"06" серпня 2013 р. м. Київ К/9991/47605/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Чалого С. Я.
Бим М.Є.
Черпіцької Л.Т.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -
Постановою Перевальського районного суду Луганської області від 22 березня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. Поновлено позивачу строк звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів. Зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії як учаснику війни в щомісячному розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, прирівняної до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2006 року з урахуванням фактично виплачених сум. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення про відмову в позові.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_4 просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивач у березні 2011 року звернувся до суду із вказаним позовом, при цьому просив суд поновити пропущений строк звернення до суду.
Суд апеляційної інстанції відмовляючи в позові виходив з того, що позивач звернувся до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів поза межами встановленого частиною першою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України строку.
Колегія суддів вказує на передчасність таких висновків апеляційного суду, виходячи з такого.
Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду.
Тобто, вказана норма права була самостійною підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, тобто за своєю правовою природою була нормою матеріального права.
Аналіз частини першої статті 100 КАС дає підстави вважати, що апеляційний суд не мав можливості самостійно, на свій розсуд застосувати наслідки пропуску строку звернення до суду. Право вимагати застосування строку звернення до суду належало сторонам і у випадку, якщо така заява не надходила до суду і наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду не могли бути застосовані судом.
Пропущення строків звернення до адміністративного суду і заява сторони про застосування наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважною і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.
Як вбачається з матеріалів справи, питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду вже було вирішено судом першої інстанції.
Оскільки при вирішенні спору апеляційний неправильно застосував вимоги статті 100 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду апеляційної інстанції.
Підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Зважаючи на наведене касаційна справа підлягає частковому задоволенню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для розгляду по суті.
Керуючись ст.ст. 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України ,-
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково, постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2011 року - скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для розгляду по суті.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає крім, як в строки, з підстав та в порядку, передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.
Судді: