05 серпня 2013 р.Справа № 2а/1522/5486/11
Категорія: 10.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Терьохін С.Є.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді -Шеметенко Л.П.
судді -Домусчі С.Д.
судді -Кравець О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання відповідача нарахувати та виплатити щомісячну державну допомогу «дітям війни» безпідставною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2011 року адміністративний позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Визнано відмову Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси виплатити ОСОБА_4 щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни - протиправною.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси провести перерахунок та виплатити ОСОБА_4 до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в повному обсязі за період з 01.04.2011 року по 01.09.2011 року.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси ставиться питання про скасування судового рішення, у зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом першої інстанцій встановлено, що позивач має статус дитини війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на щомісячне підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком.
Задовольняючи позов суд виходив з того, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Вищезазначені обставини не оспорювались в суді першої інстанції та знайшли своє підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з наявності у позивача права на щомісячне підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Так, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції до 28 грудня 2007 року) дітям війни пенсія або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення даного спору. Крім того, це право гарантується ч. 2 ст. 46 Конституції України, а також ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 17 зазначеного Закону мінімальний розмір пенсії за віком, як основна державна соціальна гарантія, встановлюється законами.
Встановлення розміру мінімальної пенсії за віком Кабінетом Міністрів України суперечить наведеним нормам закону.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення до пенсії позивачу підлягають застосуванню ч. 3 ст. 46 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції до 28 грудня 2007 року), ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» і ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Із врахуванням наведених положень чинного законодавства України, висновок суду першої інстанції про задоволення вимог позивача в частині зобов'язання відповідача провести виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 01.04.2011 року по 01.09.2011 року є правильним.
Проте, з висновком суду першої інстанції щодо перерахунку підвищення до пенсії після 22 липня 2011 року погодитись не можна.
Так, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції до 28 грудня 2007 року) дітям війни пенсія або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Однак, пунктом 7 частини першої Закону України № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14 червня 2011 року Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
З аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат указаній категорії громадян делеговано Кабінету Міністрів України.
На виконання вимог Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» 6 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.
З огляду на викладене з 23 липня 2011 року по 31 грудня 2011 року органи пенсійного фонду повинні нараховувати та виплачувати підвищення до пенсії дітям війни у відповідності до Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 06 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету».
Із врахуванням наведених положень чинного на час прийняття рішення судом першої інстанції законодавства України позовні вимоги ОСОБА_4 підлягають задоволенню за період з 01.04. 2011 року по 22 липня 2011 року.
Оскільки судом першої інстанції при повному встановленні фактичних обставин справи порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення вимог позивача.
Керуючись ч.10 ст.183-2, ст. ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси задовольнити частково.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2011 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси здійснити перерахунок та виплатити підвищення до пенсії ОСОБА_4 передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції до 28 грудня 2007 року), за період з 01.04.2011 року по 22 липня 2011 року.
В іншій частині - відмовити у задоволенні позовних вимог.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Л.П. Шеметенко
Суддя: С.Д. Домусчі
Суддя: О.О. Кравець