Дата документу 30.07.2013 Справа № 334/5948/13-ц
Провадження № 2/334/2476/2013
30 липня 2013 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Колесник С.Г.,
при секретарі Манюхіні О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу №270 «Протон-6», ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом,
позивачка звернулась до суду з позовом в якому зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3, яка за час свого життя постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1. Після смерті матері відкрилась спадщина у вигляді вище вказаної квартири.
Після відкриття спадщини впродовж визначеного законодавством строку вона звернулась до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 із заявою про прийняття спадщини.
Однак 20.05.2013 року отримала постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії, а саме в оформленні на її ім'я свідоцтва про право на спадщину за законом, через відсутність правовстановлюючих документів на квартиру.
На теперішній час вона не має можливості оформити право власності на квартиру в порядку спадкування за законом через наявність постанови приватного нотаріуса, у зв'язку з чим вона змушена звернутися до суду.
Просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, на квартиру АДРЕСА_1.
В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, суду пояснила, що вона та її брат ОСОБА_2 - відповідач у справі, є спадкоємцями першої черги після смерті матері. Брат відмовився від прийняття спадщини на її користь. Ще у 1983 році мати отримала ордер на квартиру АДРЕСА_1.Після чого в 1992 році мати повністю сплатила пай за квартиру. Оформити належним чином право власності на квартиру мати не встигла, бо розпорядження голови Ленінської райадміністрації м.Запоріжжя щодо приватизації квартири видано 23.11.2012 року, вже після смерті матері. Просить позов задовольнити, оскільки вважає їх обґрунтованими та законними.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував. Підтвердив обставини викладені в позові.
Представник ЖБК № 270 «Протон-6» в судове засідання не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи в їх відсутність.
Вислухав пояснення сторін, дослідив матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 382 ЦК України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.
Згідно ч.1 ст. 384 ЦК України, будинок, споруджений або придбаний ЖБК є його власністю.
Так, частиною 2 ст. 384 ЦК України, визначено, що член ЖБК має право володіння і користування, а за згодою кооперативу - і розпорядження квартирою, яку він займає в будинку кооперативу, якщо він її не викупив, а відповідно до ч.3 зазначеної статті, у разі викупу квартири член ЖБК стає її власником.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
В судовому засіданні встановлено, що на підставі ордера № 440 серії А-VІІІ ЖСК, виданого 30.05.1983р. виконкомом Запорізької міської Ради депутатів трудящих, ОСОБА_3 було надано квартиру АДРЕСА_1. Вказаний будинок належав ЖБК №270 «Протон-6» (а.с.5).
По день смерті ОСОБА_3 була членом ЖБК «Протон-6» (а.с.6) та як його член, свій пай за вказану квартиру вона повністю виплатила у 1992р. в сумі 7077,38 крб.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про власність" від 07.02.1991р., що діяв на час сплати паю, член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, набуває право власності на квартиру.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 у встановленому законом порядку набула право власності на квартиру АДРЕСА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді квартириАДРЕСА_1.
Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_3 є її діти - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - сторони у справі.
Після відкриття спадщини впродовж визначеного законодавством строку позивачка звернулась до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 із заявою про прийняття спадщини.
ОСОБА_2 подав нотаріусу заяву про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1
20.05.2013 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 винесено постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії, а саме в оформленні на ім'я ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом, через відсутність правовстановлюючих документів на квартиру.
Відповідно до вимог ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст.ст. 1261,1267 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки; частки у спадщини кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Відповідно до ст.ст. 1269, 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини протягом 6 місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст.. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Таким чином, аналізуючи у сукупності письмові докази по справі, а також пояснення сторін, наданих під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та законні, а тому повинні бути задоволені у повному обсязі, шляхом визнання за позивачкою права власності на квартиру АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3, яка ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, що не порушує невизнанні або оспорюванні права, свободи чи інтереси будь-яких осіб.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213 ЦПК України, ст.ст. 1261, 1269, 1270ЦК України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом, після ОСОБА_3, яка померлаІНФОРМАЦІЯ_1.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особа, без участі якої було постановлено рішення, має право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: Колесник С. Г.