29.07.2013
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22-ц/797/1408/2013 р. Головуючий у першій
Категорія 19 інстанції Єзерський П.О.
Доповідач у апеляційній
інстанції Козуб О.В.
29 липня 2013 року, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
Головуючого, судді - Козуб О.В.,
суддів - Клочка В.П., Водяхіної Л.М.,
при секретарі - Мазнєві Ю.М.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_3,
представника відповідача - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_5, подану його представником ОСОБА_3, на ухвалу Нахімовського районного суду м.Севастополя від 27 березня 2013 року, -
Оскаржуваною ухвалою Нахімовського районного суду м.Севастополя від 27 березня 2013 року позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання угоди недійсною, подану його представником ОСОБА_3, визнано неподаною та повернуто на підставі ч.2 ст.121 ЦПК України у зв'язку з не усуненням у встановлений законом строк недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі Нахімовського районного суду м.Севастополя від 04 березня 2013 року про залишення позовної заяви без руху.
В апеляційній скарзі позивача, поданій його представником, ставиться питання про скасування ухвали суду від 27 березня 2013 року та прийняття вищевказаного позову з урахуванням уточнень до провадження суду. Посилається на порушення судом І інстанції норм процесуального права, а саме те, що суд неправильно встановив майновий характер позову, оскільки позовні вимоги заявлені про визнання угоди недійсною, що визначає позов як немайнового характеру, вимоги про застосування наслідків недійсності угоди позивач не заявляв, у зв'язку з чим судовий збір ним сплачений як за позов немайнового характеру у розмірі 114 гривень 71 копійки. Також, представник позивача вважає безпідставними вимоги судді в ухвалі про залишення позову без руху щодо необхідності зазначення в позові обставин чи звертався позивач до медичних установ після звільнення з військової служби, де був на обліку, чи був він визнаний інвалідом. До того ж, до позовної заяви долучені документи, які достатні для витребування історії хвороби позивача. Вказує, що відсутність на стадії прийняття позову до провадження усіх необхідних документів, не є підставою для відмови у прийнятті позову, оскільки у позові позивач зобов'язаний лише зазначити докази, що підтверджують обставини, а не надавати їх, докази можуть бути надані у попередньому судовому засіданні. Посилався на те, що з метою виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху, ним була долучена копія рішення суду, на яку позивач посилався у позові, але в оскаржуваній ухвалі зазначено, що даний недолік не усунутий. Представник позивача вважає безпідставним зазначення судом, що у встановлений судом строк, тобто до 24.03.2013 року ОСОБА_5 недоліки позовної заяви не усунув, оскільки копія ухвали на адресу позивача не надсилалась, а уточнена позовна заява була подана до суду представником позивача. Крім цього, до позовної зави була додана копія довіреності від імені ОСОБА_5, тому є безпідставним посилання суду на відсутність повноважень у представника позивача на звернення до суду.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду І інстанції з таких підстав.
Суд І інстанції, залишаючи позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання угоди недійсною без руху ухвалою від 04 березня 2013 року і визначивши строк до 24.03.2013 року усунути для усунення недоліків, посилався на невідповідність позовної заяви вимогам п.п.3,5,6 ч.2 ст.119 ЦПК України, а саме з позовної заяви не вбачається чи звертався позивач до медичних установ після звільнення з військової служби в 1975 році, якщо так, то до яких, де був на обліку, чи був він визнаний інвалідом, зазначивши, що вказані відомості необхідні суду для витребування історії хвороби і дослідження в судовому засіданні, оскільки позов заявлено про визнання правочину недійсним, який здійснений в момент, коли позивач не розумів значення своїх дій і не міг керувати ними. Крім цього, суддя посилався на те, що позивачем не надано до позову рішення суду від 25.05.2010 року, про яке зазначено у позові. Суддя в своїй ухвалі зазначив, що позивачем при заявлені вимог про визнання угоди по розписці від 15.09.2011 року недійсною та приведення сторін в первісний стан, не вказано яким способом, а також позивачем не сплачено судовий збір у розмірі 1% від суми позову, але не більше 3441 гривні (а.с.20).
Суддя, визнавши позовну заяву ОСОБА_3 неподаною та повернувши її ОСОБА_3, який є представником позивача, ухвалою від 27 березня 2013 року, виходив з того, що ОСОБА_5 у визначений судом строк вказані в ухвалі від 04.03.2013 року недоліки усунуті не були. До суду представником позивача ОСОБА_3 була надана уточнена позовна заява, яка не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України. Крім цього, ОСОБА_3 не надані до позову повноваження на звернення до суду.
Проте, колегія суддів апеляційного суду не погоджується з такими висновками судді, вважає, що на стадії відкриття провадження у справі за вищевказаним позовом, питання про неналежне оформлення позовної заяви та її повернення вирішено судом І інстанції неправильно.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.121 Цивільного процесуального кодексу України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.119, 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.119, 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Зі змісту уточненої позовної заяви ОСОБА_5, поданої його представником ОСОБА_3, вбачається, що предметом спору є визнання правочину недійсним без застосування наслідків, а саме визнання недійсною розписки від 15.09.2011 року про отримання ним від відповідача боргу у розмірі 43000 доларів США, у зв'язку з чим ним зазначена сума судового збору у розмірі 114 гривень 70 копійок (а.с.22), та сплачений судовий збір у відповідному розмірі при зверненні з вищевказаним позовом до суду (а.с.9).
Також, з матеріалів справи вбачається, що до позовної заяви долучені документи щодо хвороби позивача та його звернень до медичних установ. З прохальної частини позову вбачається клопотання про витребування необхідних медичних документів із Міністерства Оборони Російської Федерації (а.с.26).
Всі інші вимоги судді, які визначені в ухвалі від 04.03.2013 року, можуть бути з'ясовані в попередньому та в судовому засіданні.
Помилково визначено суддею і те, що позивачем не долучено рішення суду від 25.05.2010 року, яким на користь позивача з ОСОБА_6 стягнуто 57150 гривень 39 копійок, оскільки дата судового рішення на яке посилається в позовні заві позивач - 26.05.2010 року, і копія цього рішення долучена представником позивача до уточненої позовної заяви, поданої на виконання вимог ухвали Нахімовського районного суду м. Севастополя про залишення позову без руху (а.с.29). Крім цього, враховуючи вимоги п.6 ч.1 ст.119 ЦПК України, позовна заява повинна містити посилання на докази, і не вимагає надання цих доказів до позовної заяви при її поданні.
Не погоджується колегія суддів і з висновком судді стосовно того, що ОСОБА_3 не надано до позову документа, яким підтверджено повноваження останнього на звернення до суду, оскільки такі висновки спростовуються нотаріально посвідченою довіреністю виданою ОСОБА_5 31.08.2012 року ОСОБА_3, копія якої долучена до позовної заяви (а.с.19).
Суддя І інстанції, перевіривши відповідність позовної заяви позивача ОСОБА_5 вимогам ст.ст.119,120 ЦПК України, визнав неподаною позовну заяву ОСОБА_3 та повернув позовну заяву ОСОБА_3, який не звертався до суду з цими позовними вимогами як позивач, позовна заява подана останнім не як позивачем, а як представником позивача, тому суддя, при визнанні вищевказаного позову ОСОБА_5 неподаним повинен був повернути цей позов саме ОСОБА_5
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала судді від 27.03.2013 року про визнання позовної заяви неподаною та її повернення підлягає скасуванню з підстав п.4 ч.1 ст.311 Цивільного процесуального кодексу України.
При цьому, суддею І інстанції порушено вимоги ч.1 ст.121 ЦПК України в частині визначення саме судом строку (конкретної дати) для усунення недоліків - до 24.03.2013 року, оскільки на момент визначення цього строку суддя не міг знати точної дати отримання позивачем або його представником копії ухвали про залишення позову без руху, і відповідно до положень ч.1 цієї статті строк для усунення недоліків позовної заяви надається судом, але цей строк встановлений цим кодексом у 5 днів з дня отримання позивачем ухвали про залишення позову без руху.
Керуючись ст.ст.303, 307, п.4 ч.1 ст.311, ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, подану його представником ОСОБА_3, на ухвалу Нахімовського районного суду м.Севастополя від 27 березня 2013 року, задовольнити частково.
Ухвалу Нахімовського районного суду м.Севастополя від 27 березня 2013 року скасувати, питання передати на новий розгляд до суду І інстанції.
Ухвала Апеляційного суду м.Севастополя набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала Апеляційного суду м.Севастополя не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий, суддя: О.В.Козуб
Судді: В.П.Клочко
Л.М.Водяхіна