Колегія суддівСудової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючогоМіщенка С.М.,
суддівКоротких О.А., Вус С.М.,
за участю прокурораПарусова А.М.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 10 березня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Вінницької області на постанову Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 24 березня 2008 року, якою кримінальну справу за фактом крадіжки невстановленою особою чужого майна за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України закрито на підставі ч. 1 ст. 49 КК України у зв'язку з закінченням строків давності.
В апеляційному порядку справа не розглядалася.
Як вказано в постанові начальника слідчого відділу лінійного відділу на ст. Жмеринка, приводом для порушення кримінальної справи було те, що при комісійному замірі цистерни відправленої зі станції Римкай Литовської залізниці до станції Одеса-Пересип Одеської залізниці, було виявлено нестачу моторного мастила в кількості 18 227 кг.
У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування постанови з направленням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та істотними порушеннями кримінально-процесуального закону. Посилається на те, що суд помилково закрив кримінальну справу, оскільки з моменту вчинення злочину не минуло п'ятнадцять років.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора Парусова А.М., який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.
Доводи прокурора про те, що судом першої інстанції безпідставно закрито кримінальну справу за фактом крадіжки невстановленою особою з цистерни 18 227 кг. моторного мастила у зв'язку із закінченням строків давності, порушену 5 листопада 1997 року, колегія суддів вважає обґрунтованими з таких підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, особу або осіб, які вчинили злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України (2001 р.), по цій справі не встановлено, до кримінальної відповідальності ніхто по ній не притягнутий, обвинувальний висновок по справі не складався.
Відповідно до ч. 3 ст. 11-1 КПК України суд вправі закрити справу на наявності підстав передбаченої ч. 2 ст. 49 КК України, якщо під час досудового слідства не встановлено особу, яка вчинила злочин, та якщо з часу вчинення злочину минуло п'ятнадцять років.
Цією нормою (ч. 2 ст. 49 КК України) урегульовані особливості перебігу строків давності у випадках ухилення особи, що вчинила злочин, від слідства або суду, та встановлено, що така особа звільняється від кримінальної відповідальності. Якщо з часу вчинення злочину минуло п'ятнадцять років. Пославшись у ч. 3 ст. 11-1 КПК України на ч. 2 ст. 49 КК України, як на підставу для закриття справи, у якій не встановлено особу, що вчинила злочин, закон визначив що і такі справи можуть бути закриті за умови, якщо з часу вчинення злочину минуло п'ятнадцять років (за винятком випадку, визначеного у ч. 4 ст. 49 КК України).
Оскільки по даній справі особу чи осіб, що вчинила дії, передбачені ч. 3 ст. 185 КК України, не встановлено, і п'ятнадцятирічний термін з дня вчинення злочину, передбачений ч. 2 ст. 49 КК України не минув, а тому суд дійшов помилкового висновку про закриття кримінальної справи у зв'язку із закінченням строків давності.
Таким чином, судом неправильно було застосовано кримінальний та кримінально-процесуальний закон, а тому постанова щодо невстановленої особи підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого необхідно усунути вказані порушення та постановити судове рішення з дотриманням усіх вимог кримінального та кримінально-процесуального законодавства.
Керуючись ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів, -
касаційне подання заступника прокурора Вінницької області задовольнити.
Постанову Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 24 березня 2008 року щодо невстановленої особи скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.
Міщенко С.М. Коротких О.А. Вус С.М.