09 серпня 2013 р. Справа № 876/6020/13
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді: Ліщинського А.М.,
суддів: Савицької Н.В., Запотічного І.І.
при секретарі судового засідання: Губач Х.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради на постанову Залізничного районного суду м.Львова від 14 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про скасування розпорядження №72 від 18.01.2012 року,-
11.07.2012 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування розпорядження №72 від 18.01.2012 року.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем винесено розпорядження №72 від 18.01.2012 року «Про самочинне будівництво, здійснене ОСОБА_1», яким його зобов'язано в термін до 10.02.2012 року демонтувати металеву огорожу розміром 18,2 Х 37,0 на фундаменті з бетонними стовпами біля будинку АДРЕСА_1. Просить дане розпорядження скасувати, оскільки вважає, що ним не було проведено самочинного влаштування огорожі, а проведення лише її реконструкції в межах її первинного розташування у відповідності до плану, зазначеного в технічних документах БТІ.
Постановою Залізничного районного суду м.Львова від 14 березня 2013 року позов задоволено. Скасовано розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради №72 від 18.01.2012 року «Про самочинне будівництво, здійснене ОСОБА_1».
Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.
В апеляційній скарзі покликається на те, що порядок влаштування огорож у м.Львові встановлений Положенням про порядок влаштування огорож у м.Львові, затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради від 09.09.2011 року №834. Відповідно до п.5.1 даного положення особа, яка має намір влаштувати огорожу, повинна отримати дозвіл (розпорядження голови районної адміністрації) на проведення таких робіт. Звертають увагу на те, що позивачем як при подачі позовної заяви так і під час слухання справи в суді першої інстанції не надано жодного встановленого ЗК України документу, який би посвідчував право власності, користування чи оренди земельною ділянкою.
У ході апеляційного розгляду, представник апелянта Зварич В.В. надав пояснення та просить задовольнити апеляційну скаргу.
Позивач у ході апеляційного розгляду надав пояснення та просить відхилити апеляційну скаргу.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що знесення нерухомого майна є крайнім заходом і застосовується після дослідження питання про можливість перебудови, приведення у відповідності до будівельних норм, тощо. Таке питання органами місцевого самоврядування не досліджувалося, тому, розпорядження є незаконним та прийнятим передчасно, а реконструйована огорожа не порушує будь-чиїх прав чи законних інтересів.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що розпорядженням № 72 від 18.01.2012 р. «Про самочинне будівництво, здійснене гр. ОСОБА_1» зобов'язано ОСОБА_1, мешканця кв. АДРЕСА_1, в термін до 10.02.2012 р. демонтувати металеву огорожу розм. 18, 20 X 37,00 на фундаменті з бетонними стовпами біля будинку АДРЕСА_1 (а.с.5).
З довідки з місця проживання про склад сім"ї і прописку вбачається, що ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 зареєстровані та проживають у приватизованій квартирі АДРЕСА_1 (а.с.4).
Копією проекту огорожі ділянки будинку на АДРЕСА_1 (а.с.38-46) підтверджується, що такий виготовлений ПП «Універсал-проект» - ліцензованою організацією.
Архівним витягом протоколу засідання виконкому Залізничної райради депутатів трудящих від 06 серпня 1957 року (а.с.48) підтверджується, що виконкомом Залізничної райради депутатів трудящих прийнято рішення про відведення земельної ділянки службі будинків і споруд Львівської залізниці для будівництва 64-х малоповерхових житлових будинків по вул. Колективній, 15 (а.с.48).
З копії довідки Львівського обласного бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки від 24.06.2005 р. слідує, що за будинком АДРЕСА_1 закріплена земельна ділянка площею 1044,7 кв.м. в м. Львові на підставі рішення виконкому від 06 серпня 1957 року (а.с.49).
Із копії письмової заяви від 31.01.2012 р. вбачається, що ОСОБА_1 звертався у Залізничну районну адміністрацію Львівської міської Ради з питання влаштування елементів благоустрою прибудинкових територій, надавши перелік документів (а.с.50).
Копією виписки з акту приймання в експлуатацію будинку, вбачається, що будівництво будинку здійснене на ділянці, відведеній відповідно до рішення Львівського міськвиконкому від 06.08.1957 р. (а.с.51).
Відносини в даній справі регулюються Земельним кодексом України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Положенням про Залізничну районну адміністрацію Львівської міської ради, Положенням про врегулювання питань самочинного будівництва.
Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає реконструкцію існуючої забудови та територій.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, цим Законом, законами України "Про Генеральну схему планування території України", "Про основи містобудування", "Про архітектурну діяльність", "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду", "Про землеустрій", іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Львівської міської Ради № 834 від 09.09.2011 р. «Про затвердження Положення про порядок влаштування огорож у м. Львові», яке регулює порядок влаштування огорож зі сторони магістральних вулиць і доріг та між суміжними землекористувачами, а також значення у м. Львові з врахуванням існуючих архітектурних традицій, функціонально - планувальних вимог до забудови вулиць, типології елементів огорож, поширюється виключно на правовідносини, що виникають із влаштування огорож, та не поширюються на правовідносини при здійсненні реконструкції існуючої огорожі.
Згідно вимог ст. 367 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Разом з тим, згідно ч. 7 ст. 367 ЦК України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Колегія суддів зазначає, що вищевказаний будинок був огороджений металевою сіткою із залізними стовпцями, до якого не мав претензій відповідач по справі, та не заперечував проти такого.
Колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки дії позивача по заміні старої огорожі на нову, не можна визнати самочинним будівництвом, а тому не може бути знесеним.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради залишити без задоволення, а постанову Залізничного районного суду м.Львова від 14 березня 2013 року у справі №2а-1309/5834/12- без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А.М.Ліщинський
Судді Н.В.Савицька
І.І.Запотічний