01 серпня 2013 року м. Київ К/9991/29264/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів: Калашнікової О.В., Леонтович К.Г., Сіроша М.В.,
розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2012 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації України, Державної податкової інспекції у м. Чернігові про зобов'язання вчинити певні дії, -
У серпні 2010 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Державна податкової адміністрації України, Державної податкової інспекції у м. Чернігові, в якому просила: здійснювати в подальшому облік позивача, як платника податків та інших обов'язкових платежів, за раніше встановленою формою обліку без застосування ідентифікаційного номера; проставити у паспорті позивача відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою; знищити Облікову картку (форма № 1ДР), яка була заповнена і на підставі якої були внесені дані про позивача до інформаційного фонду Державного реєстру ДПІ у м. Чернігові та Державного реєстру ДПА України; виключити з інформаційного фонду Державного реєстру інформацію про позивача, яка складається з загальних відомостей про неї та привласненого ідентифікаційного номера.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернулася до ДПА України та ДПІ у м. Чернігові з заявами в яких просила здійснювати в подальшому облік позивач, як платника податків та інших обов'язкових платежів, за раніше встановленою формою обліку без застосування ідентифікаційного номера; проставити у паспорті позивача відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою. Однак, ДПА України та ДПІ у м. Чернігові у їй було відмовлено з посиланням на Порядок внесення відмітки до паспорта громадянина України від 19.10.2004 року № 602/1226, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України від 19 жовтня 2004 р. № 602/1226 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2004 за №1345/994. Вказані дії відповідачів ОСОБА_1 вважає неправомірними, оскільки вищевказаний Порядок, яким керувався відповідач при внесенні відмітки до паспорту позивача суперечить нормам Конституції та Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів".
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями ОСОБА_1 звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є монахинею Єлецького Свято-Успенського жіночого монастиря, що підтверджується довідкою настоятельки монастиря від 23.03.2010 року № 153. Відповідно до посвідки на постійне місце проживання в Україні від 03.12.2009 року серії ЧН №09944, позивач є громадянкою Російської Федерації. 05.03.2010 року позивачем було отримано картку фізичної особи-платника податків з зазначенням присвоєного ідентифікаційного номеру. Позивач звернулася із заявами до ДПА України та ДПІ у м. Чернігові, в яких просила: здійснювати в подальшому облік позивач, як платника податків та інших обов'язкових платежів, за раніше встановленою формою обліку без застосування ідентифікаційного номера; проставити у паспорті позивача відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою; знищити Облікову картку (форма № 1ДР), яка була заповнена і на підставі якої були внесені дані про позивача до інформаційного фонду Державного реєстру ДПІ у м. Чернігові та Державного реєстру ДПА України; виключити з інформаційного фонду Державного реєстру інформацію про позивача, яка складається з загальних відомостей про неї та привласненого ідентифікаційного номера. Листами від 06.04.2010 року № 2528 Б/29-2115 та № 4089/Б/29-040 ДПА України та ДПІ у м. Чернігові позивачу надане роз'яснення порядку обліку фізичних осіб-платників податків, які з релігійних переконань відмовилися від податкового номера на альтернативну форму.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позовні вимоги є необґрунтованими оскільки позивач є громадянкою Російської Федерації, нормами законодавства, яке діяло на час виникнення спірних відносин, та нормами чинного Податкового кодексу України та Положення №954 не передбачено для громадян інших держав, які з релігійних переконань відмовились від податкового номера процедури обліку фізичних осіб-платників податків в окремому реєстрі за прізвищем, ім'ям, по-батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.
Відповідно ч.2 ст.1 Закон України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів", , від 22.12.1994, № 320/94-ВР, для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
З метою виконання Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Міністерства внутрішніх справ України від 19 жовтня 2004 року № 602/1226 затверджений Порядок унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2004 р. за № 1345/9944. Згідно п.п.1.4 - 1.5 зазначеного Порядку, особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера, у разі відсутності в неї ідентифікаційного номера повідомляє у формі заяви орган державної податкової служби за своїм місцем реєстрації. Форму заяви наведено в додатку 1 до Порядку. Особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від ідентифікаційного номера, у разі наявності в неї ідентифікаційного номера повідомляє у формі заяви орган державної податкової служби за своїм місцем реєстрації. Форму заяви наведено в додатку 2 до Порядку. Згідно п.2.2 Порядку № 602/1226, встановлений перелік документів, що подає фізична особа, яка відмовляється від ідентифікаційного номера, до органу державної податкової служби. 2.2. Особа пред'являє: свідоцтво про народження, паспорт громадянина України, свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності), копію документа про присвоєння ідентифікаційного номера 1 (за наявності).
З набуттям чинності Податковим кодексом України та порядком затвердженим наказом ДПА України від 17.12.10 р. №954, втратили чинність, відповідно, Закон № 320/94-ВР та Порядок № 602, а спірні відносини, що є предметом розгляду в цій справі починаючи з 01.01.2011 року регулюються Податковим кодексом України.
Облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служб згідно із п. 63.6 ст. 63 гл.6 та п. 70.1 ст. 70 гл.7 р. II Податкового кодексу України, а також п. 2 VIII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків, затвердженого наказом ДПА України від 17.12.10р. №954, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по - батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки. У паспортах зазначених осіб органами державної податкової служби ставиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номері паспорта.
Відповідно до п. 10 розділу VIII Положення №954: У разі якщо фізична особа подавала Облікову картку і відомості про неї включені до Державного реєстру, але яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, вона зобов'язана особисто подати відповідному органу державної податкової служби Повідомлення за формою N 1П (додаток 7), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, та пред'явити паспорт громадянина України. Облік таких осіб в окремому реєстрі Державного реєстру здійснюється у порядку, визначеному цим Положенням. Підставою для виключення відомостей про фізичну особу з Державного реєстру є її облік в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків.
Пунктом 8 р. VIII Положення №954 визначено, що за зверненням фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та подала Повідомлення до органу державної податкової служби за своїм місцем проживання для обліку її в окремому реєстрі Державного реєстру, орган державної податкової служби після отримання інформації з Державного реєстру про взяття такої особи на облік за прізвищем, ім'ям, по батькові, серією і номером паспорта вносить до паспорта громадянина України такої особи (сьома, восьма або дев'ята сторінка) відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, форму якої наведено у додатку 8 до Положення №954.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи з вищенаведеного, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку про те що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, оскільки чинним законодавством, що регулює спірні відносини, для громадян інших держав процедура обліку фізичних осіб - платників податків, які з релігійних переконань відмовилися від податкового номера на альтернативну форму обліку, не передбачена.
Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: