Іменем України
05 серпня 2013 р. 15:11 Справа №801/6862/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.,
при секретарі Проніні Є.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Заступника прокурора АРКрим
до Гурзуфської селищної ради
третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіммерія»
про визнання протиправним та скасування рішення
за участю представників:
від позивача - Куртбединова Л.Х. - пред-к. дов. № 11-328 вих13 від 14.02.2013 р.
від відповідача - Соловйов О.О. - пред-к,дов. № 3212/02-25 від 08.12.2010р.
від третьої особи - не з'явились .
Суть спору: Заступник прокурора АРКрим (далі позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Гурзуфської селищної ради (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення 40 сесії 5 скликання відповідача від 11.12.2009 р. № 46 «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «Інвестиційна компанія «Кіммерія» на землях Гурзуфської селищної ради». Вимоги мотивовані тим,що на думку позивача при прийняття зазначеного рішення відповідачем порушені вимоги чинного законодавства , не врахований факт наявності плану забудови Великої Ялти, віднесення земельної ділянки до земель парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва «Гурзуфський парк».
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.07.2013р. відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалою суду від 05.07.2013р. р. про закінчення підготовчого провадження і призначення до судового розгляду, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіммерія» ( далі Товариство).
Під час розгляду справи представник позивача наполягав на задоволенні позову с підстав, визначених у позовній заяві.
Розгляд справи відкладався за клопотанням відповідача, Товариства.
До суду 25.07.2013 р. надійшли пояснення Товариства , в яких зазначено,що відсутні підстави для задоволення позову .
У судове засідання 05.08.2013 р. Товариство явку свого представника не забезпечило, про день та час його проведення було сповіщено належним чином, представник позивача наполягав на задоволенні позову, представник відповідача заперечував проти позову, зазначив,що на час прийняття рішення № 46 від 11.12.2009р. не існували підстави, яки за твердженнями Заступника прокурора АРКрим унеможливлюють встановлювати інший порядок землекористування Товариством земельною ділянкою. Представники позивача та відповідача вважали можливим продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів.
Суд , вислухавши думку представників позивача та відповідача, приймаючи до уваги наявність пояснень Товариства, відсутність його клопотань про відкладення судового засідання, керуючись ст128 КАС України, ухвалив продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін , суд
Відповідач на 40 сесії 5 скликання 11.12.2009 р. прийняв рішення № 46 , згідно з яким , керуючись ст.124 ЗК України , розглянувши заяву керівника Товариства, вирішив надати дозвіл останньому на складання проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки Товариству орієнтовною площею 0,3434 га в оренду зі зміною цільового призначення з «обслуговування кафе» на «куротно -рекреаційний комплекс» , розташованої за адресою смт.Гурзуф , вул.. Набережна ім.Пушкіна О.С. , 5-З.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які він повинен дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Ст. 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Ст. 140 Конституції України визначає, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - мешканців села, селища, міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в рамках Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою у порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради і їх органи.
Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (ст. 144 Конституції України).
Порядок обрання органів місцевого самоврядування, їх функціонування та повноваження передбачено в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні».
У ст.5 Закону визначено, що система місцевого самоврядування включає, зокрема, територіальну громаду, сільську, селищну, міську раду, сільського , селищного, міського голову, виконавчі органи сільської , селищної, міської ради.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади і здійснюють від їх імені та у їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, іншими законами .
До виключної компетенції селищних рад, передбачених ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ст. 59 Закону). Згідно зі ст. 73 Закону акти ради , прийняті в межах її повноважень , є обов'язковими для виконання.
Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається і реалізується громадянами і суб'єктами господарської діяльності (юридичними і фізичними особами) виключно відповідно до закону.
Порядок регулювання земельних відносин встановлений у Земельному кодексі України ( далі ЗК України).
Серед передбачених ст. 12 ЗК України повноважень сільських, селищних, міських рад в галузі земельних відносин є передача земельних ділянок комунальній власності у власність громадянам та юридичним особам, надання їх у користування відповідно до вимог цього кодексу.
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результати аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. ( ст. 116 ЗК України в редакції, яка діяла на час прийняття відповідачем рішення ) .
Відповідно до ст.123 ЗК України ( в редакції,яка діяла на час прийняття відповідачем рішення )надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі , зокрема, зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону.. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Матеріали справи свідчать , що Державною Інспекцією сільського господарства АРК була проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства відповідачем при прийняття рішення №46 від 11.12.2009 р. , за результати якої був складений 23.04.2013р. акт перевірки.
У зазначеному акті перевірки вказано,що відповідачем рішення № 46 від 11.12.2009 р. було прийнято без урахування генерального плану Великої Ялти, затвердженого постановою Ради Міністрів АРК №618 від 09.10.2007 р., земельна ділянка, щодо якої надано Товариству дозвіл на складання проекту відведення для зміни цільового призначення , розташована у функціональній зоні громадських будівель та споруд , частково у функціональній зоні зелених насаджень населених пунктів та частково у функціональній зоні рекреаційних закладів, де передбачено розташування міжнародного молодіжного центру «Гурзуф».
Судом встановлено,що постановою Ради Міністрів АРК №618 від 09.10.2007 р. затверджений проект корегування генерального плану Великої Ялти.
У ст. 1 Конституції Автономної Республіки Крим зазначено, що Рада Міністрів Автономної Республіки Крим є виконавчим органом Автономної Республіки Крим та здійснює виконавчі функції та повноваження в межах своєї компетенції.
Повноваження, порядок формування та діяльності Ради міністрів Автономної Республіки Крим визначені в Законі України «Про Раду міністрів Автономної Республіки Крим», у ст.1 якого вказано,що Рада міністрів Автономної Республіки Крим є урядом Автономної Республіки Крим, вищим органом у системі органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, здійснює виконавчу владу в Автономній Республіці Крим безпосередньо та через міністерства Автономної Республіки Крим, республіканські комітети Автономної Республіки Крим, інші органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим (далі - органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим), спрямовує, координує та контролює діяльність таких органів.
Відповідно до ст.14 цього Закону до загальних питань, що належать до компетенції Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відносяться, зокрема, питання землеустрою.
Рада міністрів Автономної Республіки Крим на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим видає обов'язкові для виконання на території Автономної Республіки Крим акти - постанови і розпорядження. Акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим нормативного характеру видаються у формі постанов Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийняті в межах її повноважень, є обов'язковими для виконання на території Автономної Республіки Крим усіма підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, їх посадовими особами (ст.52 Закону України «Про Раду міністрів Автономної Республіки Крим») .
В порядку, передбаченому ст.71 КАС України , відповідачем не надано доказів того,що при вирішенні питання щодо зміни цільового призначення використання Товариством земельної ділянки , розташованої за адресою смт.Гурзуф , вул.Набережна ім..Пушкіна О.С., 5- З, шляхом прийняття рішення №46 від 11.12.2009 р. були прийняти до уваги положення генерального плану Великої Ялти.
В матеріалах справи також відсутні докази того, що рішення відповідача №46 від 11.12.2009 р. не суперечить постанові Ради Міністрів АРК №618 від 09.10.2007 р.
Вивчивши матеріали справи, керуючись зазначеними вище положеннями ЗК України (в редакції, яка діяла на час прийняття відповідачем рішення) , приймаючи до уваги посилання позивача в тому числі на висновки Державної Інспекції сільського господарства АРК, викладені в акті перевірки від 23.04.2013р., постанову Ради Міністрів АРК №618 від 09.10.2007 р. , суд вважає ,що , приймаючи рішення № 46 від 11.12.2009 р. , відповідач діяв без з'ясування всіх обставин справи , недобросовісно, в наслідок чого існують підстави для задоволення позову.
При цьому суд зазначає,що розташування на земельній ділянці об'єктів нерухомості, яки належать на праві власності Товариству, не є безумовною підставою для зміни її цільового використання без урахування положень генерального плану Великої Ялти.
На думку суду посилання позивача на Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 р. , Наказ Міністерства Культури України №405 від 14.05.2013р. не можуть бути підставами для задоволення вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення відповідача, прийнятого 11.12.2009 р.
Під час судового засідання, яке відбулось 05.08.2013 р. ,були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 08.08.2013 р.
Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд
1.Позов задовольнити.
2.Визнати протиправним та скасувати рішення Гурзуфської селищної ради № 46 від 11.12.2009 р.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Яковлєв С.В.