30 липня 2013 р. № 876/5374/13
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гінди О.М.
суддів: Мікули О.І., Качмара В.Я.
за участі секретаря судових засідань: Король Х.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Самборі та Самбірському районі Львівської області на постанову Самбірського районного суду Львівської області від 21 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Самборі та Самбірському районі Львівської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання призначити пенсію,-
встановив:
11.01.2013 року позивач - ОСОБА_2 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача - УПФУ в м. Самборі та Самбірському районі в якому просив визнати незаконними дії відповідача щодо відмови у призначення пенсії за вислугою років та зобов'язати його призначити позивачу пенсію за вислугою років з 28.11.2012 року відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що його педагогічний стаж становить понад 30 років. 28.11.2012 року він звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії до якої долучено усі необхідні документи. Проте, протоколом комісії з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою пенсії від 12.12.2012 року № 3 йому було відмовлено у призначенні пенсії через відсутність необхідних 25 років спеціального стажу роботи, оскільки відповідачем не зарахувалось у спеціальний педагогічний стаж за періоди роботи позивача в Мостиській дитячій музичній школі на посаді викладача з 01.09.1980 року по 23.02.1982 року та з 16.10.1985 року по 21.08.1991 року. Позивач вважає таку відмову незаконною, оскільки станом на момент звернення його за призначенням пенсії у нього наявний спеціальний стаж роботи понад 30 років, - а тому відповідно до вимог пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» має право на призначення пенсії за вислугу років.
Постановою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 21.02.2013 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії УПФУ в м. Самборі та Самбірському районі щодо відмови в призначенні ОСОБА_2 пенсії за вислугу років. Зобов'язано УПФУ в місті Самборі та Самбірському районі призначити ОСОБА_2 пенсію за вислугу років з 28.11.2012 року відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова судом першої інстанції прийнята з неповним з'ясуванням обставин справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт посилається на те, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 затверджено перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Згідно записів у трудовій книжці позивач працював у Мостиській дитячій музичній школі, проте згідно листів відділу культури та туризму Мостиської районної державної адміністрації від 09.11.2012 року №117/01-16 та відділу освіти Мостиської районної державної адміністрації від 10.12.2012 року № 359/01-1/1856 Мостиська дитяча музична школа не належала до числа загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів, що знаходились у підпорядкуванні відділу освіти у період з 1 вересня 1980 року по 23 лютого 1982 року та з 16 жовтня 1985 року по 21 серпня 1991 року, а тому даний період не можна зарахувати до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років. За наслідками розгляду представлених документів спеціальний стаж позивача, який дає право на призначення пенсії за вислугу років складає 23 роки 4 місяці 13 днів, що не дає права на призначення даного виду пенсії.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі та з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_2 працював художнім керівником будинку культури с. Сусідовичі з 17 серпня 1972 року по 1 жовтня 1972 року; з 16 листопада 1972 року по 28 листопада 1974 року - проходив військову службу; з 22 серпня 1975 року по 19 червня 1979 року - навчався у Рівненському державному інституті культури; з 22 серпня 1979 року по 1 вересня 1980 року - завідуючий Мостиським районним відділом культури; з 1 вересня 1980 року по 23 лютого 1982 року - вчитель класу духовних інструментів Мостиської дитячої музичної школи; з 23 лютого 1982 року по 16 жовтня 1985 року - заступник директора по навчально-виховній роботі; з 16 жовтня 1985 року по 21 серпня 1991 року - вчитель дитячої музичної школи; з 21 серпня 1991 року по 5 лютого 1992 року - директор Рудківської дитячої музичної школи; з 5 лютого 1992 року по 28 травня 1992 року - викладач Рудківської музичної школи по класу духовних інструментів; з 28 травня 1992 року по 31 серпня 2011 року - директор дитячої музичної школи м. Рудки; з 12 вересня 2011 року по 7 червня 2012 року - зареєстрований в Самбірському міжрайонному центрі зайнятості як безробітний (а.с. 6-10).
28.11.2012 року ОСОБА_2 звернувся до УПФУ в м. Самборі та Самбірському районі з заявою про призначення пенсії за віком (а.с. 11), однак рішенням викладеним у формі протоколу № 3 від 12.12.2012 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки період роботи позивача з 01.10.1980 року по 23.02.1982 року та з 16.10.1985 року по 21.08.1991 року не можна зарахувати до стажу роботи, що дає право на пільгову пенсію за віком (а.с. 12-13).
Дана відмова мотивована тим, що посада викладачів та вчителів не передбачена Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років, який затверджений постановою КМ України № 909 від 04.11.1993 року. Крім того, відповідно до ст. 18 Закону України «Про освіту» навчальні заклади діють на підставі статутів, однак згідно листа Відділу культури та туризму Мостиської РДА № 117/01-16 від 09.11.2012 року у Мостиській дитячій музичній школі статуту не було та листом не підтверджується, що в період з 01.10.1980 року по 23.02.1982 року та з 16.10.1985 року по 21.08.1991 року Мостиська дитяча музична школа відносилась до загальноосвітнього (середнього навчального закладу) чи позашкільного навчального закладу. Відділ освіти Мостиської РДА в листі за № 359/01-11/1856 від 10.12.2012 року повідомив, що відповідно до листа Головного управління освіти і науки Львівської ОДА від 29.11.2012 року за № 8-8/3830 Мостиська дитяча музична школа не належала до числа загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів, що знаходились у підпорядкуванні відділу освіти.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги позивача виходив з того, що відмова відповідача у призначені позивачу пенсії за вислугою років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є протиправною, а тому позов підлягає до задоволення.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується також і суд апеляційної інстанції, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Статтею 29 Закону України «Про освіту» визначено, що структура освіти, зокрема, включає позашкільну освіту.
Згідно ст. 21 Закону України «Про позашкільну освіту» педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.
Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 14 червня 2000 року «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» вчителі, викладачі всіх спеціальностей віднесені до посад педагогічних працівників.
Постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 із змінами, внесеними постановою цього органу № 1426 від 26 вересня 2002 року, затверджено перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, серед яких і музичні школи.
Відповідно до листа Міністерства соціального захисту населення № 01-3/133-02-2 від 01.02.1995 року за дорученням Кабінету Міністрів України від 06.01.1995 року № 397/21 порядок призначення пенсій за вислугою років, передбачений постановою КМ України № 909 від 04.11.1993 року поширено на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання.
Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про наявність у позивача спеціального стажу, який надає право на пенсію за вислугою років у відповідності до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому суд першої інстанції прийшов до правильного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання на те, що згідно ст. 18 Закону України «Про освіту» навчальні заклади діють на підставі статутів, оскільки вказана норма згідно постанови Верховної Ради Української РСР «Про порядок введення в дію Закону Української РСР «Про освіту»» від 4 червня 1991 року N 1144-XII введена в дію з 01.09.1991 року. Вказаний Закон застосовується до правовідносин в галузі освіти, що виникли після введення його в дію та не має зворотної дії у часі.
На даний час Мостиська дитяча школа мистецтв (попередня назва Мостиська дитяча музична школа-семирічка) має статут, який затверджений начальником відділу культури та туризму Мостиської РДА та згідно якого вона належить до системи позашкільної освіти. Даний заклад заснований на комунальній власності та має статус державного закладу освіти.
Безпідставним є також посилання апелянта на те, що згідно листа відділу освіти Мостиської РДА Мостиська дитяча музична школа не належала до числа загальноосвітніх навчальних закладів, які знаходились у підпорядкуванні відділу освіти, оскільки згідно печаток проставлених у трудовій книжці позивача, вказана музична школа перебувала в підпорядкуванні Відділу культури Самбірської міської ради народних депутатів Львівської області.
Згідно листа Відділу культури та туризму Мостиської РДА Львівської області від 09.11.2012 року № 117/01-16 Мостиська дитяча музична школа-семирічка відкрита 01.09.1971 року згідно рішення виконкому Львівської обласної ради депутатів трудящих № 375 від 18.06.1971 року. 29.12.2000 року розпорядженням голови Мостиської РДА № 391-р від 29.12.200 року вказану школу перейменовано в Мостиську дитячу школу мистецтв.
З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування оскарженої постанови, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -
ухвалив:
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Самборі та Самбірському районі Львівської області - залишити без задоволення, а постанову Самбірського районного суду Львівської області від 21 лютого 2013 року у справі № 452/133/13-а (2а/452/20/2013) - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: О.М. Гінда
Судді: О.І. Мікула
В.Я. Качмар
Ухвала у повному обсязі складена та підписана 31.07.2013 року.