ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1
Іменем України
03 липня 2013 року м. Київ №826/6044/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., за участю секретаря судового засідання Оксентюк О.С., розглянувши у письмовому провадженні спра-ву за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРКО КИЇВ" до Київської регіональної митниці про визнання дій протиправними, визнання недійсною картки відмови від 06.03.2013 №100270000/2013/00400, скасування рішення про коригування митної вартості від 06.03.2013 №100270000/2013/300257/2,
Позов обґрунтовано відсутністю підстав для коригування відповідачем заявленої пози-вачем митної вартості товарів, невідповідність оскаржуваних рішень вимогам ст.ст. 53, 54, 55, 58 МК і поданим до митного оформлення документам, які містили повну і достовірну інформацію, що підтверджує правильність заявленої позивачем митної вартості товарів за першим методом (за ціною договору).
Відповідач заперечень чи інших матеріалів до суду не надав, явку свого представника до судового засідання 02.07.2013, про дату, час і місце якого повідомлений належним чином, - не забезпечив, причин чого суду не повідомив, у зв'язку з чим та згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС суд продовжив розгляд справи без відповідача та в письмовому провадженні.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.
Судом встановлено, що між Фірмою SIA "Starco Eastern Group" (Латвія) (Продавець) і позивачем (Покупець) укладено договір №SK-SEG-01/2011 від 23.01.2012, згідно з яким Про-давець продає, а Покупець купує шини, камери і запасні частини (колеса) для несамохідних транспортних засобів (Товар), номенклатура, ціна і кількість яких вказано в рахунках - додатках до цього договору, що є невід'ємними його частинами. Умови поставки FCA, Рига.
На підставі вказаного договору та згідно з рахунком Фірми SIA "Starco Eastern Group" №313088 від 01.03.2013 до нього позивачем придбано товар (шини пневматичні, камери ре-зинові, колесо стальне, ступиця), визначеної номенклатури, кількості і ціни, на загальну вар-тість 21035,50 Євро.
Даний товар і відповідні товаросупровідні документи подано до митного оформлення згідно з ВМД від 06.03.2013 №100270000/2013/154140 та задекларовано його митну вартість відповідно до ст. 58 МК за першим методом (за ціною договору) у розмірі 233213,84 грн., яка складається з контрактної вартості товару в сумі 21035,50 Євро (219149,44 грн.). та транс-портних витрат в сумі 1350 Євро. (14064,40 грн.).
На підтвердження заявленої митної вартості товарів за ціною договору позивач надав:
- декларацію митної вартості (ДМВ) №100270000/2013/154140 від 06.03.13;
- зовнішньоекономічний договір №SK-SEG-01/2011 від 23.01.2012 з додатковими уго-дами до нього;
- комерційний інвойс №313088 від 01.03.13 на суму 21035 Євро;
- міжнародну товарно-транспортну накладну СМR LV-000722 від 01.03.13;
- транспортний документ на перевезення САRNET ТІR ХZ67922424 від 01.03.13;
- транспортний документ на перевезення Кravas Тrаnsportesanas pasutijums - Ligums Nr. №142/13 від 27.02.13;
- довідку про транспортні витрати №04/142.13 - І від 04.03.13 на суму 1550 Євро (у т.ч.: 1350 Євро по маршруту Рига (Латвія) - кордон України, 200 Євро по маршруту кордон України - смт. Чабани (Україна));
- експортну декларацію 13 LV 00021020250994 на суму 21035,50 Євро;
- пакувальний лист №313088 від 01.03.13;
- договір доручення №03-12/ХН від 14.06.12;
- договір №SK-TL S-01/2012 транспортно-експедиційного обслуговування при переве-зенні вантажів автомобільним транспортом від 24.01.12;
- рішення органу з сертифікації № 185/20-Л від 04.03.13 (код документа 9000)
Судом встановлено, що відповідачем скориговано митну вартість товарів позицій №1 і №10 та визначено її на наступному рівні: товар №1 - 1410,53 Євро, товар №10 - 980,53 Євро, про що прийнято рішення від 06.03.2013 №100270000/2013/300257/2 про коригування митної вартості товарів.
Як зазначено в графі 33 цього рішення, його прийнято у зв'язку з тим, що надані доку-менти містять неповні відомості (у наданих документах містяться розбіжності), а наявна у митного органу інформація щодо митної вартості товарів призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів. Визначена митним органом митна вартість ґрунтується на митній вартості товару, подібного за якісними характеристиками, митне оформлення яких вже здійснено (МД від 22.01.2013 №100270000/2013/149470, від 05.03.13 №11010000/2013/206412).
Відповідачем також винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.03.2013 №100270000/2013/00400, оскільки прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, що потребує подання нової ВМД.
Судом встановлено, що виходячи з митної вартості, визначеної відповідачем, позивач подав нову ВМД від 07.03.2013 №100270000/2013/154218, на підставі якої здійснено митне оформлення, а товар випущений у вільний обіг.
Спірні правовідносини виникли у сфері митної справи і стосуються процедури визна-чення митної вартості товарів та правомірності рішень відповідача щодо коригування митної вартості товару, який імпортується на митну територію України.
Відповідно до ст. 51 МК митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (ч. 1); митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (ч. 2).
Статтею 57 глави 9 МК встановлено, що визначення митної вартості товарів, які вво-зяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну терито-рію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відпо-відно до норм цього Кодексу (ч. 3).
Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), закріплено в ст. 58 МК.
Відповідно до ч. 4 ст. 58 МК митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Як визначено в ч. 5 ст. 58 МК ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно з ч. 1 ст. 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Так, ч. 2 вказаної статті передбачено, що документами, які підтверджують митну вар-тість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюва-ного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транс-портування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 ст. 53 МК передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч. 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповнова-жена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи. Перелік додаткових документів визначено в цьому ж пункті.
Статтею 54 МК встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного офор-млення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч. 1). Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розра-хунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій ст. 58 цього Кодексу (ч. 2).
Як визначено у ч. 3 ст. 54 МК за результатами здійснення контролю правильності виз-начення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваже-ною ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 55 МК рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з ч. 6 ст. 54 МК митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з пере-ліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, позивачем надано відпо-відачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч. 2 ст. 53 МК. Подані документи, копії яких наявні у справі, чітко ідентифіковують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддають обчисленню, та підтверджують ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця - 21035,50 Євро, тобто під-тверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК, а також підтверджують вартість транспортних витрат.
В ході розгляду справи відповідач не спростував перед судом дійсність поданих до митного оформлення документів, достовірність і об'єктивність зазначених відомостей. Відпо-відач не спростував контрактну ціну оцінюваних товарів у розмірі 21035,50 Євро, об'єктивну можливість і спроможність перевірити згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 54 МК вартість операції на підставі наданих позивачем документів, а відповідно й рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК.
Також, відповідач не довів суду наявність передбачених ч. 3 чи ч. 4 ст. 53 МК умов для витребування від позивача (декларанта) додаткових документів, а саме відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Запис в гр. 33 оскаржуваного рішення про те, що надані документи містять неповні ві-домості (у наданих документах містяться розбіжності), лише констатує зміст нормативних положень, проте не свідчить про конкретні недоліки в наданих документах.
У справі наявна копія листа Київської регіональної митниці від 27.03.2013 №14/2-11/4065, яким позивачу надана письмова відповідь на його заяву про скасування рішення про коригування митної вартості, в якому зазначено: - про відсутність заявки на кожне окреме перевезення та відсутність доказів страхування згідно з п. 1.3 договору від 24.01.2012 №SK-TL S-01/2012; - про те, що в договорі від 23.01.2012 №SK-SEG-01/2011 підпис продавця з печаткою та підписом - "Сергей Гусев", а в інвойсі за таким підписом - "ОСОБА_2"; - про те, що надана копія експортна митна декларація країни відправника від 01.03.13, має розбіжності з інвойсом, поданим до митного оформлення, щодо вартості товару.
Однак вказані посилання є надуманими і безпідставними та повністю спростовуються наведеними у позовній заяві доводами позивача і наданими ним доказами.
1) Так, у п. 1.3 договору від 24.01.12 №SK-TL S-01/2012 зазначено, що Експедитор зобов'язується прийняти у компанії "Starco Eastern Group" вантаж зі складу, що за адресою: Latvija, LV-1046, Riga, Zolitudes iela 89, згідно супровідним документам та доставити його до складу Замовника, за адресою: Україна, Київська область, смт. Чабани, вул Машинобудівни-ків, 1 (територія меблевої фабрики "Мойдодыр") або згідно адреси, вказаній в транспортній заявці на кожне окреме перевезення.
Як вбачається з наданих до митного оформлення документів, товар доставлявся саме за адресою вказаною в п. 1.3 договору, тому позивач вірно стверджує, що в даному випадку транспортна заявка не потрібна була, як помилково зазначив відповідач.
2) У п. 2.1.6 договору від 24.01.12 24.01.12 №SK-TL S-01/2012 зазначено, що Експеди-тор зобов'язаний за дорученням Замовника здійснити страхування вантажу.
Проте, вказуючи на відсутність доказів страхування товару, відповідач не довів наяв-ність відповідного доручення Замовника, наявність якого позивачем прямо заперечується.
3) У договорі від 23.01.12 №SK-SEG-01/2011 від імені Продавця підпис вчинено ОСОБА_1 - членом правління, діючим згідно довіреності від 09.09.2011 №3647, як вказано в договорі, засвідчений печаткою підприємства. Водночас в інвойсі наявний підпис (факсиміле, як зазначає позивач) іншої особи - "ОСОБА_2".
Вочевидь для суду, що підписи не є однаковими, а зовнішня схожість підписів не означає їх тотожність.
4) Не відповідає дійсності і твердження відповідача про розбіжності між експортною митною декларацією від 01.03.13 та інвойсом, поданим до митного оформлення, оскільки в обох документах вказано вартість товарів 21035,50 Євро.
5) Щодо відсутності висновків про якісні та вартісні характеристики товару, підготов-лені спеціалізованими експертними організаціями, то вказаний документ не віднесений ч. 2 ст. 53 МК до числа обов'язкових, а його відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами.
Окрім цього, посилання відповідача на ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосу-вання митним органом іншого методу визначення митної вартості. Зазначений висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від 11.09.2012 (№26347525 згідно Єдиного державного реєстру судових рішень), який в силу ч. 2 ст. 161 та ч. 1 ст. 244-2 КАС є обов'язковим для врахування при вирішенні даної справи.
Таким чином, наявні у справі матеріали вказують на необґрунтованість, формальність висновків відповідача, які не свідчать про розбіжності в поданих позивачем документах, не впливають на ціну, що підлягає сплаті за придбаний товар, а також на числові показники оцінюваного товару, та не вказують на заниження позивачем митної вартості оцінюваних товарів. У зв'язку з цим, суд погоджується з обґрунтованістю доводів позивача про пору-шення відповідачем ч. 3 ст. 53 МК та неправомірністю вимоги відповідача про надання додаткових документів.
Також, відповідач не довів суду обов'язкову в силу ч. 1 ст. 55 МК наявність передба-чених ч. 6 ст. 54 МК випадків, за яких відповідач міг відмовити позивачу в митному оформ-ленні товару за заявленою ним митною вартістю та прийняти рішення про коригування митної вартості товарів. Так, зокрема відповідач не надав до суду доказів та аргументованих пояснень з приводу того, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; не довів суду невідповідність обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів; не посилався та не підтвердив суду надходження офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Отже, суд дійшов висновку, що позивачем подано відповідачу достатній пакет доку-ментів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, тому заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам ст. 58 МК. Натомість коригування відповідачем митної вартості здійснено неправомірно з порушенням ч. 3 ст. 53, ч. 6 ст. 54, ч. 1 ст. 55 МК та всупереч правилам, визначеним ст. 58 цього Кодексу.
Щодо посилань відповідача на нижчий ціновий рівень імпортованого позивачем товару порівняно з митним оформленням інших ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, то суд вважає такі доводи нормативно необґрунтованими, оскільки лише сама по собі різниця між вартістю подібних (аналогічних) товарів не свідчить про наявність пору-шень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює.
Отже, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відпові-дачем. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позива-чем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Ненадання позивачем додаткових документів, запитуваних митницею, також не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, зважаючи на відсутність законних підстав для такої вимоги.
Інших переконливих аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про неправомірність рішення Київ-ської регіональної митниці від 06.03.2013 №100270000/2013/300257/2 про коригування мит-ної вартості товару та картку відмови від 06.03.2013 №100270000/2013/00400, тому вимога про їх скасування є обґрунтованими та підлягає задоволенню.
Вирішуючи спір, суд виходить з того, що позивачем доведено достовірність і повнота заявленої до митного оформлення митної вартості товарів за першим методом (за ціною угоди), натомість відповідач, на якого КАС покладено обов'язок з доведення правомірності прийнятого рішення, не спростував доводів позивача і не довів наявність законних підстав для висновку про заниження позивачем митної вартості товарів та неможливість митного органу здійснити митне оформлення товарів за першим методом згідно заявленої позивачем митної вартості товарів.
Водночас вимога про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у засто-суванні митної вартості товарів за першим методом не підлягає задоволенню, оскільки не відповідає матеріально-правовим способам захисту порушеного права. Так, наслідком невиз-нання заявленої декларантом митної вартості оцінюваного товару за першим методом та неправомірне коригування відповідачем митної вартості є прийняття відповідного рішення, тому належним способом захисту порушеного права є визнання протиправним і скасування такого рішення.
З урахуванням встановлених судом обставин і наведених мотивів та керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 70, 71, 76, 79, 86, 94, 138, 158-163, 167 КАС, суд
1. Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРКО КИЇВ".
2. Скасувати рішення Київської регіональної митниці від 06.03.2013 №100270000/2013/300257/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транс-портних засобів від 06.03.2013 №100270000/2013/00400.
3. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "СТАРКО КИЇВ" в задоволенні адміністративного позову в іншій частині.
4. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРКО КИЇВ" судовий збір у сумі 17,21 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Київської регіональної митниці.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова мо-же бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії її повного тексту.
Суддя Д.А. Костенко