Копія
Іменем України
Справа № 827/964/13-а
07.08.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ілюхіної Г.П.,
суддів Єланської О.Е. ,
Кукти М.В.
секретар судового засідання Радух Ю.А.
за участю сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №1779/13-15 від 26.07.2013,
від третьої особи: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Севастополі на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя (суддя Александров О.Ю.) від 29.04.2013 у справі № 827/964/13-а
за позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1,99011)
представник позивача:
ОСОБА_4 АДРЕСА_7
до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Севастополі (вул. Брестська, 18-А, м.Севастополь, 99001)
представник відповідача:
ОСОБА_5 ( АДРЕСА_8
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
Публічне акціонерне товариство "Севастопольстрой" (вул. М. Музики, 78а, м.Севастополь, 99029)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 29.04.2013 адміністративним позов задоволено частково.
Визнано дії Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Севастополі щодо відмови у реєстрації права власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_9 протиправними.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 витрати з судового збору в розмірі 34,41грн.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідачем не надано доказів правомірності прийняття рішення від 26.03.2013 №1138603, щодо відмови ОСОБА_3 у реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_6 сформульовані у спірному рішенні підстави для відмови в реєстрації права власності на квартиру носять формальний характер, без будь-якої мотивації, посилань на конкретні документи, яких не вистачає для проведення реєстрації, тобто, не дають можливості встановити, з яких фактичних підстав відповідачем прийнято спірне рішення.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Севастополі, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Доводи апеляції мотивовані тим, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскільки Державним реєстратором керуючись нормами діючого законодавства була розглянута заява позивача про реєстрацію прав та їх обтяжень на об'єкт нерухомого майна та по ній було прийнято рішення про відмову в державній реєстрації у зв'язку з тим, що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а саме: не в повному обсязі подані документи по договірним обов'язкам, не просліджується взаємодія забудовника та інвестора, усно позивачу було роз'яснені недоліки поданих нею документів.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просить її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати по мотивам, викладеним в ній.
В судове засідання, призначене на 07.08.2013, позивач та третя особа явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.
Від представника позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить в її задоволенні відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін (арк.с.170-171).
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач та третя особа викликались в судове засідання, явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників позивача та третьої особи за наявними матеріалами.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.
30.03.2011 між ПАТ "Севастопольстрой" (орендар) та Севастопольською міською Радою (орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування (оренду) земельну ділянку загальною площею 1,3281 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_10 для будівництва та обслуговуванням житлового комплексу (арк.с.6-10).
Згідно з довідкою Управління містобудування та архітектури Севастопольської міської державної адміністрації № 5-2/5407/2 від 02.03.2011 житловому будинку АДРЕСА_11 (арк.с.18).
Відповідно до декларації про готовність об'єкту до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією Державного архітектурного - будівельного контролю в м. Севастополі за №СТ 143130230265 від 23.01.2013, житловий комплекс у АДРЕСА_6 закінчений будівництвом та придатний до експлуатації (арк.с.14-17).
25.10.2011 між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Південний" (управитель) та ПАТ "Севастопольстрой" (забудовник) укладено Генеральний договір №ФФБ/А-6, відповідно до якого Забудовник зобов'язується здійснити спорудження багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_6 (об'єкт будівництва), ввести його в експлуатацію та передати об'єкти інвестування Довірителям ФФБ у власність, а Управитель, який діє на праві довірчої власності від імені та в інтересах Довірителів, зобов'язується здійснювати фінансування об'єктів будівництва за рахунок коштів, отриманих у довірчу власність за укладеними з Довірителями Договорами про участь у ФФБ (арк.с.19-22).
26.01.2012 між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Південний" (управитель) та ОСОБА_3 (довіритель) укладено договір №ФФС/А-6-20 про участь у Фонді фінансування будівництва виду А, відповідно до якого позивач дає згоду на участь у Фонді фінансування будівництва виду А, бере на себе зобов'язання виконувати правила ФФБ виду А та передає управителю грошові кошти в довірчу власність з метою отримання у власність квартири АДРЕСА_2 (об'єктів інвестування), а управитель, в свою чергу, за цим договором приймає на себе зобов'язання здійснювати управління грошовими коштами, отриманими у довірчу власність від довірителя (арк.с.23-26).
Додатковою угодою від 03.10.2012 до Договору № ФФС/А-6-20 від 26.01.2012 про участь у Фонді фінансування будівництва виду А внесено зміни, відповідно до яких об'єкт інвестування змінено (АДРЕСА_3) на квартиру АДРЕСА_4 (арк.с.27-28).
Відповідно до акту прийому - передачі від 18.02.2013 позивач прийняв квартиру АДРЕСА_6 (аркс.31).
07.03.2013 позивач звернувся до реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Севастополі з заявою вх.№394267, для проведення державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_6 з наданням наступного комплекту документів, необхідних для оформлення та видачі свідоцтва про право власності позивача на квартиру АДРЕСА_5:
- договір про участь у Фонді фінансування будівництва виду А №ФФС/А-6-20 від 26.01.2012;
- додаткова угода від 03.10.2012 до Договору № 6-20 від 26.01.20132;
- акт прийому - передачі квартири від 18.02.2012;
- технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_6 від 02.03.2012;
- перелік інвесторів, які брали участь в інвестуванні та фінансуванні об'єкта будівництва, та, за якими здійснюється державна реєстрація прав власності, копія паспорту громадянина України НОМЕР_1, виданого 11.08.2000 Нахімовським РВ УМВС України в м.Севастополі;
- копія реєстраційного номера облікової картки платника податку від 10.08.2000;
- квитанція про сплату державного мита;
- квитанція про сплату за надання інформації;
- копія договору оренди земельної ділянки від 30.03.2011 (без додатку 5 - Проект землеустрою та частково документів з розділу "Інші додатки");
- копія декларації про готовність об'єктів до експлуатації № СТ 143130230230265 від 23.01.2013;
- копія довідки Управління містобудування та архітектури Севастопольської міської державної адміністрації № 5-2/5407/2 від 23.09.2011;
- довідку від 06.02.2013 про інвестування у 100 відсотків загальної площі об'єкта інвестування, що підтверджується матеріалами облікової картки (арк.с.95).
26.03.2013 Реєстраційною службою Головного управління юстиції у місті Севастополі в особі державного реєстратора ОСОБА_6 прийнято рішення №1138603, яким відмовлено в державній реєстрації права власності за позивачем на квартиру АДРЕСА_6 (арк.с.135).
Рішення відповідача мотивовано тим, що подані позивачем документи не відповідають вимогам, встановленим пунктом 4 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а саме: не в повному обсязі надані документи по договірним обов'язкам, не просліджується взаємодія забудовника і інвестора.
В рішенні відповідача відсутні посилання на те, які саме документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав по документам, що їх посвідчують.
Згідно пояснень представника відповідача усно відповідачем позивачу було роз'яснено, що надана копія Декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 23.01.2013 №СТ143130230265, в якій значиться назва ПАТ "Севастопольстрой", а в договорі оренди земельної ділянки від 30.03.2011 вказано, що земельна ділянка надана в оренду ЗАТ "Севастопольстрой", тобто, відсутній документ, що підтверджує зміну назви ЗАТ на ПАТ "Севастопольстрой"; до договору оренди земельної ділянки не надано додатків, які є невід'ємною частиною договору; не наданий договір ФФБ між ПАТ АБ "Південний" та ПАТ "Севастопольстрой"; копія довідки про присвоєння адреси завірена неналежним чином.
Позивач звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Севастополі, в якій просить: визнати дії відповідача щодо відмови у реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_6 протиправними; зобов'язати відповідача здійснити реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_6 та видати свідоцтво про право власності на ім'я ОСОБА_3.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.
Правовідносини сторін регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Законом України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 №703 (далі - Порядок).
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до частини другої статті 331 ЦК України, якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Частиною першою статті 182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Частиною першою статті 14 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" передбачено, що фізична або юридична особа, або спільний інвестор ФОН стає довірителем ФФБ за умови передачі коштів в управління управителю ФФБ та укладання з управителем ФФБ договору про участь у ФФБ на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзацу одинадцятого статті 19 цього Закону оформлення права власності на житло здійснюється забудовником своїми силами та за свій рахунок. Органи місцевого самоврядування оформлюють право власності довірителя на об'єкт інвестування на підставі довідки про право довірителя на набуття у власність об'єкта інвестування, при цьому органи місцевого самоврядування не мають права вимагати будь-яких інших документів щодо участі довірителя у ФФБ.
Згідно пункту 7 Порядку, для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.
Відповідно до пункту 9 Порядку заявник під час подання заяви про державну реєстрацію пред'являє органові державної реєстрації прав, нотаріусові документ, що посвідчує його особу.
Пунктом 28 Порядку встановлено, що для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно заявник, крім документів, що зазначені у пункті 27 цього Порядку, подає копії документів, що зазначені в пункті 9 цього Порядку (крім документа, що посвідчує посадову особу органу державної влади або органу місцевого самоврядування).
Пунктом 10 Порядку передбачено, що заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.
Згідно з пунктом 1 пункту 27 Порядку документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат.
Відповідно до пункту 29 Порядку для проведення державної реєстрації права власності на новозбудований чи реконструйований об'єкт нерухомого майна заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27 і 28 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав технічний паспорт на такий об'єкт.
Згідно з пунктами 46, 47 Порядку для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з набуттям права власності на новозбудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 28, 29 і 31 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав: документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку (крім випадків реконструкції квартири, житлового або нежитлового приміщення); витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли в документі, що посвідчує речове право на земельну ділянку, відсутні відомості про її кадастровий номер); документ, що зазначений у пункті 27 цього Порядку та підтверджує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці (у разі проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з набуттям права власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна); документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта; документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.
У разі коли державна реєстрація прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно проводиться на новозбудований або реконструйований об'єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося двома і більше особами, заявник, крім документів, що зазначені в цьому пункті, подає органові державної реєстрації прав документ, яким визначено окрему частину об'єкта нерухомого майна, що набувається у власність кожною з таких осіб, або письмову заяву даних осіб про розподіл часток у спільній власності на новозбудований або реконструйований об'єкт нерухомого майна у зв'язку з набуттям права спільної власності на такий об'єкт.
У разі коли державна реєстрація прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно проводиться на новозбудований або реконструйований об'єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося у результаті спільної діяльності, заявник, крім документів, що зазначені в цьому пункті, подає органові державної реєстрації прав договір про спільну діяльність або договір простого товариства.
Для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з набуттям права власності на новозбудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна, будівництво яких здійснювалося із залученням від фізичних та юридичних осіб коштів на інвестування та фінансування об'єктів будівництва, заявник, крім документів, що зазначені в абзацах першому - шостому пункту 46 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав: 1) затверджений особою, що залучала від фізичних та юридичних осіб такі кошти, перелік інвесторів, які брали участь в інвестуванні та фінансуванні об'єкта будівництва та за якими здійснюється державна реєстрація прав; 2) установлений законодавством документ, що підтверджує набуття у власність інвестором закріпленого за ним об'єкта інвестування (інвестиційний договір, договір про пайову участь тощо).
У разі коли державна реєстрація прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно проводиться за інвестором у результаті його участі у фонді фінансування будівництва, документом, що підтверджує набуття у власність закріпленого за інвестором об'єкта інвестування, є отримана від управителя такого фонду довідка про право довірителя на набуття у власність об'єкта інвестування.
Отже, законодавством визначений вичерпний перелік документів, які подаються разом із заявою про державну реєстрацію права власності на житло.
Положення статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не виключають можливості (права) державного реєстратора витребувати у заявника додаткові документи у разі їх недостатності, суперечливості та в інших випадках.
Згідно з частиною першою статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі якщо документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі, передбаченому нормативно-правовими актами, державний реєстратор у строк, встановлений частинами п'ятою, сьомою і восьмою статті 15 цього Закону для розгляду заявлених прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і письмово повідомляє про це заявника.
Відповідачем рішення про зупинення розгляду заяви ОСОБА_3 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийнято не було, в той час як рішення про відмову в реєстрації права власності прийнято у зв'язку з тим, що не в повному обсязі надані документи по договірним обов'язкам, не просліджується взаємодія забудовника і інвестора.
Посилання відповідача на те, що державний реєстратор на свій розсуд може приймати як рішення про зупинення, так і про відмову у реєстрації права власності з одних і тих самих підстав, є неспроможними та таким, що не відповідає нормам статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Суд звертає увагу відповідача на те, що сформульовані у спірному рішенні від 26.03.2013р. №1138603 підстави для відмови в реєстрації права власності на квартиру носять суто формальний характер, без будь-якої мотивації, посилань на конкретні документи, яких не вистачає для проведення реєстрації, тобто, не дають можливості встановити, з яких фактичних підстав відповідачем прийнято спірне рішення.
Зміни назви ЗАТ "Севастопольстрой" на ПАТ "Севастопольстрой" відбувалася у встановленому законом порядку та не залежала від позивача, тому надавати відповідні документи на підтвердження цього позивач не повинен.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дії відповідача зазначеним вимогам не відповідають.
Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведено правомірності своїх дій та рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 26.03.2013 № 1138603, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовані фактичними обставинами та доказами, встановленими судом.
Позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача здійснити реєстрацію права власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_6 та видачу свідоцтва про право власності на ім'я ОСОБА_3 суд першої інстанції правомірно залишив без задоволення, оскільки повноваження щодо реєстрації права власності на нерухоме майно (квартиру) та видачі відповідних свідоцтв, є виключною компетенцією уповноваженого органу -відповідача, тому такий спосіб захисту є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
При викладених обставинах, суд першої інстанції здійснив аналіз діючого законодавства України та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог частково.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.
Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Апеляційну скаргу Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Севастополі на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 29.04.2013 у справі № 827/964/13-а залишити без задоволення.
2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 29.04.2013 у справі № 827/964/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 12 серпня 2013 р.
Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна
Судді підпис О.Е.Єланська
підпис М.В. Кукта
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна