Вирок від 09.08.2013 по справі 437/9419/13-к

справа № 437/9419/13-к

Ленінський районний суд міста Луганська

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року, серпня місяця, 12-го дня, в місті Луганську, Ленінський районний суд міста Луганська у складі:

головуючого судді Луганського В.І.

за участю прокурора Бурмістрова В.І.

при секретарі Ткаченко Т.П.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Ленінського районного суду міста Луганська кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кіровська Луганської області, українця, громадянина України, має середню освіту, не одруженого, не працює, мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий, -

за частиною 2 статті 185 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Луганська, українця, громадянина України, має середню-спеціальну освіту, не одруженого, не працює, мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимий: 05.04.2007 р. Ленінським районним судом м. Луганська, за ст. 185 ч. 1 КК України - штраф 510 гривень 00 копійок; 21.07.2011 р. Ленінським районним судом м. Луганська, за ст. 185 ч.2 КК України - позбавлення волі на строк - 4 роки, із застосуванням ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з випробувальним терміном 3 роки; 10.04.2012 р. Ленінським районним судом м. Луганська, за ст. 185 ч.2 КК України - позбавлення волі на строк - 4 роки 1 місяць -

за частиною 2 статті 185 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Луганська, українця, громадянина України, має середню-спеціальну освіту, не одруженого, не працює, мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимий: 21.09.2010 р. Ленінським районним судом м. Луганськ, за ст. 185 ч.2 КК України - позбавлення волі на строк - 2 роки, із застосуванням ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з випробувальним терміном 2 роки, -

за частиною 2 статті 185 КК України,

встановив:

24.04.2013 року в період часу з 17 години 00 хвилин до 17 години 20 хвилин, ОСОБА_3, разом зі своїм товаришем ОСОБА_5, рухались по вул. Дніпровська, при цьому, він помітив, біля будинку №49А, дорожній знак, який нахилено під кутом 45 градусів, про що він попередив свого знайомого, і запропонував ОСОБА_5 допомогти йому витягти дорожній знак з метою отримання при його реалізації грошових коштів, на що ОСОБА_5 відповів згодою. Після чого ОСОБА_3 та ОСОБА_5 вступивши у злочину змову, вдвох підійшли до вказаного знаку і спробували його власноруч витягти з вказаного місця, але довести злочинний намір до кінця в них не вийшло і вони вирішили, що треба узяти спеціальні засоби, за допомогою яких

можна буде витягти вказаний дорожній знак. Після чого, ОСОБА_3 направився до себе за місцем проживання з метою узяти кувалду та велосипед, на якому можна було б відвезти викрадений ними дорожній знак, ОСОБА_5, у цей час залишився охороняти знак, щоб окрім них його більше ні хто не міг викрасти, при цьому він зателефонував своєму знайомому ОСОБА_4, якому пояснив, що знайшов залізну трубу з під дорожнього знаку, яку треба витягти з землі та за яку можна виручити грошові кошти, при цьому запропонував останньому допомогти, та вилучені гроші поділити на трьох, ОСОБА_4 відповів згодою. ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, впевнившись, що за їхніми діями ні хто не спостерігає, підійшли до вказаного дорожнього знаку, який без нагляду знаходився за вказаною адресою, та діючи умисно та протиправно, керуючись корисливими мотивами, у трьох почали демонтувати дорожній знак, коли вони його витягали ОСОБА_5 почав оббивати бетон з фундаменту знаку, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у той час тримали дорожній знак, далі ОСОБА_5, поклав кувалду на землю, узяв до рук велосипед, а ОСОБА_4 та ОСОБА_3 погрузили знак на велосипед, ОСОБА_3 узяв велосипед до рук і покотив його з місця події, а ОСОБА_5, у цей час поклав кувалду до мішку та поніс її у правій руці, таким чином вони таємно викрали чуже майно, яке належало на праві приватної власності ГКП експлуатаційно-лінійного управляння автодоріг, а саме: дорожній знак «поворот на право тупик».

Після чого з викраденим майном ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з місця скоєння злочину зникли, при цьому розпорядилися викраденим майном як своїм власним, чим спричинили матеріальні збитки ГКП експлуатаційно-лінійного управляння автодоріг на загальну суму 211 гривень 85 копійок.

Обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в обвинуваченні яке їм було пред'явлено в скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, свою вину визнали в повному обсязі, в скоєному щиро розкаялись, при цьому не відмовились від дачі показань.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України та проти цього не заперечували учасники судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Допитанні судом обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 пояснили, що в обвинувальному акті, всі обставини скоєння ними злочину вказані правильно. Фактичні обставини й докази, які було зібрано по кримінальному провадженню не оспорювали, крім того суду пояснили, та їх покази не відрізнялись одні від одного, що дійсно в квітні 2013 року на вулиці Дніпровській витягли дорожній знак «поворот на право тупик» для того, щоб реалізувати його та отримати за це грошові кошти, але були затримані працівниками міліції. Просять суд, не застосовувати до них позбавлення волі, так як вирішили стати на шлях виправлення, щиро каяться в скоєному.

Окрім визнання обвинуваченими своєї вини в повному обсязі, їх провина підтверджується доказами, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження, не оспорюються обвинуваченими та відповідно не оголошувались в судовому засіданні.

Таким чином, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вчинили таємне викрадення майна (крадіжку), за попередньою змовою групою осіб, їх дії правильно слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України, та вони підлягають відповідальності по цій статті.

Обираючи вид та міру покарання суд, враховуючи характер суспільної небезпеки, злочину який

скоїли ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, його віднесено законом до злочину середньої тяжкості, особу:

обвинуваченого ОСОБА_3, який раніше не був засуджений, за місцем проживання характеризується з позитивного боку, молодий, обставини, які пом'якшують покарання, передбачені ст. 66 КК України, є щире каяття, обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України - не встановлено.

обвинуваченого ОСОБА_4, який раніше був засуджений та в момент скоєння злочину покарання за вчинені попередні злочини не відбув, так як вирок Ленінського районного суду від 10.04.2012 року, яким він засуджений до 4 років 1 місяці позбавлення волі, не приведений до виконання, за місцем проживання характеризується з позитивного боку, молодий, обставини, які пом'якшують покарання, передбачені ст. 66 КК України, є щире каяття, обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України - рецидив злочинів.

обвинуваченого ОСОБА_5, який раніше був засуджений та в момент скоєння злочину покарання за попередні злочини відбув, за місцем проживання характеризується з позитивного боку, обставини, які пом'якшують покарання, передбачені ст. 66 КК України, є щире каяття, обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України - рецидив злочинів.

Виходячи із приведених обставин, відношення обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 до скоєного, вислухавши думку прокурора який приймав участь по справі, суд вважає, що на даний час

виправлення та перевиховання обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_5 можливо без ізоляції їх від суспільства та призначення покарання з випробуванням відповідно до ст. 75, 76 КК України, вважаючи, що даного покарання буде достатньо для виправлення обвинувачених, ОСОБА_4 підлягає виправленню та перевихованню в умовах ізоляції його від суспільства, в умовах виправної колонії, так як він вчинив злочин не відбувши покарання призначене йому попереднім вироком суду - позбавлення волі та знову скоїв злочин.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Судові витрати по справі відсутні.

Цивільний позов по справі не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись, ч. 3 ст. 349, 370, 374 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним в скоєнні злочину передбаченого частиною 2 статті 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання з застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, встановивши йому випробування строком в 2 (два) роки, якщо він на протязі встановленого судом випробування не скоїть нового злочину та виконає обов'язки, які на нього покладені судом: не виїжджати за межі України на постійне мешкання без дозволу органа кримінально - виконавчої системи; повідомляти органам кримінально - виконавчої системи про зміну місця мешкання, роботи або навчання; періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.

Запобіжний захід ОСОБА_3 - у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, визнати винним в скоєнні злочину передбаченого частиною 2 статті 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 3 (три) місяці.

Відповідно до ч.1. ст. 71 КК України, до призначеного покарання за цим вироком, частково приєднати не відбуту частину покарання за попереднім вироком Ленінського районного суду міста Луганська від 10.04.2012 року у вигляді 1 (одного) місяця позбавлення волі, та остаточно призначити покарання у вигляді 4 (чотири) роки 4 (чотири) місяці позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_4 - у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 до набрання вироком законної сили - змінити на тримання під вартою у Луганському слідчому ізоляторі взявши його під варту у залі суду.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з моменту взяття під варту в залі суду з 12.08.2013 року.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 визнати винним в скоєнні злочину передбаченого частиною 2 статті 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Звільнити засудженого ОСОБА_5, від відбування покарання з застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, встановивши йому випробування строком в 3 (три) роки, якщо він на протязі встановленого судом випробування не скоїть нового злочину та виконає обов'язки, які на нього покладені судом: не виїжджати за межі України на постійне мешкання без дозволу органа кримінально - виконавчої системи; повідомляти органам кримінально - виконавчої системи про зміну місця мешкання, роботи або навчання; періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.

Запобіжний захід ОСОБА_5 - у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_3 до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Речові докази - велосипед темно синього кольору та кувалду віддані на зберігання власнику ОСОБА_3 під зберігальний лист - вважати такими, що повернуті за належністю.

Речові докази - дорожній знак (металева частина знака з указником та залізна труба) позначення -

«поворот направо - тупик», направлений на зберігання в камеру схову Ленінського РВ - повернути ГКП експлуатаційно-лінійного управляння автодоріг.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Луганскої області на протязі 30 діб з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Ленінський районний суд м. Луганська.

СУДДЯ: В.І. ЛУГАНСЬКИЙ

Попередній документ
32926979
Наступний документ
32926981
Інформація про рішення:
№ рішення: 32926980
№ справи: 437/9419/13-к
Дата рішення: 09.08.2013
Дата публікації: 19.08.2013
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Ленінський районний суд м. Луганськ
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка