Справа № 639/5345/13-ц
№2/639/1869/2013
Іменем України
8 серпня 2013 року Жовтневий районний суд м. Харкова
у складі: головуючого судді Іванової І.В.
за участю секретаря Іващенко Я.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка" про стягнення матеріальної та моральної шкоди , суд-
21 червня 2013 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державного підприємства "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка" про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 16380 грн. та моральної шкоди у розмірі 10 000 грн..
У обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається га те, що 16 січня 1986 року поступив на роботу до Державного підприємства "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка" помічником машиніста тепловозу. 24 жовтня 1988 року був переведений на посаду машиніста тепловозу. З тих пір і до 13 лютого 2002 року , коли звільнився з заводу ім. Шевченка , працював машиністом тепловозу, про що є відповідний записи в трудовій книжці. Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом , що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. 3 січня 2011 року йому виповнилось 55 років. В кінці 2010 року він звертався до керівництва цеху , а потім і заводу з проханням видати йому довідку для призначення пенсії відповідно до списку №2. Проте йому відмовили, мотивуючи це ти,що професія машиніста тепловозу не входить до списку №1,№2, що дає право на пільгову пенсію. 16 березня 2011 року він звернувся до управляючого санацією за отриманням довідки, але йому на цей раз письмово відмовлено. 27 вересня 2011 року він повторно звернувся до управляючого санацією, посилаючись на норми ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Постанову Кабінету Міністрів №583 від 12 жовтня 1992 року, щодо призначення пенсії за вислугу років. Проте на цю заяву йому не надали відповіді, а видали довідку про середній заробіток. Після наполягань 16 листопада 2011 року йому видали довідку за підписом ОСОБА_2 де знову йому відмовлено. Мотивували відмову розкомплектованістю, нібито, тепловозу на якому він працював, відсутністю атестації робочого місця, не тим міністерством , яке має право надавати пенсії за вислугу років, відсутністю коштів у підприємства навіть на заробітну плату і таке інше. Таким чином було порушено норми ст. 256 КЗпП України . Тобто , керівництво підприємства навмисно не видавало йому довідку , чим йому було завдано матеріальної та моральної шкоди. Він змушений був звернутися до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовною заявою. Суд розглянув заяву та ухвалив рішення , яким зобов'язав відповідача видати йому довідку про стаж роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років. Таким чином було визнано неправомірними дії відповідача - керівництва Державного підприємства "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка" в питанні відмови у видачі довідки. Завод виконав рішення суду, йому була видана довідка і призначена пенсія, але лише з 2 липня 2012 року в розмірі 910 грн.. Внаслідок неправомірних дій відповідача , він на протязі 1,5 років не отримував належну йому відповідно до закону пенсію і йому було завдано матеріальну шкоду в розмірі -910 грн.х 18 = 16380 грн. .Крім того була завдана моральна шкода. З огляду на те, що його колега, з яким він пропрацював біля 10 років , отримав пенсію без жодних ускладнень, відмову йому в його праві , він сприймає як знущання, що завдало морального і фізичного болю - боліла голова, підвищувався тиск та інше. Він не міг належним чином себе забезпечити їжею, ліками, адже роботу яку йому вдалося отримати тимчасово оплачували по мінімуму. Моральну шкоду завдано йому неправомірними діями відповідача, він оцінює в 10 000 грн..
У судовому засіданні позивач повністю підтримав свої позовні вимоги та надав пояснення відповідні вищевикладеному.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надав письмові заперечення, в яких зазначив,що проти позову заперечує та просить розглядати справу за його відсутністю. Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 працював на ДП ХПЗ ім.. Т.Г. Шевченка з 16 січня 1986 року по 13 лютого 2002 року. 27 вересня 2011 року ОСОБА_1 звернувся з заявою на підприємство про надання йому довідки щодо призначення йому пенсії за вислугу років. Листом №30/88 від 16 листопада 2011 року ДП ХПЗ ім.. Т.Г. Шевченка надано відповідь ОСОБА_1 і відмовлено в наданні довідки. 10 листопада 2011 року ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова для вирішення спірного питання. На підставі рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 10 квітня 2012 року ДП ХПЗ ім.. Т.Г. Шевченка було надано довідку ОСОБА_1 від 21 червня 212 року №30 зп про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за вислугу років. Таким чином , на думку відповідача , ними не спричинено матеріальну шкоду ОСОБА_1 . В підтвердження позову про стягнення моральної шкоди , позивач не надав жодного доказу, його твердження є необґрунтованими.
Зі згоди позивача , суд відповідно до ст. 224 ЦПК України ухвалює заочне рішення.
Суд, вислухав пояснення позивача, прийнявши до уваги письмові заперечення відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не обґрунтований та не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом ОСОБА_1 працював на ДП ХПЗ ім.. Т.Г. Шевченка з 16 січня 1986 року по 13 лютого 2002 року, що підтверджується копією трудової книжки.
16 березня 2011 року позивач звернувся до відповідача з проханням надати йому довідку , яка підтверджує його працю у якості машиніста тепловозу та помічника машиніста тепловозу та право на пенсію за вислугу років.
Як вбачається з відповіді ДП ХПЗ ім.. Т.Г. Шевченка від 5 квітня 2011 року №30/27 , у видачі такої довідки позивачу було відмовлено та з цього часу на думку суду у ОСОБА_1 виникло право на звернення до суду за захистом свого порушеного права.
Однак за захистом свого порушеного права позивач звернувся до суду лише у листопаді 2011 року. Як пояснив позивач з березня по листопад 2011 року він не звертався до суду з позовом про захист свого порушеного права з вини його представника , який не підготував своєчасно позовну заяву.
На підставі рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 10 квітня 2012 року ДП ХПЗ ім.. Т.Г. Шевченка було надано довідку ОСОБА_1 від 21 червня 212 року №30 зп про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за вислугу років.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода ,завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода , завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою , яка її завдала.
Відповідно до ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків , встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Аналізуючи вищенаведене , суд вважає, що позивачем не надано в розумінні ст. 57,58,59 ЦПК України , належних та допустимих доказів неправомірних дій відповідача щодо не видачі довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за вислугу років та спричинення у зв'язку з чим матеріальної шкоди .
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав . Моральна шкода полягає : 1/ у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я ; 2/ у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3/ у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4/ у принижені честі та гідності фізичної особи а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Оскільки , суд дійшов до висновку про не обґрунтованість позовних вимог позивача в частині стягнення матеріальної шкоди, пов'язаної з неправомірними діями ДП ХПЗ ім.. Т.Г. Шевченко щодо не видачі довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за вислугу років, а позов в частині стягнення моральної шкоди є похідним від позову про стягнення матеріальної шкоди , то підстав для стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_1 немає .
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 3,4, 8,10,15,60,209,212-215,218, 224-226 ЦПК України , ст. ст. 23,1166,1167 ЦК України, суд-
У задоволені позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив,за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подання апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.
Суддя І.В. Іванова