населенню теплової енергії відображено позивачем у рядку 26 звіту форми №1-теп за 2008 рік (т.3 - а.с.181), який належить до переліку документів, на підставі яких було визначено обсяг заборгованості з різниці в тарифах.

Ці обставини підтверджені також висновком судово-економічної експертизи (призначеної судом у даній справі) від 14.09.2012р. №7310 (т.3 -а.а.с.116-129).

Відтак, суд прийшов до висновку, що КТП РМР "Комуненергія" дотримано усі вимоги чинного законодавства щодо правильності визначення показників обсягу заборгованості за минулі роки з різниці в тарифах на теплову енергію, надану населенню у 2008 році.

Таким чином, висновки контролюючого органу про безпідставне відшкодування державою КТП РМР "Комуненергія" втрати доходів, які підприємство недоотримало у зв'язку з наданням неякісних або не в повному обсязі наданих послуг, у сумі 126061,76 грн. є протиправними, такими, що суперечать фактичним обставинам.

Форма державного статистичного спостереження №1-теп "Звіт про постачання теплоенергії" складається відповідно до вимог Інструкції №482.

Відповідно до п.2.3.5 Інструкції №482 у рядку 24 відображається фактично спожите тепло за звітний період усіма категоріями абонентів, визначене на підставі даних вимірювальних приладів, а при їх відсутності - за діючими нормами споживання. Дані рядка 24 повинні дорівнювати сумі даних рядків 25 та 29.

Згідно з п.2.3.6 Інструкції №482 у рядку 25 вказується кількість теплоенергії, відпущеної своїм споживачам. Термін "свої споживачі" включає в себе як підприємство, на балансі якого знаходиться котельня (електростанція та інше джерело теплопостачання), так і споживачів теплоенергії, з якими підприємство-виробник (постачальник) уклало угоду про постачання їм теплоенергії.

Із загальної кількості тепла, відпущеного своїм споживачам, виділяється кількість теплової енергії, відпущеної:

1) населенню (безпосередньо або через ЖЕК) - рядок 26;

2) на комунально-побутові потреби, які включають в себе відпуск теплової енергії таким підприємствам, установам та організаціям: середнім закладам освіти (школам, школам-інтернатам, дитячим будинкам, гімназіям, ліцеям, колегіумам, професійно-технічним училищам), вищим закладам освіти (технікумам, коледжам, інститутам, консерваторіям, академіям, університетам), лікувальним (лікарням, поліклінікам, амбулаторіям, медпунктам, санаторіям, будинкам відпочинку і т.ін.), спортивним (спортклубам, стадіонам і т.ін.), торговельним (магазинам, кіоскам і т.ін.), видовищним (театрам, кіно, клубам і т.ін.), підприємствам громадського харчування (ресторанам, буфетам, їдальням, кафе і т.ін.), дитячим дошкільним закладам освіти (дитячим яслам, дитячим садкам), будинкам для престарілих та інвалідів, комунальним (готелям, будинкам і гуртожиткам для приїжджих), робочим і студентським гуртожиткам, військовим частинам, підприємствам служби побуту, які виконують невиробничі види побутових послуг населенню, також на комунальні та культурно-побутові потреби усіх підприємств, установ і організацій - рядок 27;

3) на виробничо-технологічні потреби відноситься теплоенергія, відпущена як на виробничо-технологічні потреби підприємства - власника джерела теплопостачання, так і підприємства, з яким укладено угоду на постачання теплоенергії і яке не віднесене до таких, що перелічені в підпункті 2 пункту 2.3.6 - рядок 28.

Відповідно до розрахунку фактичної собівартості теплової енергії КТП РМР "Комуненергія" за 2008 рік загальна сума витрат (фактичної собівартості) за 2008 рік становить 74783,00 тис. грн., при цьому витрати виробництва, що відносяться на собівартість послуг, наданих населенню, складають 44148,50 тис. грн. (т.3 - а.с.185).

Як зазначалося судом вище, згідно з розрахунками, наданими КТП РМР "Комуненергія" (т.3, а.с.180), фактична реалізація у 2008 році теплової енергії на опалення для населення складає 174878,83Гкал, теплової енергії на підігрів води для населення - 57786,00Гкал, а перерахунки за неякісні та ненадані послуги - 573,00Гкал. Таким чином, всього фактична реалізація теплової енергії для населення у 2008 році складає 232092,00Гкал (174878,83Гкал + 57786,00Гкал - 583,00Гкал). Вказаний показник фактично відпущеної населенню теплової енергії відображено позивачем у рядку 26 звіту форми №1-теп за 2008 рік (т.3 - а.с.181), який належить до переліку документів, на підставі яких було визначено обсяг заборгованості з різниці в тарифах.

Розрахунки фактичної реалізації теплової енергії населенню за 2008 рік проведені позивачем з урахуванням:

- фактичної тривалості опалювального сезону 171 день (розпорядження міського голови м.Рівне від 15.04.2008р. №659-р "Про закінчення опалювального сезону" та від 15.10.2008р. №1832-р "Про початок опалювального сезону", акт від 28.10.2008р. про зняття у зв'язку з початком опалювального сезону пломб з вхідних засувок на котельнях), середньодобової температури повітря +2,20 С (довідка Рівненського обласного центру гідрометеорології);

- планової річної реалізації на опалення (Гкал), визначеної за формулою 2.17 Норм та Вказівок, розрахованої виходячи з:

1) фактичної опалювальної площі із застосуванням кубатурного будівельного коефіцієнту, наведеного в таблиці 2.8 Норм та Вказівок;

2) внутрішньої температури в житлових приміщеннях +180 С, тривалості опалювального сезону 191 день, середньої температури опалювального сезону -0,50 С (додаток №1 Норм та Вказівок).

Дані щодо фактичної реалізації теплової енергії у вказаних розрахунках визначено за розрахованими нормами споживання (при відсутності лічильника):

- норми споживання на 1 кв.м на 191 день (Гкал/м2);

- корегуючого коефіцієнта 0,854 (18 - 2,2) / (18 -( - 0,5)) (де: 180 С - внутрішня температура в житлових приміщеннях, 2.20 С - фактична температура опалювального сезону, ( - 0,50 С) - середня температура опалювального сезону);

а при обладнанні будинків лічильниками обліку теплової енергії - за їх показами.

Норми та вказівки є керівним технічним матеріалом, розробленим Проектним та науково-дослідним інститутом по газопостачанню, теплопостачанню та комплексному благоустрою міст і селищ України (УкрНДІінжпроект) на замовлення Держжитлокомунгоспу України.

Норми та вказівки призначені для планування потреб в теплоті та паливі на опалення, вентиляцію та гаряче водопостачання житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби.; для формування заявок на паливо теплопостачальними організаціями та визначення необхідної кількості палива для реалізації населенню. Крім цього, ці норми можуть бути використані для визначення відпущеної теплової енергії теплопостачальними організаціями споживачам, у яких тимчасово відсутні прилади обліку, для проведення комерційних та інших розрахунків (п.1.1 розд.1 Норм та Вказівок).

Як встановлено судом, розподіл витрат проводився КТП РМР "Комуненергія" відповідно до планової розрахункової річної потреби в теплоті на опалення, гаряче водопостачання, розрахованої відповідно до формули 2.17 Норм та Вказівок.

Правомірність використання позивачем вказаної формули підтверджена висновком судово-економічної експертизи (призначеної судом у даній справі) від 14.09.2012р. №7310 (т.3, а.а.с.116-129).

Таким чином, висновок відповідача про завищення позивачем обсягів будівельних об'ємів житлових будинків та заниження обсягів будівельних об'ємів громадських споруд є необґрунтованим, оскільки будівельні об'єми не використовувалися КТП РМР "Комуненергія" для визначення річної потреби теплоти.

Крім того, суд зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин перевірка показників фактично спожитого тепла, відображених у звіті форми №1-теп належала до компетенції Державної інспекції з енергозбереження, яка згідно з Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.2000р. №1039, серед іншого здійснювала контроль шляхом проведення комплексних перевірок стану обліку паливно-енергетичних ресурсів.

Пункт 3 статті 10 Закону №2939-ХІІ надавав право органам контрольно-ревізійної служби залучати на договірних засадах кваліфікованих фахівців відповідних міністерств, державних комітетів, інших органів державної виконавчої влади, державних фондів, підприємств, установ і організацій для проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво, контрольних аналізів сировини, матеріалів і готової продукції, інших перевірок з оплатою за рахунок спеціально передбачених на цю мету коштів.

Не зважаючи на особливий характер діяльності КТП РМР "Комуненергія" та застосування у спірних правовідносинах Норм та Вказівок, відповідачем не було залучено під час проведення перевірки спеціалістів Державної інспекції з енергозбереження, а виконано розрахунок відпущеної позивачам теплової енергії споживачам самостійно, з використанням формули 2.14.

На підставі викладеного суд прийшов до висновку про те, що висновок відповідача про недостовірність звіту позивача №1-теп за 2008 рік та відповідно зайве включення ним до обсягу заборгованості за минулі роки з різниці в тарифах на погашення заборгованості різниці в тарифах на теплову енергію, надану населенню, вартості фактичних витрат з надання послуг для населення у розмірі 647960,01грн. суперечить фактичним обставинам та наведеним нормам чинного законодавства, є протиправним.

Крім того, у акті ревізії від 19.05.2011р. №270-16/12 зазначено про те, що внаслідок включення у 2008 році сум завищення витрат по казармах КЕВ, позивачем зайво отримано субвенцію з державного бюджету в сумі 366364,07грн. (т.1, а.с.57).

Проте, зазначений акт ревізії не містить жодних посилань на будь-які порушення, що впливають на завищення витрат по казармах КЕВ.

Поряд з цим, ревізором під час проведення розрахунку обсягу заборгованості за 2008 рік з різниці в тарифах, казарми КЕВ виключено з І категорії споживачів та віднесено до бюджетних установ. Фактично ревізором витрати по казармах КЕВ виключені з витрат двічі: один раз - по розрахунку відсотка, а другий раз - окремо загальною сумою 366364,07грн. Зворотного представниками відповідача в ході судового розгляду суду не доведено.

За таких обставин, висновки відповідача про завищення позивачем доходів та витрат по казармах КЕВ є безпідставними.

Представники позивача, обґрунтовуючи позовні вимоги, вказували на те, що під час проведення ревізії КТП РМР "Комуненергія" ревізором не було враховано у складі витрат виробництва за 2008 рік, що відносяться на собівартість послуг, наданих населенню, витрати на проведення ремонтів на суму 99360,36грн., що підтверджуються оборотно-сальдовими відомостями по рахунку №236 "Ремонт основних фондів" за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р., реєстром проводок з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. по балансовому рахунку №236, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку №13 "Знос нематеріальних активів" за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р.

Вказані документи долучені позивачем до матеріалів справи (т.1, а.с.153-157) та надавалися підприємством під час проведення ревізії.

Суд погоджується з твердженням представників позивача про те, що згідно з витрати, пов'язані з ремонтом основних засобів включаються до складу загальновиробничих витрат, як це передбачено п.15 Порядку №955, проте вважає, що надані КТП РМР "Комуненергія" регістри бухгалтерського обліку не підтверджують належним чином здійснені позивачем витрати на ремонт.

Так, в силу вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Жодних первинних документів, які б підтверджували фактичне понесення позивачем витрат на проведення ремонтів (договорів, актів приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в, довідок про вартість виконаних підрядних робіт форми №КБ-3 тощо) КТП РМР "Комуненергія" ні суду, ні відповідачу під час проведення ревізії не надано.

За таких обставин, витрати позивача на проведення ремонтів в сумі 99360,36 грн. не підтверджені документально, а тому неврахування відповідачем вказаної суми у складі витрат виробництва КТП РМР "Комуненергія" за 2008 рік є правомірним.

Крім того, представники позивача, обґрунтовуючи позовні вимоги, вказували на те, що відповідачем під час проведення ревізії не включено до витрат за 2008 рік витрати, які включаються до собівартості послуг, наданих населенню, послуги, отримані від виконавчого комітету Рівненської міської ради згідно з угодою від 23.12.2005р. №05/12 у сумі 127368,82 грн., які проведені в бухгалтерському обліку у лютому 2009 року по рах.442.01 "Витрати минулих років".

Суд вважає посилання на ці обставини безпідставними, оскільки, як зазначалося судом вище, збитки державному бюджету в сумі 379288,38 грн., на думку відповідача, були заподіяні КТП РМР "Комуненергія" у зв'язку з порушенням вимог Закону №835-VI та Порядку №193.

Вказані нормативні акти передбачають отримання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах, зокрема, на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла в зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.

Пунктом 5 Порядку №193 передбачено вичерпний перелік документів, на підставі яких обчислюється обсяг заборгованості з різниці в тарифах, це, зокрема: розрахунок фактичної собівартості теплової енергії, копія рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про затвердження (погодження) тарифів на теплову енергію, звіт про витрати з надання послуг з теплопостачання і фінансові показники діяльності підприємства за формою N1С, звіт про постачання теплової енергії (за формою N1-теп).

Відповідно до п.1 Коротких роз'яснень щодо заповнення звітності за формами 1С -водопостачання, водовідведення, 1С-теплопостачання та 1С-житлове господарство звітність про надання послуг, витрати виробництва та фінансові показники діяльності складають суб'єкти підприємницької діяльності, що надають послуги водо-, теплопостачання, водовідведення, утримання будинків і прибудинкових територій, незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, та подають не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним періодом Міністерству регіонального розвитку та житлово-комунального господарства АР Крим, обласним управлінням житлово-комунального господарства, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям.

Тобто, звіт за формою №1С за 2008 рік КТП РМР "Комуненергія" було подано не пізніше 25.01.2009 року.

З матеріалів справи вбачається, що послуги, отримані від виконавчого комітету Рівненської міської ради згідно з угодою про співробітництво від 23.12.2005р. №05/12 у сумі 127368,82 грн. (акт від 31.12.2008р. №08) відображено у бухгалтерському обліку позивача у лютому 2009 року на балансовому рахунку №442.01 "Затрати минулих років"(т.1, а.с.148-152).

Тобто, сума 127368,82 грн. не була і не могла бути включена КТП РМР "Комуненергія" до звіту про витрати виробництва та фінансові показники діяльності від надання послуг теплопостачання форми №1С за 2008 рік, на підставі якого позивачем було обчислено обсяг заборгованості з різниці в тарифах та отримано відповідні кошти з бюджету, а тому не вплинула на отримання підприємством бюджетних коштів відповідно до Порядку №193.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності вимоги від 04.07.2011р. №270-11/11136 в частині відшкодування донарахованих в ході ревізії доходів від надання послуг з теплопостачання КЕВ м.Рівне за період з 01.01.2008р. по 10.11.2009р. на загальну суму 427917,88 грн. та повернення до державного бюджету зайво отриманої субвенції на суму 379288,38 грн.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що розрахунки за надані послуги теплопостачання казармам військових частин мають здійснюватися за тарифом встановленим для категорії споживачів як "бюджетні установи" є помилковиими.

Згідно Розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації №885 від 28.12.1999 року, яке зареєстровано Рівненським обласним управлінням юстиції 31.12.1999 року №298/62 до 1 групи відноситься населення, яке проживає в будинках державного фонду, незалежно від його відомчого підпорядкування, в будинках кооперативних і громадських організацій, в гуртожитках підприємств, установ і організацій, будинках житлово-будівельних кооперативів і що належать громадянам на правах особистої власності, жилих зонах установ виконання покарань та лікувально-трудових профілакторіїв, слідчих ізоляторах, жилих зонах військових частин. Казарми віднесено до таких жилих зон, а тому підстави їх віднесення до іншої групи споживачів у позивача відсутні. Дане Розпорядження повністю узгоджується з пунктом 3 Порядку №955.

Крім того, Розпорядження голови Рівненської ОДА №8885 від 28.12.1999 року ніким не оскаржувалось і є чинним.

Між КТП РМР "Комуненергія" та КЕВ м.Рівне було укладено договори на відпуск теплової енергії від 01.01.2006 року та №127 від 01.01.2009 року. Розрахунки за надані послуги з теплопостачання здійснювались відповідно до умов вказаних договорів, а саме: розділу 5, в якому передбачено порядок розрахунків за теплову енергію та визначено розмір плати за послуги згідно з рядом тарифів.

Вказані договори також ніким не оскаржувалися і є чинними.

Що стосується заперечень відповідача на висновки судово-економічної експертизи, то суд першої інстанції дав їм належну правову оцінку у сукупності з іншими доказами по справі.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів уважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги Рівнської міжрайонної державної фінансової інспекції в Рівненській області відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Рівненської міжрайонної державної фінансової інспекції в Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "30" листопада 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Г.І. Майор

судді: (підпис) (підпис) А.Ю.Бучик С.М. Шевчук

З оригіналом згідно: суддя ________________________________ Г.І. Майор

Повний текст cудового рішення виготовлено "26" липня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Комунальне теплопостачальне підприємство "Комуненергія" Рівненської міської ради вул.Д.Галицького,27,м.Рівне,33027

3- відповідачу Рівненська міжрайонна державна фінансова інспекція в Рівненській області вул. Соборна,БСО-68,Рівне,33001

Попередній документ
32975767
Наступний документ
32975769
Інформація про рішення:
№ рішення: 32975768
№ справи: 2а/1770/3237/2011
Дата рішення: 23.07.2013
Дата публікації: 16.08.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Житомирський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019)