Головуючий у 1 інстанції: Варнавська Л.О.
Доповідач: Тимченко О.О
Категорія: 46
08 серпня 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючого судді Жданової В.С.,
суддів Корчистої О.І., Тимченко О.О.,
при секретарі: Шевченко А.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 08 липня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про заміну прізвища дитини ,-
Рішенням Сніжнянського міського суду Донецької області від 08 липня 2013 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про заміну прізвища дитини -відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду позивачка ОСОБА_1 принесла апеляційну скаргу в який ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про задоволення її позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, судом проігноровано вимоги ч.4 ст. 148 СК України та не враховано, що зміна прізвища дитині необхідна для забезпечення її психологічного комфорту, що після розлучення батько самоусунувся від виховання сина, протягом тривалого часу допомоги на утримання дитини не надає, не цікавиться її розвитком та вихованням, дитина проживає з нею та її батьками. Вважає, що суд не в повному обсязі, не всебічно розглянув дану справі.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. ( а.с.29).
Апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність відповідача, оскільки відповідно до вимог ст. 305 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю -доповідача, пояснення позивачки, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав .
Судом встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком записаний ОСОБА_2, матір'ю - ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1.
Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано, про що зроблено запис 08.12.2010 р. прізвище дружини після розірвання шлюбу - ОСОБА_3.
Згідно довідки про склад сім'ї №847 від 11.06.2013 р. КП «СЕЗ» виданої ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 мешкають ОСОБА_6- батько, ОСОБА_4 -мати. ОСОБА_1- сестра, ОСОБА_3- син.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив із відсутності обставин, які б свідчили про наявність інтересів дитини щодо зміни її прізвища.
Такий висновок суду є вірним та ґрунтується на вимогах матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 145 СК України прізвище дитини визначається за прізвищем батьків.
Частиною 4 ст. 148 СК України передбачено, що у разі заперечення одним із батьків щодо зміни прізвища дитині спір між ними щодо такої зміни може вирішуватись органом опіки та піклування або судом. При вирішення спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов'язків щодо дитини, атож інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що дитина дійсно проживає разом з матір'ю, яка після розірвання шлюбу за власної ініціативою змінила своє прізвища з ОСОБА_3 на ОСОБА_3, в наслідок чого прізвище позивачки та її сина стали різними.
Згідно ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
За своєю формою рішення суду відповідає вимогам ст. 215 ЦПК України.
Суд дав оцінку наданим сторонами доказам.
Згідно ж ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.
Виходячи з вказаної норми закону, до компетенції суду апеляційної інстанції не входять повноваження щодо переоцінки доказів, досліджених судом першої інстанції з додержанням встановленого порядку.
За вказаних обставин доводи позивача про невірну оцінку досліджених судом першої інстанції доказів є необґрунтованими. Нових доказів, які б давали підстави для задоволенні позовних вимог, у дослідженні яких судом першої інстанції було неправомірно відмовлено або їх неподання було зумовлено поважними причинами, позивачкою не надано.
Заперечуючи проти позову відповідач пояснював, що він кохає свого сина, постійно з ним спілкувався, доки позивачка не стала чинити перешкоди, син знає його як свого батька, наявність заборгованості за аліментами, яка на сьогодні частково погашена не може бути дістаною для зміни прізвища дитини.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволені позовних вимог, оскільки позивачка не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження обстави, які б свідчили про необхідність зміни прізвища інтересам дитини.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи, доказам, що надані сторонами дана належна правова оцінка.
Доводі, наведені в апеляційній скарзі не дають підстав для висновку, що неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального закону, призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.
Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому згідно зі статтею 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.
Керуючись ст.ст.307 ч.1 п.1 ст.308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 08 липня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: Судді: