09 липня 2013 р.Справа № 820/1524/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Катунова В.В.
Суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічне акціонерне товариство "Банк Золоті Ворота" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2013р. по справі № 820/1524/13-а
за позовом Приватного підприємство "АЛЬТА-Л"
до Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції треті особи Публічне акціонерне товариство "Банк Золоті Ворота" , Приватна фірма "Мінкан"
про визнання дій незаконними, скасування рішення,
Позивач-Приватне підприємство "АЛЬТА-Л"", звернулось до суду з адміністративним позовом до Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, третя особа: Приватна фірма "Мінкан" про визнання дії відповідача незаконними та скасування Акту опису та арешту, винесеного в ході здійснення виконавчих дій на підставі наказу Господарського суду Харківської області по справі № 5023/5135/12.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.03.2013 залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача ПАТ банк "Золоті ворота".
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2013 року адміністративний позов задоволено.
Визнано незаконними дії державного виконавця Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Здоровко О.І. щодо накладення арешту шляхом складання акту арешту та опису майна від 22.02.2013 року, за адресою: м. Харків, вул. Тернопільска,6.
Скасовано акт опису та арешту майна, винесений в ході здійснення виконавчих дій на підставі наказу Господарського суду Харківської області по справі № 5023/5135/12.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, третьою особою- ПАТ "Банк Золоті Ворота", подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. ст. 7, 8, 17, 52, 54, 55, 57, 82 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 181 КАС України, п. 56.5 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15.12.2009 року №74/5, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Позивач у судові засідання, призначене на 09.07.2013 року не з'явився, проте неоднаразово подавав суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із наданням нових доказів.
Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, в апеляцйному порядку рішення суду першої інстанції не оскаржував, тобто фактично з ним погодився.
Апелянт також у судове засідання призначене на 09.07.2013 року не з'явився, подавав суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із знаходженням представника Банку у щорічній відпустці.
Колегія суддів, оцінивши доводи заявлених клопотань, прийшла до висновку про відсутність підстав для їх задоволення з огляду на наступне.
Відповідно вимог ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Крім того, відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Згідно ч.1 ст.195-1 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом одного місяця з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Враховуючи те, що справа неодноразово призначалася до розгляду, сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, а також необхідність додержання строків, передбачених ч.1 ст. 195-1 КАС України та достатність в матеріалах справи доказів для її вирішення по суті, колегія суддів дійшла висновку про можливість її розгляду в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції перебуває виконавче провадження № 428/5 з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області №5023/5135/12, за яким з ПФ «Мінкан», адреса: м. Харків, вул. Обоянська, 25 стягнуто на користь ПАТ «Банк Золоті ворота» в рахунок погашення заборгованості за Договором споживчого кредиту від 15.10.2008 року № 573 в сумі 642845,03 грн.
22 лютого 2013 року в межах виконавчого провадження відповідачем прийнято рішення про арешт майна: здійснено опис та арешт майна боржника на складському приміщенні розташованому за адресою: Тернопільська,6, яке належить позивачеві, про що складено відповідний акт.
Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач прийняв оскаржуване рішення за відсутності первинних документів стосовно арештованого товару, не вжив обумовлених законом заходів по виявленню, отриманню та вивченню таких документів.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що судом повно встановлені обставини справи, яким надана належна правова оцінка, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов'язані подати на запит державного виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває в них, та майно чи кошти, які вони мають передати боржнику, а згідно ч.2 ст. 55 вказаного Закону після надходження від зазначених осіб відомостей про наявність майна боржника державний виконавець описує таке майно, вилучає його і реалізує у встановленому цим Законом порядку. У разі якщо особа, у якої перебуває майно боржника, перешкоджає державному виконавцю в його вилученні, таке майно вилучається державним виконавцем у примусовому порядку.
Згідно з пунктом 1.5. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Мінюсту № 512/5 від 02.04.2012 року (надалі Інструкція) під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами. Пунктом 1.10. зазначеної Інструкції передбачено, що запит державного виконавця про надання необхідної інформації для здійснення виконавчих дій повинен бути вмотивованим та встановлювати обґрунтований строк для надання інформації.
Проаналізувавши вищенаведену норму Закону, слід зазначити, що обов'язковою умовою звернення стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб є вмотивований запит державного виконавця про відомості щодо належного боржнику майна.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідач не направляв запитів в порядку, визначеному ст.55 Закону України «Про виконавче провадження», чим порушив вимоги вищезазначеного закону України та Інструкції.
Крім того, положення ч.9 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» покладають на відповідача повноваження під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього використати відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку.
Щодо примусового виконання наказу господарського суду Харківської області відповідач посилається на пояснення генерального директора ПФ «Мінкан», що стало підставою для проведення виконавчих дій, в якому зазначено, що майно на яке необхідно звернути стягнення по рішенню суду на користь ПАТ «Банк Золоті ворота» знаходиться за адресою м. Харків, вул. Тернопільська,6.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що згідно заяви Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті Ворота" про відкриття виконавчого провадження (а.с.39), Наказу Господарського суду Харківської області від 14.12.2012 року по справі № 5023/5135/12 та постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 30.01.2013ВП 36531855 (а.с. 50) рухоме майно Приватної фірми, на яке звертається стягнення, знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Обоянська, 25.
Акт опису та арешту майна від 22.02.2013 року складено за адресою:м. Харків, вул. Тернопільська,6.
Матеріали виконавчого провадження, не містять відомостей щодо перевірки відповідачем в силу положень ст.55, 57 Закону України "Про виконавче провадження» належності арештованого майна ані боржникові за виконавчим провадженням, ані позивачеві. Крім того, матеріали виконавчого провадження не містять будь-яких первинних документів про товар, що суперечить вимогам Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції № 489/20802 від 02.04.2012 року, які передбачають що всі документи мають зберігатись державним виконавцем саме в матеріалах виконавчого провадження.
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В той же час згідно з частини 2 статті 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як свідчать матеріали справи, відповідачем не надано суду жодних доказів належного дотримання вимог ст.ст. 55 і 57 Закону України «Про виконавче провадження» при прийнятті рішення про накладення арешту.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Приватного підприємство "АЛЬТА-Л", документально та нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Окрім того, судом першої інстанції правомірно застосовані норми ст. 11 КАС України.
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводами апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції правил предметної підсудності, оскільки в даному випадку відсутній спір відносно права власності на арештоване майно, вимога про звільнення майна з-під арешту в порядку ст.60 Закону України «Про виконавче провадження» не заявлялась, позивач не є стороною виконавчого провадження, а тому справа повинна бути розглянута за правилами адміністративного судочинства.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2013 року по справі № 820/1524/13-а прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.
Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Банк Золоті Ворота" залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2013р. по справі № 820/1524/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Катунов В.В.
Судді Ральченко І.М. Бершов Г.Є.