Справа № 819/1753/13-a
"08" серпня 2013 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
Головуючого судді Жука А.В.
при секретарі судового засідання: Порплиці Т.В.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача: ОСОБА_2
представника відповідачів: Стукало М.С.;
представник третьої особи - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до Козівського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області
про зобов'язання виплатити заробітну плату за липень - жовтень 2011 року, зобов'язання видати трудову книжку, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Козівського РВ УМВС України в Тернопільській області, УМВС України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, - ГУ ДКСУ у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання змінити формулювання звільнення та виплатити заробітну плату за липень - жовтень 2011 року та за час вимушеного прогулу, зобов'язання видати трудову книжку, а також стягнення моральної шкоди.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.08.2013 адміністративний позов ОСОБА_1 в частині визнання протиправним та скасування наказу управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області №974 від 07.10.2011 в частині звільнення (за грубе порушення службової дисципліни п. 64 "є" Положення) ОСОБА_1 з посади оперуповноваженого СКР Козівського РВ УМВС України в Тернопільській області; зобов'язання управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області змінити формулювання підстав звільнення ОСОБА_1 зі служби в органах внутрішніх справ із "звільнення за грубе порушення службової дисципліни п. 64 "є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України" на "звільнення за власним бажанням п. 64 "ж" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України в запас Збройних сил України" і дату звільнення з "7 жовтня 2011 року" на день вирішення справи в суді; зобов'язання управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області внести відповідні зміни до трудової книжки ОСОБА_1; зобов'язання Козівського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07 жовтня 2011 року по 07 жовтня 2012 року в сумі 24456,00 гривень; стягнення з управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 5000,00 гривень залишено без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до адміністративного суду.
Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали, надавши суду пояснення аналогічні позову, просили позов задовольнити.
Представник відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечила, просила в позові відмовити.
Заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
З 20.04.2010 по 12.06.2011 ОСОБА_1 проходив службу в органах МВС на посаді оперуповноваженого сектору КР КМ Козівського РВ УМВС України в Тернопільській області.
Починаючи з 13.06.2011 ОСОБА_1 перестав виходити на службу за місцем роботи вважаючи себе звільненим за власним бажанням.
Після невиходу ОСОБА_1 на службу, від останнього було відібрано пояснення, написані ним власноручно 23.06.2011, з яких вбачається що в період з 13.06.2011 позивач не виходив на роботу у зв'язку із тим, що він хоче звільнитись з органів внутрішніх справ і в подальшому він категорично відмовляється ходити на роботу до моменту його звільнення.
09 вересня 2011 року УКР УМВС України в Тернопільській області було проведено службове розслідування за фактом невиходу на роботу без поважних причин оперуповноваженим СКР Козівського РВ лейтенантом міліції ОСОБА_1, результати якого було оформлено висновком службового розслідування від 09.09.2011.
Зокрема розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 не виходив на роботу в період з 13.06.2011 по 10.08.2011, що підтверджується актами перевірки щодо відсутності на роботу ОСОБА_1 та поясненнями позивача.
Згідно висновків розслідування за грубе порушення службової дисципліни оперуповноважений сектору карного розшуку кримінальної міліції Козівського РВ УМВС України в Тернопільській області лейтенант міліції ОСОБА_1 заслуговує звільнення з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил України по ст. 64 "є" (за порушення дисципліни) Положення...
Наказом "Про грубе порушення службової дисципліни працівниками Козівського РВ та покарання винних" №974 від 07.10.2011 за грубе порушення службової дисципліни, що виразилось у самовільному невиході на службу в період з червня по серпень 2011 року, оперуповноваженого СКР Козівського РВ лейтенанта міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ України за ст. 64 п. "є" (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.
З вказаним наказом ОСОБА_1 був ознайомлений 15.10.2011, що підтверджується його власноручним підписом на наказі (а.с. 13).
Відповідно до п. 1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993 (далі по тексту - Інструкція) Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Пунктами 4.1, 4.2 Інструкції передбачено, що У разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органа працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.
Як вбачається з матеріалів справи, наказ "Про грубе порушення службової дисципліни працівниками Козівського РВ та покарання винних" №974 від 07.10.2011 був реалізований шляхом прийняття наказу УМВС УКраїни в Тернопільській області "По особовому складу" №243 о/с від 18.10.2011.
У зв'язку із відсутністю ОСОБА_1 в день звільнення на роботі, 19 жовтня 2011 на адресу останнього було направлено повідомлення про його звільнення із пропозицією з'явитись в управління кадрового забезпечення УМВС України в Тернопільській області для проведення повного розрахунку та отримання трудової книжки, або надіслати на адресу УМВС України письмову згоду на пересилку трудової книжки поштою. (а.с. 29). Дане повідомлення надіслано на адресу позивача поштою, про що свідчить відмітка в журналі реєстрації вихідної кореспонденції за №2823 (а.с. 51).
Як слідує із пояснень представника позивача наданих в судовому засіданні, а також показів позивача, допитаного в якості свідка, до управління кадрового забезпечення УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_1 для отримання трудової книжки ні усно, ні письмово після 18.10.2011 не звертався. Заяви про надання дозволу на пересилку трудової книжки засобами поштового зв'язку ним до УМВС України в Тернопільській області не подавалось.
За наведених обставин, суд приходить до переконання, що УМВС України в Тернопільській області вжито всіх передбачених чинним законодавством заходів з метою видачі ОСОБА_1 після його звільнення трудової книжки, однак позивачем трудову книжку не отримано внаслідок своєї бездіяльності та відсутності інтересу на її отримання, а отже з боку відповідача не було порушено прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_1, внаслідок чого в задоволенні адміністративного позову в частині зобов'язання управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області видати ОСОБА_1 трудову книжку слід відмовити за безпідставністю.
В частині позовних вимог про зобов'язання Козівського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за липень, серпень, вересень, жовтень 2011 року в сумі 6756,00 гривень суд вважає за необхідне відмітити наступне.
Як вбачається з довідки Козівського РВ УМВС України в Тернопільській області №4901 від 17.07.2013 (а.с. 30) ОСОБА_1 останній раз було виплачено грошове забезпечення за червень 2011 року в сумі 1634,95 гривні.
Відповідно до п. 1.6 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" №499 від 31.12.2007 грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби і виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків органу, підрозділу, закладу чи установи МВС на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ. За час відсутності особи рядового чи начальницького складу органів внутрішніх справ на службі без поважних причин (прогул) грошове забезпечення не виплачується. Підставою припинення виплати грошового забезпечення особі рядового чи начальницького складу органів внутрішніх справ є матеріали службового розслідування на підставі мотивованого рапорту безпосереднього керівника про обставини невиходу на службу та наказ начальника органу внутрішніх справ, у якому вказується, за який період припиняється виплата грошового забезпечення.
Наказом Козівського РВ УМВС України в Тернопільській області "Про припинення виплати грошового забезпечення оперуповноваженому СКР КМ Козівського РВ УМВС лейтенанту міліції ОСОБА_1." №156 від 13.07.2011 (а.с. 59) припинено виплату грошового забезпечення оперуповноваженому СКР КМ Козівського РВ УМВС України в Тернопільській області лейтенанту міліції ОСОБА_1 з 01.07.2011 до моменту звільнення з причин невиходу ним на роботу.
Станом на момент розгляду справи в суді наказ Козівського РВ УМВС України в Тернопільській області №156 від 13.07.2011 набрав чинності та не скасований.
Як зазначалось вище, ОСОБА_1 був звільнений з органів внутрішніх справ на підставі наказу УМВС України в Тернопільській області 974 від 07.10.2011 наказом по особовому складу №243 о/с від 18.10.2011.
Таким чином суд приходить до переконання, що у Козівського РВ УМВС України в Тернопільській області були відсутні підстави для виплати позивачу грошового забезпечення за період з 01.07.2011 по 18.10.2011, в зв'язку з чим позов в цій частині також не підлягає до задоволення.
Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Проаналізувавши наявні матеріали та обставини справи, подані сторонами докази, а також норми чинного законодавства, що регулюють порядок ведення трудових книжок працівників та порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, суд приходить до висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог позивача, відсутність порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача з боку відповідача, в зв'язку з чим в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 35,70,71,79,86,128,153,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Козівського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області про зобов'язання управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області видати ОСОБА_1 трудову книжку, зобов'язання Козівського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за липень, серпень, вересень, жовтень 2011 року в сумі 6756,00 гривень - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
(постанова виготовлена в повному обсязі 09.08.2013)
Головуючий суддя Жук А.В.
копія вірна
Суддя Жук А.В.