01.08.2013
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-797/2107/2013р. Головуючий у першій
Категорія 48 інстанції Лугвіщик А.М.
Доповідач у апеляційній
інстанції Птіціна В.І.
01 серпня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Птіціної В.І.,
суддів - Колбіної Т.П., Лівінського С.В.,
за участю:
секретаря - Сидорук М.А.,
позивача - ОСОБА_6,
відповідача - ОСОБА_4,
представника відповідача - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дітей, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 23 травня 2013 року,-
У листопаді 2012 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідача в якому просить стягнути на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_7 1997 р.н. та сина ОСОБА_8 2004 р.н. у розмірі 800 грн. на кожного, починаючи з 14.11.2012 року і до досягнення дітьми повноліття.
Вимоги позову мотивовані тим, що відповідач є батьком дітей, у добровільному порядку не надає допомогу на утримання дітей.
Рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 23 травня 2013 року позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду відповідач ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування ухваленого по справі рішення, у зв'язку із тим, що воно винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Пояснює, що судом не були повністю з'ясовані усі обставини справи, які мають значення при її вирішенні, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, відповідача та його представника, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає частковому задоволенню.
Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Оскільки відповідач у добровільному порядку не надає матеріальної допомоги на матеріальне утримання своїх дітей, які проживають з матір'ю, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітніх дітей у розмірі по 800 грн. щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття.
З матеріалів справи вбачається, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі з 12 січня 1997 року. Від сумісного життя мають двох неповнолітніх дітей, сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с.2).
Рішенням Гагарінського районного суду м.Севастополя від 17 січня 2013 року, шлюб зареєстрований між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 ,12 січня 1997 року виконкомом Гвардійської селищної Ради Новомосковського району Дніпропетровської області, актовий запис №1 розірваний (а.с.13).
Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення її повноліття.
Згідно зі ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються в частині від доходу його батька /матері/ або в твердій грошовій сумі.
Відповідно ст.181 СК України при відсутності укладеного в порядку передбаченому ст.189 СК України між батьками договору про сплату аліментів на неповнолітню дитину та ненадання дитині утримання, аліменти стягуються у судовому порядку на користь того з батьків з ким проживає дитина та хто її утримує.
Зазначене випливає також з п. 17 Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" № 3 від 15 травня 2006 року, згідно якого за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той з них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.
Відповідно до частини 1 статті 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявністю інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
На підставі вищезазначеного, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, про те що з відповідача ОСОБА_4 підлягають стягненню на користь ОСОБА_6 щомісячно аліменти на утримання сина ОСОБА_8,ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі 800 грн. починаючи з 14 листопада 2012 року і до повноліття дитини, оскільки судом повно та всебічно з'ясовані фактичні обставини, правильно визначені правовідносини, які виникли між сторонами та застосовані норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, зокрема ст.ст.180-183 СК України.
Колегія суддів погоджується з зазначеним висновком суду, і оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів зміни його матеріального стану та доказів розміру доходів, рішення суду першої інстанції в частині стягнення на користь ОСОБА_6 щомісячно аліментів на утримання сина ОСОБА_8,ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі 800 грн. починаючи з 14 листопада 2012 року і до повноліття дитини, підлягає залишенню без змін.
Однак колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції у частині задоволення позовних вимог ОСОБА_6 про стягнення аліментів на її користь на утримання сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 800 грн. щомісячно, починаючи з 14 листопада 2012 року до повноліття останнього, з наступних підстав.
З частини 3 статті 160 СК України, вбачається, що якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
З матеріалів справи, а саме, з заяв ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12 грудня 2012 року (а.с.9) та від 31 липня 2013 року (а.с.39) вбачається, що він фактично проживає, та у подальшому бажає проживати з батьком - ОСОБА_4, знаходиться на утриманні батька.
З довідки Орлинівської сільської ради Балаклавського району м.Севастополя №1950 від 31 липня 2013 року вбачається, що ОСОБА_8 проживає разом з батьком у АДРЕСА_1
Крім того, сторони по справі підтвердили той факт, що ОСОБА_8 проживає разом з батьком та знаходиться на його утриманні з 5 червня 2013 року, а ОСОБА_10 проживає з матір'ю та знаходиться на її утриманні.
Однак, враховуючи те, що ОСОБА_4 знаходився у рейсі з кінця лютого 2013 року та повернувся лише 05 червня 2013 року, колегія суддів вважає, що рішення суду у частині періоду стягнення аліментів на користь ОСОБА_6 на утримання сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 підлягає зміні.
У відповідності з пунктом 3 статті 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
З огляду на вищевикладене, на підставі п.3 ст.309 ЦПК України, апеляційна скарга ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню, а рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 23 травня 2013 року підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 303, 304, ч.1 п. 2 ст.307, ст. 309, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 23 травня 2013 року у частині періоду стягнення аліментів на утримання ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 змінити.
Вважати стягнення аліментів з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 на утримання сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 800 грн. на кожного починаючи в період з 14 листопада 2012 року по 05 червня 2013 року.
В іншій частині рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 23 травня 2013 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя: В.І.Птіціна
Судді: Т.П.Колбіна
С.В.Лівінський