33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
31 липня 2013 року Справа № 918/465/13
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Крейбух О.Г. , суддя Юрчук М.І.
при секретарі Макаревич В.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Червонящий М.В., Тимашов А.С.
від відповідача: Морозова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Представництва "Тодіні Конструціоні Дженералі С.П.А" на рішення господарського суду Рівненської області від 18.06.13р. у справі №918/465/13 (суддя Горплюк А.М.)
за позовом Фізичної особи підприємеця Червонящий Михайло Васильович
до відповідача Представництво "Тодіні Конструціоні Дженералі С.П.А"
про стягнення в сумі 307 007 грн. 38 коп.
Фізична особа-підприємець Червонящий Михайло Васильович (надалі - Позивач) звернувся в господарський суд Рівненської області з позовною заявою (а.с. 2-3) до Компанії «Тодіні Коструціоні Дженералі С.п.А.» в особі Представництва в України «Тодіні Коструціоні Дженералі» (надалі -Відповідач) про стягнення з Відповідача боргу в сумі 299475 грн. 37 коп. та три відсотки річних в сумі 7532 грн. 01 коп..
Рішенням господарського суду Рівненської області від 18 червня 2013 року (а.с. 95-100) з підстав, вказаних у цьому рішенні, позов задоволено повністю. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача боргу в сумі 299475 грн. 37 коп. та три відсотки річних в сумі 7532 грн. 01 коп.. Покладено на Відповідача судові витрати в розмірі 6140 грн. 15 коп..
Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції Відповідач звернувся з апеляційною скаргою (а.с. 105-110) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій, з підстав, вказаних у цій апеляційній скарзі, просить рішення господарського суду Рівненської області від 18 червня 2013 року № 918/465/13 в даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом прийняте рішення з порушенням норм процесуального права, висновки, зроблені судом першої інстанції не відповідають обставинам справи.
Ухвалою суду від 10 липня 2013 року (а.с. 104) апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження та призначено її розгляд на 31 липня 2013 року на 15 годину 10 хвилин.
Позивач не скористався правом подачі письмового відзиву на апеляційну скаргу, що у відповідності частини 2 статті 96 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду.
Представник. Відповідача в судове засідання від 31 липня 2013 року не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи Відповідач 1 та Позивач були належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 116). Причини неявки своїх повноважних представників Відповідач не повідомив.
Враховуючи вищеописане та приписи статті 101, частини 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів визнала за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представника Відповідача за наявними у справі матеріалами.
В судовому засіданні від 31 липня 2013 року представник Позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги.
Позивач в судовому засіданні від 31 липня 2013 року підтримав позицію свого представника в повному обсязі.
Розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника Позивача та його представника, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Рівненської області від 18 червня 2013 року по даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Відповідача - без задоволення. При цьому, суд виходив з наступного.
Рівненським апеляційним господарським судом встановлено, що відповідно до пунктів 1.2 та 1.4 Положення про представництво «Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.» (надалі - Положення; а.с. 119-125): представництво створене відповідно до чинного законодавства України згідно з установчими документами та на підставі Рішення Акціонерного товариства «Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.» (надалі - Компанія) зареєстрована згідно із законодавством Республіки Італії 30 вересня 1987 року; представництво не є юридичною особою і не займається самостійно діяльністю, в усіх випадках воно діє від імені і за дорученням Компанії, і виконує свої функції відповідно до чинного законодавства України; Представництво являє собою відокремлений підрозділ Компанії.
Крім того, колегія суду звертає увагу, що пунктом 2.2 (Розділу Функції Представництва) закріплено основні функціональні обов'язки Представництва, сере яких: представництво інтересів Компанії на території України з питань виконання умов Договору на будівництво автодоріг за державним замовленням України; подання від імені Компанії заяв та інших документів до будь-яких органів державної влади та управління, підприємств, установ та організацій будь-яких форм власності, необхідних для здійснення діяльності Компанії та функціонування Представництва на території України; представництво інтересів Компанії на території України під час проведення переговорів з партнерами Компанії, підготовка проектів договорів (угод), їх укладення та подальше виконання, та інше.
1 березня 2012 року між Позивачем та Відповідачем (уповноважений учасник договору про спільну діяльність від 29 червня 2011 року "Тодіні Аккорд Саліні"; далі - замовник) укладено договір № KZN/45-12 про надання автотранспортних послуг (далі - Договір, а.с.17-18).
Відповідно до пункту 1.1. Договору в порядку та на умовах, визначених цим договором для забезпечення здійснення спільної діяльності і реалізації проекту по ремонту автомобільної дороги М06 Київ-Чоп, ділянка км 128+000-14+080 Позивач бере на себе зобов'язання надати на свій власний ризик послуги власним автотранспортом, десятьма автомобілями Камаз; порядок подачі та кількість техніки визначаються за погодженням сторін та визначається Позивачем на період надання послуг; для виконання умов даного договору Замовник може надавати виконавцю паливо з подальшим вирахуванням вартості палива із вартості наданих послуг.
Згідно пункту 1.2. Договору: ціна договору складається з фактично наданих виконавцем послуг з розрахунку вартості перевезення будівельних матеріалів в грошовому еквіваленті євро - 11,00 євро за годину роботи; оплата послуг здійснюється в гривнях по курсу НБУ на момент підписання акта наданих послуг.
Відповідно до пункту 2.2.1 Договору: Позивач зобов'язався вчасно та добросовісно виконувати доручену роботу згідно заявок замовника, максимально ефективно використовуючи технічні характеристики використовуваної техніки.
Пунктом 2.3.2 Договору визначено, що: Замовник зобов'язаний забезпечити своєчасне та повне оформлення у встановленому порядку транспортних документів і подорожніх листів, відмічати в товарно-транспортних накладних фактичний час прибуття та відправлення автомобілів із пунктів навантаження.
У відповідності до пункту 3.1. Договору: розрахунки між Замовником і Позивачем здійснюється шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок виконавця у 30-ти денний термін з моменту узгодження сторонами розрахунків на підставі актів наданих послуг.
Згідно з наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 19-20), постачальник надав замовнику автотранспортні послуги на загальну суму 299 475 грн. 37 коп., а саме згідно: акту про надання послуг за березень від 31 березня 2012 року на суму 275 407 грн. 85 коп.; акту про надання послуг за квітень від 30 квітня 2012 року на суму 24 067 грн. 52 коп..
Колегія суду зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази погашення Відповідачем перед Позивачем заборгованості в розмірі 299 475 грн. 37 коп..
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що: підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України: зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частин 1 статті 530 Цивільного кодексу України: якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 628 Цивільлного кодексу України визначає, що: зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності до статті 629 Цивільного кодексу України: договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Що ж стосується вимог Відповідача щодо залучення до участі у справі в якості відповідачів: АККОРД ІНДАСТРІАЛ КОСТРАКШН ІНВЕСТМЕНТ КОРПОРАЦІЯ, ВАТ (Азербайджан АZ 1065, м. Баку, Нариманівський район, вул. Ага Нематулла, будинок/квартира 1937, державний реєстраційний номер 9900080711) та САЛІНІ КОСТРУТТОРІ С.П.А. (вулиця Делла Датаріа, 22 - 00187 Рим, Італія, реєстраційний номер та код платника податків 00436420582), то колегія суду зауважує наступне.
Свої вимоги представник Відповідача обґрунтовує тим, що Відповідач та вищевказані особи є учасниками простого товариства згідно договору про спільну діяльність від 29 вересня 2011 року (укладений між Компанією "Тодіні Коструціоні Дженералі С.п.А.", АККОРД ІНДАСТРІАЛ КОСТРАКШН ІНВЕСТМЕНТ КОРПОРАЦІЯ, ВАТ та САЛІНІ КОСТРУТТОРІ С.П.А., відповідно до умов якого Компанія "Тодіні Коструціоні Дженералі С.п.А." є компанією - лідером, який представляє учасників спільної діяльності з усіх питань перед замовником, його агентами, органами державної влади і місцевого самоврядування та всіма іншими третіми особами; а.с. 41-49).
. Договір укладений 1 березня 2012 року, в рамках реалізації і на виконання договору про спільну діяльність, а відтак відповідно до імперативних приписів частини 2 статті 1138 Цивільного кодексу України учасники простого товариства мають відповідати солідарно за зобов'язаннями, які виникли по даному Договору (№ KZH/45-12 про надання автотранспортних послуг від 1 березня 2012 року).
Частиною 1 статті 24 Господарського процесуального кодексу України визначено, що: господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін; їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора; якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 1138 Цивільного кодексу України, якщо договір простого товариства пов'язаний із здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, учасники відповідають солідарно за всіма спільними зобов'язаннями незалежно від підстав їх виникнення.
В той же час, частинами 1 та 2 статті 543 Цивільного кодексу України визначено, що: у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.
Відповідно до частини 1 статті 544 Цивільного кодексу України: боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.
Вищевикладеними нормами цивільного кодексу України визначено механізм реалізації вимог кредитора в разі солідарності боржників та наслідків виконання зобов'язання одним із солідарних боржників.
Отже, виходячи з усього вищенаведеного в сукупності з вищеописаними умовами Положення, колегія суду приходить до висновку про відсутність підстав для залучення АККОРД ІНДАСТРІАЛ КОСТРАКШН ІНВЕСТМЕНТ КОРПОРАЦІЯ, ВАТ та САЛІНІ КОСТРУТТОРІ С.П.А. до участі у справі як відповідачів чи третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України: боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З урахуванням усього вищевказаного, згідно пункту 1.2, 3.1 Договору, статті 193 Господарського кодексу України та статтей 526, 525, 692 Цивільного кодексу України позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача суми боргу в розмірі 299475 грн. 37 коп., підлягають до задоволення, відповідно Рівненський апеляційний господарський суд - задовольняє позовні вимоги Позивача в цій частині.
Дане, в свою чергу, вчинено судом у оспорюваному судовому рішенні. Відповідно, колегія суду залишає без змін судове рішення господарського суду Рівнеенської області в цій частині.
Водночас, крім суми основного боргу та пені Позивач просив стягнути з Відповідача три відсотки річних в розмірі 7 532 грн. 01 коп..
Відповідно до пункту 4.1 Договору: у випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього договору винна сторона несе відповідальність визначену цим договором та (або) чинним в Україні законодавством; порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов визначених змістом договору.
Колегія суду констатує, що відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дослідивши розрахунок річних, що наведений у Додатку (розрахунок ціни позову станом на 27 листопада 2012 року; а.с. 27-28) Рівненський апеляційний господарський суд погоджується з вірністю проведеного розрахунку і, відповідно задовольняє позовні вимоги в цій частині та стягує з Відповідача на користь Позивача три відсотки річних за період з 31 травня 2012 року по 1 квітня 2013 року в розмірі 7 532 грн. 01 коп..
Відповідно, суд залишає судове рішення господарського суду Рівненської області в цій частині без змін.
Що ж стосується вимог Позивача про відшкодування Відповідачем витрат на оплату послуг адвоката в сумі 2 100 грн. 00 коп., то колегія суду зазначає наступне.
Колегією суду встановлено, що 1 лютого 2013 року між Позивачем та адвокатом (Тімашовим Андрієм Сергійовичем, що діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 287, виданого на підставі рішення Сумської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 24.04.2009р. № 4), укладено договір б/н про надання послуг адвоката.
Пунктами 3.1. та 3.6. договору про надання послуг адвоката визначено, що оплата послуг адвоката здійснюється наступним чином: складання позовної заяви, та підготовка матеріалів для подачі позовної заяви до суду: 600 грн.; виїзд адвоката до суду для подачі позовної заяви, ознайомлення з матеріалами справи, участі в засіданнях, та виконання будь яких інших процесуальних дій: 500 грн. за виїзд; на вимогу замовника сторони оформляють факт надання послуг актом приймання-передачі.
18 червня 2013 року між Позивачем та адвокатом Тімашовим А.С. складено та підписано акт приймання-передачі наданих послуг, відповідно до якого вартість наданих послуг адвоката становить 2 100 грн. 00 коп..
Згідно положень частини 1 статті 44 Господарського процесуального кодексу України оплата послуг адвоката відноситься до судових витрат.
Відповідно до частини 3 статті 48 чинного Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».
Нормами частин 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України визначено, що: суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при відмові в позові - на позивача.
Витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статтею 49 Господарського процесуального кодексу України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд враховує, що розмір відшкодування витрат на оплату послуг адвоката не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин, суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Згідно статті З0 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, апеляційний суд з огляду на розумну необхідність стягнення судових витрат для даної справи зазначає, що Позивачем на підтвердження витрат на оплату послуг адвоката до матеріалів справи додано договір б/н про надання послуг адвоката від 1 лютого 2013 року, копію свідоцтва адвоката Тімашова А.С. про право на зайняття адвокатською діяльністю № 287 та акт приймання-передачі наданих послуг від 18 червня 2013року, проте Позивачем не додано жодного належного та допустимого, в розумінні статтей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України, доказу на підтвердження факту сплати даних витрат та оформлення будь-яких документів первинного бухгалтерського обліку.
На підставі вищевикладеного та враховуючи той факт, що в матеріалах справи відсутнє документальне підтвердження витрат на оплату послуг адвоката колегія суду відмовляє в їх задоволенні та відповідно лишає без змін рішення місцевого господарського суду в цій частині.
При цьому колегія суду бере до уваги і той факт, що Позивачем були подані всі належні та допустимі докази щодо підтвердження факту надання автотранспортних послуг Відповідачу, відповідно до укладеного між Позивачем та Відповідачем Договору.
Відповідно, Рівненський апеляційний суд критично оцінює заперечення Відповідача щодо безпідставності вимог Позивача. Зокрема, суд зауважує, що Відповідач сам погоджуючи умови Договору (повноважний представник підписав даний Договір) згодився на те, що за порушення строку оплати, він несе відповідальність, визначену Договором та чинним законодавством в Україні, а також погодив умови щодо того, що розрахунок з Позивачем здійснюється шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок Позивача у тридцяти денний термін з моменту узгодження розрахунків на підставі актів наданих послуг, котрі й були підписані останнім. В той же час, Відповідач а ні суду першої інстанції, а ні апеляційному господарському суду не надав доказів погашення боргу по Договору.
Суд відхиляє заперечення Відповідача, висвітлені у апеляційній скарзі, оскільки вони не відповідають обставинам справи, спростовуються наявними у справі доказами, та усім вищевказаним у даній судовій постанові.
Враховуючи усе вищевказане у даній судовій постанові, Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення господарського суду Рівненської області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Відповідача - без задоволення.
Судові витрати за подачу апеляційної скарги, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає за Відповідачем.
Керуючись статями 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Апеляційну скаргу Представництва "Тодіні Конструціоні Дженералі С.П.А" - залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Рівненської області від 18 червня 2013 року в справі №918/465/13 - залишити беззмін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
5. Справу № 918/465/13 повернути господарському суду Рівненської області.
Головуючий суддя Василишин А.Р.
Суддя Крейбух О.Г.
Суддя Юрчук М.І.