м.Вінниця
31 липня 2013 р. Справа № 802/3113/13-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Дмитришеної Руслани Миколаївни,
за участю:
секретаря судового засідання: Крисько Ілони Володимирівни
позивача: ОСОБА_1.
представника позивача: ОСОБА_2
представника відповідача: Міровського В. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до: регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податквої служби України у Вінницькій області
про: визнання нечинним та скасування рішення
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) до регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання нечинним та скасування рішення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що при ухваленні оскаржуваного рішення не були застосовані норми законів, які б підлягали застосуванню, не досліджені всі обставини, тому зазначене рішення є незаконним.
Зокрема, позивач зазначає, що протокол про скоєння нею правопорушення за ч. 1 ст. 156 КУпАП складений дільничним інспектором міліції ОСОБА_4 23.05.2013 р. З зазначеного протоколу видно, що факт продажу ОСОБА_3 пляшки горілки «Пшенична» 0,5 л. без наявності відповідної ліцензії за ціною 20 грн. був встановлений дільничним наступного дня після події, 23 травня 2013 р. Проте, жодним контролюючим органом, в тому числі і дільничним, наявність у позивача ліцензії не перевірялась.
Позивач та її представник позовні вимоги в судовому засіданні підтримали. На їх обґрунтування зазначили, що не погоджуються з підставами прийняття оскаржуваного рішення. Зокрема, вказали, що порушення позивачем вимог ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.2005 року №481/95-ВР, кваліфіковані відповідачем невірно та без наявності достатніх підстав для цього. Водночас, позивач зазначила, що пляшку горілки 0,5 л разом з іншими продуктами харчування дала ОСОБА_3 безкоштовно в якості подяки за виконані будівельні роботи.
Відтак, на думку позивача та її представника дане рішення прийнято відповідачем всупереч вимогам чинного законодавства, упереджено та без зясування всіх обставин. Разом з тим, позивач та її представник уточнили, що з адміністративним позовом звернулась саме фізична особа-підприємець.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив. На обґрунтування своїх заперечень пояснив, що в разі виявлення правоохоронними або іншими органами, до компетенції яких належить перевірка щодо дотримання суб'єктами господарювання вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", порушення вимог цього закону, матеріали такої перевірки є підставою для прийняття рішення щодо застосування до позивача штрафних санкцій. А тому рішення відповідача про застосування фінансових санкцій від 12.06.2013 р. №2800-21020178 в розмірі 1700,00 грн. не підлягає скасуванню.
Перед початком судового розгляду представником позивача було заявлено клопотання про виклик та допит в якості свідків дільничного інспектора міліції Вінницького РВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_4 та ОСОБА_3., останньому відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення позивачем 22.05.2013 р. було продано одну пляшку горілки «Пшенична» 0,5 л. за ціною 20 грн. без наявності ліцензії.
В судовому засіданні ОСОБА_4 суду пояснив, що 22.05.2013 р. разом із своїм колегою ОСОБА_5 перебуваючи у службових справах біля магазину «SV», що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, помітили особу чоловічої статті, що виходила із вказаного магазину, із пакетом в якому була пляшка горілки.
В подальшому, свідок, пересуваючись на службовому транспортному засобі, наздогнав особу, яка назвалась ОСОБА_3 та з'ясував, що пляшку горілки йому продала за 20 грн. власниця магазину ОСОБА_1.
Зазначені обставини, також були викладені ОСОБА_3. в письмових поясненнях, які він надав ОСОБА_4 22.05.2013 року о 19:30год.
Разом з тим, свідок ОСОБА_4 пояснив суду, що протокол про адміністративне правопорушення ним був складений не 22.05.2013р., а 23.05.2013 року, так як він займався іншими службовими справами. 23.05.2013 року для надання відповідних пояснень була запрошена і власниця магазину ОСОБА_1
Складений адмінпротокол від 23.05.2013 року направлений на адресу відповідача та сільську раду для відповідного реагування.
Для з'ясування обставини щодо факту продажу позивачем 22.05.2013 року пляшки горілки ОСОБА_3, суд викликав в якості свідка вказану особу, проте останній з'явився без жодного документу, що посвідчує його особу. За даних обставин, суд не допустив його до участі у справі у якості свідка.
Водночас, суд із показів свідка ОСОБА_4 встановив, що особа, яка надавала письмові пояснення правоохоронцям, також не мала при собі жодного документу, анкетні дані вказаної особи були зафіксовані зі слів, перевірка яких дільничним інспектором міліції ОСОБА_4 здійснювалась в телефонному режимі через базу "Армор".
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та свідка, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до свідоцтва Серії НОМЕР_1 виданого Вінницькою об'єднаною ДПІ (Вінницьке районне відділення) (а. с. 15) ОСОБА_1. з 01 листопада 2012 року перейшла на спрощену систему оподаткування. Вид господарської діяльності, якою має право займатись позивач - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.
23.05.2013 р. дільничним інспектором міліції Вінницького РВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) відносно ОСОБА_1.
Згідно пояснень, вказаних в протоколі ОСОБА_1. зазначає, що дала даному громадянину (ОСОБА_3.) горілку безкоштовно в якості могорича за виконані будівельні роботи (а.с.28).
Також, в матеріалах справи наявні пояснення ОСОБА_3., в яких останній зазначає, що власниця магазину по АДРЕСА_1 ОСОБА_1. продала йому 0,5 л горілки Пшенична «Олександрія ТОВ БЛІГ» ДСТУ-4256:2003 Ліцензія №261 з акцизною маркою ІІАААИ560747 та іншою наклеєною поверх акцизною маркою АСА БУ486740 за ціною 20 грн. (а. с. 9). Вказані пояснення були відібрані дільничним інспектором міліції Вінницького РВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_4 22.05.2013 року.
Протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 156 КУпАП відносно ОСОБА_1. в подальшому спрямований для розгляду адміністративній комісії при виконкомі Луко-Мелешківської сільської ради та до регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Вінницькій області.
Відповідач, за наслідками розглянутих матеріалів перевірки, проведеної 23.05.2013 року, прийняв рішення №2800-21020178 від 12.06.2013 року про застосування до ФОП ОСОБА_1 фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 200 відсотків вартості отриманної партії, але не менше 1700грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без ліцензії.
За змістом зазначеного рішення суб'єктом господарювання порушено вимоги ст.15 Закону №481.
На виконання статтей 111, 112 та 116 Податкового кодексу України, Законів України "Про державну податкову службу в Україні", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі Закон №481), Постанови Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року №790 "Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Законів України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", оскаржуване рішення супровідним листом від 12.06.2013 року направлено на адресу позивача.
Відповідно до ст. 111 ПК за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: 111.1.1. фінансова; 111.1.2. адміністративна; 111.1.3. кримінальна.
111.2. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Згідно ст. 112 ПК, притягнення до фінансової відповідальності платників податків за порушення законів з питань оподаткування, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності.
За правилами ст. 116 ПК, 116.1. у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення. За одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України.
Відносини у сфері виробництва та обігу алкоголю і тютюну регулюються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Відповідно до ст. 16 Закону № 481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної Законами України.
Абз. 5 ч.2 ст. 17 Закону вказує, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.
Порядок прийняття рішень про застосування штрафних санкцій передбачений Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790 «Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Відповідно до п. 5 вищезазначеного Порядку підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій, зокрема, є матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Як встановлено судом, оскаржуване рішення відповідачем прийнято на підставі протоколу про адміністративне правопорушення згідно якого позивачем порушено ч. 1 ст. 156 КУпАП. Як вказує відповідач, факт скоєння правопорушення підтверджується поясненнями ОСОБА_3., якому відповідно до зазначеного протоколу було продано пляшку горілки 0,5 л.
Як передбачено частиною першою статті 238 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Згідно із частиною першою статті 241 ГК України грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності, розглядається як адміністративно-господарський штраф.
Статтею 239 ГК України передбачено, що одним із видів адміністративно-господарських санкцій є адміністративно-господарський штраф, який застосовується до суб'єкта господарювання за порушення визначених законодавством України правил здійснення господарської діяльності. За загальним правилом, встановленим частиною другою статті 241 ГК України, перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.
Отже, штрафні (фінансові) санкції за порушення суб'єктами господарювання вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" є адміністративно-господарськими санкціями в розумінні положень ГК України.
Відповідно до частин першої та другої статті 218 ГК підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Аналізуючи вказані норми Закону, слід зазначити, що при вирішенні спірного питання в даному випадку необхідно встановити факт продажу позивачем алкогольних напоїв без ліцензії.
Надаючи правову оцінку матеріалам справи, показам свідка, суд вважає непідтвердженими доводи представника відповідача щодо вчиненого позивачем правопорушення, оскільки нижченаведені обставини не дають підстав для такого висновку.
Згідно показів свідка дільничного інспектора міліції Вінницького РВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_4, який безпосередньо документував факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 156 КУпАП, судом встановлено, що реальна перевірка магазину 22.05.2013 року інспектором міліції не проводилась, оперативних міроприємств по відпрацюванню господарських одиниць не здійснювалось.
Пояснення відбирались у ОСОБА_3. 22.05.2013 року не на місці допущеного правопорушення, а у невстановленому місці, також неможливо встановити ким, коли, де та за яких умов зроблений фотознімок.
Суд критично ставиться до фото із зображенням особи разом з пляшкою горілки 0,5 л, яке додано до протоколу, оскільки з даного фото не можливо зробити висновок, що зазначена пляшка горілки 0,5 л була придбана саме в магазині позивача. Належної оцінки даним обставинам не надано і відповідачем при прийнятті рішення про застосуванні фінансових санкцій.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення складений 23.05.2013 р., хоча в ньому ж зазначено, що продаж пляшки горілки 0,5 л ОСОБА_3 відбувся 22.05.2013 р. в магазині «SV» громадянкою ОСОБА_1., при цьому дільничним інспектором наявність ліцензії у позивача ні 22.05.2013 р., ні 23.05.2013 р. не перевірялась.
Свідчення свідків, що підтверджували б твердження щодо факту продажу пляшки горілки 0,5 л позивачем 22.05.2013 року - відсутні, а самі свідки при складенні протоколу посадовою особою не залучались, про що свідчить відсутність відповідних записів у протоколі.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо підстав для сумнівів про достовірність даних, викладених в адмінпротоколі, як носія доказової інформації.
Водночас, суд зауважує, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення не надано оцінки показанням, вказаних в протоколі ОСОБА_1. яка зазначила, що дала даному громадянину горілку безкоштовно в якості могорича за виконані будівельні роботи (а.с.28).
Зазначені вище обставини не були встановлені відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення про застосування фінансових санкцій, а тому вказане рішення не відповідає вимогам, передбаченим частиною третьою статті 2 КАС України, тобто винесене необґрунтовано, без урахування усіх обставин справи, що мають значення для прийняття рішення, недобросовісно, нерозсудливо, без врахування права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Суд доводи відповідача враховує, як такі, що не мають правового значення і не підтверджують допущеного позивачем порушення, відповідачем не доведено факт вчинення фізичною особою підприємцем правопорушення у сфері господарювання, зокрема порушення статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а прийняте рішення про застосування фінансових санкцій є безпідставним.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Вінницькій області, як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого рішення про застосування фінансових санкцій № 020178 від 12.06.2013 р., у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Частина 1 статті 94 КАС передбачає, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Отже, підлягають відшкодуванню з Державного бюджету на користь ОСОБА_1 судові витрати сумі 114,70 грн.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податквої служби України у Вінницькій області від 12.06.2013 року №2800-21020178 про застосування штрафних санкцій до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 1 700грн.
Стягнути з Державного бюджету на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 114, 70 грн. шляхом їх безспірного списання органами Державної казначейської служби з розрахункових розрахунків регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податквої служби України у Вінницькій області.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя./підпис/. Дмитришена Руслана Миколаївна
Копія вірна.
Суддя:
Секретар: