_________________________________________________________________________________________________________________________ Справа № 520/8406/13-ц
Провадження № 2/520/4501/13
30.07.2013 року Київський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді Реви С.В.,
при секретарі Соколові Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 24 березня 2013 року приблизно о 16 годин 40 хвилин, відповідач ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Mazda 323», реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись по крайній лівій смузі трьох рядного руху проїжджої частині вул. Ак. Глушко з боку Люстдорфська дорога в напрямку вул. Ак. Корольова скоїв на неї наїзд, внаслідок чого їй було спричинено тілесні ушкодження, а саме: ЗЧМТ, струс головного мозку, забій м'яких тканин в області таза справа, забій м'яких тканин гомілковостопних суглобів.
З 24 березня 2013 року до 25 березня 2013 року в результаті нанесених тілесних пошкоджень, ОСОБА_1 знаходилась на стаціонарному лікуванні в медичному центрі «Інто-Сана».
На лікування та медикаменти ОСОБА_1 втратила власні кошти у розмірі 7.220 гривень 94 копійки, що підтверджується відповідними квитанціями та чеками.
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 30 травня 2013 року, ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні ДТП і у відповідності до ст. 124 КУпАП України притягнутий до адміністративної відповідальності.
Однак, відповідач ОСОБА_2 у добровільному порядку не відшкодував понесені ОСОБА_1 витрати на лікування та медикаменти, у зв'язку з чим ОСОБА_1 звернулась до суд із відповідним позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 7.220 гривень 94 копійки в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 10.000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, а також судові витрати на правову допомогу у розмірі 3.000 гривень та судовий збір у сумі 229 гривень 40 копійок.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник позов підтримали та пояснили суду те, що відповідач не бажає відшкодувати матеріальну шкоду, хоча ДТП виникла з його вини.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов визнав частково та пояснив, що він дійсно винний у скоєні ДТП, але ОСОБА_1 не отримала тілесні ушкодження головного мозку та ЗЧМТ, а тільки забій м'яких тканин в області таза справа та забій м'яких тканин гомілковостопних суглобів, у зв'язку з чим просив суд зменшити суму грошових коштів, які підлягають відшкодуванню.
Вислухавши пояснення часників процесу, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позов слід задовольнити часткового з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що 24 березня 2013 року приблизно о 16 годин 40 хвилин, відповідач ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Mazda 323», реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись по крайній лівій смузі трьох рядного руху проїжджої частині вул. Ак. Глушко з боку Люстдорфська дорога в напрямку вул. Ак. Корольова не врахував дорожньої обстановки, у зв'язку з чим скоїв наїзд на ОСОБА_1, внаслідок чого їй було спричинено тілесні ушкодження, а саме: ЗЧМТ, струс головного мозку, забій м'яких тканин в області таза справа, забій м'яких тканин гомілковостопних суглобів, що підтверджується випискою із медичної карти НОМЕР_2 (а. с. 9 - 12).
Вина відповідача у порушенні Правил дорожнього руху України, скоєнні ДТП та спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 підтверджується постановою Київського районного суду м. Одеси від 30 травня 2013 року по справі № 520/6171/13-ц про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності по ст. 124 КУпАП, вказана постанова набрала законної сили (а. с. 6).
Крім того, суд не приймає до уваги доводи відповідача ОСОБА_2 про те, що позивачка не отримала тілесні ушкодження головного мозку та ЗЧМТ, оскільки вказаний факт спростовується дослідженими у ході судового засідання доказами.
Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
З врахуванням встановлених обставин, за наявністю вини ОСОБА_2 у порушенні Правил дорожнього руху України та виникненні дорожньо-транспортної пригоди, суд вважає, що у відповідача дійсно виник правовий обов'язок відшкодувати заподіяну шкоду внаслідок ДТП у повному обсязі.
З 24 березня 2013 року до 25 березня 2013 року в результаті нанесених тілесних пошкоджень, ОСОБА_1 знаходилась на стаціонарному лікуванні в медичному центрі «Інто-Сана», у зв'язку з чим втратила власні кошти у розмірі 6.160 гривень (2860 гривень + 3300 гривень = 6160 гривень) (а. с. 12).
Крім того, на лікування та медикаменти ОСОБА_1 втратила ще 1.060 гривень 94 копійки, що підтверджується фіскальним чеком від 25 березня 2013 року на суму 260 гривень 94 копійки та квитанцією № 430 від 28 березня 2013 року на суму 800 гривень (а. с. 12).
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 на лікування та медикаменти втратила власні кошти у розмірі 7.220 гривень 94 копійки, виходячи з наступного розрахунку:
(6.160 гривень + 1.060 гривень 94 копійки = 7.220 гривень 94 копійки).
Згідно із ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Положеннями ст. 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, тобто шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Внаслідок виниклої з вини відповідача ОСОБА_2 дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження.
Між тим, сума матеріального збитку, нанесеного ОСОБА_1 у зв'язку із спричиненням їй тілесних ушкоджень становить 7 220 гривень 94 копійки.
Таким чином, судом встановлено, що заподіяна ОСОБА_2 матеріальна шкода ОСОБА_1 становить 7.220 гривень 94 копійки, у зв'язку з чим позов ОСОБА_1 в частині стягнення матеріальної шкоди є повністю обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_2 на її користь 7.220 гривень 94 копійки в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди.
Крім того, суд вважає, що внаслідок неправомірних винних дій відповідача ОСОБА_2 позивачка ОСОБА_1 зазнала також втрати нематеріального характеру, які пов'язані з виникненням душевних страждань у зв'язку із спричиненням тілесних ушкоджень, порушенням звичного устрою життя, необхідністю нераціонально витрачати свій особистий час та докладати додаткові зусилля для організації свого життя.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає, крім іншого, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
З урахуванням ступеня провини відповідача ОСОБА_2 характеру і об'єму заподіяної позивачці ОСОБА_1 моральної шкоди, з врахуванням вимог розумності та справедливості, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_2 моральної шкоди підлягають частковому задоволенню у розмірі 5.000 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
У зв'язку з розглядом справи позивачка ОСОБА_1 витратила власні грошові кошти на сплату судового збору у розмірі 229 гривень 40 копійок, які слід стягнути з відповідача на користь позивачки.
Крім того, позивачка ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3.000 гривень в рахунок відшкодування витрат пов'язаних на правову допомогу, однак в матеріалах справи відсутній документ, який би підтверджував понесені ОСОБА_1 грошових витрат на правову допомогу у розмірі 3.000 гривень, у зв'язку з чим суд вважає, що в цій частині слід відмовити за безпідставністю.
Отже, виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим, а тому підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача ОСОБА_2 на її користь 7.220 гривень 94 копійки в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 5 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, а також 229 гривень 40 копійок в рахунок відшкодування судового збору, а всього 12.450 гривень 34 копійки, а в іншій частині позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213 - 215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 1166 ,1167, 1187, 1188, 1192 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 7.220 (сім тисяч двісті двадцять) гривень 94 (дев'яносто чотири) копійки, моральну шкоду у розмірі 5.000 (п'ять тисяч) гривень, а також 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 (сорок) в рахунок відшкодування судового збору, а всього 12.450 (дванадцять тисяч чотириста п'ятдесят) гривень 34 (тридцять чотири) копійки.
В іншій частини позовних вимог - відмовити за безпідставністю.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання через Київський районний суд міста Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Рева С. В.