"09" серпня 2013 р.Справа № 916/1900/13
За позовом: Чорноморського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Одеської області, що виступає в інтересах держави в особі, якою є Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт"; в особі, якою є Міністерство інфраструктури України;
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОЛОГ";
про стягнення 3 043 791,86 грн.
Суддя Меденцев П.А.
Представники:
Від прокуратури: Пшенічко С.О. (за посвідченням).
Від позивача (ДП "Одеський морський торговельний порт"): Кульшик К.В. (за довіреністю).
Від позивача (МІУ): Кульшик К.В. (за довіреністю).
Від відповідача: Мащенко А.Г. (за довіреністю).
СУТЬ СПОРУ: 19.07.2013р. за вх. №2980/13 Чорноморський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Одеської області, що виступає в інтересах держави в особі, якою є Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт", в особі, якою є Міністерство інфраструктури України (далі - позивач) звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОЛОГ" (далі - відповідач) в сумі 3 043 791,86 грн.
Прокурор та позивачі на позовних вимогах наполягають.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав, посилаючись на письмові пояснення та просив суд про розстрочку виконання судового рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:
Прокурором було подано позовну заява в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України в особі Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОЛОГ" про стягнення 3 043 791,86 грн., з огляду на наступне.
01.10.2003 року між Державним підприємством "Одеський морський торговельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "НОВОЛОГ" було укладено Договір №КД-4366 про надання послуг, відповідно до якого відповідач зобов'язаний прийняти та оплатити послуги Одеського порту та, згідно з положеннями Договору оплатити послуги Одеського порту своєчасно та в повному обсязі.
Вартість послуг, що надаються Одеським портом відповідачу становить 15% від вартості комплексу навантажувально-розвантажувальних робіт, що сплачуються акордною ставкою, без ПДВ. Податок на додану вартість нараховується та сплачується додатково, відповідно до діючого законодавства України.
Послуги Одеського порту за даним договором сплачуються в порядку щомісячної передплати шляхом нарахування на рахунок Одеського порту 500 000,00 грн., без ПДВ, у строк не більш ніж 5 банківських днів оплачуваного місяця.
За прострочку грошового зобов'язання сторона, що допустила таку прострочку, зобов'язана виплатити протилежній стороні пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ в період, за який сплачується пеня від простроченої суми.
По факту надання відповідачу послуг Одеським портом до оплати були виставлені рахунки на суму 1 953 080,45 грн., 1 590 711,41 грн.
Однак, станом на 18.07.2013 року, відповідачем заборгованість за зазначеними розрахунками було частково сплачено, на суму 500 000,00 грн.
Таким чином, загальна сума заборгованості за Договором, що належить Одеському порту від відповідача по рахункам складає: 3 043 791, 86 грн.
07.08.2013 року за вх. №23896/13 Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВОЛОГ" подало до суду заяву про визнання позову та розстрочку виконання рішення суду на 12 місяців рівними частинами, починаючи з вересня 2013 року згідно з графіком.
09.08.2013 року представником Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" та Міністерства інфраструктури України було надано до суду письмові пояснення у справі, відповідно до яких позивачі підтримують позицію прокуратури та наполягають на задоволенні позову.
У судовому засіданні від 09.08.2013 року представниками прокуратури та позивачів не заперечувалася вищевказана заява відповідача, тому судом дана заява Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОЛОГ" була задоволена.
Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.
Згідно зі статтею 121 Конституції України одним із завдань прокуратури України є
представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Відповідно до статті 20 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право, зокрема, звертатись до суду, з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненій прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Згідно частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень частини третьої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Згідно зі ст. 4 Закону України „Про транспорт" державне управління в галузі транспорту здійснює зокрема центральний орган виконавчої влади в галузі транспорту.
Відповідно до Указу Президента України від 09.12.2010 року № 1085/2010 „Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" Міністерство транспорту та зв'язку України реорганізовано у Міністерство інфраструктури України із покладенням на новоутворене міністерство усіх відповідних функцій попереднього міністерства.
Відповідно до Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого Указом Президента України від 12.05.2011 року № 581/2011, Міністерство інфраструктури України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики, зокрема, у сфері транспорту.
Відповідно до покладених на Міністерство завдань останнє здійснює державне управління в галузі транспорту, здійснює відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності, майном підприємств, установ, організацій, що належать до сфери його управління, забезпечує ефективне його використання, здійснює внутрішній фінансовий контроль (як в апараті Міністерства і центральних органах виконавчої влади, так і на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери управління Міністерства), забезпечує ефективне використання державного майна підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери його управління; затверджує фінансові плани підприємств, що належать до сфери його управління та ін.
Згідно з п. 2 ст. 136 Господарського кодексу України, Закону України „Про управління об'єктами державної власності" Міністерство інфраструктури України здійснює контроль за ефективністю використання і збереження закріпленого за підприємствами транспортної галузі державного майна та забезпечує його ефективне використання. У державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади (ст. 326 ЦК України).
Відповідно до положень статуту Одеського порту, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 810 від 03.07.2008 року, Одеський порт заснований на державній власності та входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України, що є органом управління майном. На Одеський порт державою покладений певний обов'язок щодо виконання мети його створення, передбачений статутом підприємства. Це, зокрема, організація і здійснення всебічного сприяння мореплавству шляхом створення усіх умов, необхідних для забезпечення безпечної та зручної стоянки суден в порту, безпечного плавання суден в межах портових вод, здійснення державного нагляду за безпекою судноплавства, одержання прибутку та реалізації на основі одержаного прибутку соціальних та економічних інтересів трудового колективу та інтересів власника майна.
Крім того, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1734 від 23.12.2004 року, Одеський порт віднесений до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст.181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Як вище встановлено господарським судом, 01 жовтня 2003 року між Державним підприємством „Одеський морський торгівельний порт" (позивач, Одеський порт) та Товариством з обмеженою відповідальністю „НОВОЛОГ" (відповідач, Підприємство) було укладено Договір №КД-4366 про надання послуг, а саме позивач: організовує та забезпечує постановку до причалів №№ 9в, 10, 11, 12, 13 суден на їх обробку; складає та погоджує плани завозу вантажу з Міністерством Транспорту України, або іншим уповноваженим на те органом управління; визначає порядок судно заходів та інформує Підприємство про черговість обробки суден; розроблює технологічні схеми обробки вантажів та погоджує їх з уповноваженими державними органами; доводить до відому Підприємства встановлені відомчі технічні, технологічні, санітарно-гігієнічні, пожежні та інші норми та правила (крім нормативно-правових актів) та інформує про їх зміни; забезпечує державну та відомчу статистичну звітність по переробці вантажів та
обробці суден за результатами діяльності згідно зі встановленими нормами та строками; при необхідності, своєчасно повідомляє Підприємству інформацію про особливості вантажних місць, їх тари та упаковки, порядку прийому вантажу до перевантаження, розміри та характеристики вантажних місць (п. 3.1 Договору).
Відповідно до п.п.1.1. Договору, Підприємство зобов'язане прийняти та оплатити послуги Одеського порту та, згідно з п.п.2.1. Договору оплатити послуги Одеського порту своєчасно та в повному обсязі.
Вартість послуг, що надаються Одеським портом Підприємству, згідно з п.п.4.1. Договору, становить 15% від вартості комплексу навантажувально-розвантажувальних робіт, що сплачуються акордною ставкою, без ПДВ. Податок на додану вартість нараховується та сплачується додатково, відповідно до діючого законодавства України.
Відповідно до п.п.4.2., послуги Одеського порту за даним договором сплачуються в порядку щомісячної передплати шляхом нарахування на рахунок Одеського порту 500,00 тис. грн., без ПДВ, у строк не більш ніж 5 банківських днів оплачуваного місяця.
Згідно з п.п.5.4., за прострочку грошового зобов'язання сторона, що допустила таку прострочку, зобов'язана виплатити протилежній стороні пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ в період, за який сплачується пеня від простроченої суми.
Підпунктом 7.1. Договору передбачено, що при неможливості вирішення спору шляхом переговорів, він вирішується в порядку, передбаченому діючим законодавством України.
На виконання вимог за Договором, відповідачу Одеським портом до оплати були виставлені наступні рахунки: № 5433002 від 07.03.2013 року на суму 1 953 080,45 грн. за послуги із забезпечення комплексу вантажних робіт (аркуш справи 31); № 543003 від 03.04.2013 року на суму 1 590 711,41 грн. за послуги із забезпечення комплексу вантажних робіт (аркуш справи 34).
Рахунок Одеського порту № 543002 від 07.03.2013р. - за послуги із забезпечення комплексу вантажних робіт, послуги згідно з угодою 15 % (вручений відповідачу 14.03.2013р.), оплачений відповідачем частково на суму 500 000,00 грн.
На підставі Акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) (аркуш справи 32) згідно Договору про надання послуг № КД 4366 від 01.10.2003р. за лютий 2013р., заборгованість відповідача за рахунком складає: 1 453 080,45 грн.
Рахунок Одеського порту № 543003 від 03.04.2013р. - за послуги із забезпечення комплексу вантажних робіт, послуги згідно з угодою 15 % (вручений відповідачу 03.04.2013р.), не оплачений у повному обсязі.
На підставі Акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) (аркуш справи 35) згідно договору про надання послуг № КД 4366 від 01.10.2003р. за березень 2013р., заборгованість відповідача за рахунком складає: 1 590 711,41 грн.
Таким чином, загальна сума заборгованості за Договором по рахункам № 543002 від 07.03.2013 року, № 543003 від 03.04.2013 року складає: 3 043 791, 86 грн.
З метою досудового врегулювання спору між сторонами, Одеським портом на адресу відповідача було направлено претензію № 020/1 - 518 від 14.05.2013р. (аркуш справи 37) щодо необхідності погашення заборгованості відповідачем, однак станом на час подання позову до суду, заборгованість по рахунках Одеського порту №543002 від 07.03.2013 та №543003 від 03.04.2013 залишається несплаченою відповідачем в повному обсязі.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 ЦК України).
Крім наведеного, як вбачається з поданої 07.08.2013р. Товариством з обмеженою відповідальністю "НОВОЛОГ" письмової заяви про надання розстрочки у виконанні судового рішення, Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВОЛОГ" повністю визнає наявну заборгованість, однак, з огляду на важке матеріальне становище підприємства, просить суд розстрочити виконання рішення суду зі сплатою заборгованості за наданим суду графіком на 12 місяців рівними частинами починаючи з вересня 2013 року.
Як вбачається з наданих у судовому засіданні пояснень позивачів, вони не заперечують проти розстрочення виконання рішення суду згідно запропонованого відповідачем графіку.
Згідно п.6 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Відповідно до ст.121 ГПК України при наявності обставин, господарський суд, зокрема, у виняткових випадках, залежно від обставин справи може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Так, при розгляді заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОЛОГ" про надання розстрочки виконання рішення, судом оцінюються обставини справи, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, визнання позивачем за собою обов'язку повної сплати наявної заборгованості. Тому, на думку суду, розстрочення виконання рішення суду у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 3 043 791,86 грн. та судового збору 60 875,84 грн., не призведе до порушення майнових інтересів сторін і сприятиме повному виконанню рішення відповідачем, у зв'язку з чим заява Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОЛОГ" задовольняється судом по суті, з розстроченням сплати фактичної заборгованості, яка підлягає стягненню за рішенням суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок відповідача, згідно норм чинного законодавства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОЛОГ" (65026, Одеська область, м. Одеса, Митна площа, буд. 1, код ЄДРПОУ 14299669, р/р № 26003126551 в ПАО „Марфін Банк", МФО 328168) на користь Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" (65026, Одеська область, м. Одеса, Митна площа, буд. 1, код ЄДРПОУ 01125666, р/р № 26004124091 у ПАТ „Марфін Банк", МФО 328168) заборгованість за Договором КД - 4366 від 01.10.2003 року у сумі основного боргу 3 043,791,86 грн.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОЛОГ" (65026, Одеська область, м. Одеса, Митна площа, буд. 1, код ЄДРПОУ 14299669, р/р № 26003126551 в ПАО „Марфін Банк", МФО 328168) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008 отримувач ГУ ДКСУ в Одеській області код ЄДРПОУ 37607526 банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області МФО 828011 код класифікації: 22030001) 60 875,84 грн. - судового збору.
4. Розстрочити виконання рішення господарського суду Одеської області від 09.08.2013р. у справі №916/1900/13 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОЛОГ" (65026, Одеська область, м. Одеса, Митна площа, буд. 1, код ЄДРПОУ 14299669, р/р № 26003126551 в ПАО „Марфін Банк", МФО 328168) на користь Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" (65026, Одеська область, м. Одеса, Митна площа, буд. 1, код ЄДРПОУ 01125666, р/р № 26004124091 у ПАТ „Марфін Банк", МФО 328168) основної заборгованості у сумі 3 043 791,86 грн. та судового збору у розмірі 60 875,84 грн. за наступним графіком:
- до 30.09.2013 року вересня 2013р. Товариством з обмеженою відповідальністю "НОВОЛОГ" підлягає сплаті 253 649,33 грн. - основного боргу, 5 073,00 грн. - судового збору;
- до 31.10.2013 року жовтня 2013р. Товариством з обмеженою відповідальністю "НОВОЛОГ" підлягає сплаті 253 649,33 грн. - основного боргу, 5 073,00 грн. - судового збору;
- до 30.11.2013 року листопада 2013р. Товариством з обмеженою відповідальністю "НОВОЛОГ" підлягає сплаті 253 649,33 грн. - основного боргу, 5 073,00 грн. - судового збору;
- до 31.12.2013 року грудня 2013р. Товариством з обмеженою відповідальністю "НОВОЛОГ" підлягає сплаті 253 649,33 грн. - основного боргу, 5 073,00 грн. - судового збору;
- до 30.01.2014 року січня 2014р. Товариством з обмеженою відповідальністю "НОВОЛОГ" підлягає сплаті 253 649,33 грн. - основного боргу, 5 073,00 грн. - судового збору;
- до 28.02.2014 року лютого 2014р. Товариством з обмеженою відповідальністю "НОВОЛОГ" підлягає сплаті 253 649,33 грн. - основного боргу, 5 073,00 грн. - судового збору;
- до 31.03.2014 року березня 2014р. Товариством з обмеженою відповідальністю "НОВОЛОГ" підлягає сплаті 253 649,33 грн. - основного боргу, 5 073,00 грн. - судового збору;
- до 30.04.2014 року квітня 2014р. Товариством з обмеженою відповідальністю "НОВОЛОГ" підлягає сплаті 253 649,33 грн. - основного боргу, 5 073,00 грн. - судового збору;
- до 31.05.2014 року травня 2014р. Товариством з обмеженою відповідальністю "НОВОЛОГ" підлягає сплаті 253 649,33 грн. - основного боргу, 5 073,00 грн. - судового збору;
- до 30.06.2014 року червня 2014р. Товариством з обмеженою відповідальністю "НОВОЛОГ" підлягає сплаті 253 649,33 грн. - основного боргу, 5 073,00 грн. - судового збору;
- до 31.07.2014 року липня 2014р. Товариством з обмеженою відповідальністю "НОВОЛОГ" підлягає сплаті 253 649,33 грн. - основного боргу, 5 073,00 грн. - судового збору;
- до 31.08.2014 року серпня 2014р. Товариством з обмеженою відповідальністю "НОВОЛОГ" підлягає сплаті 253 649,33 грн. - основного боргу, 5 073,00 грн. - судового збору.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 12 серпня 2013 року.
Суддя Меденцев П.А.