Справа № 153/1042/13-ц Провадження № 22-ц/772/2203/2013Головуючий в суді першої інстанції:Голоін В.А.
Категорія: 46Доповідач: Вавшко В. С.
"07" серпня 2013 р. м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
ГоловуючогоВавшка В.С.,
суддів:Денишенко Т.О., Марчук В.С.,
При секретарі:Агеєвій Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 04 липня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Відділ органу опіки та піклування Ямпільської районної державної адміністрації, про відібрання малолітніх дітей,
Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 04 липня 2013 року позов задоволено.
Відібрано у ОСОБА_6 малолітніх дітей ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, та передано їх ОСОБА_7
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 114 гр.70 коп. судового збору.
Рішення суду в частині про відібрання дітей допущено до негайного виконання.
На таке рішення ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_7 є матір'ю ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідно до розпорядження Ямпільської районної державної адміністрації Вінницької області № 157 від 17 травня 2013 року ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, втратили статус дитини, позбавленої батьківського піклування у зв'язку із звільненням їх матері ОСОБА_7 з під варти і над ними припинено опіку.
Розпорядження голови Ямпільської районної державної адміністрації Вінницької області № 390 від 05 липня 2010 року втратило чинність. ОСОБА_6. зобов'язано передати малолітніх дітей їх матері ОСОБА_7
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_7, суд першої інстанції виходив з того, що вона являється матір'ю малолітніх дітей ОСОБА_9 і ОСОБА_8 та з нею діти проживали раніше, а відібрання їх у матері буде суперечити інтересам дітей.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи та відповідні їм правовідносини та правильно застосовані норми матеріального права.
Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57-60 ЦПК України.
Відповідно до ст..151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.
Положеннями ст. 163 СК України передбачено, що батьки мають переважне право перед іншими особами на те, щоб малолітня дитина проживала з ними.
Батьки мають право вимагати відібрання малолітньої дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.
Колегією суддів встановлено, що малолітні діти ОСОБА_9 і ОСОБА_8, є онуками ОСОБА_6, а ОСОБА_7 є їх матір'ю.
Вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 24 квітня 2013 року ОСОБА_7 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України і призначено їй покарання у виді 5 років позбавлення волі. Звільнено її від покарання у виді позбавлення волі у порядку і на умовах, передбачених п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08 липня 2011 року. Запобіжний захід щодо ОСОБА_7 обраний під час досудового розслідування у виді тримання під вартою скасовано і звільнено її з під варти в залі суду (а.с. 18-24).
У зв'язку із звільненням ОСОБА_7 з-під варти розпорядженням Ямпільської районної державної адміністрації Вінницької області № 157 від 17 травня 2013 року ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, втратили статус дітей, позбавлених батьківського піклування, опіка ОСОБА_6 над ними була припинена.
Колегія суддів вважає, що після прийняття Ямпільською районною державною адміністрацією Вінницької області розпорядження № 157 від 17 травня 2013 року та у зв'язку із звільненням ОСОБА_7 з-під варти, ОСОБА_6 втратила законні підстави утримувати у себе малолітніх онуків.
Доводи апеляційної скарги про те, що вказаний вище вирок не набрав законної сили та його оскаржено у апеляційному порядку, а тому може змінитись подальше покарання, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки це лише припущення відповідачки, яке не може слугувати підставою для ухвалення рішення суду у цій справі.
Під час судового розгляду справи ОСОБА_6 не надано суду беззаперечних доказів того, що подальше проживання малолітніх дітей з матір'ю буде шкодити їхнім інтересам. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 має позитивні характеристики за місцем проживання і до часу ув'язнення належним чином виконувала свої батьківські обов'язки. Такої ж позиції дотримується орган опіки та піклування під час розгляду справи у суді першої інстанції та підтвердили її у суді апеляційної інстанції у своїх запереченнях на апеляційну скаргу.
Колегія суддів приймає до уваги ту обставину, що відповідачка зазнала великої втрати у зв'язку із смертю свого сина, і з розумінням ставиться до того, що між нею та позивачкою втрачено нормальні сімейні стосунки. Разом з тим, суд вважає, що малолітні діти не повинні ставати «заручниками» у взаємовідносинах між матір'ю і бабусею, тим більш не повинні використовуватися жодною із сторін для досягнення своїх певних цілей, оскільки саме такі дії спричиняють непоправну шкоду психічному здоров'ю дітей.
За таких обставин, та в силу ст.308 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування не має.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 04 липня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя :
Судді :