"01" серпня 2013 р. м. Київ К/9991/21959/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Калашнікової О.В., Леонтович К.Г., Сіроша М.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Військового комісаріату Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 5 липня 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2012 року у справі № 2а-5466/10/14/0170 за позовом ОСОБА_4 до Військового комісаріату Автономної Республіки Крим про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії -
У квітні 2010 р. ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Військового комісаріату Автономної Республіки Крим, в якому просив визнати протиправним та скасувати протокольне рішення № 2 від 11.03.2010 року про відмову в присвоєнні статусу учасника бойових дій, зобов'язати відповідача присвоїти позивачу статус учасника бойових дій та видати посвідчення учасника бойових дій.
Позовні вимоги мотивовані тим, що він в період з 1984 року по 1988 рік працював в складі групи геологів - нафтовиків, в умовах бойових дій забезпечував виконання в пустелі сейсморозвідувальних робіт і буріння газових свердловин, які знаходилися на території Демократичної Республіки Афганістан (Афганістан), де у той час велися бойові дії. Комісія Військового комісаріату АР Крим з питань встановлення статусу учасників бойових дій відмовила позивачу у встановленні відповідного статусу у зв'язку з тим, що у наданих позивачем документах відсутні докази участі позивача у бойових діях або забезпечення бойової діяльності військ. Позивач вважає таку відмову необґрунтованою.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 5 липня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2012 року, позовні вимоги задоволені. Визнане протиправним і скасоване рішення комісії Військового комісаріату АР Крим з питань розгляду матеріалів про визначення учасника бойових дії у Збройних силах України від 11.03.2010року про відмову в присвоєнні ОСОБА_4 статусу учасника бойових дій, зобов'язано комісію Військового комісаріату АР Крим вирішити питання щодо встановлення статусу учасника бойових дії ОСОБА_4.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції Військовий комісаріат Автономної Республіки Крим подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_4 в період 1984 року по 1988 року працював в ДРА (Афганістан) в складі групи геологів - нафтовиків, в умовах бойових дій забезпечував виконання в пустелі сейсморозвідувальних робіт і буріння газових свердловин. З 13 квітня 1988 р. перебував у розпорядженні Всесоюзного госпрозрахункового зовнішньоторговельного об'єднання з геологорозвідувальних робіт за кордоном ("Зарубіжгеологія") Міністерства геології СРСР для оформлення виїзду у відрядження за кордон до Афганістану, де працював згідно з контрактом № 55-188/10200 з надання технічної допомоги при проведенні геологорозвідувальних робіт в якості старшого інженера-геофізика у групі радянських геологів - нафтовиків, в період з 15 квітня 1988року (наказ про направлення у відрядження за кордон № 455 від 13.04.1988года) по 8 серпня 1988 року.
Позивач звернувся до комісії Військового комісаріату АР Крим з заявою про визнання його учасником бойових дій. Однак, комісією прийняте рішення № 2 від 11.03.2010 року про відмову у встановленні позивачу статусу учасника бойових дій з тих підстав, що факту участі у бойових діях або забезпеченні бойової діяльності військ представлені ним документи не підтверджують.
Суди першої та апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходили з того, що до матеріалів справи долучена довідка від 20.06.2011 року Всеукраїнської нафтової асоціації за підписом радника міністра гірських справ ДРА, керівника контракту радянських геологів-нафтовиків в 1984-1988р.р. ОСОБА_5, в якій зазначено, що позивач прибув в ДРА в 1988р. для роботи на посаді ст. інженера-геофізика сейсморазведочной партії. У його обов'язки входило технічне і організаційне керівництво сейсмічними загоном на польових роботах. Поряд з супроводом рад. фахівців-сейсморазведчіков, рота супроводу СА виконувала оперативні бойові завдання командування батальйону. У цій роботі військовому контингенту надавали допомогу на своїй техніці (джипи, водовозки) рад. фахівці під керівництвом ОСОБА_4. У періоди роботи ОСОБА_4 на базі групи йому доручалося керівництво супроводом збройними рад. спеціалістами спільно з військовим контингентом (1-2 БТРа) працівників контракту на поблизу розташованих, до 40км, об'єкти робіт - газові свердловини, ділянки будівництва нових бурових вишок, супровід цінних виробничих вантажів, сприяючи таким чином контингенту військ (122 МСП, мінгруппа військ КДБ СРСР) виконання ними поставлених завдань. Наведені у довідці обставини стали підставою для задоволення судами попередніх інстанцій позовних вимог.
Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками судів першої та апеляційної інстанції виходячи наступного.
Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо законності відмови відповідачем у присвоєні позивачу статусу учасника бойових дій та видачі посвідчення учасника бойових дій.
Відповідно ст.4 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
Згідно п.2 ст.6 вищенаведеного Закону учасниками бойових дій визнаються: учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).
Аналізуючи зміст наведеної законодавчої норми обов'язковою умовою визнання учасником бойових дій для осіб не військовослужбовців, які працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, визначено їх участь у бойових діях чи забезпечення бойової діяльності військ (флотів). При цьому участь вказаних осіб у бойових діях чи у забезпеченні бойової діяльності повинні бути підтверджені відповідними документами за підписами осіб, які наділені таким повноваженнями або іншими належними доказами.
За обставинами справи таких доказів позивачем не було надано відповідачу. Посилання судів попередніх інстанцій на довідку від 20.06.2011 року Всеукраїнської нафтової асоціації за підписом радника міністра гірських справ ДРА, керівника контракту радянських геологів-нафтовиків в 1984-1988р.р. ОСОБА_5 безпідставні та необґрунтовані, оскільки ні Всеукраїнська нафтова асоціація, ні ОСОБА_5 не наділені такими повноваженнями та не надали їх суду, які б підтверджували їх повноваження щодо їх участі у вказаних діях на території Афганістану у вказаний період та повноважень щодо підтверджень участі у бойових діях чи забезпечення бойової діяльності військ.
Виходячи з вищенаведеного колегія суддів вважає, що Військовий комісаріат Автономної Республіки Крим при розгляді заяви позивача щодо визнання учасником бойових дій обґрунтовано відповідно діючого законодавства відмовив у її задоволенні. При цьому колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи мається довідка ВАТ "Зарубіжгеологія" щодо відсутності у них документів, які підтверджують участь позивача у бойових діях під час знаходження у відрядженні в Афганістані.
За таких обставин доводи касаційної скарги спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанції, а касаційна скарга підлягає задоволенню.
Згідно ст.229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновків, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанції порушили норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення помилкових рішень, які підлягають скасуванню з винесенням нової постанови з відмовою в задоволенні позовних вимог за їх необґрунтованістю з урахуванням вищенаведених обставин.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Військового комісаріату Автономної Республіки Крим задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 5 липня 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2012 року скасувати, ухвалити по справі нове рішення.
У позові ОСОБА_4 до Військового комісаріату Автономної Республіки Крим про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Постанова набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: