Справа №:121/2453/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Кулєшова О.І.
№ провадження:22-ц/190/4346/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Сінані О. М.
"08" серпня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Сінані О.М.,
суддів:Рошка М.В., Хмарук Н.С.,
при секретарі:Щегловій Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом заступника прокурора м. Ялта в інтересах держави до Кореїзської селищної ради, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільна компанія» про визнання недійсними рішення, договорів купівлі-продажу земельної ділянки, третя особа Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіці Крим, за апеляційною скаргою заступника прокурора м. Ялта на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 23 травня 2013 року,
в березні 2013 року заступник прокурора м. Ялта звернувся до суду з позовом в інтересах держави до Кореїзської селищної ради, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Автомобільна компанія» про визнання недійсними рішення, договорів купівлі-продажу земельної ділянки, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Кореїзської селищної ради від 15.09.2004 року № 1484 наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою ОСОБА_6, у подальшому рішенням Кореїзської селищної ради від 04.08.2005 року № 2031 ОСОБА_6 затверджено проект землеустрою та передано у власність земельну ділянку, площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житловою будівлі, господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1. На підставі зазначеного рішення ОСОБА_6 видано державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,10 га, кадастровий № 0111947:100:01:004:0136, серії ЯА № 534091 від 23.08.2005 року. Між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 22.09.2005 року укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,10 га за вищевказаною адресою. 06.06.2007 року між ОСОБА_7 та ТОВ «Автомобільна компанія» укладений договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки. Нормативна грошова оцінка спірної ділянки складає 217423,58 грн. У порушення діючого законодавства висновком управління екологічної інспекції Південно-кримського регіону від 11.04.2005 року узгоджено проект землеустрою, висновок Управління міського архітектора Ялтинської міської ради датований 24.03.2005 року, висновок Республіканського комітету з охорони культурної спадщини датований 25.07.2005 року у той час, як частина графічних матеріалів проекту землеустрою була виготовлена ТОВ «Земельний кадастр» 27.07.2005 року та 28.07.2005 року. Окрім того, у порушення вимог законодавства, на момент прийняття Кореїзською селищною радою рішення № 2031 від 04.08.2005 року, проект землеустрою мав не усунені зауваження та пропозиції, викладені у державній землевпорядній експертизі від 03.08.2005 року № 2596К/25-528. Про зазначені порушення прокуратурі стало відомо у лютому 2013 року. На підставі викладеного просив: визнати строк звернення до суду з позовом не пропущеним та визнати недійсним п. 1.3 рішення Кореїзської селищної ради від 04.08.2005 року № 2031 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_6 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд»; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 22.09.2005 року, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 06.06.2007 року, укладений між ОСОБА_7 та ТОВ «Автомобільна компанія».
Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 23.05.2013 року у задоволенні позову заступника прокурора м. Ялта відмовлено.
В обґрунтування апеляційної скарги заступник прокурора м. Ялта, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Зазначає, що відповідно до ст. 346 ч. 1 п. 1 ЦК України, право власності припиняється у разі відчуження власником свого майна, а тому немає підстав визнавати недійсним державний акт на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_6
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення представника ТОВ «Автомобільна компанія», яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням 29-ї сесії Кореїзської селищної ради № 1395 від 20.08.2004 року ОСОБА_6 наданий дозвіл на збір матеріалів попереднього узгодження місця розташування та розміру земельної ділянки, орієнтованою площею 0,10 га, для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
Проект землеустрою розроблений ТОВ «Земельний кадастр» на підставі договору № 539/2004-з від 23 грудня 2004 року та отримані усі необхідні висновки, а саме: Алупкінської міської СЕС № 147; Управління держекоінспекції Південно-Кримського регіону від 11 квітня 2005 року № 0724-49; Управління головного архітектора Ялтинської міської ради від 24 березня 2005 року № 05/526; Республіканського комітету з охорони культурної спадщини від 25 липня 2005 року № 3659; Ялтинського міського управління земельних ресурсів від 29 липня 2005 року № 8409-2/10-25.
Проект землеустрою 03.08.2005 року пройшов державну землевпорядну експертизу № 2596к/25-528, згідно висновків якої, матеріали в цілому відповідають вимогам земельного законодавства України та погоджуються.
Пунктом 1.3 рішення 40-ї сесії Кореїзької селищної ради 4-го скликання № 2031 від 04.08.2005 року затверджений проект землеустрою та передана у власність ОСОБА_6 земельна ділянка, площею 0,1000 га, кадастровий № 0111947:100:01:004:0136, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1.
На підставі зазначеного рішення 23.08.2005 року ОСОБА_6 отриманий державний акт серії ЯА № 534091.
22.09.2005 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 укладений договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки та 23.12.2005 року ОСОБА_7 отриманий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 665480.
06.06.2007 року між ОСОБА_7 та ТОВ «Автомобільна компанія» укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки.
Відмовляючи у задоволенні позову заступнику прокурора м. Ялта, суд першої інстанції виходив з того, що на правовідносини, які виникли між сторонами, не розповсюджується дія ст. 21 ЦК України, оскільки рішення Кореїзької селищної ради № 2031 від 04.08.2005 року, а саме п. 1.3, прийнято в межах наданих повноважень, відповідно до вимог діючого законодавства України та не порушує нічиїх цивільних прав або інтересів.
Також місцевий суд виходив з того, що на момент прийняття оскаржуваного рішення були відсутні передбачені законом підстави для відмови у передачі ОСОБА_6 спірної земельної ділянки у власність, оскільки проект землеустрою узгоджений з усіма відповідними органами та пройшов державну землевпорядну експертизу з отриманням позитивного висновку, а розбіжності у датах складення проекту землеустрою та його узгодження не є достатньою підставою для скасування рішення Ради, оскільки ці висновки не були згодом відкликані відповідними органами та інформація, яка в них міститься, відповідає дійсності, виданий державний акт не визнаний недійсним та не скасований.
З такими висновками місцевого суду не повністю погоджується колегія суддів та вважає, що вони не відповідають обставинам справи та зроблені з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.
Рішення не відповідає зазначеним вимогам процесуального Закону.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 118 ЗК України в редакції, що діяла на момент постановлення Кореїзською селищною радою рішення № 2031 від 04.08.2005 року, проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.
У порушення зазначеної норми Закону, проект землевлаштування розроблений ТОВ «Земельний кадастр» на підставі договору № 539/2004-з від 23.12.2004 року, графічні матеріали до якого виготовлені лише 27.07.2005 року та 28.07.2005 року (а.с. 37, 38, 39). Проте, погодження проекту землеустрою зроблені значно раніше і без врахування визначених проектом землевлаштування графічних матеріалів Управлінням екологічної інспекції Південно-Кримського регіону 11.04.2005 року (а.с. 42), Управлінням міського архітектора Ялтинської міської ради 24.03.2005 року (а.с. 44), Республіканським комітетом з охорони культурної спадщини 25.07.2007 року (а.с. 47).
Таким чином зазначені органи не мали можливості узгодити проект землеустрою до надання їм матеріалів проекту у повному обсязі, а їх узгодження були передчасними.
За таких підстав висновок місцевого суду про відсутність у Кореїзської селищної ради підстав для відмови ОСОБА_6 у передачі спірної земельної ділянки у власність, є помилковим.
Частиною 5 ст. 118 ЗК України передбачено, що передача земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 20 ч. 1 п. «в» ЗУ «Про землеустрій», землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності, в тому числі в разі надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.
Пунктами 10, 11 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 677 від 26.05.2004 року в редакції на момент прийняття оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування, передбачено, що погоджений проект відведення земельної ділянки підлягає державній експертизі, яка проводиться органом земельних ресурсів відповідно до законодавства. Після одержання позитивного висновку державної експертизи проект відведення земельної ділянки розглядається сільською, селищною, міською радою, районною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією, затверджується ними або в установленому порядку подається до інших органів, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.
Відповідно до ст. 35 ЗУ «Про державну експертизу землевпорядної документації», результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи. Висновки державної експертизи повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об'єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки.
Позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією.
Реалізація заходів, передбачених документацією із землеустрою та документацією з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріалами і документацією державного земельного кадастру щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи, без позитивних висновків державної експертизи забороняється.
У порушення вимог діючого законодавства, на момент прийняття Кореїзської селищною радою рішення № 2031 від 04.08.2005 року, проект землеустрою мав не усунені зауваження та пропозиції, викладені у державній землевпорядній експертизі № 2596К/25-528 від 03.08.2005 року, а саме: висновок СЕС не дооформлений датою; листи не пронумеровані, не оформлений лист-зміст; в матеріалах попереднього узгодження не зазначено дату (а.с. 36).
Зазначені порушення також поряд з іншими недоліками свідчать про недотримання процедури прийняття Кореїзської селищною радою рішення про затвердження проекту землеустрою та передачі у власність ОСОБА_6 земельної ділянки, що є підставою для задоволення позову прокурора в частині визнання недійсним п. 1.3 рішення Кореїзської селищної ради від 04.08.2005 року № 2031 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_6 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд».
Матеріали справи містять лист Першого заступника начальника Інспекції ДАБК в АР Крим від 04.02.2013 року (а.с. 11), з якого прокуророві стало відомо про порушення діючого законодавства. Доказів того, що прокурор про викладені порушення дізнався раніше, матеріали справи не містять, відповідачами суду не надані, а тому підстав вважати, що прокурором пропущений строк позовної давності, немає.
В решті апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до положень ст. ст. 140, 153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. Скасування рішення органу місцевого самоврядування не є підставою для припинення права власності на земельну ділянку, що є в свою чергу гарантією Держави прав громадян України на земельні ділянки після їх отримання згідно зі ст. ст. 125, 126 ЗК України.
Окрім того, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 Постанови № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», норма частини 216 ЦК не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Враховуючи, що вимог про визнання недійсним державного акту на земельну ділянку серії ЯА № 534091, виданого на ім'я ОСОБА_6 23.08.2005 року, державного акту серії ЯА № 665480, виданого 23.12.2005 року на ім'я ОСОБА_7 та витребування майна від добросовісного набувача з підстав, передбачених ст. 388 ЦК України, прокурором не заявлено, суд першої інстанції вірно відмовив у задоволенні позову в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.09.2005 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06.06.2007 року, укладеного між ОСОБА_7 та ТОВ «Автомобільна компанія».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 309 ч. 1 п. 4, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,
апеляційну скаргу заступника прокурора м. Ялта задовольнити частково.
Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 23 травня 2013 року скасувати в частині відмови у задоволенні позову прокурора м. Ялти про визнання недійсним п. 1.3 рішення Кореїзської селищної ради від 04.08.2005 року № 2031 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_6 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд» та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов прокурора м. Ялти задовольнити.
Визнати недійсним п. 1.3 рішення Кореїзської селищної ради від 04.08.2005 року № 2031 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_6 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд».
В решті рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 23 травня 2013 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді