Справа № 2-701/2007року
ІМ"ЯМ УКРАЇНИ
23 серпня 2007 року Ічнянський районний суд Чернігівської області
у складі:
головуючого судді A.M. Негода
при секретарі С.М. Бульба розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ічня цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення позики та відсотків в загальній сумі 29 103 гривні,
ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2. про стягнення позики в сумі 21 350 гривень та відсотків по позиці в сумі 7753 гривні, а всього 29 103 гривні, вказуючи на те, що останній протягом періоду часу з 09.05.2004 року по 20.11.2006 року позичав у нього гроші в різних сумах, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 21350 гривень, до того ж за договором позики від 17.03.2005 року на суму 6 200 гривень відповідач зобов'язаний за увесь час прострочення зобов'язувався сплатити йому 50 % річних від простроченої суми, що станом на 01.07.2007 року складає 7753 гривні. За судовим наказом Ічнянського районного суду від 12 липня 2007 року зазначена сума вже була стягнута з відповідача, але за його ж заявою про скасування судового наказу судом винесено ухвалу про скасування вказаного судового наказу. Оскільки відповідач добровільно не сплачує суми заборгованості, просить в судовому порядку вирішити дане питання.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1. повністю підтримав свої позовні вимоги і просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2. в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково і пояснив, що вже повернув позивачеві кошти в сумі 6200 гривень, але письмової розписки у відповідача не брав, вважаючи його порядною людиною, в іншій частині позовних вимог він визнав позовні вимоги.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Між сторбнами склалися правовідносини, які регулюються Цивільним Кодексом України.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України "За договором позики одна сторона ( позикодавець) передає у власність другій сторогі (позичальникові) гроші кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів( суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.."
Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України "...На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначено грошової суми або визначено кількості речей..."
Як встановлено в судовому засіданні між позивачем ОСОБА_1. та відповідачем ОСОБА_2., в період з 09.05.2004 року по 20.11.2006 року було укладеного в письмовій формі декілька договорів позики, які підтверджуються оригіналами розписок, на різні суми, а саме: 09.05.2004 року на суму 1800 гривень, яку позичальник зобов'язувався повернути на строк до 09.10.2004 року ( а.с. 17), 27.07.2004 року на суму 2000 гривень строком на 6 місяців ( а.с. 18), 17.12.2004 року 5100 гривень без зазначення дати повернення (а.с.19), 1.07.2005 року на суму 2950 гривень в строк до 01.08.2005 року (а.с.22), 27.12.2005 року на 1800 гривень в строк до 27.02.2006 року ( а.с. 23), 20.11.2006 року 1500 гривень до 05.12.2006 року (а.с.24), 17.03.2005 року на суму 6200 гривень на строк до 01.04.2005 року
умовою, що в разі несвоєчасного повернення суми позики позичальник зобов'язується сплачувати 50 відсотків річних від простроченої суми позики (а.с.21), і станом на 01.08. 2007 року сплата відсотків по даному договору становить 6974 гривні, а загальна сума боргу позичених коштів - 21 350 гривень.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України "Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернута позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором..."
У передбачений строк відповідачем не були повернуті кошти і доводи відповідача ОСОБА_2. щодо повернення ОСОБА_1. суми боргу в розмірі 6200 гривень згідно договору від 17.03.2005 року суд не може взяти до уваги, оскільки відповідачем не було надано жодних доказів, які б підтвердили факт повернення ним цієї суми. Тому суд вважає, що з відповідача на корить позивача слід стягнути суму заборгованості за договорами позики в загальному розмірі 21 350 гривень.
Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Оскільки, відповідно до договору позики, від 17.03. 2005 року, укладеного між ОСОБА_1. та ОСОБА_2. на суму 6200 гривень передбачено сплату позичальником (ОСОБА_2.) 50 відсотків річних від простроченої суми позики, то з нього слід стягнути такі кошти. Станом на 01.08.2007 року загальна сума заборгованості по сплаті відсотків складає 7 233 гривні 32 копійки, виходячи з того, що з моменту прострочення сплати позики, а саме: з 01.04.2005 року до 01.04.2007 року сплата відсотків складає 6200 гривень, а за період з 01.04.2007 року по 01.08.2007 року сума сплати відсотків складає 1033 гривні 32 копійки ((6200:2): 12) / 4 місяці = 1033 гривні 32 копійки).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. заборгованість по сплаті боргу за договором позики в розмірі 21 350 гривень та відсотки в розмірі 7 233 гривні 32 копійки, а всього 28 583 гривні 32 копійки. Одночасно з відповідача на користь позивача слід стягнути 450 гривень 83 копійки в рахунок повернення судових витрат.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 213,215 ЦПК України, 1046-1049 ЦК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1в рахунок повернення позики 21 350 (двадцять одну тисячу триста п'ятдесят) гривень, відсотки за прострочення неповернутої суми позики в розмірі 7 233 гривні 32 копійки, а всього 28 583 гривні 32 копійки.
Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1понесені судові витрати в сумі 450 гривень 83 копійки.
В іншій часині позовних вимог відмовити.
На рішення на протязі двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення, може бути подана апеляційна скарга в Чернігівський апеляційний суд через Ічнянський районний суд.