Україна
Іменем України
29 липня 2008 р. м. Донецьк
справа № 22-а-3514/08
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів:
головуючого:Ястребової Л.В.
суддівБілак С.В., Горбенко К.П.
при секретарі Агейченковій К.О.
за участю:
представник позивачане з'явився
представник відповідачане з'явився
розглянувши у відкритому апеляційну скаргусудовому засіданні
Державної податкової інспекції у Голопристанському районі Херсонської області
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
Від12 листопада 2007 року
по справі№ 2-а-1672/07 (суддя Хрімлі О.Г.)
за позовомДержавного підприємства “Макіїввугілля”
доДержавної податкової інспекції у Голопристанському районі Херсонської області
провизнання нечинними податкових повідомлень - рішень, -
У травні 2007 року Державне підприємство “Макіїввугілля” звернулося до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Голопристанському районі Херсонської області про визнання не чинними податкових повідомлень-рішень від 27.04.2007р. № 0003011500/0, № 0002991500/0, № 0003001500/0, якими до позивача застосовані штрафні санкції за порушення граничних термінів сплати узгодженої суми податкового зобов”язання за платежем: земельний податок з юридичних осіб.
В обгрунтування позову позивач зазначив, що спірні повідомлення-рішення є незаконними, оскільки штрафні санкції застосовані до позивача на підставі п.п. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", в той час, як питання порядку сплати земельного податку регулюються спеціальним законом - Законом України "Про плату за землю".
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2007 року позов задоволено.
Задовольняючи позов суд 1 інстанції виходив з того, що відповідальність за прострочення визначених строків сплати податку на землю встановлюється Законом України “Про плату за землю”, який є спеціальною нормою зі сплати земельного податку у податковому законодавстві, а Закон України № 2181 є загальним по відношенню до нього з цього питання, а тому базовим податковим (звітним) періодом для сплати цього податку є рік.
Судом встановлено, що позивачем не порушені граничні строки сплати земельного податку, а як наслідок є безпідставними податкові повідомлення-рішення.
Не погодившись з таким рішенням, ДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі, посилаючись на те, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що в даному випадку до позивача правомірно застосований Закон України № 2181, який є спеціальним законом який регулює порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами. Крім того, позивач самостійно в добровільному порядку сплатив відповідну суму податкового боргу, чим узгодив податкові зобов'язання.
Сторони у судове засідання не з'вилися, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідача, доводи осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду 1 інстанції належить залишити без змін з наступних підстав.
Судом встановлено, що ДП “Макіїввугілля” є юридичною особою, включено до ЄДРПОУ за № 32442295 та перебуває на податковому обліку в Макіївській об'єднаній ДПІ з 15.05.2003 року як платник податків.
На підставі актів перевірки № 0002991500, 000301150, 0003001500 від 27.04.2007 року, якими встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з плати за землю юридичних осіб відповідачем 27.04.2007 року прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 0002991500 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за затримку на 274 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання із земельного податку у сумі 1181,80 грн.;
- № 000301150 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за затримку на 29 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання із земельного податку у сумі 74,05 грн.;
- № 0003001500 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за затримку на 90 календарних днів граничного строку сплати суми податкового зобов'язання із земельного податку у сумі 490,06 грн.
Правовою підставою прийняття спірних повідомлень-рішень податковим органом зазначено норми підпункту 17.1.7 пункту 17.1. статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" .
З преамбули Закону України “Про плату за землю”, цим Законом визначаються розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про плату за землю" за порушення норм цього Закону платники податків несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України та законами України.
Преамбулою Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року визначено, що зазначений закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює, в тому числі, порядок визначення податкового зобов'язання, базовий податковий період, строки сплати податків, відповідальність за порушення податкового законодавства.
Пунктом 17.1 статті 17 зазначеного закону передбачено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею.
Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1. ст.17 Закону штрафні (фінансові) санкції застосовуються у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим законом.
Статтею 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що під терміном "податкова декларація" у розумінні цього закону, є, окрім декларації, також "розрахунок".
Порядок узгодження сум податкового зобов'язання, визначений статтею 5 зазначеного Закону, де під самостійним узгодженням податкового зобов'язання розуміється подання платником податку до податкового органу податкової декларації з визначенням в ній податкового зобов'язання. Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації (розрахунку).
Відповідно до ч.1 п.п. 5.3.1. п.5.3. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації (розхрахунку), протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 цього Закону для подання податкової декларації (розрахунку).
Підпункт 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначає, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що може, дорівнювати календарному місяцю, календарному кварталу або календарному півріччу, календарному року.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про плату за землю" юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному цим законом, за формою, встановленою Головною державною податковою інспекцією України, щороку станом на 1 січня, до 1 лютого подають дані відповідній державній податковій інспекції.
Відповідно до п.2 Порядку подання податкового розрахунку земельного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 26.10.2001 року № 434. розрахунок податку складається на підставі даних державного земельного кадастру за станом на 1 січня поточного року і щороку подається власником землі та/або землекористувачами до органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки до 1 лютого поточного року з розбивкою річної суми земельного податку рівними частками за місяцями.
Базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному року, в розумінні підпункту "в" підпункту 4.1.4 пункту 4.1. статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачає подання податкової декларації протягом 60-ти календарних днів за останнім календарним днем звітного податкового року.
Але відповідно до ч. І ст. 17 Закону України "Про плату за землю" податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної і комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, що відповідає положенням пп. 4.1.4 “а “ п. 4.1 Закону № 2181.
Таким чином фактично цим Законом встановлений базовий податковий період для цього податку, що дорівнює одному місяцю.
Враховуючи межі застосування Закону України “Про плату за землю" та за принципом превалювання спеціальної норми над загальною, положення Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є спеціальною нормою у галузі податкового законодавства, а Закон України "Про плату за землю" є загальною з цих питань.
Загальні норми можуть бути застосовані дише щодо питань неврегульованих спеціальною нормою права.
З огляду на наведене висновки суду 1 інстанції щодо превалювання Закону України "Про плату за землю" над положеннями Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та відповідальності за порушення встановлених строків сплати податку лише у вигляді пені, є помилковими.
Відповідно до ст. 17 п. 17.1 п.п. 17.1.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за порушення податкового законодавства на платника податків накладаються штрафні санкції.
Штрафні санкції накладаються контролюючими органами.
У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Несплата платником узгодженої суми податкового зобов'язання виключає підстави для нарахування штрафних (фінансових) санкцій.
Податковою інспекцією в обґрунтування своїх доказів наданий акт № 50 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати земельного податку до бюджету від 07.05.2007 року, з якого вбачається, що перевірка ДП «Макіїввугілля» проводилася 07.05.2007 року. Податкові повідомлення-рішення, щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання із земельного податку складені відповідно до актів перевірки від 27.04.2007 року, які відповідачу не направлялися та суду не представлені.
Враховуючи вказане судова колегія вважає правильним рішення суду 1 інстанції про визнання повністю нечинними спірних податкових повідомлень-рішень.
Враховуючи що судом 1 інстанції справу вирішено правильно, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови.
Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного
судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у Голопристанському районі Херсонської області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12.11.2007р. по справі № 2-а-1672/07- залишити без задоволення, а постанову суду 1 інстанції - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили, а в разі складення і проголошення вступної та резолютивної частину хвали, з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий:
Судді:
З оригіналом згідно:
Суддя