Справа № 2-1257/ 2007 р.
Рішення
21 серпня 2007 р. м. Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:
Головуючого - судді Беспалько Т.Д.
При секретарі Печенкіної В.П.
Розглянувши у попередньому судовому засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування, оформлення сертифікату, виділення земельної частки в натурі
Позивач у своїй позовній заяві вказує, що його батько ОСОБА_2з квітня 1975 року до часу виходу на пенсію у жовтні 1984 року, працював у колгоспі імені «Ілліча" і в подальшому був пенсіонером цього господарства, що підтверджується відповідною довідкою.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в результаті нещасного випадку на виробництві в
зазначеному господарстві ОСОБА_1 помер, що
підтверджується Актом про нещасний випадок від 30.05.1986 року НОМЕР_1та свідоцтвом про смерть. Згідно довідки правління САОЗТ «Україна", колгосп ім. Ілліча було перейменовано в AT «Україна" згідно рішення загальних зборів колгоспників (протокол №1 від 07.12.1991 p.), а в подальшому AT «Україна" було перейменовано в сільськогосподарське акціонерне товариство закритого типу «Україна" ( протокол НОМЕР_1від 08.08.1993р.).
Згідно П.2. СТ. 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство" пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Зазначена норма передбачена також п.4 Указу Президента України від 10 листопада 1994 року №666/94 «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва" та п.7.1.4. Статуту САТЗТ «Україна".
Позивач вважає, що оскільки його батько ОСОБА_1 у зв'язку зі смертю вибув з членів товариства, то викладені вище правові норми розповсюджуються і на нього та в силу зазначених обставин він не зміг їх реалізувати.
31.03.1994 р. САТЗТ " Україна" , в яке було реорганізовано КСП ім. "Ілліча" , отримало державний акт на право колективної власності на землю. До списків-додатку до державного акта на право колективної власності на землю батька позивача включено не було.
Відповідно до Указів Президента України №720 від 28.08.1995 року "Про порядок паювання земель , переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям " та № 1523/99 від 03.12.1999 року " Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки "у 2000 році землі САТЗТ " Україна" були розпайовані . При неодноразових зверненнях до голови правління САТЗТ " Україна" ОСОБА_3. позивачу роз'яснювалось, що дане питання вирішувалося загальними зборами товариства і батька мали включити до списку-додатку до державного акта на право колективної власності на землю .Звернутись до загальних зборів САТЗТ " Україна" з цього питання не можливо , так як стосовно останнього порушено процедуру банкрутства і воно на стадії ліквідації. Позивачу стало відомо , що на території Павлівської сільської ради є в наявності землі, зазначеного фонду.
Відповідно п.ХП Перехідних положень Земельного кодексу України землями за межами населених пунктів розпоряджаються відповідні державні адміністрації.
Згідно ч.7 ст. 1 Закону України " Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних паїв" від 05.06.2003 № 889-IV право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено у судовому порядку.
У судовому засіданні позивач наполягає на своїх вимогах. Представник відповідача позов визнав, у судовому засіданні підтвердивши обставини по справі, на які посилається позивач.
Суд, вислухавши пояснення сторін по справі, вивчивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задовленню з наступних підстав.
Як встановлено у судовому засіданні та вбачається із матеріалів справи
Батько позивача - ОСОБА_2з квітня 1975 року до часу виходу
на пенсію у жовтні 1984 року, працював у колгоспі імені «Ілліча" і в подальшому
був пенсіонером цього господарства, що підтверджується довідкою САОЗТ
"Україна". ІНФОРМАЦІЯ_1 в результаті нещасного випадку на виробництві в
зазначеному господарстві ОСОБА_1 помер, що
підтверджується Актом про нещасний випадок від 30.05.1986 року НОМЕР_1та свідоцтвом про смерть. Згідно довідки правління САОЗТ «Україна", колгосп ім. Ілліча було перейменовано в AT «Україна" згідно рішення загальних зборів колгоспників (протокол №1 від 07.12.1991 p.), а в подальшому AT «Україна" було перейменовано в сільськогосподарське акціонерне товариство закритого типу «Україна" ( протокол НОМЕР_1від 08.08.1993р.).
Згідно п.2. ст. 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство" пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Зазначена норма передбачена також п.4 Указу Президента України від 10 листопада 1994 року №666/94 «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва" та п.7.1.4. Статуту САТЗТ «Україна".
При таких обставинах у зв"язку з тим, що ОСОБА_1 у зв'язку зі смертю вибув з членів товариства, то викладені вище правові норми розповсюджуються і на нього, які він не зміг реалізувати. 31.03.1994 р. САТЗТ " Україна" , в яке було реорганізовано КСП ім. "Ілліча" , отримало державний акт на право колективної власності на землю. До списків-до датку до державного акта на право колективної власності на землю батька позивачаОСОБА_1включено не було.
Відповідно до Указів Президента України №720 від 28.08.1995 року "Про порядок паювання земель , переданих у колективну власність
сільськогосподарським підприємствам і організаціям " та № 1523/99 від 03.12.1999 року " Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки " у 2000 році землі САТЗТ " Україна" були розпайовані . При неодноразових зверненнях до голови правління САТЗТ " Україна" ОСОБА_3. позивачу роз'яснювалось, що дане питання вирішувалося загальними зборами товариства і батька мали включити до списку-додатку до державного акта на право колективної власності на землю .Звернутись позивачу до загальних зборів САТЗТ " Україна" з цього питання неможливо , так як стосовно останнього порушено процедуру банкрутства і воно на стадії ліквідації. Позивачу стало відомо , що на території Павлівської сільської ради є в наявності землі, зазначеного фонду.
Відповідно п.ХІІ Перехідних положень Земельного кодексу України землями за межами населених пунктів розпоряджаються відповідні державні адміністрації.
Згідно ч.7 ст. 1 Закону України " Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних паїв" від 05.06.2003 № 889-1V право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено у судовому порядку. У судовому засіданні позивач надав докази в обнрунтування своїх позовних вимог. На підставі вищевказаного та керуючись ст. ст. 209, 212-215 ЦПК України, Законом України «Про колективне сільськогосподарське підприємство" від 14.02.1992р., Указами Президента України №666/94 від 10 листопада 1994 року «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва", №720 від 028.08.1995 року " Про порядок паювання земель , переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям " та № 1523/99 від 03.12.1999 року " Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки " , Законом України " Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних паїв" від 05.06.2003 № 889-IV , ст. ст. 16, 392, 1261, 1268 ЦК України, суд
вирішив:
1. Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на земельну частку ( пай ) із земель САТЗТ "Україна "в розмірі 5, 23 умовних кадастрових гектарів вартістю 19582 гривень, після смерті батька ОСОБА_2 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, який на час смерті був членом колгоспу ім. Ілліча.
2. Зобов'язати Вільнянську райдержадміністрацію Запорізької області оформити сертифікат на ім'я ОСОБА_1 та виділити земельну частку ( пай) в натурі .
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.