Справа № 824/944/13-а
Головуючий у 1-й інстанції: Бойко О.Я.
Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.
31 липня 2013 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.
при секретарі: Лозінській Н.В.
за участю : представника відповідача Бірюк Галини Василівни
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Чернівцях на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м.Чернівцях про скасування вимоги , -
В квітні 2013 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Чернівцях про скасування вимоги.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Позивач в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ст. 196 КАС України неприбуття у судове сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи позивач зареєстрована як фізична особа-підприємець, яка обрала спрощену систему оподаткування і є платником єдиного податку, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії НОМЕР_2 від 28.09.2009 року та свідоцтвом платника єдиного податку Серія НОМЕР_1 від 15.06.2012 року.
Також позивач є пенсіонером і з 24.03.2004 року отримує пенсію за віком, на пільгових умовах, призначену відповідно до п. "б" ст.13 Закону України « Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-12 (далі Закон № 1788-12).
Управлінням Пенсійного фонду України в м.Чернівцях винесено та направлено на адресу позивача вимогу № 1287/У від 20.02.2013 року про стягнення заборгованості на суму 4572 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач є пенсіонером за віком, відповідно до положень ст.13 Закону № 1788-12 і не укладала з Пенсійним фондом України договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування то вона відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI то не повинна сплачувати за себе єдиний внесок.
Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті Закону № 2464-VІ платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Відповідно до ч.4 ст. 4 Закону № 2464-VІ, яка набрала чинності з 06.08.2011 року, особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, тобто фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощено систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ч.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-4 (далі Закон № 1058-4), пенсіонер це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію.
Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону № 1058-4 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Відповідно до ч.2 ст. 26 Закону № 1058-4 до досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно; 55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року; 56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року; 56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року; 57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року; 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року; 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року; 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року; 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року; 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.
Разом з тим, відповідно до п "б" Закону № 1788-12 на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Отже, ч.4 ст.4 Закону № 2464-VI, визначені необхідні умови для звільнення від сплати єдиного внеску, а саме: особа обрала спрощену систему оподаткування і є пенсіонером за віком або інвалідом та отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу і дана стаття не містить застережень щодо її незастосування до осіб, яким пенсію за віком призначено на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону № 1788-12.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що вимога управління Пенсійного фонду України в м.Чернівцях № 1287/У від 20.02.2013 року про сплату ОСОБА_3 заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування в загальній сумі 4572,42 грн. є незаконною, оскільки позивач являється фізичною особою-підприємцем, яка обрала спрощену систему оподаткування, отримує довічну пенсію за віком і не укладала з Пенсійним фондом договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Чернівцях, - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 05 серпня 2013 року .
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Курко О. П.
Совгира Д. І.