Справа: № 1007/12300/12 Головуючий у 1-й інстанції: Телепенько А.Д. Суддя-доповідач: Міщук М.С.
Іменем України
24 липня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Коток А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області у справі за позовом ОСОБА_5 до міського голови міста Бровари Сапожка Ігора Васильовича про оскарження дій суб'єкта владних повноважень, зобов'язання вчинити дії та відшкодування шкоди, -
14 листопада 2012 року ОСОБА_5 звернулася до Броварського міськрайонного суду Київської області із позовом до міського голови міста Бровари Сапожка І.В., у якому просила:
- визнати протиправним дії міського голови міста Бровари Сапожка І.В. щодо не винесення на розгляд чергової сесії клопотання позивача в порядку частини шостої статті 118 Земельного кодексу України, про виділення та передачу у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у межах норм безоплатної приватизації;
- зобов'язати відповідача винести на засідання чергової сесії міської ради та розглянути подане позивачем клопотання про виділення та передачу у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) у межах норм безоплатної приватизації;
- зобов'язати відповідача відшкодувати на користь позивача завдану його протиправними діями шкоду у розмірі 8 000 грн.
Броварський міськрайонний суд Київської області постановою від 5 квітня 2013 року у задоволенні позову відмовив.
В апеляційній скарзі про скасування постанови позивач посилається на те, що дії міського голови м. Бровари Сапожка І.В. щодо відмови у задоволенні клопотання щодо отримання безоплатно у власність земельної ділянки неправомірними та такими, що суперечать Конституції України та вимогам земельного законодавства України.
Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувального засобу при розгляді справи не здійснювалось.
Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, що 20.08.2012 року ОСОБА_5 звернулася до Броварської міської ради Київської області з клопотанням у порядку статті 118 ЗК України, в якому просила в порядку реалізації її гарантованого права на отримання безоплатно у власність земельної ділянки, визначити без її погодження та виділити їй земельну ділянку орієнтованим розміром до 0,10 га в межах міста Бровари з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та розглянути дане питання на сесії ради. У додатку до поданого клопотання значиться копія паспорту, ідентифікаційного коду, графічні матеріали та копія договору доручення.
Виконавчий комітет Броварської міської ради листом № 9-7-1365 від 18.09.2012 року повідомив, що при наявності графічних матеріалів, які відповідають вимогам чинного законодавства її клопотання може бути подано на розгляд чергової сесії Броварської міської ради, оскільки при розгляді клопотання, міська рада зобов'язана перевірити об'єкт на відповідність до генеральних планів населених пунктів, містобудівної документації та інших вимог визначених у частині 7 статті 118 ЗК України, а відсутність графічних матеріалів позбавляє можливості міську раду ідентифікувати об'єкт на відповідність вимогам Земельного кодексу і тим самим прийняти обґрунтоване рішення, як то про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки так і про відмову у його наданні.
19.10.2012 року ОСОБА_5 повторно звернулася до відповідача з клопотанням в порядку ст. 118 ЗК України, в якому просила в порядку реалізації її гарантованого права на отримання безоплатно у власність земельної ділянки, визначити без її погодження та виділити земельну ділянку орієнтованим розміром до 0,10 га в межах міста Бровари з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та розглянути дане питання на сесії ради. У додатку до поданого клопотання значиться копія паспорту, ідентифікаційного коду, графічні матеріали, копія договору доручення, копія первинного клопотання.
Виконавчий комітет Броварської міської ради листом № 9-7-1634 від 23.10.2012 року повторно роз'яснив ОСОБА_5, що відсутність графічних матеріалів з конкретно визначеним місцем розташування земельної ділянки позбавляє можливості міську раду ідентифікувати об'єкт на відповідність вимогам Земельного кодексу та ЗУ «Про Державний земельний кадастр» і тим самим прийняти обґрунтоване рішення, як про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки так і про відмову у його наданні. Одночасно роз'яснено, що на графічному матеріалі з бажаним місцем розташування земельної ділянки потрібно вказати не тільки найменування населеного пункту, а також і вулиці, що передбачено Постановою КМУ № 113 від 18.02.2009 року.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у спірних правовідносинах діяв у спосіб та в межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції.
Згідно частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Відповідно до частини 7 статті 118 ЗК України районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Згідно пункту 6 Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 12 січня 1993 року до земельно-кадастрової документації належать кадастрові карти та плани (графічні і цифрові), схеми, графіки, текстові та інші матеріали, які містять відомості про межі адміністративно-територіальних утворень, межі земельних ділянок власників землі і землекористувачів.
До графічних матеріалів, які мають бути погоджені керівником територіального органу земельних ресурсів, відносяться викопіювання з чергового земельно-кадастрового плану, ситуаційні схеми, схеми економіко-планувальної зони, до якої відноситься земельна ділянка, план меж зон обмежень і сервітутів земельних ділянок тощо, незалежно від виду документації із землеустрою, що розробляється.
Оскільки, позивачем разом із вказаними заявами не було подано відповідачу належним чином оформлених графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, колегія суддів вважає, що відповідач правомірно відмовив позивачу у розгляді його клопотання на черговій сесії місцевої ради.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції було помилково застосовано положення Постанови Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2009 року № 113 «Про затвердження типової форми заяви (клопотання) про вибір місця розташування земельної ділянки» при вирішенні даного спору, оскільки вказана постанова була прийнята на виконання статті 151 ЗК України, предметом регулювання якої є викуп земельних ділянок для суспільних потреб або з мотивів суспільної необхідності, а не безоплатна приватизація земельних ділянок громадянами.
Вказана обставина не є підставою для висновку про невірне вирішення справи по суті судом першої інстанції, а тому дане рішення не підлягає скасуванню.
Отже, висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову є правомірним.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.
Керуючись статтями 41,160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 квітня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді:
.
Головуючий суддя Міщук М.С.
Судді: Бєлова Л.В.
Гром Л.М.