Справа № 159/4738/13-к
Провадження № 1-кп/159/224/13
м. Ковель 12.08.2013
Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді Бондара В.М.
в складі: секретаря судового засідання Рижко О.М.
прокурора Волинець С.М.
захисника ОСОБА_1
обвинуваченого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження з угодою про визнання винуватості, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012020110001025 від 27 червня 2013 року, щодо обвинувачення: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 310 ч. 2 КК України, -
ОСОБА_2 на протязі травня-червня 2013 року в приміщенні власної квартири по АДРЕСА_1 в різних ємкостях незаконно посіяв та в подальшому незаконно вирощував 220 (двісті двадцять) стебел рослин коноплі, що містять наркотичні засоби та психотропні речовини і обіг яких допускається для промислових цілей. 26.06.2013 року незаконний посів конопель було виявлено та вилучено працівниками міліції.
Під час досудового розслідування між старшим прокурором Ковельської міжрайонної прокуратури Волинської області молодшим радником юстиції Волинець С.М., якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12012020110001025 та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_2 26 липня 2013 року укладена угода про визнання винуватості.
За умовами вказаної угоди ОСОБА_2 беззастережно визнає себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України, а також зобов'язався сприяти розслідуванню кримінального правопорушення у з'ясуванні всіх обставин, спрямованих на виявлення та припинення інших відомих йому подібних кримінальних правопорушень.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_2 буде призначене покарання за ч. 2 ст. 310 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено його від відбування покарання з випробуванням та призначенням іспитового строку 1 (один) рік.
Суд вважає необхідним угоду про визнання винуватості затвердити виходячи з наступного.
Згідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Відповідно до ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена за ініціативою прокурора чи обвинуваченого.
Частиною четвертою ст. 469 цього Кодексу угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_2 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, яким завдана шкода суспільним інтересам.
Згідно ч. 5 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Пунктом першим ч. 3 ст. 314 КПК України встановлено що при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду про визнання винуватості, а частиною другою ст. 474 цього Кодексу встановлено що розгляд щодо угоди проводиться під час підготовчого судового засідання.
При цьому судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє, що він має право на судовий розгляд під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення у вчиненні якого він обвинувачується, а він, обвинувачений, має права визначені пунктом першим ч. 4 ст. 474 КПК України та розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди передбачені ст. 473 КПК України зокрема про характер обвинувачення щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та що він цілком розуміє свої права передбачені ч. 5 ст. 474 цього Кодексу.
Вислухавши сторони кримінального провадження, зокрема обвинуваченого ОСОБА_2, який показав, що укладення угоди з його сторони є добровільним, оцінюючи викладені обставини провадження у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що укладення угоди сторонами є добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Виходячи з наведеного, приймаючи до уваги що умови даної угоди відповідають вимогам ст. 472 КПК України та КК України суд приходить до висновку про необхідність затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим ОСОБА_2 і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.
Відповідно ст. 475 КПК України, у випадку якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Обвинуваченому ОСОБА_2 роз'яснені і йому зрозумілі наслідки невиконання угоди, встановлені ст. 476 КПК України.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Судові витрати стягнути з обвинуваченого у повному обсязі.
Керуючись ст. 373, 374, 475 КПК України, С У Д, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 26 липня 2013 року, яка укладена між старшим прокурором Ковельської міжрайонної прокуратури Волинської області молодшим радником юстиції Волинець С.М. та підозрюваним ОСОБА_2.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 310 ч. 2 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2, звільнити від відбування основного покарання, якщо він протягом іспитового терміну строком 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає, згідно ст. 76 КК України, покладені на нього обов'язки: повідомляти органи кримінально виконавчої інспекції про зміну місця проживання чи роботи, періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Речові докази по справі - рослини конопель в кількості 220 (двісті двадцять) штук та зерна вказаних рослин, які зберігаються в камері схову Ковельського МВ УМВС України у Волинській області, - знищити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати в сумі 367 (триста шістдесят сім) гривень 80 копійок.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення
Головуючий: В. М. Бондар