09 серпня 2013 р. Справа № 131365/12/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді: Ліщинського А.М.,
суддів: Запотічного І.І., Савицької Н.В.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Нововолинського міського суду Волинської області від 30 вересня 2011 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Нововолинську Волинської області про визнання відмови не чинною та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії,-
27.09.2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання відмови не чинною та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що перерахунок пенсії відповідачем повинен був бути здійснений із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за рік, що передує року здійснення перерахунку пенсії, тобто 2006 рік.
Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 30 вересня 2011 року адміністративний позов залишено без розгляду.
Позивач ухвалу оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, якою поновити строк звернення до суду.
В апеляційній скарзі покликається на те, що згідно вимог ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, не одержану своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь - яким строком. Також зазначає, що аналогічну вимогу суми пенсії без обмеження будь - яким строком встановлено ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Крім того, обмеження розміру соціальних виплат суперечить вимогам Конституції України.
Суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю згідно з п.1 ч.1 ст. 197 КАС України.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.
Залишаючи без розгляду адміністративний позов суд першої інстанції, виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що 27.09.2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання відмови не чинною та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів зазначає, що 27.05.2009 року позивачу був проведений останній перерахунок пенсії з використанням показника середньої заробітної плати на одну особу в цілому по України за 2006 рік, а не за попередній 2008 рік як цього вимагає ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Отже днем коли позивач дізнався про порушення своїх прав слід вважати 27.05.2009 року, а тому строк звернення до суду пропущено згідно ст..99 КАС України.
Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що оскільки законодавством не встановлено інших строків звернення до суду за захистом порушених прав, тому до спірних правовідносин слід застосувати положення ст. 99 КАС України, якими передбачено піврічний строк звернення до адміністративного суду.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 160, 195, 197, 199 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Нововолинського міського суду Волинської області від 30 вересня 2011 року у справі №2а/0312/3517/11 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А.М.Ліщинський
Судді І.І.Запотічний
Н.В.Савицька