Ухвала від 31.07.2013 по справі 784/2890/13

Справа №784/2890/13 31.07.2013 31.07.2013 31.07.2013

Провадження №22-ц/784/2450/13

Справа № 22-ц/784/2450/13 Головуючий першої інстанції: Гуденко О. А.

Категорія: 5 Суддя-доповідач апеляційного суду: Коломієць В.В.

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі

головуючого Галущенко О.І.

суддів Лівінського І.В., Коломієць В.В.,

при секретарі Орельській Н.М.,

за участю: позивача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3, відповідачки ОСОБА_4, її представника ОСОБА_5, третьої особи ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_4

на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 06 червня 2013 року,

ухваленого за позовом

ОСОБА_2

до

ОСОБА_4

треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7,

ОСОБА_8

про визнання права власності на частку в спільному майні подружжя, виділ частки житлового будинку в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою,

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності на частку в спільному майні подружжя, виділ частки житлового будинку в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою.

Зазначав, що з 07 грудня 1981р. перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою, який у 2005 році рішенням суду було розірвано. В період шлюбу з відповідачкою побудували житловий будинок з господарчими та побутовими спорудами АДРЕСА_1, право власності на який оформлено на ОСОБА_4 До теперішнього часу він проживає та зареєстрований у даному будинку, однак з жовтня 2011 року відповідачка стала заперечувати його права на вказане майно. Оскільки вони не можуть дійти згоди щодо порядку користування приміщеннями будинку та земельною ділянкою, просив визнати житловий будинок АДРЕСА_1 спільно нажитим майном та визнати за ним право власності на 1/2 частину вказаного житлового будинку.

06 квітня 2012 року позивач уточнив позовні вимоги: просив визнати спірний будинок зі всіма господарськими будівлями спільно нажитим майном сторін. Встановити розмір частки кожного у праві спільної часткової власності на вказаний будинок. Виділити для володіння і користування кожному з співвласників ту частину спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. Встановити порядок користування земельною ділянкою співвласниками будинку пропорційно до встановлених розмірів часток спірного житлового будинку кожного.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 06 червня 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано 74/100 часток житлового будинку зі всіма господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 - спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_4

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 37/100 часток житлового будинку зі всіма господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1.

Виділено в натурі у власність ОСОБА_2 частину житлового будинку зі всіма господарськими будівлями та спорудами та визначено порядок користування земельною ділянкою, закріпленою за цим житловим будинком, по другому варіанту висновку судової будівельно - технічної експертизи № 125-0042 від 27 червня 2012 року експерта Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області ОСОБА_9: в житловому будинку з прибудовою літ. «А-1» приміщення « 1-2» - житлова кімната, площею 22,4 кв.м., інвентаризаційною вартістю 2378грн., надвірні господарчі споруди 1/2 частину літня кухня-котельної літ. «Б», площею 7,9 кв.м.; 1/2 частку душу літ. «Е», вбиральню літ. «Ж», сарай літ. «Г», навіс літ. «Д», 1/2 часток зливної ями №5, водяного басейну №3, замощення № I,II , огорожі №1.2,4.

Зобов'язано ОСОБА_2 закласти двірні отвори з внутрішнім оздобленням з приміщення 1-1 в приміщення 1-2, з приміщення 1-2 в приміщення 1-3, пробити дверний отвір з установкою дверей в зовнішній стіні в приміщенні 1-2.

Покладено витрати на улаштування дверного отвору з установкою дверей в перегородці з приміщення 1-5 в приміщення 1-4; встановлення перегородки в приміщенні літньої кухні з гіпсокартону по металевому каркасу, закладення дверного отвору в існуючому віконному з установкою дверей в зовнішній стіні та пробиття віконного отвору з установкою віконного блоку в приміщенні літньої кухні в рівних частках на ОСОБА_2 та ОСОБА_4 - по 3 350 грн. на кожного.

Виділено у користування ОСОБА_2 земельну ділянку під забудовою житлового будинку, площею 28,7 кв.м., під виділеними надвірними господарчими спорудами - площею 27,47 кв.м., біля будівлі літ. «Б» розміром 2,2 х 4,71, площею 10,4 кв.м., під городом в лівій боковій частині розміром 7,35 +7,58/ 2х17,5 м., площею 130,64 кв.м., загальною площею 197,21 кв.м.

Виділено у користування ОСОБА_4 земельну ділянку під забудовою житлового будинку, площею 70,7кв.м, під виділеними надвірними господарчими спорудами - площею 8,25 кв.м., біля фасадної стіни житлового будинку розміром 4,7х8,65, площею 40,66кв.м., біля надвірних господарчих будівель розташованих в лівій боковій частині земельної ділянки різних розмірів, площею 12,79 кв.м.,між правою боковою межею і правою боковою стіною будівель літ. «А,А1» розміром 1,0х11,53 м, площею 11,53 кв.м., і правою боковою стіною будівлі літ. «В,Б» розміром 1,0х 5,08 м., площею 5,08 кв.м., біля лівої бокової стіни будівель літ. «Б» та літ. «В» розміром 2,39,43 м., площею 10,3 кв.м., під городом в правій боковій частині розміром 7,35+7,58\ 2х17,5 м., площею 130, 64 кв.м., загальною площею 289,95 кв.м.

Земельну ділянку, площею 174,83 кв.м., яка проходить від воріт з шириною проходу 5,4 м., довжиною 22,3 м., далі доріжкою шириною 2,35 м. і довжиною 12,8 м., між лівою боковою межею і будівлями літньої кухні літ. «Б», сараїв літ. «В,Г,Д», розміром 2,35 м. х 5,8 м. без площі літ. «Е». під городом розміром 5,0х2,4 м. - залишити в спільному користуванні.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 1200грн. витрат на проведення судової експертизи, 200 грн. 80 коп. судового збору, а також на користь держави 219 грн. 60коп. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення норм матеріального права, просила скасувати рішення та ухвалити нове, яким виділити ОСОБА_2 в житловому будинку літ. «А1» з прибудовою літ. «а»: 1/2 частину житлової кімнати 1-2, площею 11,2 кв.м., житлову кімнату 1-4, площею 8,6 кв.м., надвірні господарчі споруди: 1/2 частини літньої кухні - котельної літ. «Б» площею 7,9 кв.м., сарай літ. «В», 1/2 частини душу літ. «Е», 1/2 частини зливної ями літ. №5, 1/2 частини вод. басейну, 1/2 частини заміщення «I,II», 1/2 частини огорожі №1,2,4. В задоволенні вимог про визначення порядку користування земельною ділянкою відмовити у повному обсязі, оскільки, на думку апелянта, ділянка є її особистою власністю.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що приймали участь в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно Договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності від 16 липня 1975 р. ОСОБА_10 - колишньому чоловіку відповідачки, який ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер, виділена земельна діянка площею 600 кв.м. під забудову та обслуговування житлового будинку з надвірними побутовими спорудами за адресою АДРЕСА_1. Після смерті чоловіка на підставі рішення виконавчого комітету Терновської сільської ради народних депутатів зазначену земельну ділянку надано в користування відповідачці ОСОБА_4, про що свідчить Договір про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності від 14 квітня 1982 р.

З 07 грудня 1981 року по 2005 рік позивач та відповідачка перебували у зареєстрованому шлюбі, Свідоцтво про розірвання шлюбу видано 22 березня 2006 року. З 08.12.1983 р. по тепершній час позивач зареєстрований та постійно проживає за адресою АДРЕСА_1. Там же зареєстрована та проживає відповідачка. Іншого житла не мають.

Згідно Акту № 93 приймання до експлуатації закінченного будівництвом житлового будинку і господарських споруд від 31 жовтня 1997 року та рішення № 59 виконкому Тернівської селищної ради народних депутатів про оформлення самовільних споруд, самозахвату землі та Акту приймання житлового будинку та прибудови до експлуатації житловий будинок та господарські споруди на земельній ділянці в АДРЕСА_1, введені в експлуатацію, після чого право власності ОСОБА_4 на зазначений будинок зареєстровано в КП МБТІ 03.04.1998 року.

Судом також встановлено, що в період шлюбу відповідачки з її першим чоловіком ОСОБА_10, тобто, до реєстрації шлюбу сторін, було побудовано дві кімнати - приміщення літ. 1-5 та 1-6. Решту будинку з господарськими спорудами добудовували вже ОСОБА_2 і ОСОБА_4 в період свого шлюбу.

За таких обставин, відповідно до вимог ст. 22 КпШС України суд дійшов правильного висновку, що житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами за вказаною адресою є спільною сумісною власністю подружжя - сторін у справі, але без врахування тієї частини житлового будинку, яку становять приміщення 1-5 та 1-6. Зазначена частина відповідно до ст. 24 КпШС Украни, є роздільним майном подружжя як майно, яке належало кожному з подружжя до одруження. Отже, зазначена частина житлового будинку є особистою власністю відповідачки.

Доводи апелянта стосовно того, що її особистою власністю є літня кухня, сарай, туалет, погріб та бассейн для води, є неогрунтованими, оскільки належними та переконливими доказами не підтверджено. До того ж, в технічному паспорті на будинок рік зведення цих будівель зазначений як 1990-1994 рр., а допитані судом першої інстанції свідки пояснили, що вже за час перебування сторін у шлюбі ці приміщення заново відбудовувалися, добудовувалися та проводився їх капітальний ремонт.

Відповідно до Доповнень до Висновку судової будівельно-технічної експертизи від 24.09.2012 року, ідеальна частка житлового будинку літ. «А-1» з господарськими та побутовими будівлями складає без врахування приміщень 1-5, площею 8,7 кв.м., та 1-6, площею 11,9 кв.м. в житловому будинку літ. «А-1» - 74\100 часток. За такого, висновок суду про визнання зазначених 74/100 часток житлового будинку зі всіма господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 - спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є вірним.

Статтею 28 КпШС України встановлено, що в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. Таким чином, судом правильно встановлено, що за позивачем слід визнати право власності на 37/100 частин (74\100 : 2) спірного житлового будинку із господарськими будівлями.

Відповідно до ч.3 ст. 358, ч. 1 ст. 364 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст.120 ЗК України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

З огляду на викладені вимоги закону та враховуючи, що спірна земельна ділянка не є приватизованою, доводи ОСОБА_4 в апеляційній скарзі про те, що земельна ділянка, на якій розташований спірний будинок з господарськими будівлями, є її особистою власністю, а тому визначення порядку користування цією ділянкою з виділенням її частини у користування позивача є незаконним, не заслуговують на увагу.

Висновком судової будівельно-технічної експертизи № 125-0042 від 27 червня 2012 року та доповненням до Висновку № 125-0042 від 25 вересня 2012 року Регіональною торгово-промисловою палатою, експертом запропоновано три варіанти реального поділу вказаного домоволодіння та визначення порядку користування земельною ділянкою: І - згідно порядку землекористування, що фактично існує між сторонами, ІІ - виходячи із розміру ідеальних часток співвласників будинку з урахуванням побажань позивача, ІІІ - виходячи із розміру ідеальних часток співвласників будинку з урахуванням побажань відповідачки.

Суд поділив земельну ділянку за другим варіантом експертизи.

Оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, колегія суддів вважає, що даний варіант поділу будинку та визначення порядку користування земельною ділянкою відповідає вимогам закону, оскільки виділені сторонам приміщення відповідають розміру належних їм часток у праві спільної часткової власності на будинок, а розмір виділеної в користування земельної ділянки визначений пропорційно до часток сторін у праві власності на будинок. Крім того, даний варіант не передбачає виплату компенсацій за надлишок чи нестачу площі, надає можливість сторонам, які знаходяться у неприязнених стосунках, створити окремі входи до будинку, водопровід та газ залишаються у користуванні обох сторін, що не потребує окремого облаштування кухні та інших комунікацій та побутових зручностей, надає можливість кожному власнику обслуговувати свої будівлі та споруди, не порушує будівельних і санітарних норм та правил протипожежної безпеки, забезпечує можливість вільного проходу і проїзду сторонам як до їх частин будинку і господарських споруд, так і до земельних ділянок городу і здійснення догляду за ними.

Крім того, перший варіант передбачає наявність приміщень загального користування, не відповідає розміру ідеальних часток співвласників і до того ж жодну зі сторін не влаштовує.

Другий та третій варіанти експертизи передбачають проведення ремонтно-будівельних робіт по переплануванню житлового будинку з метою організації окремого входу для виділяємої частки.

Позивач надав суду Технічний звіт обстеження технічного стану будівельних конструкцій та інженерних мереж спірного будинку та Проект розподілу житлового будинку за другим варіантом експертизи, виданий спеціалізованою ліцензованою організацією та погоджений компетентним органом місцевого самоврядування - Управління містобудування та архітектури виконкому Миколлаївської міської ради. Тоді як відповідачка технічного висновку про можливість проведення перепланування за третім варіантом судової експертизи, суду не надала.

За таких обставин, посилання апелянта на те, що поділ будинку необхідно проводити за третім варіантом висновку судової будівельно-технічної експертизи, є необґрунтованими. До того ж в судовому засіданні в апеляційній інстанції відповідачка та її представник заперечували необхідність отримання висновку спеціалізованої організації щодо технічної можливості перепланування спірного будинку згідно третьому варіанту експертизи, яким, зокрема, передбачено переобладнання будинку шляхом установки перегородки в приміщенні 1-2 та влаштування дверного отвору з установкою дверей в зовнішній стіні приміщення 1-2.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 06 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді

Попередній документ
32790896
Наступний документ
32790898
Інформація про рішення:
№ рішення: 32790897
№ справи: 784/2890/13
Дата рішення: 31.07.2013
Дата публікації: 06.08.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Миколаївської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин