8.1.1
Іменем України
05 липня 2013 року Справа № 812/5494/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Борзаниці С.В.,
при секретарі: Житній Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Сєвєродонецький хімпромпостачальник плюс» до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про визнання незаконними дій щодо видання наказу про проведення позапланової виїзної документальної перевірки, скасування наказу про проведення позапланової виїзної документальної перевірки, визнання незаконними дій щодо проведення перевірки на підставі наказу про проведення позапланової виїзної документальної перевірки, а також дій з визнання в акті перевірки нікчемними правочинів, -
Приватне підприємство «Сєвєродонецький хімпромпостачальник плюс» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про визнання незаконними дій щодо видання наказу про проведення позапланової виїзної документальної перевірки, скасування наказу про проведення позапланової виїзної документальної перевірки, визнання незаконними дій щодо проведення перевірки на підставі наказу про проведення позапланової виїзної документальної перевірки, а також дій з визнання в акті перевірки нікчемними правочинів В обґрунтування позовних вимог позивач послався на наступне.
19.02.2013 позивач отримав акт про результати документальної позапланової перевірки від 11.02.2013 року №200/22-33270602 та не згодний з наказом про проведення перевірки, висновками акту перевірки, що полягає в наступному.
Правовою підставою проведення перевірки, згідно наказу ДПІ № 82,-п від 28.01.2013 р. «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки» та самого акту перевірки від 11.02.2013 р. № 200/22-33270602 є пп. 78.1.1 п. 78.1. ст. 78 ПКУ. Однак підприємство чітко дотримувалось вимог податківців щодо необхідності надання обов'язкової відповіді на всі запити ДПІ в м. Сєвєродонецьку. Однак, не зважаючи на той факт, що позивач надав відповіді у встановлений ПКУ термін (протягом 10 робочих днів), ДПІ було призначено та проведено перевірку підприємства.
У відповідності до наказу ДПІ № 82-п від 28.01.2013 р. «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки» та самого акту перевірки від 11.02.2013 р. № 200/22-33270602 перевіряємий період зазначений з 01.01.2012 р. по 30.06.2012 р. Але за змістом акту перевірки - фактичний період перевірки був з 01.12.2011. р. по 31.07,2012 р.,
підтвердженням чого є акт перевірки від 11.02.2013 р. № 200/22-33270602 (сторінка акту № 21), а також посилання за змістом акту перевірки (сторінки акту № 13-14,20-21).
За результатами проведеної перевірки встановлено порушення ПП «СХППП» вимог: п. 135.1, п. 135.2, пп. 135.4.1, п. 135.4 ст. 135 ПКУ завищення суми доходу, що враховується при визначені об'єкта оподаткування у сумі 688 652,00 грн. за 1 півріччя 2012 р.;
пп. 138.1.1, п. 138.1, п. 138.2, пп. 138.8.1, п. 138.8 ст. 138 ПКУ-завищення валові витрат за 1 півріччя 2012 р. на загальну суму 688 652,00 грн.;
п. 185.1, ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1, ст. 188 ПКУ завищення суми податкового зобов'язання у сумі 153 700,00 грн., в т.ч. в грудні 2011 р. 1 950,00 грн., в січні 2012 р. 0,0 грн,, в лютому 2012 р. в сумі 500,00 грн., в березні 2012 р. 23 991,00 грн., в квітні 2012 р. 38 809,40 грн.;
- арифметична сума складає: 1950,00+500,00+23991,00+38809,40 = 65 250,40 грн. Виникає питання: звідки в акті сума 153 700,00грн.?
п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 ПКУ завищення суми податкового зобов'язання у сумі 153 700,00 грн., в т.ч. в грудні 2011 р. 1950 грн., в січні 2012 р. 0,0 грн., в лютому 2012 р. в сумі 500,00 грн., в березні 2012 р. 23 991,00 грн., в квітні 2012 р. 38 809,40 грн.;
- арифметична сума складає: 1950,00+500,00+23991,00+38 809,40 = 65 250,40 грн.
Викладене свідчить, що висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам господарської діяльності, і фахівці, які проводили перевірку, навіть не намагались вірно підрахувати цифрові показники, виявлені при перевірці.
Також зазначають, що висновки перевіряючих у акті про нікчемність правочинів щодо придбання базальтового волокна у ТОВ «НВП «Ніке Рав» базуються на суб'єктивних припущеннях і не мають нічого спільного з дійсністю.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарських операцій між ПП «СХППП».та ТОВ «НВП «Ніке Рав» є те, що вони спричинили реальні зміни майнового стану кожного з учасників правочину.
Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Всі документи, які підтверджували факти реальності господарської операції, є в наявності у ПП «СХППП», ретельно перелічені в акті перевірки, але не досліджувались і не брались до уваги.
З огляду на зміст акту; перевіряючі самостійно визнали правочини між підприємствами недійсними.
На момент здійснення господарських операцій ТОВ «НВП «Ніке Рав» мало необхідний обсяг дієздатності, було зареєстроване у відповідності до закону, мало діюче свідоцтво платника ПДВ та інші необхідні документи.
Після уточнення позовних вимог просили визнати незаконними дії відповідача щодо видання наказу № 82-п від 28.01.2013 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки»; скасувати наказ відповідача № 82-н від 28.01.2013 р. «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки»; визнати незаконними дії відповідача щодо проведення перевірки на підставі наказу № 82-п від 28.01.2013, а також дії з визнання в акті перевірки від 11.02.2013 № 200/22-33270602 нікчемними правочинів, укладених ПП «Сєвєродонецький хімпромпостачальник плюс» та ТОВ«НВП НікеРав».
Під час судового засідання представник позивача позов підтримав в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Додаткового пояснив, що оскаржувані дії відповідача потягли для позивача негативні наслідки, які виразилися в намірах контрагентів розірвати господарські стосунки та припинити співробітництво. Також відповідач врахував відомості щодо нікчемності спірних правовідносин в акті перевірки та в базі даних Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту провів певні коригування задекларованих позивачем показників, що і потягло скарги з боку інших контрагентів з намірами розірвати господарські стосунки та припинити співробітництво. Також пояснив, що ДПІ у м. Лисичанську на підставі актів перевірок від 19.07.12 № 46/22-24187925 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "НІКЕ РАВ" та від 18.09.12 № 61/22-24187925 „Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство „НІКЕ РАВ" зовсім не виносили податкові повідомлення-рішення, що позбавило це підприємство права на оскарження кінцевих результатів перевірки у встановленому законодавством порядку.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначив наступне.
На підставі направлень від 29.01.13 №52/01-00/16, №53/01-00/16, виданих ДПІ у м. Сєвєродонецьку, співробітниками податкової згідно із пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу ДПІ у М.Сєвєродонецьку від 28.01.2013р. №82-п проведена позапланова виїзна перевірка ПП "Сєвєродонецький хімпромпостачальник плюс" (ПП «СХППП») з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.01.2012. по 30.06.2012. по взаємовідносинам з ТОВ „НВП Ніке Рав". Також була використана податкова інформація ДПІ у м. Лисичанську:
- від 19.07.12 № 46/22-24187925 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "НІКЕ РАВ" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при декларуванні податкового кредиту за період з 01.01.12 по 30.04.12.» для врахування в роботі.
- від 18.09.12 № 61/22-24187925 „Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство „НІКЕ РАВ" з питань дотримання вимог додаткового законодавства з податку на додану вартість при декларуванні податкового кредиту за період 01.05.2012р. по 30.06.2012р." Згідно даних актів було встановлено, що підприємствами - контрагентами декларувалися показники по операціям з ТОВ "НВП "НІКЕ РАВ", не підтверджені документами первинного обліку, без мети здійснення реального настання правових наслідків.
ДПІ на підставі підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20, пунктів 73.3 статті 73 Податкового кодексу України було направлено ПП «Сєвєродонецький хімпрмпостачальник Плюс» лист від 27.09.2012 № 13027/15-328 щодо надання первинно-бухгалтерських документів, які підтверджують фінансово-господарські відносини за травень 2012 року з ТОВ «НВП «Ніке РАВ» у зв'язку з отриманою інформацією щодо можливого порушення податкового законодавства. Позивачем листом від 27.09.2012 № 3027/15-328 надано копії документів за період - травень 2012 року.
За результатами проведених камеральних перевірок декларацій: за січень 2012; лютий 2012; березень 2012; квітень 2012; за травень 2012 року відділом адміністрування додатку на додану вартість складено висновки та схеми ухилення від оподаткування ПП «Сєвєродонецький хімпрмпостачальник Плюс» за підписом начальника відділу адміністрування податку на додану вартість Коновалова М.М. та передано до управління додаткового контрою. Висновки містять інформацію про наявність розбіжностей згідно до даних Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, які виникли за результатами актів перевірок ТОВ "Науково - виробниче підприємство «НІКЕ РАВ» (акти від 19.07.12 № 46/22-24187925, від 18.09.12 № 61/22-24187925).
ПП «Сєвєродонецький хімпромпостачальник Плюс» було направлено лист від 09.11.2012 № 13027/15-328, що враховуючи акт перевірки ДПІ у м. Лисичанську ТОВ «НВП «НІКЕ РАВ» від 19.07.2012 346/22-24187925, яким господарські відносини за період січень 2012; лютий 2012; березень 2012; квітень 2012; за травень 2012 року не підтверджено і операції не мають ознаки реальності, підприємству необхідно надати пояснення та копії документів, які підтверджують фінансово-господарські відносини за січень - травень 2012 року з ТОВ «НВП НІКЕ «РАВ», у тому числі податкові накладні на подальшу реалізацію товарів, що були придбані відповідно до податкових накладних зазначеного періоду. Лист на підприємство направлено з посиланням на підпункт 20.1.6 пункту 20.1 статті 20, пунктів 73.3 статті 73 Податкового кодексу України .
Підприємством надано відповідь від 16.11.2012 № 76/11-2012, в якій зазначено, що підприємство мало необхідні умови для здійснення господарської діяльності, а копії документів були вже надані.
З метою організації проведення позапланової виїзної документальної перевірки ПП «Сєвєроденецький хімпромпостачальник Плюс» у зв'язку з не наданням усіх необхідних документів видано наказ ДПІ у м. Сєвєродонецьку від 28.01.2013 № 82-п щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки ПП «Сєвєродонецький хімпромпостачальник Плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «НВП «НІКЕ РАВ» за період з 01.01.2012 по 30.06.2012. Перевірку призначено у відповідності до вимог Податкового Кодексу України.
На підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України було проведено позапланову виїзну перевірку ПП «СХППП» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період: з 01.01.2012. по 30.06.2012. по взаємовідносинам з ТОВ „НВП Ніке Рав".
Актом від 11.02.2013р. №200/22-33270602 «Про результати позапланової документальної виїзної перевірки ПП Сєвєродонецький хімпромпостачальник плюс" по взаємовідносинам з ТОВ „НВП Ніке Рав" встановлено, що транспортування ТМЦ здійснювало ТОВ "НВП "НІКЕ РАВ" безпосередньо на склад ПП «СХППП», товарно-транспортні накладні не надавалися. Склад ПП «СХППП» розташований на території ПАТ „Сєвєродонецьке об'єднання Азот", що підтверджується договором оренди нерухомого майна № ОЗ-ЗАО/148 від 01.12.2010, який був наданий позивачем у ході перевірки.
ПП «СХППП» не має власних транспортних засобів, за перевіряємий період не залучало автоперевізників, під час проведення перевірки не надані товарно-транспортні накладні, які підтверджують транспортування ТМЦ від ТОВ"НВП "НІКЕ РАВ", у зв'язку з їх відсутністю. Необхідність застосування товарно-транспортних накладних, дорожніх листів і відповідність вантажів, що перевозяться, товарно-транспортним документам передбачено: наказом Міністерства транспорту України «Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 14.10.1997р. за № 363 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.98р. за № 128/2568; наказом Міністерства статистики, Міністерства транспорту України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29 грудня 1995 року №488/346 (затвердження типових форм не встановлює необхідності застосування товарно-транспортних накладних).
Відповідно «Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні» основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом вантажовідправник повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Вантажовідправник засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).
Згідно податкової інформації, а саме: акту перевірки ТОВ"НВП "НІКЕ РАВ" від 19.07.2012р. № 46/22-24187925 за період з 01.01.12 по 30.04.12 та акту перевірки №61/22-24187925 від 18.09.2012р. за період з 01.05.2012р. по 30.06.2012р., наданих ДПІ у м. Лисичанську, встановлено, що ТОВ"НВП "НІКЕ РАВ" не знаходиться за податковою адресою, у нього відсутні основні фонди, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, недостатньо трудових ресурсів для здійснення діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового зобов'язання та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру".
У періоді, що перевіряється, ТОВ "НВП "НІКЕ РАВ" відповідно до наданої до ДПІ податкової звітності не використовував у своїй діяльності основні фонди. Відповідно заданої податкової декларації з податку на прибуток за півріччя 2012 р. амортизаційні нарахування ТОВ "НВП "НІКЕ РАВ" не нараховувало.
У періоді, за який проводилась перевірка, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 21.10.11 № 200006946, виданого ДПІ у м. Лисичанську, індивідуальний податковий номер - 241879212094, був зареєстрований платником ПДВ з 25.07.97 по 20.08.12. 20.08.12 комісією ДПІ у м. Лисичанську було прийнято рішення №21/18 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «НВП НІКЕ РАВ» №200006946, дата початку дії 31 жовтня 2011 року на бланку ф. № 2-ПДВ, серія НБ №338534.
ДПІ у м. Лисичанську було направлено лист № 4784/22 від 13.07.12 директору ТОВ НВП "НІКЕ РАВ" про надання первинних документів податкового, бухгалтерського обліку. Станом на дату проведення перевірки пояснення та документи податкового та бухгалтерського обліку відсутні (не надані).
До ГВПМ ДПІ у м. Сєвєродонецьку листом від 17.07.12 № 4897/15 направлено запит № 4896/15 від 17.07.12 на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника додатків. Від ГВПМ ДПІ у м. Сєвєродонецьку листом від 17.07.12 № 3716/7/07-10 отримано довідку № 3717/7/07 від 17.07.12 про встановлення фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків, якою підтверджено відсутність ТОВ "НВП "НІКЕ РАВ" за вказаною адресою.
Відсутність у ТОВ "НВП "НІКЕ РАВ" необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, економічної доцільності, в тому числі відсутність управлінського, технічного персоналу, основних фондів, транспортних засобів підтверджує відсутність здійснення господарської діяльності у відповідності до ст. 3 Господарського Кодексу України та відсутність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів та послуг.
Враховуючи вищенаведене, вважає, що фінансово-господарські взаємовідносини ПП «СХППП» з ТОВ "НВП "НІКЕ РАВ" не направлені на здійснення реальних господарських операцій.
Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. .N2742/11/13-11: встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.
Відсутність необхідних умов для здійснення фінансово - господарської діяльності, а саме: необхідних дозволів (ліцензій), відсутність трудових, виробничих ресурсів, неможливість ведення бухгалтерського та податкового обліку та фіксацією господарських операцій у первинних документах ТОВ "НВП "НІКЕ РАВ" фактично не здійснювало операції з купівлі/продажу товарів (робіт, послуг).
Отже, у ПП «СХППП» відсутнє право на включення до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування сум по операціям ТОВ "НВП "НІКЕ РАВ".
Таким чином, за наслідками позапланової виїзної перевірки ПП «СХППП» (акт перевірки від 11.02.2013р. №200/22-33270602) було встановлено наступні порушення:
- п.135.1, п.135.2, п.п.135.4.1 п.135.4 ст.135 Податкового кодексу України завищена сума доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування у загальній сумі 688652 грн., у тому числі за І квартал 2012р. у сумі 132205,0 грн., за півріччя 2012р. у сумі 688652грн за рахунок фактичного нездійснення господарських операцій по операціям з продажу товару та послуг, придбаних у ТОВ"НВП "НІКЕ РАВ"
- п.138.1, п.138.2, пп. 138.1.1 п. 138.1, та. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України завищено валові витрати за рахунок фактичного нездійснення господарських операцій по операціям з ТОВ «НВП "НІКЕ РАВ" на загальну суму 688652 грн., у тому числі за І квартал 2012р. у сумі 132205,0грн., за півріччя 2012р. у сумі 688652грн.
- п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст.187, п. 188.1 ст. 188 Податкового Кодексу України завищена сума податкового зобов'язання у загальній сумі 153 700 грн., в т.ч. в грудні 2011р. 1950 грн., в січні 2012р. в сумі 0 грн., в лютому 2012р. в сумі 500 грн., в березні 2012р. 23991 грн., в квітні 2012р. 38809,4 грн. за рахунок фактичного нездійснення господарських операцій по операціям з продажу товару та реалізації послуг, придбаних у ТОВ"НВП "НІКЕ РАВ".
- п. 198.1, п. 198.2, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України завищена сума податкового кредиту у загальній сумі 153700 грн., в т.ч. в грудні 2011р. 1950 грн., в січні 2012р. в сумі 0 грн., в лютому 2012р. в сумі 500 грн., в березні 2012р. 23991 грн.. в квітні 2012р. 38809,4грн, за рахунок фактичного нездійснення господарських операцій по операціям з ТОВ"НВП "НІКЕ РАВ".
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Згідно частин 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
Таким чином, вирішуючи адміністративний спір, суд повинен з'ясувати, чи допущені суб'єктом владних повноважень порушення при прийнятті рішень, вчинення дій чи бездіяльності, та чи порушенні права та інтереси позивача цими рішеннями, дією чи бездіяльністю.
Згідно п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Особливості проведення документальної позапланової виїзної перевірки встановлені статтею 78 Податкового кодексу України.
Згідно п.п.78.1.1 п.78.1. ст. 78 ПК України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:
за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
Запитом на адресу позивача від 09.11.2012 №16067 7/22-105 «Про надання пояснень та їх документального підтвердження» на підставі п.п.20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п. 73.3 ст. 73 ПК України та враховуючи акт ДПІ у м. Лисичанську від 19.07.2012 № 46/22-24187925 «Про результати перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Науково-виробниче підприємство НІКЕ РАВ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при декларуванні податкового кредиту за період з 01.01.2012 по 30.04.2012», яким господарські відносини не підтверджено і операції не мають ознаки реальності, відповідач просив в 10-денний термін від дня отримання запиту надати пояснення та їх документальне підтвердження з питань відносин з ТОВ «Науково-виробниче підприємство НІКЕ РАВ» за січень, лютий, березень, квітень, травень 2012 року: реєстри отриманих та виданих податкових накладних; податкові накладні; фінансово-господарські документи, що підтверджують сплату коштів за вчиненим правочином - платіжні доручення, виписки банківських установ, прибуткові та видаткові касові ордери, чеки РРО та інші; фінансово-господарські документи, що підтверджують передачу товарів, виконання робіт (надання послуг) за вчиненим правочином - товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг); документи, що підтверджують наявність власних або орендованих виробничих потужностей, складських приміщень; господарські договори, укладені платником ПДВ з контрагентом, у взаємовідносинах з яким виявлено розбіжності; податкові накладні на подальшу реалізацію товарів, що були придбані відповідно до податкових накладних зазначеного періоду. Додатково повідомили, що в разі ненадання документів у 10-дений термін будуть вжиті заходи відповідно до п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (а.с.67).
Листом від 16.11.2012 №76/11-2012, отриманим відповідачем 21.11.2012, позивач на запит відповідача від 09.11.2012 №16067 7/22-105 на його адресу надіслав пояснення, відповідно до яких вказав які саме основні фонди використовувалися за визначений період та зазначив, що копії первинних документів, які підтверджують господарські операції з ТОВ «Науково-виробниче підприємство НІКЕ РАВ» за визначений період були вже надані відповідачу на підставі запита №13027 від 27.09.2012 та № 10953/15-328 від 21.08.2012 згідно листа № 69/10-2012 від 12.10.2012 та № 34/08-2012 від 30.08.2012. Додатково надав відповідне документальне підтвердження пояснень: копії реєстрів отриманих та виданих податкових накладних; копію листа № 34/08-2012 від 30.08.2012; копію листа № 69/10-2012 від 12.10.2012; копію інвентарного опису основних засобів, отриманих в оренду; копію накладної №28/11 від 28.11.2008 на придбання Установки для виготовлення секції теплоізоляції СМ 095; копію накладної № 18/08-01 від 18.08.2008 на придбання Установки різання фольги алюмінієвої СМ 097 (а.с.68).
Запитом на адресу позивача від 21.08.2012 №10953/15-328 «Про надання інформації та її документального підтвердження» на підставі п.п.20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п. 73.3 ст. 73 ПК України з урахуванням інформації, отриманої відповідно до ст. 72 ПК України, опрацювання додатка 5 до податкової декларації з податку на додану вартість «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», виявивши факти, що свідчать про можливі порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відповідач просив протягом 10 робочих днів надати інформацію та її документальне підтвердження: копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини (угоди (договори, контракти) з додатками та специфікаціями; видаткові та податкові накладні, акти прийому-передачі виконаних робі/послуг, довіреності, обігово-сальдові відомості; товарно-транспортні накладні, прибуткові ордери, банківські виписки, які підтверджують факт взаєморозрахунків між контрагентами; інші документи) для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах тощо) результатів операцій щодо господарських відносин із підприємствами згідно додатку 1 за періоди з 01.01.2012 по 30.04.2012. Додатково зазначили, що в разі ненадання інформації та її документального підтвердження протягом зазначеного терміну є підставою для здійснення органом державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (а.с.65).
Листом від 30.08.2012 №34/08-2012, отриманим відповідачем 31.08.2012, позивач на запит відповідача від 21.08.2012 №10953/15-328 на його адресу надіслав пояснення щодо відповідності відображення даних підприємства в декларації за січень-квітень 2012 року по ТОВ «НВП НІКЕ РАВ» з наданням документів згідно переліку із 70 пунктів та по ПП Фірма «Каскад», з наданням документів згідно переліку із 4 пунктів, та зазначив про правомірність формування суми податкового кредиту за вказаний період по цим контрагентам (а.с.66).
Запитом на адресу позивача від 27.09.2012 №13027/15-328 «Про надання інформації та її документального підтвердження» на підставі п.п.20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п. 73.3 ст. 73 ПК України з урахуванням інформації, отриманої відповідно до ст. 72 ПК України, опрацювання додатка 5 до податкової декларації з податку на додану вартість «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», виявивши факти, що свідчать про можливі порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відповідач просив протягом 10 робочих днів надати інформацію та її документальне підтвердження: копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини (угоди (договори, контракти) з додатками та специфікаціями; видаткові та податкові накладні, акти прийому-передачі виконаних робі/послуг, довіреності, обігово-сальдові відомості; товарно-транспортні накладні, прибуткові ордери, банківські виписки, які підтверджують факт взаєморозрахунків між контрагентами; інші документи) для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах тощо) результатів операцій щодо господарських відносин із підприємствами згідно додатку 1 за період з 01.05.2012 по 31.05.2012. Додатково зазначили, що в разі ненадання інформації та її документального підтвердження протягом зазначеного терміну є підставою для здійснення органом державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (а.с.63).
Листом від 12.10.2012 №69/10-2012, отриманим відповідачем 12.10.2012, позивач на запит відповідача від 27.09.2012 №13027/15-328, отриманий позивачем 02.10.2012, на його адресу надіслав пояснення щодо відповідності відображення даних підприємства в декларації за травень 2012 року по ТОВ «НВП НІКЕ РАВ» з наданням документів згідно переліку із 16 пунктів, та зазначив про правомірність формування суми податкового кредиту за вказаний період по цьому контрагенту (а.с.64).
Згідно наказу від 28.01.2013 №82-п «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки», відповідно до п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України у зв'язку з неповним наданням пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит ДПІ у м. Сєвєродонецьку від 09.11.2012 №16067/22-105 начальник ДПІ в м. Сєвєродонецьку наказав провести позапланову виїзну документальну перевірку Приватного підприємства «Сєвєродонецький хімпромпостачальник плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «НВП НІКЕ РАВ» за період з 01.01.2012 по 30.06.2012; відповідальним виконавцям забезпечити належне оформлення акту перевірки у відповідності до наказу ДПА України від22.12.2010 № 984 «Про затвердження порядку оформлення результатів документальних перевірок з питання дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» та наказу ДПА України від 11.09.2008 № 584 «про затвердження нової редакції зразків форм актів перевірок та Методичних рекомендацій щодо їх оформлення» (а.с.75).
Таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідач відповідно до положень п.п.78.1.1. п. 78.1 ст. 78 ПК України запитом від 21.08.2012 №10953/15-328 просив позивача протягом 10 робочих днів надати інформацію та її документальне підтвердження щодо господарської діяльності за періоди з 01.01.2012 по 30.04.2012, а запитом від 27.09.2012 №13027/15-328 відповідач просив протягом 10 робочих днів надати інформацію та її документальне підтвердження щодо господарської діяльності за період з 01.05.2012 по 31.05.2012. На зазначені запити позивач протягом 10 робочих днів після їх отримання направляв відповідні пояснення та їх документальне підтвердження. Після отримання зазначених пояснень та їх документального підтвердження відповідач не призначав документальних позапланових виїзних перевірок, тобто визнавав достатніми та достовірними ці пояснення та додані документи та не вбачав підстав для призначення та проведення перевірки.
Також в судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідач відповідно до положень п.п.78.1.1. п. 78.1 ст. 78 ПК України запитом від 09.11.2012 №16067 7/22-105 просив позивача протягом 10 робочих днів надати інформацію та її документальне підтвердження з питань відносин з ТОВ «Науково-виробниче підприємство НІКЕ РАВ» за січень, лютий, березень, квітень, травень 2012 року, тобто аналогічну інформацію, яку просив надати в запитах від 21.08.2012 №10953/15-328 та від 27.09.2012 №13027/15-328 та на які отримав у встановленому законом порядку та строки відповідну інформацію та документи і не призначав після цього перевірку.
Після отримання у встановлені законодавством строки пояснень та їх документального підтвердження на запит від 09.11.2012 №16067 7/22-105 відповідач приймає наказ від 28.01.2013 №82-п «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки» відповідно до п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України у зв'язку з неповним наданням пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит ДПІ у м. Сєвєродонецьку від 09.11.2012 №16067/22-105 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «НВП НІКЕ РАВ» за період з 01.01.2012 по 30.06.2012.
Дії щодо прийняття зазначеного наказу є протиправними з наступних підстав.
По-перше, відповідно до п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України призначення документальної позапланової виїзної перевірки передбачено лише за умови, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. Цією нормою встановлено, що платник податків повинен у визначений термін надати виключно пояснення та їх документальні підтвердження. Документальні підтвердження повинні бути надані лише щодо пояснень, оскільки цією нормою закону передбачено «їх», тобто пояснень, документальне підтвердження. Підпунктом 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України не передбачено обов'язку платника податку надання документального підтвердження запиту, тобто «його» підтвердження. Саме до пояснень повинні бути додані документи в підтвердження позиції платника податків, а не надаватися документи відповідно до запиту податкового органу.
У зв'язку з чим посилання відповідача в наказі від 28.01.2013 №82-п «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки» як підставу для проведення перевірки на неповне надання пояснень та їх документального підтвердження є надуманим та нормативно не підтвердженим, внаслідок чого є протиправним, оскільки такі підстави зовсім відсутні в підпункті 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України.
По-друге, підпунктом 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України зовсім не передбачена можливість здійснення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі повторного письмового запиту органу державної податкової служби за один і той же податковий період. Якщо відповідач за період з 01.01.2012 по 31.05.2012 вбачав порушення з боку позивача положень підпункту 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, він повинен був призначити документальні позапланові виїзні перевірки на підставі запитів від 21.08.2012 №10953/15-328 та від 27.09.2012 №13027/15-328, а не направляти після цього ще один запит за аналогічний період від 09.11.2012 №16067 7/22-105. Відповідач фактом того, що на підставі отриманих пояснень та їх документального підтвердження на запити від 21.08.2012 №10953/15-328 та від 27.09.2012 №13027/15-328 не призначив документальні позапланові виїзні перевірки за період з 01.01.2012 по 31.05.2012, підтвердив правомірність дій позивача щодо формування податкової звітності за вказаний період. Як наслідок, призначення перевірки наказом від 28.01.2013 №82-п прямо суперечить зазначеному факту та вказує на непослідовність та суперечність дій відповідача з цього приводу.
По-третє, в наказі від 28.01.2013 №82-п (а.с.75) відповідач зазначив перевіряємий період з 01.01.2012 по 30.06.2012, однак в запиті від 09.11.2012 №16067 7/22-105 (а.с.67) містились вимоги щодо надання пояснень та їх документального підтвердження за період з 01.01.2012 по 31.05.2012. Тобто, за період з 01.06.2012 по 30.06.2012 відповідачем зовсім не направлявся запит позивачу. Вказані обставини свідчать про перевищення відповідачем своїх повноважень при призначенні перевірки відповідно до наказу від 28.01.2013 №82-п.
В-четвертих, в наказі від 28.01.2013 №82-п зазначена підстава як неповне надання пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит ДПІ у м. Сєвєродонецьку від 09.11.2012 № 16067/22-105. Однак позивачем наданий письмовий запит від 09.11.2012 за номером 6067 7/22-105, а відповідачем не надано документів в підтвердження направлення запиту за таким номером або наявності описки та її виправлення. Внаслідок чого прийняття наказу від 28.01.2013 №82-п відбулося на підставі запиту за номером, який зовсім не отримував позивач.
Враховуючи вище викладене, вимоги позивача щодо визнання незаконними дій відповідача щодо видання наказу № 82-п від 28.01.2013 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки» та скасування наказу № 82-н від 28.01.2013 р. «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки» є обґрунтованими, оскільки ці дії виконані з перевищенням повноважень, наданих законом відповідачу, а наказ виданий на підставі обставин, не передбачених діючими нормами Податкового кодексу України та містив інформацію про позивача, яка не відповідала дійсності.
Суд зазначає, що наявність лише податкової інформації про можливе порушення підприємством вимог податкового законодавства, не є достатньою підставою для проведення позапланової документальної невиїзної перевірки за п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу.
Оскільки в судовому засіданні достовірно встановлена протиправність дій відповідача щодо видання наказу № 82-п від 28.01.2013 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки», вимоги про визнання незаконними дій відповідача щодо проведення перевірки на підставі наказу № 82-п від 28.01.2013 також підлягають задоволенню, оскільки ці дії були виконані без наявності законних підстав.
Щодо позовних вимог про визнання незаконними дій відповідача з визнання в акті перевірки від 11.02.2013 № 200/22-33270602 нікчемними правочинів, укладених ПП «Сєвєродонецький хімпромпостачальник плюс» та ТОВ«НВП «НИКЕ РАВ», суд зазначає наступне.
Щодо висновків про завищення позивачем задекларованих показників витрат підприємства за півріччя 2012 року по придбаним товарам (роботам, послугам) з контрагентом ТОВ «НВП «НІКЕ РАВ» на підставі фактичного нездійснення господарських операцій суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідачем в якості підтвердження висновків про фактичне нездійснення господарських операцій за договорами постачання позивача із вказаним підприємством зазначені акти перевірок цього підприємства, в яких зроблені висновки щодо відсутності реальної можливості поставок ТМЦ від контрагентів-постачальників внаслідок відсутності необхідних умов в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей. Товари на виконання договорів фактично не поставлялися та відповідно придбання таких товарів не відбувалося.
Посилання відповідача в акті перевірки на такі обставини є незмістовним з наступних підстав.
02 грудня 2010 року прийнятий Закон України № 2756-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України», який набув чинності з 1 січня 2011 року.
Відповідно до цього Закону до ст. 228 Цивільного кодексу України внесені зміни, безпосередньо частина третя статті визначена в такій редакції: «У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави».
Виходячи з обставин справи, правового змісту ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, вбачається наявність оспорюваних з боку податкового органу господарських відносин між певними суб'єктами господарювання. В даному випадку, виходячи зі змісту акту перевірки, податковий орган на підставі зазначених ним в акті перевірки обставин, вважає, що в даному випадку відсутнє виконання укладених договорів між позивачем та його контрагентом, контрагентом та іншими суб'єктами господарювання. Тобто, відповідач ставить під сумнів самі договори, та відповідно до чого податковий орган з порушення договірних (цивільних, господарських) відносин між суб'єктами господарювання, що регулюється відповідними законодавчими актами, переходить до аналізу певних взаємовідносин у сфері податкового законодавства та робить відповідні висновки.
Податковий орган, роблячи висновки про наявну відсутність між суб'єктами господарювання певних господарських відносин, вказує тим самим на наявну фіктивність договірних відносин, які вчинено без наміру створення правових наслідків.
Укладання такого виду договору та його невиконання, на чому наполягає податковий орган через відсутність будь-яких подій, відсутність господарської операції внаслідок їх не проведення, неможливості проведення з тих чи інших причин, не можуть створювати будь-яких наслідків.
Надаючи таку оцінку господарським правовідносинам, податковий орган тим самим виходить за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів. Податковий орган із стадії визначення такого правочину недійсним переходить у надання правової оцінки щодо його нікчемності, що за своєю правовою природою мають різне правове навантаження.
Роблячи висновки про відсутність господарських операцій, економічну необґрунтованість, податковий орган доводить свою позицію з урахуванням того, що такі договірні відносини направлені на порушення публічного порядку, спрямованого на незаконне заволодіння майном держави, безпосередньо шляхом ухилення від сплати до державного бюджету обов'язкових платежів, що складають систему наповнення такого бюджету.
Але за змістом ст.228 Цивільного кодексу України нікчемний правочин - це той правочин, який безпосередньо суперечить вимогам закону, тобто повинно мати місце абсолютне порушення відповідного закону, яке може не визнаватися в судовому порядку нікчемним.
Виходячи з правового змісту ч. 3 ст.228 Цивільного кодексу України, після 01 січня 2011 року правочини, що мають ознаки оспорюваності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду, крім того, у даному випадку настають відповідні юридичні наслідки.
В даному випадку податковий орган без обов'язкового виконання вимог законодавства, без визнання такого правочину недійсним в судовому порядку, робить висновки про його недійсність, що суперечить вимогам законодавства.
Наслідком таких висновків є висновки про порушення у сфері податкового законодавства, що, в свою чергу, повинно приводити до прийняття податкового-повідомлення рішення. Податковий орган, приймаючи таке рішення, порушує принцип визначеної компетенції щодо визнання таких правочинів недійсним, що приводить до безпідставного прийняття рішення.
Суд визнає безпідставними доводи податкового органу про не підтвердження між позивачем та його контрагентом господарських операцій, що є по своїй суті нікчемністю укладених правочинів, що, в свою чергу, не створюють юридичних наслідків. Зазначені доводи є нічим іншим, як припущеннями відповідача, які нічим не підтверджені. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх недійсними із застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.
У випадку, якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мала місце недійсність (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) правочину, між суб'єктами господарювання, метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично має місце суспільно-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального та кримінально-процесуального законодавства. Суду будь-яких судових рішень (вироків, можливих постанов суду про закінчення кримінального переслідування з нереабілітуючих обставин) не надано.
Будь-які судові рішення з приводу визнання недійсними правочинів між позивачем та його контрагентом, цим контрагентом та іншими суб'єктами господарювання або встановлених судовими рішеннями наявності нікчемності правочинів із застосуванням відповідних правових наслідків положень ст.ст. 207, 208 та 250 Господарського кодексу України, ст.ст.203, 228 Цивільного кодексу України, які б вказували на такі правочини, як на недійсні або вчинені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, та надавали б право податковому органу приймати відповідне рішення, відсутні.
Крім того, акти перевірок відповідно до положень ст. 86 Податкового кодексу України є підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення, в якому зазначається розраховане грошове зобов'язання. В свою чергу, податкове повідомлення-рішення може бути оскаржене платником податку, після чого стає документом, який є обов'язковим до виконання для такого платника. Тобто, акт перевірки не є тим документом, який створює обов'язкові наслідки для платника податків. Однак відповідачем під час перевірки не з'ясовувалися питання щодо прийняття повідомлень-рішень на підставі зазначених актів перевірок ДПІ у м. Лисичанську та можливого їх оскарження. Внаслідок чого акти перевірок як не кінцева стадія виявлення певних порушень з боку платників податків та розрахунку грошового зобов'язання без відомостей про прийняті на їх підставі повідомлення-рішення не можуть бути визнані належними доказами щодо збільшення позивачем витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, що призвело до їх завищення.
Посилання відповідача на порушення позивачем положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є незмістовним, оскільки позивачем під час перевірки були надані первинні документи щодо отримання та оприбуткування товарів. Відповідно до договорів постачання обов'язок поставити товар позивачу покладався на продавця, тобто процедура складання, заповнення та передачі певних екземплярів товарно-транспортних накладних покладалася не на позивача, а на його контрагента. В свою чергу за порушення, допущенні контрагентом, не повинен відповідати платник податків, який відповідним чином виконав свої договірні зобов'язання щодо отримання товару та його оплати. Фактична наявність товару у позивача підтверджена відповідними документами бухгалтерського обліку, достовірність яких не спростована відповідачем. Також позивачем надана документація, яка підтверджує можливість виготовлення продукції, сировину для якої була придбана у ТОВ «НВП «НІКЕ РАВ», та надана документація про подальшу реалізацію виготовленої продукції. Внаслідок чого посилання відповідача в запереченнях на порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України є незмістовним.
Посилання відповідача на порушення позивачем п.п. 139.1.9. п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України є незмістовним з наступних підстав. Відповідач як на порушення з боку позивача вказує на відсутність у нього товарно-транспортних накладних з посиланням на наказ Міністерства транспорту України «Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 14.10.1997р. за № 363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.98р. за № 128/2568, та наказ Міністерства статистики, Міністерства транспорту України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29 грудня 1995 року №488/346. Однак «Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні» встановлюють обов'язок виписувати в певній кількості товарно-транспортні накладні на перевезення вантажів автомобільним транспортом саме для вантажовідправника, тобто при даних спірних правовідносинах - для ТОВ «НВП НІКЕ РАВ», а не для позивача. Наказ Міністерства статистики, Міністерства транспорту України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29 грудня 1995 року №488/346 зовсім не встановлює для позивача якихось обов'язків, оскільки затвердження типових форм не встановлює необхідності застосування товарно-транспортних накладних для вантажоодержувача.
Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачена необхідність врахування при визначенні об'єкта оподаткування тих первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Основними документами, які регламентують порядок ведення бухгалтерського (фінансового) обліку в Україні, є:
1) Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні";
2) Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, затверджені Міністерством фінансів України;
3) План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств і організацій та інструкція про його застосування, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. № 291).
Жодним з вказаних документів не встановлена та не передбачена обов'язковість ведення і зберігання товарно-транспортних накладних.
Незаконність застосування відповідачем висновків неузгоджених актів перевірки судом обґрунтована вище.
Окрім відсутності у позивача товарно-транспортних накладних, які повинен виписувати не він, а його контрагент, та застосування висновків зазначених актів відповідачем ніякими іншими документами та фактами не доводилася його позиція щодо фактичного нездійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «НВП НІКЕ РАВ». Однак при цьому в порушення п. 5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України 22.12.2010 N 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772, не зазначено доказів та доводів, які б спростовували достовірність решти документів бухгалтерського обліку, які були надані до перевірки.
Перелік інформаційних баз, а також, форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань (ч. 74.2 ст. 74 ПК України).
Податкова інформація є різновидом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби (п. 62.1.2 ПК України), який, у свою чергу, є способом здійснення податкового контролю. Відповідно до ч. 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на контролюючі органи.
"Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" як спосіб податкового контролю введена в дію ДПА України з метою проведення перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість, в якій по податковим періодам відображаються показники податкового кредиту та податкових зобов'язань платників податків у розрізі контрагентів на підставі поданої платниками податків податкової звітності з ПДВ, тобто податкових декларації з податку на додану вартість з додатками № 5. Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Водночас, обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та при відсутності зауважень до її оформлення відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності, а показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в базі співставлення, формуються на підставі показників, поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ із додатком № 5, і повинні їм відповідати.
Відповідно до ст. 74 ПК України, податкова інформація є власністю держави і може використовуватись лише для визначених Податковим кодексом цілей. Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби створюються відповідні інформаційні бази, перелік яких визначається Державною податковою адміністрацією України. Персональна інформація про платників податків, яка знаходиться в інформаційних базах даних контролюючих органів, не може бути розголошена. Порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідальність за порушення законодавства про інформацію несуть особи, винні у вчиненні таких порушень, як: необґрунтована відмова від надання відповідної інформації; надання інформації, що не відповідає дійсності; поширення відомостей, що не відповідають дійсності. Викладене свідчить, що "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", є одним із різновидів податкового контролю, а відтак, ураховуючи приписи Закону України "Про інформацію", вказана офіційна інформація державних органів повинна відповідати дійсності.
Виходячи із змісту положень п. 1.1 Методичних рекомендацій, інформація, викладена в базі "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" може бути використана при перевірці ДПІ контрагента постачальника платника податку.
При цьому, суд зазначає, що нормами матеріального права не передбачено право податкового органу проводити коригування задекларованих платником податків показників, на підставі висновків акту перевірки без винесення податкових повідомлень-рішень.
Податок на додану вартість за своєю економічною суттю відноситься до непрямих податків, тобто його сума включається у вартість товарів, що поставляються продавцем. Одна операція з продажу товару, викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін такої операції, які є платниками ПДВ, у продавця - податкові зобов'язання, у покупця - податковий кредит. Тобто, якщо у продавця товару податкові зобов'язання рівні нулю, то і покупця товару податковий кредит більший бути не може. За таких обставин, у разі зміни в базі "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", податкового зобов'язання з ПДВ у платника податку, автоматично виникає питання щодо зміни податкового кредиту і у контрагента - постачальника.
Самостійна зміна ДПІ в базі "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), буде порушувати його права та інтереси, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності. Така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, як то: погіршення його ділової репутації як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, позивач як платник податків має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності, тощо.
Суд зауважує, що невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, задекларованих позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам, відображеним в електронній базі, може мати негативні наслідки як для самого платника податків, так і для його контрагентів.
Суд дійшов до висновку, що відповідач вніс зміни в базу "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" відносно показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача, оскільки позивач отримав листи від ПАТ «Грета», ФОП Моїсеєнко В.А., ПП «Імператив», що потягло за собою негативні наслідки: можливість анулювання податковим органом звітності по господарським операціям контрагентів позивача (Т.1, а.с.61-63), з якими були господарські правовідносини за перевіряємий період. Вказані обставини вказують на факт впливу управлінських функцій відповідача на взаємовідносини позивача з іншими суб'єктами господарювання. При цьому позивач виконав передбачені законодавством дії щодо відображення зазначених операцій в податковому обліку та надання документів на запити податкового органу, а відповідач в порушення приписів діючого законодавства провів зустрічну звірку та необґрунтовано зробив відповідні висновки.
Зазначені обставини підтверджують факт того, що відповідач виніс наказ від 28.01.2013 №82-п «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки» без передбачених законодавством підстав з перевищенням своїх повноважень. На підставі цього наказу провів перевірку, за результатами якої складено акт, в якому використана неузгоджена в передбаченому законодавством порядку інформація та зроблені висновки, які на момент складання акту податковий орган не мав компетенції та законних підстав такі висновки формулювати. Таким чином, зазначені дії відповідача відповідно до вимог ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 6, ч. 1, п.1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства.
Водночас, суд зазначає, що при даних спірних правовідносинах в наявності негативні наслідки для позивача також з наступних підстав.
Конституцією України у ст. 6 та 19 закріплено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам податкового законодавства. Право податкової інспекції на проведення позапланової виїзної документальної перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.
Суд може та повинен захистити право платника податку в разі проведення позапланової виїзної документальної перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил та процедури, встановлених законом.
Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю дій.
Крім того, позивачем не оспорювалось право державної податкової інспекції на проведення позапланової виїзної документальної перевірки взагалі, він доводив протиправність призначення та проведення позапланової виїзної документальної перевірки щодо нього.
Посилання відповідача на лист Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. .N2742/11/13-11 при даних спірних правовідносинах є незмістовним, оскільки у вказаному листі йдеться про відсутність реально вчиненої господарської операції, а не про відсутність певних документів при здійсненні такої операції. При цьому в ході судового засідання була встановлена відсутність обов'язку позивача щодо складання та зберігання цих документів (товарно-транспортних накладних).
Також відповідач зовсім не надав пояснень та доказів правомірності дій щодо проведення перевірки за період грудень 2011 року та липень 2012 року, не надав пояснень щодо зазначених позивачем в позовній заяві невірних цифрових розрахунків.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати незаконними дії відповідача з визнання в акті перевірки від 11.02.2013 № 200/22-33270602 фактично не здійсненними господарських операцій по операціям з продажу товару та реалізації послуг, придбаних у ТОВ«НВП НікеРав», оскільки саме такі висновки неправомірно зроблені відповідачем у вказаному акті.
У задоволенні позовних вимог про визнання незаконними дій відповідача з визнання в акті перевірки від 11.02.2013 № 200/22-33270602 нікчемними правочинів, укладених ПП «Сєвєродонецький хімпромпостачальник плюс» та ТОВ«НВП НИКЕ РАВ», належить відмовити, оскільки відповідач у вказаному акті таких висновків не робив.
За таких обставин, враховуючи встановлений в судовому засіданні факт складання відповідачем документів з порушенням встановленої процедури та зазначення необґрунтованих висновків, подальше їх використання, що мало певні негативні наслідки для позивача, суд задовольняє позовні вимоги в частині визнання протиправними дій державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби по виданню наказу № 82-п від 28.01.2013 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки»; скасування наказу відповідача № 82-н від 28.01.2013 р. «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки»; визнання незаконними дій відповідача щодо проведення перевірки на підставі наказу № 82-п від 28.01.2013, оскільки такі дії були вчиненні не у спосіб, що передбачений Конституцією України та Податковим кодексом України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов приватного підприємства «Сєвєродонецький хімпромпостачальник плюс» до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про визнання незаконними дій щодо видання наказу про проведення позапланової виїзної документальної перевірки, скасування наказу про проведення позапланової виїзної документальної перевірки, визнання незаконними дій щодо проведення перевірки на підставі наказу про проведення позапланової виїзної документальної перевірки, а також дій з визнання в акті перевірки нікчемними правочинів - задовольнити частково.
Визнати незаконними дії державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби щодо видання наказу № 82-п від 28.01.2013 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки».
Скасувати наказ державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби № 82-н від 28.01.2013 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки».
Визнати незаконними дії державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби щодо проведення перевірки на підставі наказу № 82-п від 28.01.2013 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки».
Визнати незаконними дії державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби з визнання в акті перевірки від 11.02.2013 № 200/22-33270602 фактично не здійсненними господарських операцій по операціям з продажу товару та реалізації послуг, придбаних у ТОВ «НВП «НІКЕ РАВ».
Відмовити приватному підприємству «Сєвєродонецький хімпромпостачальник плюс» в задоволенні позовних вимог про визнання незаконними дій державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби з визнання в акті перевірки від 11.02.2013 № 200/22-33270602 нікчемними правочинів, укладених приватним підприємством «Сєвєродонецький Хімпромпостачальник плюс» та ТОВ«НВП «НИКЕ РАВ».
Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Сєвєродонецький хімпромпостачальник плюс» судові витрати у розмірі 34,41 грн. (тридцять чотири гривні 41 копійок).
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова в повному обсязі складена та підписана 10 липня 2013 року.
Суддя С.В. Борзаниця