01 серпня 2013 року м. Київ К/9991/4106/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів: Калашнікової О.В., Леонтович К.Г., Сіроша М.В.,
розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою військової прокуратури Військово-Морських Сил України на постанову окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 2 вересня 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової прокуратури Військово-Морських Сил України, третя особа управління Пенсійного фонду України в м.Феодосії Автономної Республіки Крим про визнання дій протиправними, -
У серпня 2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Військової прокуратури Військово-Морських Сил України, третя особа управління Пенсійного фонду України в м.Феодосії Автономної Республіки Крим, в якому просив: визнати протиправними дії військової прокуратури Військово-Морських Сил України щодо відкликання довідки військової прокуратури Феодосійського гарнізону від 11.11.2010 р. №3526вих-10 про грошове забезпечення позивача, та відкликання довідки нечинним; визнати дії військової прокуратури Військово-Морських Сил України щодо відмови у видачі довідки про грошове забезпечення позивача, з якого обраховується пенсія, протиправними; зобов'язати військову прокуратуру Військово-Морських Сил України надати до управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія АР Крим передбачену ч.ч.1, 2, 3 ст.501 Закону України "Про прокуратуру" довідку про грошове забезпечення позивача, з якого обраховується пенсія, за 60 календарних місяців підряд перед зверненням за пенсією, а саме з 01.04.2003 р. по 30.03.2008 року, з моменту відкликання попередньої довідки від 11.11.2010 р. №3526вих-10.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що військовою прокуратурою Військово-Морських Сил України необґрунтовано та неправомірно відкликано довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 від 11.11.2010 р. за №3526вих-10 та видано нову довідку від 09.03.2011р. №4/34-3.
Постановою окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 2 вересня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2011 року, позовні вимоги задоволені частково. Визнані протиправними дії військової прокуратури Військово-Морських Сил України щодо відкликання довідки військової прокуратури Феодосійського гарнізону Військово-Морських Сил України від 11.11.2010 р. №3526вих-10 про грошове забезпечення ОСОБА_1. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями військова прокуратура Військово-Морських Сил України звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.10.2010 року наказом Міністра Оборони України №1081 від 11.10.2010 року ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за пунктом "б" частини шостої (за станом здоров'я). Комісією МСЕК 02.11.2010 року позивачу встановлена ІІ група інвалідності, зазначено, що захворювання пов'язане з проходженням служби в органах прокуратури та інвалідність встановлена до грудня 2011 року, про що видано відповідну Довідку № 0103346. Наказом генеральної прокуратури України №1446к від 05.11.2010 полковника юстиції ОСОБА_1, звільнено з посади військового прокурора Феодосійського гарнізону Військово-Морських Сил України з 04.11.2010 року за власним бажанням у зв'язку зі звільненням з військової служби у запас за станом здоров'я відповідно до ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". Наказом військового прокурора Військово-Морських Сил України № 467 від 08.11.2010 року позивач виключений зі списків особового складу. Відповідно до послужного списку позивача (особистий номер -С-108305) та довідки військової прокуратури Військово-Морських Сил України № 4/3987 від 10.11.2010 року позивач проходив військову службу в органах військової прокуратури на прокурорсько - слідчих посадах з 02.09.1994 року по 08.11.2010 року. Військовою прокуратурою Феодосійського гарнізону 11.11.2010 року видана довідка № 3526вих-10 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 У вказаній довідці враховані: посадовий оклад на день звільнення з роботи за посадою військового прокурора Феодосійського гарнізону - у сумі 2327,00 грн.; оклад за військовим званням на день звільнення з роботи - у сумі 135,00 грн.; надбавка за вислугу років на день звільнення з роботи в розмірі 25% - у сумі 615,50 грн.; інші виплати, що включаються в заробіток для обчислення пенсії, за обраний позивачем період 60 календарних місяців підряд перед зверненням за пенсією з 01.04.2003 року по 30.03.2008 року, а саме: надбавка за службу у Збройних Силах, надбавка за роботу з таємними документами, надбавка за особливі умови служби, надбавка за безперервну службу, щомісячна надбавка за високі досягнення у праці, премія, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, грошова винагорода за тривалу безперервну службу, грошова допомога на оздоровлення. У листопаді 2010 позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія АР Крим із завою про призначення йому пенсії відповідно до ч.1 статті 501 Закону України "Про прокуратуру". Розпорядженням управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія АР Крим від 17.12.2010 № 168016 позивачу була призначена пенсія по інвалідності відповідно до ст.501 Закону України "Про прокуратуру". Військовою прокуратурою Військово-Морських Сил України 09.03.2011 року на адресу управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія АР Крим було направлено лист № 4/870вих11, яким було відкликано довідку № 3526вих-10 про розмір грошового забезпечення позивача на підставі ст.ст. 8, 20 Закону України "Про прокуратуру".
Після відкликання військовою прокуратурою Військово-Морських Сил України довідки №3526вих-10 про розмір грошового забезпечення позивача, військовою прокуратурою Військово-Морських Сил України була представлена довідка військової частини А2272 від 09.03.2011 року за №4/34-3, відповідно до якої був визначений розмір грошового забезпечення позивача станом на 08.11.2010 р. в сумі 9603,10 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що чинне законодавство, зокрема положення ст.ст.8,20 Закону України "Про Прокуратуру", а також п.п.5.4 Наказу Генерального Прокурора №1 від 19.09.2005 р., не передбачають можливості відкликання військовою прокуратурою Військово-Морських Сил України довідки виданої військовою прокуратурою Феодосійського гарнізону від 11.11.2010 р. №3526вих-10 про грошове забезпечення позивача.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.
Відповідно ч.11 ст.501 Закону України "Про прокуратуру" пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються органами Пенсійного фонду України і виплачуються в частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до ч.12 ст.501 Закону України "Про прокуратуру" обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах та військовослужбовців, осіб начальницького складу, відряджених до органів державної влади та місцевого самоврядування, складається з посадового окладу, інших виплат (крім надбавки за ранг та надбавки за вислугу років), установлених цією постановою, а також окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, установлених у розмірі і порядку, що визначаються законодавством для військовослужбовців.
Відповідно до п.1 Листа Пенсійного фонду України від 29.10.2003р. №03/8525 відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України від30.04.2002 р. №224/30, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2002 р. за №536/6824, для обчислення пенсії подається довідка про заробіток, а починаючи з 01.07.2003 р. - за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Зазначені довідки видаються на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану заробітну плату підприємством установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією, або годувальник.
Таким чином, довідка військової прокуратури Феодосійського гарнізону від 11.11.2010 року №3526вих-10 видана правомочним органом.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Обґрунтовуючи правомірність відкликання Довідки №3526 вих10 відповідач називає положення ст.ст.8,20 Закону України "Про Прокуратуру", а також п.п.5.4 Наказу Генерального Прокурора №1 від 19.09.2005 р.
З аналізу ст.ст.8,20 Закону України "Про прокуратуру", від 05.11.1991р., № 1789-XII та п.п.5.4 Наказу Генерального Прокурора №1 від 19.09.2005 р. вбачається що останніми не передбачена можливість відкликання військовою прокуратурою Військово-Морських Сил України довідки виданої військовою прокуратурою Феодосійського гарнізону від 11.11.2010 р. №3526вих-10 про грошове забезпечення позивача.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищенаведене суди першої та апеляційної інстанції дійшли до вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу військової прокуратури Військово-Морських Сил України відхилити.
Постанову окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 2 вересня 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: