12 червня 2013 року Справа №810/2237/13-а
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу:
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів у Київської області Державної податкової служби
про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій,-
фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту ФОП ОСОБА_1, позивачка) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів у Київської області Державної податкової служби (далі по тексту РУ Департаменту САТ ДПС України у Київській області, відповідач) про визнання протиправними: наказу №97-к від 12.02.2013р.; дій працівників РУ Департаменту САТ ДПС України у Київській області; фактичної перевірки проведеною працівниками РУ Департаменту САТ ДПС України у Київській області 12.02.2013р.; скасування рішень про застосування фінансових санкцій від 27.02.2013р. №21-0333/0084 та №21-0333/0085.
Позовні вимоги аргументовано неправомірністю висновків відповідача щодо встановлення порушення позивачкою податкового законодавства у зв'язку з тим, що працівниками РУ Департаменту САТ ДПС України у Київській області було порушено порядок проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1, встановлений Податковим кодексом України та Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", та при оформленні документів, що підтверджують факт правопорушень допущено застосування відповідачем насильства та неприпустимих способів збирання доказів.
В запереченні на адміністративний позов відповідач зазначив, що згідно з вимогами Податкового кодексу України, Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251, регіональним управлінням департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів у Київської області Державної податкової служби правомірно застосовано до ФОП ОСОБА_1 фінансові санкції в розмірі 13500,00 грн., оскільки під час проведення перевірки встановлено, що в магазині, який належить ФОП ОСОБА_1 здійснюється реалізація алкогольних напоїв маркованих марками акцизного податку, на яких значення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари, а також зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2013р. було відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду на 29.05.2013р.
Судовий розгляд справи неодноразово відкладався на 12.06.2013р.
В призначений для розгляду справи час, представник відповідач до суду не з'явився, про день, час та місце розгляду справи судом був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка на 12.06.2013р. (а.с.54).
Представником позивача, через канцелярію суду, надано клопотання про розгляд справи за його відсутності, в порядку письмового провадження.
12.06.2013р., під час судового засідання, суд на місці ухвалив: розглядати справу за відсутності представників сторін, в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Вивчивши та перевіривши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:
регіональним управлінням департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів у Київської області ДПС, на підставі пп.80.2.5 п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, ст. 16 Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" №481/95 від 19.12.1995р. (зі змінами та доповненнями) , наказу №97-к від 12.02.2013р. виданого РУ Департаменту САТ ДПС України у Київській області, направлень від 12.02.2013р. №№161, 162 була проведена фактична перевірка позивачки з питань дотримання вимог законодавства, що регулює відносини обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
В ході перевірки було виявлено порушення позивачем вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", що виявилось у:
- зберіганні алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка;
- роздрібній торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої.
За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт № 21-0331/НОМЕР_1 від 12.02.2013р.( а.с.13-16) та винесено рішення про застосування фінансових санкцій №21-0333/0084 від 27.02.2013р., яким згідно аб.15 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95 до ФОП ОСОБА_1 застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 8 500,00грн. та рішення №21-0333/0085 від 27.02.2013р., яким згідно аб.13 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95 до ФОП ОСОБА_1 застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 5 000,00грн.
Як вбачається з матеріалів справи, перевірка проводилась у магазині, який використовується ФОП ОСОБА_1 для здійснення господарської діяльності та розташований за адресою: АДРЕСА_1. Перед початком перевірки бухгалтеру ОСОБА_2 перевіряючі ми було пред'явлено службові посвідчення та вручено копію наказу № 97-к про відрядження та проведення фактичної перевірки, про що продавець поставила свій підпис із зазначеням посади та місця роботи у відповідних графах направлень (а.с.31-33).
Перевіркою виявлено факт реалізації пляшки горілки «Біленька» класична місткістю 1,0 л міцністю 40% об, виробництва ТОВ ЛГЗ «Прайм», 14.08.2010р. розливу оклеєної МАП 20 ААС 026413 07/10 по ціні 53,50 грн., що підтверджується фіскальним чеком № 4097 від 12.02.2013р. Супровідні документи на алкогольну продукцію, яка перебувала у магазині станом на 12.02.2013р., та які б підтверджували її якість та дали змогу визначити партію товару надано не було.
Крім того, перевіркою виявлено, що у торгівельній одиниці знаходились алкогольні напої без марок акцизного податку встановленого зразка, а саме; горілка «Златогор м'яка», виробництва ТОВ «Золотоніського ЛГЗ «Златогор», місткістю 1,0 л міцністю 40% об.
По закінченню перевірки бухгалтером магазину, в присутності якої проводилась перевірка, було підписано акт від 12.02.2013р. без зауважень.
В письмовому поясненні, бухгалтер ОСОБА_2, зазначила, що на горілці «Златогор» 1,0 л акцизної марки не має, бо вони відпадають, коли пляшки достають із ящика; продала пляшку горілки «Біленька» класична місткістю 1,0 л міцністю 40% об. за ціною53,50 грн. бо не знала, що мінімальна ціна розповсюджується на 1 л товару. (а.с.34)
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне:
основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України від 19.12.1995 № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (із змінами та доповненнями, далі - Закон № 481).
Відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону № 481 алкогольні напої, які виробляються в Україні, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Згідно з підпунктом 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Підпунктом 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 встановлено, що маркуванням алкогольних напоїв є наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
Згідно з пунктом 226.6 статті 226 Податкового кодексу України маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць.
Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, місяць і рік випуску марки ( пункт 226.7 статті 226 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 226.9 вказаної статті вважаються такими, що немарковані:
- алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;
- алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;
- алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
Аналогічні приписи містяться у пункті 20 Положення про виготовлення зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251.
Згідно з пунктом 226.11 статті 226 Податкового кодексу України зберігання не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняється.
Згідно підпункту 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на 1 квітня 2012 року) ставка податку на алкогольні напої (інші зброджені напої (наприклад, сидр, перрі (грушевий напій), напій медовий); суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями, в іншому місці не зазначені.
Постановою Кабінету Міністрів від 30.10.2008р. №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» (із змінами та доповненнями) установлено розміри мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв згідно з додатком.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що сума акцизного податку сплаченого за одиницю маркованої продукції (горілка «Біленька») складає 57,00 грн.
Проте, як вбачається з матеріалів перевірки, позивачем реалізовано (горілку «Біленька») за ставкою акцизного податку в розмірі 53,50 грн.
Таким чином, позивачем реалізовувались пляшки, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
Доводи представника позивачки про застосування при проведенні перевірки до бухгалтера ОСОБА_2 заходів насильства, примусу або незаконного впливу та тиску, як і незаконні дії відповідача, суд відхиляє, з огляду на їх недоведеність. Докази звернення ОСОБА_2 із відповідними заявами про неправомірність дій відповідача, або звернення позивачки до правоохоронних огранів суду не надано.
За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність дій та висновків відповідача відносно того, що ФОП ОСОБА_1 реалізовувались та зберігалися алкогольні напої з метою їх подальшої реалізації без марок акцизного податку.
Статтею 17 Закону № 481 встановлено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 8500 гривень.
З огляду на встановлене, суд приходить до висновку про правомірність застосування до ФОП ОСОБА_1 фінансових санкцій у розмірі 8 500 грн. та 5000 грн.
Відносно доводів позивача про порушення порядку проведення фактичної перевірки, оскільки один із інспекторів Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби в м. Києві не мав повноважень на проведення перевірки, суд зазначає про наступне.
Відповідно до статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки встановлений статтею 80 Податкового кодексу України.
Згідно пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (підпункт 80.2.5 Податкового кодексу України).
У відповідності до пункту 80.7 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами органу державної податкової служби у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.02.2013 р. В.о. начальника регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів у Київської області Державної податкової служби видано наказ № 97-к про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1
Фактична перевірка була проведена інспекторами РУ Департаменту САТ ДПС України у Київській області 12.02.2013р. на підставі направлень №№161, 162 від 12.02.2013р.
При цьому, як вбачається з направлень та акту № 21-0331/НОМЕР_1 від 12.02.2013р., фактична перевірка позивачки була здійснена при присутності бухгалтера ОСОБА_2
За таких обставин, суд не приймає до уваги доводи позивачки відносно того, що фактична перевірки ФОП ОСОБА_1 була проведена працівниками РУ Департаменту САТ ДПС України у Київській області за відсутності на те підстав та повноважень.
Суд звертає увагу, що акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих правовідносин.
Основними вимогами до рішення суб'єкта владних повноважень в спірних правовідносинах є законність такого рішення (тобто правильне застосування норм матеріального права) та дотримання при його прийнятті вимог процесуальних норм (тобто, норм, які встановлюють процедуру прийняття даного рішення).
Підставами для визнання акта нечинним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта нечинним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Судом встановлено, що в спірних правовідносинах відповідачем прийнято рішення, яке відповідає обставинам, які склалися фактично, тобто вказане рішення є вірним по суті та узгоджується з вимогами чинного законодавства України.
При цьому, суд зазначає, що факт проведення фактичної перевірки позивачки працівниками РУ Департаменту САТ ДПС України у Київській області відбувся за наявності на те підстав та повноважень, в даному випадку відсутні підстави для скасування рішень від 27.02.2013р. №21-0333/0084 та №21-0333/0085, враховуючи висновки РУ Департаменту САТ ДПС України у Київській області та встановлені обставини щодо порушення позивачем вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Крім того, під час проведення перевірки та підписання акту перевірки від суб'єкта господарювання була присутня бухгалтер ОСОБА_2, яка була ознайомлена із направленням на перевірку та службовим посвідченням посадових осіб відповідача, акту представником позивачки підписаний без зауважень, заперечень до перевірки чи акту перевірки до податкового органу позивачка не надавала. Доказів зворотнього суду не пред'явлено.
За таких обставин, суд приходить висновку про необґрунтованість позовних вимог, тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні адміністративного позову, - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Брагіна О.Є.