17 березня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справахВерховного Суду України у складі:
головуючогоКривенка В.В.,
суддів:Гусака М.Б., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., -
розглянувши у порядку письмового провадження за винятковими обставинами за скаргою Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська (далі - ДПІ) справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Антарес” (далі - ТОВ) до ДПІ, за участю Прокуратури Дніпропетровської області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ТОВ звернулося до суду із зазначеним позовом. З урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просило визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 21 березня 2006 року № 0000052304/0, від 19 квітня 2006 року № 0000052304/1 та від 26 червня 2006 року № 0000052304/2 щодо визначення йому суми податкового зобов'язання з податку на доходи нерезидентів у сумі 66 363 399 грн 90 коп., у тому числі - 22 121 133 грн 30 коп. основного платежу та 44 242 266 грн 60 коп. штрафних (фінансових) санкцій.
На обґрунтування позову зазначало, що висновок ДПІ про порушення ним підпункту “е” підпункту 13. 1, підпункту 13.2 статті 13 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств” не відповідає фактичним обставинам і нормам чинного законодавства.
На його думку, згідно з вимогами зазначеної вище статтіоподаткуванню підлягає прибуток нерезидента від здійснення операцій з торгівлі цінними паперами або іншими корпоративними правами, визначений відповідно до Закону № 334/94-ВР, який виплачується резидентом України з джерелом його походження з України.
Оскільки нерезидент фактично поніс витрати на придбання цінних паперів, які перевищили суму виплачуваного на його користь доходу, внаслідок чого об'єкт оподаткування мав від'ємне значення, тому податок ТОВ не утримувало. У такому випадку відсутня необхідність і в наданні довідки про резидентність контрагента позивача.
Господарський суд Дніпропетровської області постановою від 6 листопада 2006 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 8 лютого 2007 року, позов задовольнив.
Ухвалою від 23 грудня 2008 року Вищий адміністративний суд України зазначені судові рішення залишив без змін.
У скарзі заявник, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати й постановити нове - про відмову в задоволенні позову.
Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного суду України визнала, що скарга СДПІ не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 47 Закону України від 7 лютого 2002 року № 3018-ІІІ “Про судоустрій України” Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції. Верховний Суд України здійснює правосуддя та забезпечує однакове застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції.
Згідно з частиною 1 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства УкраїниВерховний Суд України задовольняє скаргу в разі виявлення неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права.
Виконуючи завдання по здійсненню правосуддя та забезпеченню однакового застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції, перевіривши за матеріалами справи доводи скарги, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України не виявила неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права.
Частиною 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що Верховний Суд України відмовляє в задоволенні скарги, якщо обставини, які стали підставою для провадження за винятковими обставинами, не підтвердились.
Керуючись статтями 241-244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
У задоволенні скарги Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська відмовити.
УхвалуВищого адміністративного суду України від 23 грудня 2008 року, ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 8 лютого 2007 року, постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 6 листопада 2006 року залишити без змін
Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий В.В. Кривенко
Судді М.Б. Гусак
В.Л. Маринченко
П.В. Панталієнко
І.Л. Самсін
О.О. Терлецький
Ю.Г. Тітов