Справа № 206/5350/13-к
Провадження № 1-в/206/578/13
13 серпня 2013 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючий суддя: Маштак К.С.
при секретарі: Таран А.О.
за участю прокурора: Решетка Д.В.
представника адміністрації ІВЦ № 133: Іваник П.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпропетровську клопотання засудженого:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Орджонікідзе, Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, до засудження не працював та проживав в АДРЕСА_1, засудженого 23.02.2010 року Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області за ст. 198, 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі,
про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, -
ОСОБА_2 згідно постанови Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 24.09.2012 року не відбутий строк позбавлення волі замінено на обмеження волі на підставі ст. 82 КК України.
ОСОБА_2 звернувся до суду із клопотанням про застосування щодо нього умовно-дострокового звільнення з тих підстав, що він довів своє виправлення, порушень не має.
Представник ІВЦ № 133 та прокурор в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, оскільки засуджений не довів своє виправлення.
ОСОБА_2 в судовому засіданні просив задовольнити клопотання.
Розглянувши матеріали подання, заслухавши думку прокурора, представника виправної установи, засудженого, суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 81 КК України, особам, які відбувають покарання, у тому числі у виді обмеження волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною працею та зразковою поведінкою довів своє виправлення.
Згідно роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання
більш м'яким» умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності..
Разом з тим, з матеріалів особової справи вбачається, що засуджений ОСОБА_2 неодноразово судимий. Під час утримання в СІЗО стягнень та заохочень не мав. В ІВЦ № 133 засуджений знаходиться з 12.10.2012 року, порушує норми режиму відбування покарання та обов'язки встановлені правилами внутрішнього розпорядку, характеризується негативно, мав 1 заохочення та два стягнення. Адміністрація установи вважає не доцільним застосування до засудженого ст. 81 КК України.
Таким чином у суду відсутні підстави вважати, що поведінка засудженого ОСОБА_2 під час відбування покарання являється зразковою та свідчить про повне його виправлення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що підстав для застосування ст. 81 КК України до засудженого ОСОБА_2 не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст. 81 КК України, ст. 154 КВК України, ст.ст. 372, 537, 539 КПК України, -
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
На ухвалу суду може бути подана апеляція в Апеляційний суд Дніпропетровської області, протягом 7 днів з моменту її оголошення.
Суддя К.С. Маштак