м.Вінниця
05 серпня 2013 р. Справа № 802/2353/13-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Воробйової І.А.,
за участю:
секретаря судового засідання: Панченка Т.Д.
представників позивача: Татарчука В.В., Ященко Т.Е.
у відсутність відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: управлінням праці та соціального захисту населення Тиврівської районної державної адмінстрації
до: ОСОБА_3
про: стягнення коштів
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось управління праці та соціального захисту населення Тиврівської районної державної адміністрації Вінницької області із адміністративним позовом до ОСОБА_3 про повернення надміру виплачених сум державної допомоги в загальній сумі 31490,80 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_3 отримуючи державну допомогу, одночасно отримувала пенсію за вислугу років, а отже не мала права на отримання даної допомоги.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили позов зодовільнити.
Відповідач в судове засідання не з"явився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток за адресою реєстрації. Проте до суду повернулися конверти з відміткою поштового відділення "тимчасово не проживає".
Положенням частини 11 статті 35 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
А тому, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
З огляду на викладене, та враховуючи достатність наявних у справі доказів, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.
Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
У період з 12.08.2009 р. по 04.07.2012 р. ОСОБА_3 неодноразово зверталась до управління праці та соціального захисту населення Тиврівської районної державної адміністрації із заявами про надання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомоги на дітей одиноким матерям з урахуванням доходів та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім"ям, надавши відповідні документи.
На підставі поданих документів рішеннями УПСЗН Тиврівської РДА ОСОБА_3 призначена та виплачена допомога по догляду за дитиною до трьох років за 2009-2010 р.р. в сумі 4172,26 грн., допомога на дітей одиноким матерям з урахуванням доходів за 2011-2012 р.р. в сумі 2386,85 грн. та державна соціальна допомога малозабезпеченим сім"ям за 2011-2012 р.р. в сумі 26031,69 грн.
20.12.2012 р. управлінням праці та соціального захисту населення Тиврівської районної державної адміністрації отримано лист Головного управління пенсійного фонду України в Чернігівській області, згідно якого ОСОБА_3 з 01.05.2009 р. перебуває на обліку в даному управлінні та отримує пенсію за вислугу років.
В результаті виявленого порушення норм чинного законодавства України, УПСЗН Тиврівської РДА надіслано ОСОБА_3 повідомлення про повернення допомоги на догляд за дитиною віком до 3- років, допомоги на дітей одиноким матерям та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім"ям №01-01/13 від 11.01.2013 р., яким зобов"язано повернути переплачену допомогу по догляду за дитиною до 3-х років в сумі 4172,26 грн., допомогу на дітей одиноким матерям в сумі 2386,85 грн., державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім"ям в сумі 26031,69 грн. на рахунок УПСЗН Тиврівської РДА до 20.02.2013 р. Однак в добровільному порядку вказані кошти відповідач повернула лише в сумі 1100 грн., в зв"язку з чим і заявлено цей позов.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.
Статтею 1 Закону "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Статтею 15 зазначеного Закону передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Відповідно до статті 18-3 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті одного з батьків, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, а також вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно статті 5 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім"ям" розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім'ї та її середньомісячним сукупним доходом, який обчислюється за методикою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, але цей розмір не може бути більшим ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім'ї.
Відповідно до пункту 49 Постанови КМУ від 27.12.2001 р. №1751 "Про затвердження порядку призначення і виплати державної допомоги сім"ям з дітьми" особи, яким виплачується державна допомога сім'ям з дітьми, зобов'язані повідомляти органи, що призначають і виплачують зазначену допомогу, про зміну всіх обставин, які впливають на виплату державної допомоги (зміни у складі сім'ї, перевищення середньомісячного сукупного доходу сім'ї тощо). Суми державної допомоги сім'ям з дітьми, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім'ї, приховування обставин, які впливають на призначення і виплату державної допомоги тощо), стягуються згідно із законом.
Таким чином, враховуючи той факт, що ОСОБА_3 не повідомила уповноважені органи про зміну розміру доходу сім'ї у зв'язку з отриманням нею пенсії за віком, суд приходить до висновку про те, що УПСЗН Тиврівської РДА при прийнятті рішення про стягнення зайво отриманих коштів діяло правомірно, на підставі та в межах норм чинного законодавства, а отже, заявлені в позовній заяві вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стосовно строку звернення до суду з даним позовом суд зазначає наступне.
Згідно частини 1 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який , якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як встановлено, управлінням праці та соціального захисту населення Тиврівської районної державної адміністрації про обставину, внаслідок якої відповідач отримала допомогу в більшому ніж це передбачено чинним законодавством розмірі, стало відомо 20 грудня 2012 р. з листа Головного управління пенсійного фонду України в Чернігівській області. Отже саме з цього моменту слід обчислювати шестимясячний термін.
Таким чином, враховуючи, те, що позивач звернувся до суду з цим позовом 16.05.2013 р., встановлений чинним законодавством шестимісячний строк звернення до адміністративного суду ним не пропущено.
Відповідно до положень статей 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 КАС України).
Вимоги позивача стосовно стягнення з ОСОБА_3 надміру виплачених коштів державної допомоги в сумі 31490,80 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Позов задовільнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) на користь управління праці та соціального захисту населення Тиврівської районної державної адміністрації суму надмірно виплачених коштів, а саме: - 4172,26 грн. (чотири тисячі сто сімдесят дві грн. 26 коп.) - допомоги по догляду за дитиною до 3-х років на р/р 35417026000292;
- 1286,85 грн. (одна тисяча двістівісімдесят шість грн. 85 коп.) допомоги на дітей одиноким матерям на р/р 35410023000292;
- 26031,69 грн. (двадцять шість тисяч тридцять одна грн. 69 коп.) державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім"ям на р/р 35411022000292 ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015 код 03191710, отримувач - управління праці та соціального захисту населення Тиврівської РДА.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна