Постанова від 07.08.2013 по справі 827/161/13-а

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 827/161/13-а

07.08.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ілюхіної Г.П.,

суддів Кукти М.В. ,

Єланської О.Е.

секретар судового засідання Радух Ю.А.

за участю сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 22.02.2012,

від відповідача: не з'явився,

від третьої особи: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держземагентства у м. Севастополі на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Кириленко О.О.) від 26.02.2013 у справі № 827/161/13-а

за позовом ОСОБА_4 АДРЕСА_1

представник позивача:

ОСОБА_2 АДРЕСА_2

до Головного управління Держземагентства у м. Севастополі (вул. Демидова, 13, м.Севастополь, 99011)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Севастопольська міська рада (вул. Леніна, 3, м.Севастополь, 99011)

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 26.02.2013 позов задоволено частково.

Визнано дії Головного управління Держземагентства у місті Севастополі по застосуванню коефіцієнту функціонального використання - 2,5 до земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 протиправними.

Зобов'язано Головне управління Держземагентства у місті Севастополі видати ОСОБА_4 витяг з технічної нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 із застосуванням коефіцієнту функціонального використання - 1,2 - "землі промисловості".

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 17 (сімнадцять) гривень 20 копійок (арк.с.79-83).

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ № 443537, виданого Балаклавською районною державною адміністрацією у місті Севастополі, ОСОБА_4 визначені види діяльності, а саме: діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (46.19), роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах (47.78), інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (47.19), оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (46.49), роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет (47.91), роздрібна торгівля побутовими електротоварами в спеціалізованих магазинах (47.54), неспеціалізована оптова торгівля (46.90), діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами (46.15), надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20), складське господарство (52.10), виробництво інших меблів (31.09), виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі (31.01), виробництво кухонних меблів (31.02), роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно - технічними виробами в спеціалізованих магазинах (47.52), роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах (47.59); цільове призначення вказаної земельної ділянки - будівництво та обслуговування виробничо-торговельного комплексу (виробництво кухонних меблів); у зв'язку з чим і за цільовим призначенням, і за функцією використання, до спірної земельної ділянки має бути застосовано коефіцієнт функціонального призначення - 1, 2 - "землі промисловості"; отже відповідачем при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки позивача застосовано коефіцієнт функціонального використання, який не відповідає діючому законодавству в частині застосування коефіцієнту функціонального використання (Кф) 2,5 - для земель комерційного призначення; доводи позивача щодо необхідності застосування до спірної земельної ділянки до завершення на ній будівництва виробничо-торговельного комплексу коефіцієнту функціонального використання у значенні 0,5 - як для земель зайнятих поточним будівництвом, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи та спростовані, наявними у матеріалах справи, доказами.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головне управління Держземагентства у м.Севастополі, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Доводи апеляції мотивовані тим, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, вважає дії по застосуванню коефіцієнту функціонального використання - 2,5 до земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 правомірними, здійсненими в межах наданих повноважень та з урахуванням вимог діючого законодавства, оскільки види діяльності, зазначені в Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ № 443537, виданого Балаклавською районною державною адміністрацією у місті Севастополі, ОСОБА_4, відповідають кодам основних видів економічної діяльності відповідно до Додатка 3 Інструкції з заповнення державної статистики звітності з кількісного обліку земель, затвердженої наказом Держкомстату України від 05.11.1998 №377, які здійснюються на землях комерційного використання.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив в її задоволенні відмовити, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

В судове засідання, призначене на 07.08.2013, відповідач та третя особа явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач та третя особа викликались в судове засідання, явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників відповідача та третьої особи за наявними матеріалами.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.

ОСОБА_4 є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 04.04.2000 серії НОМЕР_1 (арк.с.10).

Відповідно до висновку про погодження проекту землеустрою щодо відводу земельної ділянки від 09.02.2006 №714/30/VII/06-063-29, земельна ділянка, що знаходиться у користуванні позивача, віднесена до земель промисловості (арк.с.67).

02.10.2006 між позивачем та Севастопольською міською Радою відповідно до рішення Севастопольської міської Ради від 07.06.2006 №149 укладено Договір оренди земельної ділянки, згідно з пунктом 1.1. якого позивачем прийнято в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,7000 га для будівництва та обслуговування виробничо-торгівельного комплексу, з віднесенням цих земель до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (арк.с.12-17).

Відповідно до пункту 2.3. Договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає: на період будівництва, до здачі об'єкта в експлуатацію - 592373,00грн., що підтверджується довідкою про грошову оцінку земельної ділянки №4325/1, виданою Севастопольським міським управлінням земельних ресурсів 06.09.2006; на подальший період - 2961866,00грн., що підтверджується довідкою про грошову оцінку земельної ділянки № 4324/1, виданою Севастопольським міським управлінням земельних ресурсів 06.09.2006.

Пунктами 5.1 та 5.2. Договору встановлено, що земельна ділянка передається в оренду для використання на землях промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Цільове призначення земельної ділянки - будівництво та обслуговування виробничо-торгівельного комплексу.

Зазначений Договір зареєстрований у Севастопольській міській філії державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08 листопада 2006 року № 040665900184.

02.03.2009 між позивачем та третьою особою укладено Додаткову угоду про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки, згідно з якою, зокрема, пункт 4.2 викладено в іншій редакції, де зазначено, що оцінка земельної ділянки для періоду будівництва приймається до уваги не довше, ніж до 31.10.2011 від дати прийому-передачі земельної ділянки. Грошова оцінка для наступного періоду приймається до уваги з моменту введення в експлуатацію об'єкту будівництва, але не пізніше 31.10.2011 від дати прийому-передачі земельної ділянки. У випадку внесення до цього договору змін в частині збільшення строку будівництва відповідні зміни вносяться також до пункту 4.2 Договору (арк.с.18-19).

Згідно Витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №4324/1 від 06.09.2006 та №66/1 від 22.01.2009, коефіцієнт функціонального використання (Кф) земельної ділянки по АДРЕСА_3, що перебуває у користуванні позивача, складає 2,5, в примітках зазначено, що Кф підлягає перерахуванню після введення об'єкту в експлуатацію та виконання розподілу території по функціональному призначенню (арк.с.57, 59-зворотній бік).

Згідно Витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №4325/1 від 06.09.2006 та №67/1 від 22.01.2009, коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки по АДРЕСА_3, що перебуває у користуванні позивача, для земель, зайнятих поточним будівництвом складає 0,5 (арк.с.58, 59)

30.10.2012 Рішенням Севастопольської міської ради VI скликання ІХ сесії №4615 продовжено підприємцю ОСОБА_4 строк будівництва виробничо-торговельного комплексу на земельній ділянці, загальною площею 0,7000 га, розташованій по АДРЕСА_3, переданій в оренду на підставі Договору оренди земельної ділянки від 02.10.2006, на 24 місяці з моменту прийняття цього рішення. Пунктом 2 зазначеного рішення внесені зміни до Договору оренди від 02.10.2006 щодо розміру річної орендної плати , яка визначалась в розмірі 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а на період будівництва - 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (арк.с.11).

Позивач, як платник податку на землю, звернулась з заявою до Головного управління Держземагентства у місті Севастополі про надання Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, площею 0,7000 га, із застосуванням коефіцієнту (Кф) на період будівництва - 0,5, на період експлуатації з моменту здачі об'єкта в експлуатацію - 1,2, - як для земель промисловості.

Згідно з Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 29.02.2012 №1279-3.2/5, коефіцієнт функціонального використання (Кф) земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, складає 0,5 - для земель зайнятих поточним будівництвом (арк.с.35).

14.11.2012 Головним управлінням Держземагентства у місті Севастополі надано Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №3833-3.2/5, згідно з яким коефіцієнт функціонального використання (Кф) складає 2,5 - для земель комерційного призначення (арк.с.20).

11.01.2013 на заяву представника позивача Листом Головного управління Держземагентства у місті Севастополі №8-5-1/169 повідомлено, що Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 14.11.2012 №3833-3.2/5 виконано відповідно до затвердженої рішенням Севастопольської міської Ради від 20.12.2011 №2163 технічної документації з нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя (арк.с.24).

Позивач звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом до Головного управління Держземагентства у місті Севастополі про визнання протиправними дій щодо застосування коефіцієнту функціонального використання (Кф) земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, в значенні 2,5, - як для земель комерційного призначення; зобов'язання видати Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, із застосуванням коефіцієнту Кф в значенні 1,2, - як для земель промислового призначення, а на період будівництва до відповідної здачі об'єкту, розташованого на даній ділянці в експлуатацію коефіцієнт функціонального використання в значенні 0,5, - як для земель зайнятих поточним будівництвом.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Правовідносини сторін регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Податковим кодексом України, Законом України "Про оцінку земель", Законом України "Про плату за землю" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, Порядком грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення і населених пунктів, затвердженим Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів, Міністерства сільського господарства і продовольства України, Державного комітету України у справах містобудування і архітектури, Української академії аграрних наук №76/230/325/150 від 27.11.1995, зареєстрованим в Міністерстві юстиції за №427/963 від 30.11.1998 (у редакції Наказу №46/131/63/34 від 15.04.1997) (далі - Порядок №76/230/325/150), Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим спільним наказом Державного комітету по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук №18/15/21/11 від 27.01.2006 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.04.2006 за №388/12262 (далі - Порядок №18/15/21/11), Методикою нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, яку затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №213 від 23.03.1995 (далі - Методика №213).

Відповідно до додатку 3 до Порядку №76/230/325/150 під землями комерційного використання розуміють землі автотехобслуговування, оптової торгівлі і складського господарства, роздрібної торгівлі і комерційних послуг, ринкової інфраструктури. Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, по землях комерційного використання складає 2,5.

Судовою колегією встановлено, що коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки позивача з 2006 року по 2012 рік не змінювався, вказаний у Витягах: 2,5, змінилась лише економіко-планувальна зона з 46 на 66.

Перевірка правильності встановлення цієї зони не була підставою позовних вимог, не розглядалась судом першої інстанції і не підлягає оцінці судом апеляційної інстанції.

Отже, дослідженню підлягає законність встановлення коефіцієнту функціонального використання: 2,5, так як згідно матеріалів справи об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці по адресі: АДРЕСА_3 є виробничо-торговельним комплексом, який не введений своєчасно в строк в експлуатацію: 31.10.2011.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 19 Земельного кодексу України передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Статтею 20 Земельного кодексу України визначено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частиною п'ятою статті 20 Земельного кодексу України вказано, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Відповідно до вимог статті 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться серед іншого у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про оцінку земель", технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

При наданні позивачу в оренду земельної ділянки, відповідно до вимог статті 13 Закону України "Про оцінку земель", було здійснено та затверджено нормативну грошову оцінку земельної ділянки з метою визначення розміру орендної плати.

Законом України "Про плату за землю" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначено розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку до введення в дію Податкового кодексу України), де в статті 1 Закону вказано, що грошова оцінка це капіталізований рентний доход із земельної ділянки, землі житлової та громадської забудови це земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до частин першої, п'ятої статті 201 Земельного кодексу України грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з Порядком №18/15/21/11, за функцією використання землі поділяється на: землі житлової забудови; землі промисловості; землі досліджень та розробок; землі гірничої промисловості і гірничих розробок; землі комерційного використання; землі громадського призначення; землі транспорту, зв'язку; землі технічної інфраструктури; інші землі; землі змішаного використання.

Згідно зі статтею 66 Земельного кодексу України до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд. Землі промисловості можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Розміри земельних ділянок, що надаються для зазначених цілей, визначаються відповідно до затверджених в установленому порядку державних норм і проектної документації, а відведення земельних ділянок здійснюється з урахуванням черговості їх освоєння. Надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, проводиться після оформлення в установленому порядку прав користування надрами і відновлення земель згідно із затвердженим проектом рекультивації на раніше відпрацьованих площах у встановлені строки.

Відповідно до пункту 3.5 Порядку №18/15/21/11, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) (додаток 1, табл. 1.1), враховує відносну прибутковість видів економічної діяльності.

Віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Держкомстату України від 05.11.1998 №377, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14.12.1998 за №788/3228, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам та фізичним особам-підприємцям органи державної статистики.

Згідно зі статтею 269 Податкового кодексу України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України визначено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу (стаття 274 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 275.3 статті 275 Податкового кодексу України ставки податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь та земель лісогосподарського призначення) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із ставок податку, встановлених пунктом 275.1 цієї статті, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не більше трикратного розміру цих ставок податку, з урахуванням коефіцієнтів, установлених пунктом 275.2 цієї статті.

Згідно з пунктом 276.5 статті 276 Податкового кодексу України, у разі надання в оренду земельних ділянок (в межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, у тому числі зазначеними у пунктах 276.1 та 276.4 цієї статті, іншим суб'єктам, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється відповідно до статті 274 цього Кодексу від нормативної грошової оцінки, визначеної з урахуванням застосування відповідного коефіцієнта функціонального використання цих площ залежно від виду економічної діяльності орендаря, та статті 275 цього Кодексу.

Статтею 286 Податкового кодексу встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

не може перевищувати:

а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки;

б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом;

в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = [І - 10]:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 110 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 110. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Формування розміру орендної плати земельної ділянки здійснюється відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213, а також відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук, від 27.01.2006 №18/15/21/11.

Відповідно до Розділу ІІІ Методики №213 нормативна грошова оцінка земельних ділянок здійснюється з метою визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також під час розроблення показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до пункту 3.3 Порядку №18/15/21/11 нормативна грошова оцінка 1м2 земельної ділянки населених пунктів визначається за спеціальною формулою:

В х Нп

Цн = ------------- х Кф х Км, (8)

Нк

де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях);

В - витрати на освоєння та облаштування території в розрахунку на квадратний метр (у гривнях);

Нп - норма прибутку (6%);

Нк - норма капіталізації (3%);

Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки,

Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки,

Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (далі - Кф), ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності, та становить: - для категорії земель за функцією використання - землі житлової забудови (склад категорії земель - землі індивідуального житлового будівництва і господарських будівель, землі малоповерхової і багатоповерхової несадибної забудови, землі сільськогосподарського призначення під господарськими будівлями і спорудами) Кф=1,0; землі промисловості Кф=1,2; землі комерційного використання Кф=2,5; інші землі до яких за функцією використання віднесено землі зайняті поточним будівництвом та землі відведені під майбутнє будівництво Кф=0,5, землі змішаного використання - розрахункова.

Враховуючи наведені норми Закону, орендна плата та земельний податок сплачується користувачем земельної ділянки щорічно з дня виникнення права користування земельною ділянкою, та у разі припинення права користування земельною ділянкою орендна плата та земельний податок сплачується користувачем за фактичний період перебування землі у користуванні, розмір орендної плати та ставка земельного податку визначається у відсотках від грошової оцінки земельної ділянки, яка у свою чергу залежить також від коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки (Кф).

Віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель, затвердженою наказом Держкомстату України від 05.11.1998 №377, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14.12.1998 за №788/3228, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ № 443537, виданого Балаклавською районною державною адміністрацією у місті Севастополі, ОСОБА_4 визначені види діяльності, а саме: діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (46.19), роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах (47.78), інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (47.19), оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (46.49), роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет (47.91), роздрібна торгівля побутовими електротоварами в спеціалізованих магазинах (47.54), неспеціалізована оптова торгівля (46.90), діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами (46.15), надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20), складське господарство (52.10), виробництво інших меблів (31.09), виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі (31.01), виробництво кухонних меблів (31.02), роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно - технічними виробами в спеціалізованих магазинах (47.52), роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах (47.59) (арк.с.21).

Цільове призначення вказаної земельної ділянки - будівництво та обслуговування виробничо-торговельного комплексу.

Вказані види економічної діяльності відповідають кодам основних видів економічної діяльності (КВЕД), відповідно до додатку 3 Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 05.11.1998 №377, які здійснюються на землях комерційного використання за винятком виробництва меблів (31.01, 31.02).

Згідно з таблицею 1.1 додатку 1 до Порядку №18/15/21/11, для земель комерційного використання встановлено коефіцієнт функціонального використання (Кф) - 2,5, для земель промисловості Кф - 1,2, для земель змішаного використання встановлюється розрахунково.

Наказом Державного комітету статистики України, від 12.06.2007 №164 "Про затвердження форми довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України" була затверджена форма довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ). Згідно цієї форми в Довідці (ЄДРПОУ) в розділі "Види діяльності за КВЕД" вказується лише 6 видів діяльності підприємства.

Оскільки фізична особа - підприємець може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, відсутність відповідного виду діяльності в Довідці (ЄДРПОУ) не обмежує видів діяльності які може здійснювати підприємець.

Таким чином, судовою колегією безперечно встановлено, що земельна ділянка, розташована за адресою: м. Севастополь, вул. Хрустальова, 74, що перебуває у користуванні позивача, використовується не тільки для комерційного використання, а й для виробництва та інших видів діяльності, не заборонених законом, землекористування є змішаним, що передбачає встановлення коефіцієнту функціонального використання розрахунково.

Висновок про змішане використання міг зробити і відповідач на підставі додатку до Договору оренди та даних кадастрового плану земельної ділянки, та запропонувати позивачу здійснити інвентаризацію земельної ділянки.

Відповідач не запропонував позивачу здійснити інвентаризацію земельної ділянки та виконати розподіл території по функціональному призначенню.

Так, згідно пояснювальної записки на спірній земельній ділянці визначено склад угідь земельної ділянки: під капітальною за будовою - 0,1628га, під спорудами - 0,0028га (металеві насіви), під тимчасовими - 0,0076га (металеві гаражі), під проїздами, проходами та площадками - 0,5268га (арк.с.128-129).

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскаржувані дії відповідача зазначеним вимогам не відповідають, оскільки спірна земельна ділянка використовується позивачем не тільки для комерційного призначення, так як надана для будівництва та обслуговування виробничо-торгівельного комплексу, зокрема, для виробництва меблів.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - зміні шляхом викладення абзацу третього її резолютивної частини в іншій редакції.

Керуючись статтею 11, частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 2 частини першої статті 198, пунктом 1 частини першої статті 201, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління Держземагентства у м. Севастополі на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 26.02.2013 у справі № 827/161/13-а задовольнити частково.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 26.02.2013 у справі № 827/161/13-а змінити шляхом викладення абзацу третього її резолютивної частини в наступній редакції:

«Зобов'язати Головне Управління Держземагентства у м. Севастополі видати Витяг з технічної нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м.Севастополь, вул. Хрустальова, 74, з застосуванням коефіцієнту функціонального використання визначеного розрахунково на землі змішаного використання згідно Додатку №1 до пунктів 3.5, 3.7, 3.9, 3.10 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого спільним наказом Державного комітету по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук №18/15/21/11 від 27.01.2006 Таблиці 1.1.».

3. В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 26.02.2013 у справі № 827/161/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанову може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 12 серпня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна

Судді підпис М.В. Кукта

підпис О.Е.Єланська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна

Попередній документ
32920086
Наступний документ
32920088
Інформація про рішення:
№ рішення: 32920087
№ справи: 827/161/13-а
Дата рішення: 07.08.2013
Дата публікації: 12.08.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері: