Справа № 10 - 167/ 2006р. Головуючий 1інст. Селіванова О.О.
Категорія: ст. 165-2 КПК України Доповідач Олєщук Т.Л.
"16" листопада 2006 року Колегія суддів судової палати у кримінальних
справах апеляційного суду Миколаївської області
в складі:
Головуючого Ржепецького О.П.
Суддів Пісного І.М., Олєщук Т.Л.
За участю прокурора Земляного В.М.
Підозрюваного ОСОБА_1
Захисника ОСОБА_2
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали за апеляцією начальника СО прокуратури Миколаївської області Селіщева О.Г. на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 листопада 2006 року, якою стосовно
ОСОБА_1, уродженця м. Баштанка Миколаївської області, не судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України,
Відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні 09.11.2006 року злочину, який органами досудового слідства кваліфікований за ч.2 ст. 368 КК України.
Відмовляючи в задоволенні подання слідчого про обрання запобіжного заходу в виді взяття під варту підозрюваному ОСОБА_1, суд в постанові послався на те, що, не зважаючи, що злочин, в якому він підозрюється, є тяжким, підозрюваний має постійне місце проживання, позитивно характеризується, має на утриманні неповнолітню доньку. Крім того, вказані в поданні обставини про вплив підозрюваного на свідків, а також про те, що він своїми діями може перешкоджати встановленню істини у справі, не мають фактичного підтвердження.
В апеляції прокурор просить постанову суду скасувати, а матеріали про обрання запобіжного у виді взяття під варту ОСОБА_1 направити на новий судовий розгляд. Посилається на те, що на його думку, суд при прийнятті рішення не врахував тяжкість злочину, ті обставини, що підозрюваний вчинив злочин, являючись службовою особою та представником влади, те, що підозрюваний може ухилитися від слідства і суду, перешкоджати встановленню істини у справі, продовжити злочинну діяльність.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, які просили в задоволенні апеляції відмовити, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 148 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого з метою запобігти спробам ухилитися від слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу відповідно ст. 150 КПК України крім обставин, зазначених у статті 148 цього Кодексу, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.
Вирішуючи питання про відмову в обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд врахував, що він не судимий, має постійне місце проживання, позитивно характеризується, має на утриманні неповнолітню доньку. Але в той же час суд не надав належної оцінки обставинам, на які посилається в поданні слідчий, а саме на те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, пов'язаного з його службовою діяльністю, як представника влади, у зв'язку з чим, перебуваючи на волі, він може вплинути на хід досудового слідства. Крім того, суд в постанові не мотивував своє рішення, що інший, менш суворий запобіжний захід, може забезпечити процесуальну поведінку ОСОБА_1.
Оскільки суд не дотримався вимог ст. ст. 148, 150, 155 КПК України та абзацу 7,8 п. 10, абзацу 2 п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 року за № 4 "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства", постанова підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляцію начальника CO прокуратури Миколаївської області Селіщева О.Г. задовольнити, а постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 листопада 2006 року у відношенні ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд, але в іншому складі суду.