05.08.2013
№ 336/2794/13-ц
провадження № 2/336/1623/2013
05 серпня 2013 р. м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Дмитрюк О.В.,
при секретарі Петрові С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до виконавчого комітету Запорізької міської Ради (треті особи - Генеральне консульство ОСОБА_3 Федерації в Україні, прокуратура Шевченківського району м.Запоріжжя) про скасування удочеріння, -
ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Запорізької міської Ради з уточненим та доповненим позовом про скасування удочеріння.
В позові зазначили, що 11.11.2005 р. ними удочерена громадянка ОСОБА_3 Федерації ОСОБА_4, про що Кемеровським обласним судом ОСОБА_3 Федерації 11.11.2005 р. винесено відповідне рішення. Цим же рішенням прізвище дитини змінено з ОСОБА_4 на ОСОБА_2, ім»я залишено без змін, по батькові змінено з Олегівна на Миколаївна.
З того часу ОСОБА_5 стала постійно проживати разом з ними за адресою: АДРЕСА_1. З початку сумісного проживання вони зрозуміли, що дитина складна, але сподівались на педагогічну запущеність, а тому приділяли багато уваги вихованню: намагалися роз»яснити основні елементарні правила поведінки, огортали любов»ю, прищеплювали любов та повагу до ближніх, проводили з нею багато часу. Але всі намагання зводились на нівець. Дитина не сприймала та не сприймає до сьогодні їх як батьків, як старших людей, не проявляє до них елементарної поваги. З початку спільного проживання ОСОБА_6 мала схильність до крадіжок з квартири дрібних грошей та дрібних речей. В цей час ОСОБА_5 часто не ночує вдома. З моменту, як доньці виповнилось 16 років, вона взагалі перестала їх слухатись, йде з квартири, домашні завдання не виконує, в неї виникло почуття вседозволеності та безкарності. Через крадіжку ОСОБА_5 їх особистих заощаджень, ОСОБА_1 було подано заяву до Шевченківського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області. Внаслідок такої поведінки дитини, між ними, як подружжям, стали виникати конфлікти та погіршився стан здоров»я. Вважають, що подальше співіснування з ОСОБА_5 неможливе та порушує їх права та інтереси.
Посилаючись на ст..ст.6, 11 Закону України «Про громадянство України», ст..ст.238, 239 ЦК України, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять суд усиновлення ними неповнолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 Федерації - скасувати; неповнолітню ОСОБА_5 передати на опіку виконавчому комітету Запорізької міської Ради.
Позивачі та їх представник в судовому засіданні позов підтримали, просили його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в суді просила залишити позовні вимоги без задоволення. Пояснила, що на час удочеріння позивачі були поінформовані про можливі ризики удочеріння, в цей час дитина перебуває в складному віці та потребує додаткових зусиль з боку батьків у її вихованні. Крім того, вважала позов не доведеним.
Представник третьої особи - Генерального консульства ОСОБА_3 Федерації в Україні в судовому засіданні відніс рішення по справі на розсуд суду, але зазначив, що при постановленні рішення необхідно враховувати, що неповнолітня ОСОБА_5 є громадянкою ОСОБА_3 Федерації та в цей час має подвійне громадянство. Враховуючи дані обставини, розгляд такої категорії справ вимагає певної процедури з метою узгодження компетентних органів обох країн.
Прокурор прокуратури Шевченківського району м.Запоріжжя в судовому засіданні, посилаючись на недоведеність позовних вимог, просила відмовити в задоволенні позову.
Вислухавши позивачів та їх представника, представника відповідача та третіх осіб, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.238 СК України, усиновлення може бути скасовано за рішенням суду, якщо між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов'язків.
За ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналогічним чином питання обов'язків доказування і подання доказів регулює ст. 60 ЦПК, за якою кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В процесі розгляду, позивачі в обґрунтування позовних вимог, окрім пояснень, надали лише характеристику ОСОБА_5 з місця навчання, яка по своїй суті не є доказом, який би беззаперечно підтверджував факт того, що між усиновлювачами і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювачів, стосунки, які роблять неможливими їхнє проживання і виконання позивачами своїх батьківських обов'язків.
Враховуючи, що під час розгляду справи підстав, визначених ст..238 СК України, не встановлено, позов задоволенню не підлягає.
З медичних документів - карти приємственності від 14.10.2010 р. (а.с.26) та виписного епікризу від 26.12.2008 р. (а.с.27) не можливо встановити причинного-наслідкового зв»язку між предметом доказування по даній справі та захворюваннями позивачів, оскільки між зверненням до суду та датами видачі даних письмових доказів минуло біля трьох та п»яти років, тому суд не приймає їх до уваги при винесенні рішення.
У відповідності до ст..88 ЦПК України, стягненню не підлягають і судові витрати.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 207, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до виконавчого комітету Запорізької міської Ради (треті особи - Генеральне консульство ОСОБА_3 Федерації в Україні, прокуратура Шевченківського району м.Запоріжжя) про скасування удочеріння- залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя протягом десяти днів після проголошення рішення суду апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.В.Дмитрюк