Справа №2-2685/11
19 червня 2013 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого судді Кудрявцевої Т.О.
при секретарі Ханберовій Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - орган опіки та піклування Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради, КП «ДМБТІ», про припинення поділ квартири, визначення порядку користування квартирою, -
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача. В обґрунтування своїх позовних вимог з урахуванням уточнень посилається на те, що 22.07.1995 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем, який було розірвано рішенням Бабушкінсього районного суду м. Дніпропетровська 20.05.2010 року. У спільному шлюбі в них народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з нею. Позивачу, відповідачу та їх сину на підставі акту про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 24.07.2006 року належить по 1/3 частини квартири, яка знаходиться в АДРЕСА_1, яка складається з трьох кімнат, житловою площею 42,9 кв.м., у тому числі: 1-а кімната 13.0 кв.м., 2-а кімната 12,7 кв.м., 3-тя кімната 17,2 кв.м., кухні, площею 9,6 кв.м, вбиральні 1,2 кв.м., ванної кімнати, площею 2,1 кв.м., коридору 9,3 кв.м., комори 1,1 кв.м., вбудованої шафи 0,4 кв.м. Квартира обладнана балконом 0,9 кв.м. та лоджією 2,5 кв.м.
У зв'язку з тим, що вони з відповідачем розлучилися, їхні сімейні стосунки припинилися та вона з відповідачем не може проживати в одній квартирі і мати спільну часткову власність. Вона намагалася дійти згоди з відповідачем про поділ квартири в добровільному порядку, та про порядок користування та володіння частиною квартири, проте він ухиляється від укладання договору про поділ майна чи виплати грошової компенсації за його частку, залишивши її пропозиції без відповіді.
Позивач посилається на те, що відповідно до Висновку №2165/2166-11 судової будівельно-технічної експертизи, проведеної по даній справі, виділ в натурі 1/3частки квартири неможливий, ринкова вартість квартири складає 355 451,00 грн.
В спірній квартирі проживала вона, відповідач та їх син. Під час спільного проживання відповідач неодноразово вчиняв сварки та бійки тому їх спільне життя не склалося і вони розірвали шлюб, вона була змушена з сином покинути квартиру і на сьогоднішній день іншого житла вона не має та орендує житло. Коли вона через деякий час прийшла до квартири за речами, то зрозуміла, що відповідач змінив замки на вхідних дверях спірної квартири, чим створив перешкоду для її доступу до житла, де знаходяться її речі та речі її дитини .
Позивачка посилається на те, що частка відповідача в спільному майні є незначною та складає 1/3частину, вона не підлягає виділенню в натурі, квартира є неподільною річчю,спільне володіння і користування квартирою з відповідачем є неможливим.
Позивач просить суд припинити право власності ОСОБА_2 на 1/3частку квартири АДРЕСА_1; визнати за нею право власності на 1/3частку вказаної квартири, яка належить відповідачу ОСОБА_2, виплатити йому 118 483,67грн., внесені нею на депозитний рахунок суду згідно оцінки судової будівельно-технічної експертизи; судові витрати покласти на відповідача.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, про день, час розгляду справи повідомлена належним чином, до суду надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив, тому суд відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України з урахуванням згоди позивача вважає можливим провести заочний розгляд справи.
Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Відповідно до ч. 2 ст. 364 ЦК України співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової компенсації.
Згідно до ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім»ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 367 у разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Згідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. У відповідності до ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
У відповідності до ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, при цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.57 цього Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Згідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як встановлено в судовому засіданні, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 22.07.1995 року.
Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 20.05.2010 року шлюб сторін був розірваний та ними отримано свідоцтво про розірвання шлюбу від 20.07.2010 року серії І-КИ № 142428.
Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В зв»язку з укладенням 17.06.2011 року шлюбу з ОСОБА_4 позивачка змінила прізвище на «ОСОБА_1», що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1.
ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі договору міни від 22.06.2006 року належить право власності на 1/3частину кожному в квартирі АДРЕСА_1, яка складається з трьох кімнат, житловою площею 42,9 кв.м., загальною площею 70,0 кв.м. у тому числі: 1-а кімната, площею 13.0 кв.м., 2-а кімната, площею 12,7 кв.м., 3-тя кімната, площею 17,2 кв.м., кухні, площею 9,6 кв.м,, вбиральні, площею 1,2 кв.м., ванної кімнати, площею 2,1 кв.м., коридору, площею 9,3 кв.м., комори, площею 1,1 кв.м., вбудованої шафи, площею 0,4 кв.м. Квартира обладнана балконом, площею 0,9 кв.м., та лоджією, площею 2,5 кв.м.
Встановлено, що в зв»язку з розлученням та наявності неприязнених відносин між сторонами, позивач з дитиною та відповідачем не можуть проживати в одній спірній квартирі і мати спільну часткову власність. Вказане підтверджується постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 29.03.2012 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, винесеною ДІМ Бабушкінського РВ ДМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області.
У відповідності до Висновку № 2165/2166-11 від 20.09.2011 року судової будівельно-технічної експертизи, складеного Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз відповідно до ухвали суду про призначення судової будівельно-технічної експертизи, виділ в натурі 1/3частки квартири АДРЕСА_1 неможливий; ринкова вартість квартири складає 355451,00 грн.
Як вбачається з квитанції від 22.06.2012 року позивачкою попередньо внесено на депозитний рахунок суду вартість належної відповідачеві 1/3частки вказаної квартири у сумі 118483,67 грн., що також підтверджується листом ТУ ДСА в Дніпропетровській області від 23.07.2012 року.
В судовому засіданні відповідачем оспорювалася вартість спірної квартири з посиланням за «Заключення про вартість трикімнатної квартири, загальною площею 70,0 кв.м.» від 21.03.2012 року, складене за замовленням ОСОБА_2 Консалтинговим центром «Алеана», за яким ринкова вартість спірної квартири станом на 19.03.2012 року складає 434 300,00 грн. Також відповідач посилався на Висновок будівельно-технічного експертного дослідження №898-07, проведеного за його замовленням фізичною особою-підприємцем, відповідно до якого вартість спірної квартири саном на 23.07.2012 року склала 429 144,00 грн.
Відповідно до заявленого відповідачем з представником клопотання ухвалою суду від 25.07.2012 року було призначено у даній цивільній справі проведення додаткової будівельно-технічної експертизи для визначення дійсної ринкової вартості спірної квартири на час її експертного дослідження, проведення експертизи доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, оплату за проведення експертизи покладено на ОСОБА_2
Листом Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 17.12.2012 року вказана справа повернута до суду без виконання ухвали суду в зв»язку з не здійсненням оплати за експертизу ОСОБА_2
Відповідно до ч.1 ст.146 ЦПК України у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з»ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його з»ясуванні.
Згідно до ч.6 ст.147 ЦПК України висновок експерта для суду не є обов»язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об»єктивному та безпосередньому дослідженні наданих у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв»язок доказів у їх сукупності.
Зважаючи на наведені обставини та вказані положення цивільно-процесуального законодавства, суд розглядає справу на підставі наявних у справі доказів.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, Висновок № 2165/2166-11 від 20.09.2011 року судової будівельно-технічної експертизи, складений Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз відповідно до ухвали суду про призначення судової будівельно-технічної експертизи, при проведені експертного дослідження експерти попереджалися судом про кримінальну відповідальність за ст.384, 385 КК України.
Надані відповідачем висновки експертних досліджень не містять даних про попередження осіб, які проводили дослідження, про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку.
Зважаючи на наведене, суд вважає за необхідне в якості належного доказу на підтвердження доводів позивача взяти до уваги Висновок № 2165/2166-11 від 20.09.2011 року судової будівельно-технічної експертизи, складений Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз. Будь-яких належних та допустимих доказів того, що вартість спірної квартири є більшою за вказану позивачкою, суду не надано.
Судом встановлено, що у спірній квартирі зареєстровані позивачка з сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та сином ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, та відповідач ОСОБА_2 зі своєю донькою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка народилася від його шлюбу з ОСОБА_8 Фактично у вказаній квартирі проживають відповідач з дружиною ОСОБА_8 та донькою ОСОБА_7. Позивачка з дітьми проживати в квартирі та користуватися нею не має можливості в зв»язку з перешкодами, які чинить їй відповідач, що знайшло підтверджено в судовому засіданні.
Також судом встановлено, що між позивачем та відповідачем склалися особисті неприязні відносини, що унеможливлює спільне проживання та користування квартирою, що підтверджено ними в судовому засіданні та підтверджується вказаною постановою про відмову в порушенні кримінальної справи.
Таким чином, зважаючи на те, що спірну квартиру розділити на окремі квартири згідно часток співвласників неможливо, спільне володіння і користування сторонами квартирою є також неможливим, тому суд вважає за можливе припинити право власності ОСОБА_2 на 1/3частину спірної квартири, та визнати за позивачкою право власності на вказану частину квартири.
Будь-яких доказів того, що таке припинення права на зазначену частку у квартирі завдасть відповідачеві будь-яку істотну шкоду ним суду не надано.
Одночасно, зважаючи на приписи ч.2 ст. 365 ЦК України, суд вважає за необхідне зобов»язати ТУ ДСА в Дніпропетровській області повернути ОСОБА_2 з депозитного рахунку Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська № 37312022006709, отримувач ГУ Держказначейства в Дніпропетровській області, код отримувача 26239738, банк отримувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код банку отримувача 805012, грошові кошти у сумі 118483,67 грн., які становлять вартість 1/3частини квартири АДРЕСА_1, які внесені позивачкою відповідно до квитанції від 22.06.2012 року, яка міститься в матеріалах справи.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати по справі, а саме - сплачені судовий збір в сумі 1700,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Припинити право власності ОСОБА_2 на 1/3частину квартири АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3частку квартири АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_2.
Зобов»язати ТУ ДСА в Дніпропетровській області повернути ОСОБА_2 з депозитного рахунку Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська № 37312022006709, отримувач ГУ Держказначейства в Дніпропетровській області, код отримувача 26239738, банк отримувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код банку отримувача 805012, грошові кошти у сумі 118 483,67 грн., які становлять вартість 1/3частин квартири АДРЕСА_1, які внесені ОСОБА_1 відповідно до квитанції від 22.06.2012 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати по справі - сплачений судовий збір в сумі 1700,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Суддя Т.О. Кудрявцева