Суддя-доповідач Василенко Л.А.
Головуючий І інстанції суддя Ромашка В.П.
Україна
Іменем України
05 лютого 2009 року Справа № 2-а-851/08/1231
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Василенко Л.А.,
суддів: Ханової Р.Ф., Старосуда М.І.,
при секретареві Чуріковій Я.О.,
розглянула апеляційні скарги Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області та Головного управління Держаного казначейства України в Луганській області на постанову Стахановського міського суду Луганської області від 24 листопада 2008 року у справі № 2-а-851/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області, третя особа: Головне управління Держаного казначейства України в Луганській області про стягнення недоплаченої щорічної допомоги, і
29.09.2008р. ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом про визнання незаконною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради (далі УПСЗН) по невиплаті їй у 2008 р. щорічної допомоги, передбаченої ч. 5 ст. 14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, просила стягнути з відповідача недоплачену допомогу за вказаний період в сумі 1407,03 грн.
Постановою Стахановського міського суду Луганської області від 24 листопада 2008 року позов задоволений: визнана незаконною бездіяльність УПСЗН щодо невиплати у 2008 р. щорічної допомоги до 5 травня позивачеві та стягнуто з відповідача на користь позивача недоплачену щорічну допомогу за 2008 р. - 1407,03 грн.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідачами подані апеляційні скарги, в яких просять постанову суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.
Сторони в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи.
Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що позивач є ветераном - учасником війни, та має право на отримання грошової допомоги у відповідності до вимог ч. 5 ст. 14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в розмірі 3 мінімальних пенсій за віком.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила доводи апеляційної скарги за матеріалами справи і вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач є ветераном - учасником війни, що підтверджено посвідченням серії В-ІІІ НОМЕР_1 (а. с. 7), у зв'язку з чим та на підставі ч. 5 ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 9 травня (яка повинна виплачуватися до 5 травня) в розмірі 3 мінімальних пенсій за віком.
Позивачеві виплачена допомога у розмірах передбачених Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» в сумі 65,0 грн., що підтверджено наданою апеляційному суду довідкою за № 918 від 04.02.2009 р.
Зміни, внесені підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" в ч. 5 ст. 13 “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” про виплату разової грошової допомоги у розмірі визначеним Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.
Посилання відповідача на необхідність застосування Закону „Про державний бюджет» на 2008 рік та на вищу юридичну силу даного Закону над Законом, який надав позивачеві певне майнове право, є безпідставним, таким, що суперечить діючому законодавству і Конституції, засадам адміністративного судочинства, оскільки ст. 22 Конституції України передбачає, що конституційні права та свободи гарантуються законом і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Посилання відповідача на ту обставину, що виплата вказаної грошової допомоги здійснена в межах фінансування, передбаченого державним бюджетом на 2008 рік, є також безпідставним, оскільки факт відсутності коштів не є сам по собі підставою для звуження змісту існуючого у позивача права на отримання грошової допомоги і не є підставою для звільнення відповідача від виплати допомоги у передбаченому законом розмірі.
В даному випадку є суперечність стосовно визначеності розміру даної грошової допомоги в двох різних Законах. Враховуючи рішення Конституційного суду, наведене вище, а також приймаючи до уваги вимоги Конституції України щодо верховенства права і заборони щодо звуження іншими законами змісту вже встановлених законом прав, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в даному випадку має виконуватись Закон, який встановив конкретне право, і таке право не може бути обмежене іншим законом, в тому числі і законом „Про державний бюджет".
Отже, суд першої інстанції правильно стягнув з відповідача на користь позивача недоплачену суму разової щорічної грошової допомоги, застосував ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 14 Закону України «“Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, але допустив помилку при розрахунку суми недоплаченої щорічної допомоги до 5 травня за 2008 рік, яка підлягає стягненню, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» дорівнюється прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Станом на 5 травня 2008 року розмір мінімальної пенсії складав 481,00 грн., а не як помилково визначив позивач та суд - 485,81 грн. Крім того позивачеві виплачено допомогу у розмірі 65,00 грн., а не як вказано позивачем у позові 50,0 грн., а у апеляційні скарзі УПСЗН - 310,0 грн., тому розмір не донарахованої суми складає: 481,0 грн. Х 3 - 50,0 грн. = 1378,0 грн.
Водночас колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції допустив описку в прізвищі позивача і зазначив його «ОСОБА_1» замість «ОСОБА_1», бо відповідно до паспорту позивача (а.с.4) її прізвище «ОСОБА_1»..
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але допустив помилку при застосуванні норми матеріального права в частині визначення розміру мінімальної пенсії та описку в прізвищі позивача, тому постанова суду першої інстанції підлягає зміні.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційні скарги Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області , Головного управління Держаного казначейства України в Луганській області задовольнити частково.
Постанову Стахановського міського суду Луганської області від 24 листопада 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області, третя особа: Головне управління Держаного казначейства України в Луганській області про стягнення недоплаченої щорічної допомоги змінити.
Третій абзац резолютивної частини постанови викласти в наступній редакції: «Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 недоплачену суму одноразової щорічної грошової допомоги, передбаченої ч. 5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до 5 травня за 2008 рік в розмірі 1378 ( одну тисячу триста сімдесят вісім) грн.. 00 коп.»
В решті постанову залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий:
Судді: