Справа № 110/2942/13-ц
"30" липня 2013 р.
Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим
в складі: головуючого судді - Шевченко О.В.
при секретарі: Пошивай Н.В.
за участю прокурора - Тенетової Н.В.,
представника виконкому Красноперекопської РДА- Сахтара М.М.
неповнолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,
третіх осіб - ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Красноперекопської районної державної адміністрації АР Крим в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, малолітньої ОСОБА_5 до ОСОБА_6, треті особи - Армянський міжрайонний центр соціально-психологічної реабілітації дітей, Ішунська сільська рада Красноперекопського району АР Крим, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів, встановити піклування та передачі дітей
встановив:
08 липня 2013 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить суд позбавити ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, яка проживає АДРЕСА_2 батьківських прав відносно її малолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1., стягнути з відповідача аліменти на користь кожної дитини у розмірі по ? частини всіх видів її доходу на кожну дитину, щомісячно і до повноліття дітей, передати дітей ОСОБА_2 Красноперекопській КРА, а ОСОБА_5 її батьку ОСОБА_3
Позовні вимоги мотивовані тим, ОСОБА_6 має двох дітей: неповнолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та малолітню - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 Проте вона протягом тривалого часу ухиляється від виконання передбачених законодавством обов'язків по вихованню та утриманню двох її дітей, притягувалась до адміністративної відповідальності за ухилення від батьківських обов'язків, зловживає спиртними напоями, не працює, не має постійного місця роботи, не створює умов для проживання дітей, не займається їх вихованням, санітарно-гігієнічні умови у будинку в якому повинні проживати діти незадовільні. Діти проживають окремо від матері малолітня ОСОБА_5 разом із батьком та бабкою, а ОСОБА_2 з 03.12.2012 року по 10.07.2013 року в Армянському міжрайонному центрі соціально-психологічної реабілітації дітей, на теперішній час він проживає у сім'ї яка буде встановлювати над ним піклування.
Викладене свідчить про необхідність позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 і оскільки відповідач не утримує дітей, то з неї повинно бути стягнені аліменти і просять вирішити питання щодо їх передачі відповідно до ст.60, 61 ЦК України.
Представник органу опіки та піклування - виконкому Красноперекопської РДА -Сахтара М.М. позов підтримав з підстав заявлених у позові.
Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилась, повідомлена належним чином.
Прокурор Тенетова Н.В. з позовом погоджується, вважає доцільним позбавлення ОСОБА_6 батьківських прав відносно її двох дітей, зазначила, що це є необхідним для самих дітей, і буде відповідати їх інтересам, і просить також вирішити питання щдо стягнення аліментів та вирішити питання щодо передачі дітей.
Представник третьої особи - Ішунської сільської ради Красноперекопського району АР Крим - Паращенко Н.В. в судове засідання не з'явилась, повідомлена належним чином. Надано заяву про розгляд справи у їх відсутність.
Представник Армянського міжрайонного центру соціально-психологічної реабілітації дітей Архищенкова О.О. в судове засідання не з'явилась, повідомлена належним чином.
Третя особа - ОСОБА_3 позов підтримала з підстав заявлених у позові. Пояснив, що після народження ОСОБА_5 він із ОСОБА_6 разом забрали дитину із пологового будинку, потім щось трапилось і ОСОБА_6 пішла від нього, забрав своїх дітей. Через не тривалий час повернулась і принесла ОСОБА_5 сказала, що вона не може її виховувати. Тепер інколи приходить але завжди у стані алкогольного сп'яніння.
Третя особа - ОСОБА_4 позов підтримав з підстав заявлених у позові. Пояснила, що ОСОБА_5 дуже розумна дитина, але вона боїться матері, яка інколи приходить і пугає її своїм видом. Нічого не приносить, не купує.
Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що вона знає ОСОБА_6 як племінницю її колишнього чоловіка ОСОБА_29, вони з осені 2012 року проживали всі разом за адресою АДРЕСА_2. ОСОБА_6 дітьми не займалась. Із 30 днів у місяці була присутньою в дома 10 днів. Залишала дітей вдома, сама уходила і тривалий час не ночувала вдома. Коли вона проживала із ОСОБА_3 за дітьми слідкував він. Після народження малолітньої ОСОБА_5 ОСОБА_6 дітей забрала і проживала в неї. Потім вона малолітню дитину принесла на вихідні ОСОБА_3 і там залишила, сказав, що вона не може прокормити дитину. Більш дитину вона не забирала. У дітей нічого не було, окрім того що вони забрали коли пішли від ОСОБА_3 7 клас ОСОБА_2 закінчував в Ішунський загальноосвітній школі. У 8 клас 1.09.2012 року він не прийшов, оскільки мати не приготувала дитину до школи. Потім вона дізналась від своїх синів, що дзвонив ОСОБА_2 і сказав, що він більш не буде в них жити оскільки ОСОБА_6 тепер проживає в іншому місці. Пояснила, що ОСОБА_6 як мати вихованням дітей не займалась і не бажає займатись. Сьогодні з ранку вона за телефоном спілкувалась із ОСОБА_6 яка їй пояснила, що вона знаходиться у с.Ботанічне Роздольненського району, вона дуже рада що її позбавлять батьківських прав.
Свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 пояснили, що вони являються сусідами ОСОБА_4 і ОСОБА_3, і проживають з ними в одному під'їзді тривалий час. Можуть охарактеризувати сім'ю ОСОБА_3 з позитивної сторони. ОСОБА_14 знають як мати малолітньої ОСОБА_5, яка постійно приходила у нетверезому стані, вчиняли п'яні скандали, одного разу прийшла разом із дільничним намагалась забрати дитину, але дитину їй не віддали, оскільки вона знаходилась в алкогольному сп'янінні. Свідок пояснила, що інколи бачили ОСОБА_6 яка о 5 ранку носила малолітню брудну дитину ОСОБА_5 по місту. Потім віддала дитину назад бабусі та батьку.
Свідок ОСОБА_15 пояснила, що вона являється подругою ОСОБА_4 і бачила, що малолітня ОСОБА_5 проживала у ОСОБА_4, та ОСОБА_3. Потім дитину забрала ОСОБА_6, але через деякий час принесла дитину назад брудну, голодну, у рваних колготках і бабуся ОСОБА_4 її мила у ванній кімнаті.
Свідок ОСОБА_16 пояснила, що вона знає сім'ю ОСОБА_3 з того часу як вони проживали всі разом у с.Іллінка Красноперекопського району і на теперішній час вони інколи приїжджають до них у гості. Одного разу у травні 2013 року вони були в них у гостях і у цей час прийшов дільничний та ОСОБА_6, яка вимагала забрати дитину. Дитина не бажала йти. ОСОБА_16 вийшла до них із зала, і спитала що тут трапилось. Дільничний сказав, що мати бажає забрати дитину. На що вона сказала, «Чи можливо віддавати дитину мати яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння?» І запропонувала спочатку відвезти мати у лікарню для обстеження на стан алкогольного сп'яніння. Після цього дільничний та ОСОБА_6 пішли.
Свідок ОСОБА_17 суду пояснила, що вона являється класним керівником ОСОБА_2 в Ішунській загальноосвітній школі, який навчався і закінчив 7 клас. Його привела ОСОБА_6 Потім вона ОСОБА_6 бачила ще 3 рази, коли вони виходили за місцем проживання дитини, щоб з'ясувати чому дитина не ходить у школу. ОСОБА_6 була кожного разу у стані алкогольного сп'яніння. Дитина пропускали заняття, оскільки не була підготовленою до школи: У грудні 2011 року в нього не було в чому піти у школу, потім в нього порвався портфель і він не ходив поки йому не купили новий. 01.09.2012 року його не привела мати до школи. Вона стала з'ясувати де дитина, У дитині нічого не має. За адресою АДРЕСА_2 з'ясувалось, що дитина проживає із сторонньою особою, яка купує їжу, шкільні приналежності. ОСОБА_6 дитині нічого не купує. ОСОБА_6 постійно міняла місце проживання, а ОСОБА_6 водила за собою. ОСОБА_2 знаходився постійно серед осіб які знаходились у стані алкогольного сп'яніння. Потім у грудні 2012 року дитину перевели до Армянського центру реабілітації, там він закінчив 8 клас. На теперішній час їй відомо, що планується переведення ОСОБА_2 знову до Ішунської школи до її класу, але це буде вирішено після розгляду цієї справи. ОСОБА_2 дуже хороша людина, спокійний, охайний.
Свідок ОСОБА_19 суду пояснила, що вона являється соціальним педагогом Ішунської школи в якій навчається ОСОБА_2 Звернули увагу на ОСОБА_2 коли він перестав ходити до школи. Викликали ОСОБА_6, проте вона прийти до школи відмовилась, а потім взагалі перестала відповідати на телефонні дзвінки. Було зроблено вихід за місцем проживання дитини. З'ясувалось, що дитина не може прийти до школи оскільки в неї нема що одягти, не має шкільних предметів. Потім з'ясувалось, що ОСОБА_6 змінила місце проживання, вони шукали нове місце проживання. Потім коли з'ясувалось, що мати покинула дитину у сторонньої особи, ОСОБА_2 перевели до Армянського реабілітаційного центру.
Свідок ОСОБА_21, пояснила, що вона знає ОСОБА_6 як людину яка у вересні 2012 року попросила пожити, оскільки в неї не було де жити. Оскільки ОСОБА_21 являється людиною яка не може самостійно обслуговувати і потребує стороннього догляду, вона впустила ОСОБА_6 із дитиною ОСОБА_2. Через тиждень ОСОБА_6 пішла і залишила їй дитину. ОСОБА_2 проживав в неї до грудня 2012 року, поки не прийшли соціальні працівники та забрали дитину. Вона особисто ні до кого не зверталась, оскільки ОСОБА_2 допомагав їй: ходив за продуктами, приносив деякі речі. Хлопчик дуже гарний, спокійний, врівноважений.
Свідок ОСОБА_22 пояснила, що вона являється особою, в сім'ї якої на теперішній час проживає ОСОБА_2 і піклування над яким вона бажає оформити. Сім'ю ОСОБА_6 вона знає тривалий час. Вона являється крестницею ОСОБА_6 Зазначила, що ОСОБА_6 ніколи не займалась дітьми. Поки була жива бабка ОСОБА_2 - ОСОБА_23 вона його доглядала. Коли бабушка померла, дитина перейшла жити до матері, яка постійного місця проживання не мала і міняла місце життя. Коли ОСОБА_6 познайомилась із ОСОБА_3 вони стали проживати разом у його квартирі, але після народження ОСОБА_5 ОСОБА_6, забрала дітей і пішла. Через деякий час ОСОБА_6 повернула дочку ОСОБА_5 батьку, а ОСОБА_2 став проживати із ОСОБА_10 та її сім'єю. Потім вона дізналась, що ОСОБА_2 знаходиться у реабілітаційному центрі і вона вирішила забрати дитину. Вважає, що ОСОБА_14 необхідно позбавити батьківських прав, оскільки це необхідно самим дітям.
Свідок ОСОБА_24 пояснила, що вона працює соціальним працівником у центрі соціальної служби Красноперекопського району. Сім'я ОСОБА_14 попала у поле зору центру після того ОСОБА_4 та ОСОБА_3 звернулись до РДА із проханням позбавити ОСОБА_6 батьківських прав і з'ясувалось, що ОСОБА_2 проживає у сторонніх осіб. Було зроблено ряд виходів за місцем проживання дітей. ОСОБА_14 постійно міняла місця проживання, її викликали на комісію, пропонувались шляхи вирішення проблеми, проте вона не реагувала, а потім взагалі відмовилась від допомоги і зникла.
Вислухавши пояснення представника органу опіки та піклування виконкому Красноармійської РДА АР Крим - Сахтара М.М., неповнолітнього ОСОБА_2, третіх осіб - ОСОБА_3, ОСОБА_4, заслухавши висновок прокурора Тенетової Н.В., свідків ОСОБА_21, ОСОБА_24, ОСОБА_19, ОСОБА_17, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_22, вислухавши думку неповнолітнього ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи спір по суті, суд враховує закріплені у нормах міжнародного законодавства, зокрема у Декларації прав дитини, прийнятий 20.11.1959 року, Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, принципи щодо необхідності в особливому захисті прав дитини, а також аналогічні принципи, проголошені у Конституції України, Сімейному кодексі України, Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року.
Відповідно до ст.8 Конвенції з прав людини на основних свобод - кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Відповідно до статті 51 Конституції України, статті 5 Сімейного кодексу України держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, забезпечує охорону прав матері та батька, створює умови для зміцнення сім'ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України.
Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини.
Згідно зі статтею 9 Конвенції ООН про права дитини держава має забезпечити, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли за рішенням суду буде встановлено, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.
Частиною 1 статті 164 Сімейного Кодексу України встановлені підстави позбавлення батьківських прав.
Пунктом 2 частини 1 ст. 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; Пунктом 4 частини 1 цієї статті - є хронічними алкоголіками або наркоманами.
Пленум Верховного Суду України в пунктах 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Хронічний алкоголізм батьків має бути підтверджений відповідними медичними висновками.
Якщо позов про позбавлення батьківських прав заявлений із декількох підстав, суди повинні перевіряти та обґрунтовувати в рішення кожну з них.
Відповідно до ст.165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має один із батьків, опікун, піклувальник, особа, у сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я або учбовий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягнула 14-річного віку.
Судом беззаперечно встановлені такі факти та правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дитина - ОСОБА_2. Його матір'ю є ОСОБА_6. Відомості про батька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, записано згідно зі ст. 135 СК України, про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_2, що видане Ішунської сільською радою Красноперекопського району АР Крим актовий запис № 12 та витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ст. 135 СК України (а.с.19, 28).
ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася дитина - ОСОБА_5. Її батьками є: ОСОБА_3 (батько) та ОСОБА_6 (мати), про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_3, що видане відділом реєстрації актів цивільного стану Красноперекопського МРУЮ АР Крим актовий запис № 21 (а.с.8).
На теперішній час: малолітня ОСОБА_5 проживає разом татком ОСОБА_3 та бабусею ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 і дитина ходить до дитячого садочка «Ромашка» (а.с.16).
Неповнолітній ОСОБА_2 протягом вересня-листопада 2012 року проживав у сторонньої особи ОСОБА_21, яка приютила дитину, з 03.12.2012 року по 10.07.2013 року знаходився в Армянському міжрегіональному центрі соціально-психологічної реабілітації дітей, на теперішній час проживає у ОСОБА_22 яка бажає встановити над ним піклування.
Відповідно ж до ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона, зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених законом.
Відповідно до копії заяв ОСОБА_3 (батько), ОСОБА_4 (бабуся) останні 22.03.2013 року звернулись до служби по справам дітей Красноперекопської РДА для прийняття заходів відносно ОСОБА_6, оскільки остання зловживає спиртними напоями, не займаються вихованням дітей, діти залишенні на самоті, на зауваження не реагує, ОСОБА_5, з народження проживає разом із батьком і бабкою. (а.с.13-14)
За місцем проживання ОСОБА_6 складались акти обстеження житлово-побутових умов від 07.11.2011 року, 08.02.2012 року, 28.01.2013 року (а.с.9, 12, 24)
Відповідно до характеристики підписаної головою Ішунської сільської ради Мартинюк А. від 13.12.2011 року вбачається, що ОСОБА_6 ніде не працює. За місцем реєстрації АДРЕСА_2 знаходиться крайнє рідко. У будинку постійно проживає сама дитина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який сам себе обслуговує. Вихованням хлопця займається стороння особа ОСОБА_10 Малолітня дитина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, постійно проживає разом із бабкою та батьком за адресою АДРЕСА_3. Мати дітей ОСОБА_6 веде асоціальний та нездоровий образ життя, зловживають спиртними напоями, не має постійного місця проживання. (а.с.7)
Згідно з повідомленням Красноперекопського МВ ГУ МВС України в АР Крим від 11.12.2012 року на розгляді ВКМСД Красноперекопського МВ знаходиться звернення за фактом притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_6. За отриманим повідомленням працівниками ВКМСД було проведено позачергову перевірки вказаної родини. Під час перевірки встановлено, що ОСОБА_6 за вказаною адресою АДРЕСА_2 не проживає, місце її перебування родичам не відомо. (а.с.23)
Постановою Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 05.12.2011 року ОСОБА_6 визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 184 КпАП України та накладено стягнення у вигляді попередження. (а.с.30)
Встановлено, що протягом 2012-2013 року ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності не притягувалась.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 11 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального розвитку дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» органами опіки та піклування є державні адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад.
Відповідно до ч. ч. 4,5 ст.19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
За висновком органу опіки та піклування виконкому Красноперекопської РДА від 16.07.2013 року позбавлення ОСОБА_6 батьківських прав відносно двох дітей: дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є доцільним, оскільки ОСОБА_6 ухиляється від виконання батьківських обов'язків відносно дітей: ОСОБА_5 яка з народження проживає разом із батьком та бабусею, влаштована ними у дитячий садочок «Ромашка». ОСОБА_2 проживав за місцем реєстрації, але матері ОСОБА_6 вдома ніколи не було. З 03.12.2012 року по 10.07.2013 року ОСОБА_2 знаходився в Армянському міжрегіональному центрі соціально-психологічної реабілітації дітей, з 05.07.2013 року на підставі розпорядження Красноперекопської РДА дитина тимчасово влаштована в сім'ю кандидата в опікуни ОСОБА_22 (а.с.46)
За висновком органу опіки та піклування виконкому Красноперекопської РДА доцільно розділити проживання брата та сестри, що буде відповідати їх інтересам.
Відповідно до відповіді лікаря Красноперекопського ЦМЛ ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_3 на обліку у лікаря психіатра не перебувають (а.с. 56-59.
Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Згідно характеристики підписаної директором школи с.Ішунь Буриз Н.А та класним керівником ОСОБА_27 вбачається, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, навчається в Ішунський школі з 01.09.2011 року. Уважний, посвідчує по всім дисциплінам. Ввічливий. Працездатний, приймає участь у всіх шкільних заходах. Має багато друзів, За характером спокійний, добрий. Згідно пояснень класного керівника Ішунської школи та соціального педагога цієї школи до школи від батьків ОСОБА_2 ніхто ніколи не приходив. У шкільному житті мати та родичі ОСОБА_2 участі ніколи не брали. (а.с.10)
Відповідно до довідки підписаної завідуючої дитячим садочком «Ромашка» від 22.01.2013 року ОСОБА_5 влаштована у дитячий садочок з листопада 2011 року по теперішній час. Вихованням дитини постійно займається бабушка ОСОБА_4. Мати дитини вихованням не займається, залишила дитину бабці, проживає окремо. (а.с.16)
Конвенція ООН про право дитини визнала дитину самостійним суб'єктом права. У частині 1 ст. 8 цієї Конвенції зазначено, що держави-учасниці зобов'язані поважати право дитини на збереження індивідуальності.
Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ст. 12 цієї Конвенції держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.
Згідно зі ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішені між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав.
Неповнолітній ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечує проти позбавлення його мати батьківських прав відносно нього. Він проживає у сім'ї ОСОБА_28 в нього все є, він задоволений своїм життям, не бажає жити із матір'ю, яка його постійно кидала.
Врахувавши думку ОСОБА_2, враховуючи бесіду педагога вихователя, психолога дитячого садочку «Ромашка» із малолітньою ОСОБА_5, виходячи з їх інтересів, суд вважає, що відсутність батьківської уваги і турботи стосовно дітей, байдужість до умов їх проживання і виховання, зловживання ОСОБА_6 спиртними напоями свідчать про її ухилення від виконання своїх батьківських обов'язків стосовно дітей, у зв'язку з чим суд вважає, що ОСОБА_6 повинна бути позбавлена батьківських прав відносно її двох дітей.
Розглядаючи позовні вимоги щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання її дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до частини 2 статті 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Статтею 180 СК України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частини 1 ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадян на соціальний захист для забезпечення рівня життя, не нижчого від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 48 Конституції України гарантовано право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, встановлений на 2013 рік: з 1 січня - 1147 грн., з 1 грудня - 2118 грн., та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня 972 грн., з 1 грудня - 1032 грн.; дітей віком від 6 років до 18 років: з 1 січня - 1210 грн., з 1 грудня - 1286 грн.,
ОСОБА_6 є працездатною, офіційно не працює, доходів не має, утриманців не має. Постійного місця проживання не має.
Визначаючи форму та розмір аліментів на утримання неповнолітнього ОСОБА_2 у розмірі 300 грн. щомісячно та малолітньої ОСОБА_5 у розмірі 100 грн щомісячно, суд вважає ці суми обґрунтованими та розумними і вважає, що сплата цієї суми не завдасть значної шкоди інтересам відповідача.
З оглядом на наведене, суд вважає за необхідне, задовольнити позовні вимоги органу опіки та піклування в особі виконкому Красноперекопської РДА АР Крим у частині стягнення з відповідача ОСОБА_6 аліментів на утримання малолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі, починаючи з 08.07.2013 року.
Відповідно до ч.1 ст. 79, ч.1 ст.191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позовної заяви, тому аліменти з відповідачки підлягають стягненню з 08.07.2013 року - з дня пред'явлення позовної заяви до суду, про що свідчить штам суду на а.с.1.
Суд не вирішує питання про негайне виконання судового рішення у частині стягнення з відповідачів аліментів - у межах суми платежу за один місяць, оскільки такі вимоги позивач не заявляв та у судовому засіданні на цьому не наполягав.
Відмовляючи у задоволені позову про встановлення опіки, суд виходив з того, що порядок та підстави встановлення опіки над малолітньою особою визначені статтями 60, 61 ЦК України, відповідно до яких опіка над малолітньою особою встановлюється органами опіки та піклування, суд може встановити опіку, якщо при розгляді справи буде встановлено, що малолітня особа позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. Оскільки при розгляді справи встановлено, що передбачене ч. 3 ст. 60 ЦК України відповідне подання органу опіки та піклування відсутнє.
Відповідно до положень статті 214 ЦПК України суд, під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Судові витрати у справі відповідно до ст. 88 ЦПК України мають бути розподілені між сторонами пропорційно задоволеній частці вимог.
З оглядом на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_6 судовий збір у дохід держави 229,40 грн.
Також відповідно до частини 5 статті 164 СК України рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дітей.
На підставі викладеного і керуючись Деклараціє прав дитини, яка прийнята 20.11.1959 року, Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, Конституцією України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 11 від 30.03.2007 року зі змінами та доповненнями «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст. ст. 164, 166, 180-182, 184, 191, 79 СК України, ст. 60, 61 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 213-215, 218, 224-228 ЦПК України, суд
Позов Красноперекопської районної державної адміністрації АР Крим в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, малолітньої ОСОБА_5 задовольнити частково.
Позбавити ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженки с.Ішунь Красноперекопського району, яка проживає: АДРЕСА_2 (ІНН НОМЕР_1) батьківських прав відносно її дітей: малолітньої дочки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, неповнолітнього сина: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1., з передбаченими законом правовими наслідками.
Роз'яснити ОСОБА_6 про право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, у разі зміни поведінки та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.
Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженки с.Ішунь Красноперекопського району, яка проживає: АДРЕСА_2 (ІНН НОМЕР_1) на користь установи або особи (осіб), де будуть знаходиться діти аліменти у твердій грошовій сумі: на утримання 1. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 100 грн. щомісячно, 2. ОСОБА_2, у розмірі 300 грн. щомісячно, починаючи з 08.07.2013 року і до повноліття кожної дитини.
Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженки с.Ішунь Красноперекопського району, яка проживає: АДРЕСА_2 (ІНН НОМЕР_1) судовий збір в дохід|доход| держави у розмірі 229,40 грн.
Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дітей.
В інший частині позову відмовити.
Позивачем апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду АР Крим через Красноперекопський міськрайонний суд АР Крим. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Відповідачем заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив (Красноперекопським міськрайонним судом АР Крим), за його письмовою заявою, поданою протягом десяти днів з дня отримання ним копії цього рішення, поданою до місцевого суду.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги позивачем, якщо таку скаргу не було подано. Для відповідача заочне рішення суду набирає законної сили через десять днів з моменту отримання ним копії цього заочного рішення, якщо відповідач не подасть заяву про його перегляд.
У разі подання апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: О. В. Шевченко